Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
тема 13 студ.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
12.02.2015
Размер:
205.82 Кб
Скачать

5. Теоретичні питання до заняття

  1. Основні симптоми і синдроми порушення функцій травного каналу.

  2. Сучасні уявлення про етіологію, патогенез, класифікацію виразкової хвороби, ГЕРХ, захворювань кишківника.

  3. Класифікація ЛЗ, нормалізуючих секреторну функцію травного каналу.

  4. Шляхи фармакологічної корекції при гіпоацидних станах.

  5. Основні групи ЛЗ, що застосовуються для лікування виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки.

  6. Механізм лікувального ефекту антисекреторних ЛЗ.

  7. Значущість провідних фармакокінетичних характеристик в індивідуальному підборі лікарських препаратів.

  8. Клінічні і лабораторно-функціональні критерії терапевтичної ефективності і безпеки вивчаємих ЛЗ.

  9. Комбіноване застосування ЛЗ при порушенні функцій травного каналу.

  10. Приницпи вибору ЛЗ для профілактики та лікування кишкового дисбактеріозу.

6. Практичні завдання, що виконуються на занятті.

Цей етап передбачає виконання кожним студентом нижченаведених практичних робіт.

Завдання 1.

Виписати рецепти і провести їх фармакотерапевтичний аналіз (вказати групову належність, показання до застосування, можливі ускладнення)

  1. Омепразол 4. Альмагель

2. Фамотидин 5. Адеметіонін 3. Розчин HCl розведеної для вживання 6. Де-нол

Завдання 2.

Ознайомитись з препаратами учбової колекції по темі, визначити їх належність до фармакологічної групи, показання до застосування.

Завдання 3.

Обгрунтувати вибір препарату, його лікарську форму, схему дозування, концентрацію та шляхи введення.

  1. Препарат для зниження секреторної активності шлунку.

  2. Препарат для прискорення загоєння виразки шлунку та 12-палої кишки.

  3. Препарат при дисбактеріозі.

  4. Препарат для патогенетичної терапії виразкової хвороби.

  5. Препарат для зниження апетиту.

Завдання 4.

Заповніть таблицю «Механізм дії лікарських засобів, що впливають на функції травного каналу та гепатобіліарну систему»

Препарат

Механізм дії

Омепразол

Фамотидин

Метоклопрамід

Б. Задачі для самоконтролю.

Задача 1.

Хворий Л., 48 років, інженер, по характеру роботи часто буває у відрядженнях, звернувся в поліклініку з приводу загострення хронічного гастриту. Непокоїли болі в епігастральній ділянці після їжі, зниження апетиту, відрижка запахом з'їденої їжі. При дослідженні шлункового соку виявлено зниження секреторної функції шлунку, при фіброгастроскопії – ознаки помірного атрофічного процесу в слизовій оболонці шлунку. Лікарем хворому призначена всередину розведена хлористо-воднева кислота з пепсином у поєднанні з панкреатином. Через 2 тижні стан хворого значно покращився; із скарг залишилося відчуття тягаря в епігастральній ділянці. Надалі, хворому рекомендовано, на фоні дотримання дієти, приймати натуральний шлунковий сік під час їжі.

Поясніть мету призначення даних препаратів на першому етапі лікування хворого. Поясніть подальшу тактику лікаря.

Задача 2.

Хворий Р., 32 років, поступив на лікування з діагнозом: виразкова хвороба з локалізацією виразки в цибулині 12-палої кишки. При функціональному дослідженні шлункового вмісту встановлено підвищення шлункової секреції (базальної та стимульованої), високий рівень кислотності. При ендоскопії – наявна хронічна виразка з судиною, що кровоточить.

Визначте ефективні ЛЗ для лікування даного захворювання, їх дози, час і кратність введення, тривалість лікування.

Задача 3.

Хворий Д., 43 років, знаходиться на лікуванні в гастроентерологічному відділенні з приводу загострення виразкової хвороби 12-палої кишки. При дослідженні встановлено помірне підвищення кислотності шлункового вмісту, наявність Н.pylori.

Зробіть вибір препарату або препаратів, для лікування даного хворого, вкажіть їх ефективну дозу, час і кратність прийомів, тривалість лікування.

Задача 4.

У хірургічне відділення доставлений хворий В., 42 років з шлунково-кишковою кровотечею. Під час ендоскопічного дослідження виявлена гостра виразка шлунку. У анамнезі: ревматоїдний артрит. Здійснювалася фармакотерапія артриту.

Який лікарський засіб і чому зумовив розвиток виразки шлунку і кровотечу?

Задача 5.

Хвора Ч., 21 рік, поступила із скаргами на печію, біль в епігастральній ділянці натще. При ЕГДФС виявлена виразка по передній стінці цибулини ДПК. рН-метрія шлункового соку: кислотоутворююча функція середньої інтенсивності з низькими лужними резервами, холінергичний тип рецепції.

