- •Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
- •2. Конкретні цілі:
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Медикаментозна стійкість зумовлена:
- •Рецепторна генетично зумовлена стійкість до лікарських засобів.
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Навчальна дисципліна |
Медична генетика |
Модуль № |
1 |
Змістовний модуль № |
7 (2.3) |
Тема заняття №8 |
Основи екологічної генетики, фармакогенетики. |
Курс |
5 |
Факультет |
медичний |
Актуальність теми:
Забруднення середовища мутагенами зумовлює зростання числа уражених генів, збільшується генетичний тягар у популяції людей. Це велика ймовірність росту частини людей із спадковими захворюваннями і ризиком до хвороб екзогенного походження. Звідси стає актуальною проблема не тільки екологічної, але і генетичної катастрофи.
У повсякденній роботі медичні спеціалісти спостерігають захворювання, викликані зміною довкілля. Нинішня екологічна ситуація в Україні може характеризуватися як кризова: забруднення навколишнього природного середовища досягло рівня, коли воно негативно може вплинути на здоров’я людини. Без знання біологічних зв’язків між організмом людини і довкіллям та розуміння взаємодій, неможливо розкрити поліетіологічні синдроми захворювань, застосовувати ефективні заходи щодо їх запобігання і лікування.
Фармакогенетика як складова медичної генетики та клінічної фармакології вивчає значення спадковості в реакції організму на лікарські препарати, є важливою складовою підготовки майбутніх спеціалістів за спеціальністю клінічний провізор.
2. Конкретні цілі:
Студент повинен знати:
коротку історію та загальні поняття фармакогенетики;
сукупні стадії та етапи перебування фармацевтичного препарату в організмі;
структуру геному людини:
особливості геномного рівня організації спадкового матеріалу в про- і еукаріот.;
основні завдання програми “Геном людини”.
відмінні ознаки мітохондріальної ДНК.
значення розкриття нуклеотидної послідовності мтДНК.
класифікацію захворювань залежно від співвідношення та значення спадкових і середовищних чинників.
характеристику та основні методи вивчення генного поліморфізму.
Студент повинен вміти:
визначати можливі ефекти фармацевтичного препарату залежно від етапу його перебування в організмі;
порівняти особливості геномного рівня організації спадкового матеріалу в про- і еукаріот.
охарактеризувати значення розшифрування геному людини.
аналізувати мультифакторні захворювання зі спадковою схильністю, які піддаються тестуванню.
описати основні методи вивчення генетичного поліморфізму та мутацій в людини.
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
Термін |
Визначення |
1. Фармакогенетика
2. Ферментативні ідіосинкразії
3. Пенетратність
4. Екогенетична реакція
5. Екологічна система
6. Екологічні фактори
|
1. – це розділ медичної генетики, що вивчає генетично зумовлені реакції окремих індивідів на лікарські засоби і дію цих засобів на генетичний апарат.
2. – це лікарський засіб, незалежно від дози, спричиняє побічні явищя
|
Теоретичні питання до заняття:
1. Визначення та поняття фармакогенетика.
2. Основні положення еко- та фармакогенетики.
3. Індивідуальні варіації відповіді на ліки.
4. Головні причини варіацій у метаболізмі ліків
5. Клінічна класифікація генетичних порушень
6. Форми медикаментозної стійкості