Нервова-система Органи чуття

Ковешніков В.Г., Сікора В.З., Пикалюк В.С., Устянський О.О., Ільїн В.Ю., Бумейстер В.І., Погорєлов М.В., Ткач Г.Ф., Сулім Л.Г., Болотна І.В., Сікора В.В.

1

2

ІІІ СЕМЕСТР Модуль 3 НЕРВОВА СИСТЕМА.

ОРГАНИ ЧУТТЯ

Змістовий модуль 13 Анатомія спинного мозку

Конкретні цілі:	торової організації сірої речовини ЦНС. Нервові вуз-
- Визначити загальні принципи будови і функції	ли. Біла речовина ЦНС. Нервові волокна, нервові
ЦНС.	пучки, корінці.
- Аналізувати розвиток ЦНС в філота онтогенезі.	Стадії розвитку нервової системи у філогенезі.
- Аналізувати аномалії і варіанти розвитку спин-	Розвиток нервової системи в онтогенезі. Розвиток
ного та головного мозку.	спинного мозку в ембріогенезі. Розвиток головного
- Описати і продемонструвати зовнішню та внут-	мозку в ембріогенезі: стадія трьох і п’яти мозкових
рішню будову спинного мозку.	пухирів та їх похідні. Аномалії розвитку спинного мо-
Тема 1. Вступ до ЦНС. Загальні принципи будови	зку. Аномалії розвитку головного мозку.
рефлекторих дуг. Сіра і біла речовини ЦНС. Роз-	Тема 2. Зовнішня і внутрішня будова спинного
виток ЦНС в онто- і філогенезі	мозку. Будова спинномозкового нерва.
Провідна роль нервової системи в організмі; її	Топографія спинного мозку, його межі. Зовнішня
значення для інтеграції органів, систем органів у	будова спинного мозку (поверхні, борозни, канати-
єдиний цілісний організм, у встановленні взає-	ки, стовщення). Сегментарна будова спинного
мозв’язків організма із зовнішнім середовищем.	мозку. Співвідношення між хребцями і сегментами
Класифікація нервової системи за топографічним	спинного мозку (правило Шипо). Внутрішня будова
принципом (на центральну нервову систему і пери-	спинного мозку: центральний канал, сіра і біла ре-
ферійну нервову систему) і за анатомо-	човина. Будова задніх, бічних і передніх рогів спин-
функціональним принципом (на соматичну нервову	ного мозку. Біла речовина: класифікація. Склад пе-
систему і вегетативну нервову систему). Загальний	редніх, бічних і задніх канатиків спинного мозку.
принцип будови нейрона. Морфологічна і функціона-	Власний сегментарний апарат спинного мозку. Чут-
льна класифікації нейронів. Рецептори, їх класифіка-	ливий вузол спинномозкового нерва. Передні і задні
ція. Загальний план будови синапсів. Рефлекторні	корінці. Утворення стовбура спинномозкового не-
дуги. Сіра речовина ЦНС. Нейроглія. Принципи прос-	рва. Вікові особливості будови спинного мозку.