Обгрунтуйте призначення найбільш ефективного лікарського засобу.

Заключний етап – 15 хв.

Здійснення кінцевого тестового контролю – завдання згідно бази Крок – 2 (15) центру тестування МОЗ України.

    1. Чоловік, 27 років, 12 років хворіє на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки. Справжнє погіршення стану спостерігається впродовж 2 тижнів. Яка патогенетично обгрунтована схема терапії доцільна для даного хворого?

А. Трихопол, омепразол, кларитроміцин.

В. Атропін, вікалін, фестал.

С. Но-шпа, омепразол, фосфалюгель.

D. Де-нол, платифілін, есенціале.

Е. Трихопол, но-шпа.

    1. У хворого після операції розвинулася атонія кишківника. Які з перерахованих фармакологічних груп препаратів треба використовувати для посилення моторики кишківника?

А. Н –холіноміметики.

В. Антихолінестеразні.

С. Гангліоблокатори.

D. М-холіноблокатори.

Е. Альфа2-адреностимулятори.

    1. У хворого З., 60 років, під час обстеження виявлений хронічний аутоімунний гастрит типу А. Якийй препарат найдоцільніше призначити даному хворому?

А. Ранітидин.

В. Де-нол.

С. Вентер.

D. Натуральний шлунковий сік.

Е. Фосфалюгель.

    1. Лікар призначив метронідазол і попередив хворого про те, щоб він утримувався від застосування алкоголю під час лікування цим препаратом. Поясніть, що відбувається при спільному вживанні алкоголю і метронідазолу:

A. Зниження ефективності хіміотерапії

B. Посилення нефротоксичності

C. Потенціювання дії алкоголю

D. Тетурамоподібна дія

E. Посилення мієлотоксичності

    1. Для лікування виразкової хвороби шлунку хворому був призначений М-холіноблокатор, що має найбільшу тропність до М1-холінорецепторів залоз шлунку. Вкажіть цей препарат:

A. Метацин

B. Скополамін

C. Платифілін

D. Пірензепін

E. Іпратропіум бромід

    1. Хворому для лікування кишкової коліки призначений атропіну сульфат. Яке з названих супутніх захворювань хворого може служити протипоказанням в цьому випадку?

A. Гіпотонія

B. Бронхіальна астма

C. Синусова брадикардія

D. Запаморочення

E. Глаукома

    1. У хворого Т., 38 років, стресова виразка бульбарного відділу 12-палої кишки. Вкажіть, який лікарський засіб може бути препаратом вибору?

А – Еглоніл

В – Актовегін

С – Бускопан

D – Де-нол

Е – Циметидин

    1. Хворому з виразковою хворобою призначений фамотидин. Кислотність шлункового соку значно знизилась. Який механізм лежить в основі дії даного препарату?

A. Блокада гангліорецепторів

B. Блокада Н1-гістамінових рецепторів

C. Блокада М1-холінорецепторів

D. Пригнічення активності Н+К+АТФ-ази

E. Блокада Н2-гістамінових рецепторів

    1. Виберіть з положень про противиразкові засоби невірне:

А. Інгибітори протонної помпи забезпечують потужне і тривале пригнічення шлункової секреції

В. На Helicobacter pylori у фазу спокою (при рН 8,0-8,5 і 4,0-4,5) діють нітроімідазоли, нітрофурани і де-нол

С. Де-нол діє на Helicodacter pylori місцево в шарі слизу і під шаром слизу в області виразки

D. В разі резистентності Helicobacter pylori до традиційних схем лікування в терапію додатково можуть бути включені фторхінолони або пробіотики, що містять кислототривкі лактобактерії

Е. Де-нол, як і інші противиразкові засоби, не блокує ферменти (уреазу, каталазу, фосфоліпазу), що виробляються Helicobacter pylori

Вирішити фармакотерапевтичні задачі, виписати рецепти.

  1. Препарат замісної терапії при гіпоацидному гастриті.

  2. Н2-гістаміноблокатор третього покоління.

  3. Антацидний препарат.

  4. Інгібітор Na+, К+- АТФ-ази V-го покоління.

  5. Засіб, поліпшуючий репаративні процеси слизової оболонки травного каналу.

  6. Засіб, що має специфічну антибактеріальну дію на Helicobacter pylori з групи пеніцилінів.

  7. Засіб з групи М-холіноблокаторів для лікування кишкової коліки.

  8. Спазмолітик міотропної дії.

Ситуаційні задачі:

  1. У хворого Т., 24 років зі скаргами на печію, нічний і голодний біль в епігастральній ділянці, при ендоскопічному дослідженні виявлена виразка по задній стінці цибулини дванадцятипалої кишки. Протягом тижня пацієнт отримував терапію, призначену лікарем: кларитроміцин 1 г, амоксіцилін 2 г, омепразол 40 мг/добу. До кінця сьомого дня печія і біль збереглися, але зменшились їх інтенсивність і тривалість.

Як можна підвищити ефективність першої лінії терапії? Яка подальша тактика лікаря?

  1. Хворій В., 27 років, менеджер, пред'являє скарги на зміну частоти і консистенції стула (рідкий, часто водянистий), відходження з калом слизу, відчуття неповного випорожнення кишківника. Вказані скарги відмічає протягом 2 років, появу яких пов'язує з прийомом невеликих доз алкоголю, газованих напоїв, жирної їжі. Останні 2-3 місяці ці прояви з боку живота виникають практично щоденно. Неодноразово звертався до лікарів. Патології не знаходили, маса тіла стабільна. Результати обстеження з боку загального аналізу крові, сечі, біохімічного дослідження крові, колоноскопії, УЗД органів черевної порожнини патології не виявили. В калі – прихована кров, яйця глистів, паразити відсутні. Копрологія: значна кількість неперетравленої клітковини; вільний жир і вільні зерна крохмалю відсутні.

Обгрунтуйте клінічний діагноз. Дайте рекомендації по дієто- і фармакотерапії пацієнту.

  1. Хвора М., 52 років, пред'являє скарги на ниючий біль в епігастральній ділянці та лівому підребер'ї, який виникає через 10-20 хвилин після прийому жирної, смаженої, гострої їжі; ниючий біль в стегнових кістках. За даними ФГС – антральний гастрит. Виявлений H. Pylori. За даними рентгенографії – ознаки остеопорозу стегнових кісток.

Сформулюйте діагноз. Обгрунтуйте вибір фармакотерапії у даної хворої. Вкажіть методи контролю ефективності та безпеки призначеної комбінованої терапії.

  1. Хворий П., 23 років поступив у стаціонар зі скаргами на печію, ниючий біль в епігастральній ділянці натщесерце, що знімається прийомом соди. При ФГС – виразковий дефект (0,7 см) по передній стінці цибулини ДПК. рН-метрія: кислотоутворююча функція шлунку середньої інтенсивності з низькими лужними резервами, холінергічний тип рецепції.

Сформулюйте діагноз. Виберіть найбільш оптимальний ЛЗ для лікування хворого, визначте режим його дозування і введення. Поясніть механізм дії. Вкажіть можливі побічні ефекти вибраного препарату.

5. Хвора С, 29 років, скаржиться на тиснучі болі в епігастрії через 1 годину після їжі, печію, відрижку кислим. При пальпації живота визначається помірна болісність в пілородуоденальній зоні. При ФГС виявлений антральний гастрит. Після додаткових обстежень була уточнена природа захворювання та призначене лікування. На фоніі прийому препаратів хвора звернулась із скаргами на потемніння калу.

Які додаткові методи обстеження необхідно провести для уточнення природи захворювання? У чому причина зміни кольору калу? Відповідь обгрунтуйте.

6. Хворій Д., 32 років, надійшов до терапевтичного відділення із скаргами на болі в епігастральній ділянці. Болі виникають вночі, а також через 30 – 60 хвилин після їжі. Зменшуються прийомом молока, після їжі. Також хворого турбують печія, відрижка кислим, блювота на висоті болю, закрепи. При об’єктивному обстеженні: астенічний тип будови тіла, ознаки вегетативної дисфункції з переважанням тонусу блукаючого нерву (холодні вологі долоні, брадикардія, схильність до артеріальної гіпотензії). Язик чистий, визначається виражена болісність при пальпації та перкусії живота.

Про яке захворювання ймовірно йдеться? Які додаткові лабораторно-інструментальні методи обстеження Ви порекомендуєте для уточнення діагнозу? Ваші рекомендації щодо можливого лікування хворого. Відповідь обгрунтуйте.

7. Хвора Ж., 40 років, звернулась в районну поліклініку із скаргами на нестійкий стул, метеоризм, болі в животі невизначеного характеру середньої інтенсивності. 10 днів тому самостійно приймала антибіотики широкого спектру дії з приводу ГРЗ. Вищезазначені скарги з’явились на сьомий день прийому антибіотиків. У анамнезі: неодноразове застосування антибіотиків, психічні стреси, гострі кишкові захворювання. При обстеженні калу: загальне зменшення кількості кишкової палички, біфідо- та лактобактерій.

Визначте попередній діагноз. Зазначте рекомендовані групи препаратів для лікування. Наведіть приклади лікарських засобів, випишіть рецепти.

В кінці заняття проводиться перевірка та аналіз результатів роботи з виставленням відповідних балів і оцінки.