Змістовий модуль 14 Анатомія головного мозку

Конкретні цілі:
- Аналізувати класифікацію відділів головного мо-	Тема 4. Анатомія похідних переднього мозку
зку за анатомічними принципами і за розвитком.	Похідні переднього мозку: проміжний мозок, кін-
- Описати і продемонструвати зовнішню та внут-	цевий мозок.
рішню будову відділів головного мозку.	Проміжний мозок: частини (дорсальна – таламіч-
	ний мозок; вентральна частина – гіпоталамус). Час-
Тема 3. Розвиток головного мозку в ембріогене-	тини таламічного мозку: таламус, епіталамус, мета-
зі. Анатомія похідних ромбоподібного мозку і се-	таламус. Таламус: зовнішня будова. Внутрішня будо-
реднього мозку.	ва: ядра і їх функції. Епіталамус: частини. Шишкопо-
Головний мозок. Відділи головного мозку: вели-	дібна залоза і її функції. Метаталамус: частини і їх
кий мозок, мозочок, стовбур головного мозку. Кла-	функції. Гіпоталамус: його компоненти. Гіпофіз. Ядра
сифікація відділів головного мозку за розвитком.	гіпоталамуса, їх функці. Гіпоталамо-гіпофізарна сис-
Похідні ромбоподібного мозку: довгастий мозок і	тема. Третій шлуночок: стінки, сполучення.
задній мозок (міст і мозочок).	Кінцевий мозок: півкулі великого мозку. Мозоли-
Довгастий мозок: межі, зовнішня будова. Внутрі-	сте тіло, склепіння, передня спайка. Нюховий мозок:
шня будова: сіра і біла речовини.	частини, їх складові. Базальні ядра: топографія, час-
Міст: зовнішня будова. Внутрішня будова: сіра і	тини, функції. Плащ. Кора великого мозку: цито- і
біла речовини.	мієлоархітектоніка кори. Роботи В.О.Беца. Рельєф
Мозочок: топографія, зовнішня будова. Внутріш-	півкуль великого мозку: борозни і звивини. Морфо-
ня будова: сіра і біла речовини. Склад ніжок мозоч-	логічні основи динамічної локалізації функцій в корі
ка.	півкуль великого мозку. Біла речовина півкуль: кла-
Ромбоподібна ямка: утворення, межі, рельєф.	сифікація. Асоціативні волокна: класифікація, функ-
Проекція ядер черепних нервів на поверхню ромбо-	ції. Комісуральні волокна, їх функції. Проекційні во-
подібної ямки.	лонка: класифікація. Внутрішня капсула: частини,
Четвертий шлуночок: стінки, сполучення.	топографія провідних шляхів у кожній частині.
Середній мозок, його частини. Пластина покрівлі:	Бічні шлуночки: частини, їх топографія, стінки,
зовнішня будова; внутрішня будова: сіра і біла речо-	сполучення.
вини. Ніжки мозку, їх частини, внутрішня будова:	Вікові особливості будови відділв головного моз-
сіра і біла речовини. Водопровід мозку.	ку.
	3

Тема 5. Провідні шляхи центральної нервової си-

стеми

Провідні шляхи – визначення. Анатомо-

функціональна класифікація провідних шляхів

центральної нервової системи: асоціативні шляхи (короткі і довгі), комісуральні шляхи, проекційні шля-

хи (висхідні і низхідні). Висхідні (аферентні) провідні

шляхи: екстероцептивні, пропріоцептивні, інтероцептивні. Низхідні (еферентні) провідні шляхи: пірамідні, екстрапірамідні, кірково-мостові. Пірамідна рухова

система (центри, провідні шляхи). Екстрапірамідна система (центри, провідні шляхи).

Тема 6. Оболони спинного і головного мозку.

Утворення і шляхи циркуляції спинномозкової рідини

Оболони спинного мозку. Міжоболонні простори і

їх вміст. Оболони головного мозку. Особливості будови твердої оболони головного мозку. Відростки

твердої оболони головного мозку, їх топографія. Па-

зухи твердої оболони головного мозку. Міжоболонні простори головного мозку і іх вміст. Утворення і шля-

хи циркуляції спинномозкової рідини.

Тема 7. Практичні навички з анатомії спинного

мозку і головного мозку

Змістовий модуль 15 Черепні нерви

Конкретні цілі:

-Аналізувати класифікацію черепних нервів.

-Визначити загальні принципи будови черепних нервів, різних за походженням.

-Аналізувати загальну будову вегетативних вузлів голови.

-Описати і продемонструвати будову I-XII пар че-

репних нервів.

Тема 8. Класифікація черепних нервів. Загальна

анатомія вегетативних вузлів голови

Загальна характеристика черепних нервів. Спіль-

ні риси і відмінності будови черепних і спинномозкових нервів. Класифікація черепних нервів за фун-

кцією (рухові, чутливі, змішані). Класифікація череп-

них нервів за походженням. Розвиток черепних нервів у зв’язку із органами чуття (I, II, VIII пари), міотомами головних сомітів (III, IV, VI, XII пари), із зябровими дугами (V, VII, IX, X, XI пари). Відмінності будови

черепних нервів, похідних головного мозку (I, II па-

ри) від решти черепних нервів. Загальний план будови рухових, чутливих і змішаних черепних нервів. Загальний план будови вегетативних вузлів голови:

корінці і гілки.

Тема 9. Анатомія I-XII пар черепних нервів

Анатомія черепних нервів: ядра, їх локалізація,

вихід нерва із мозку, із черепа, гілки нервів, склад їх

волокон, топографія, ділянки іннервації. I, II пари черепних нервів – особливості їх анатомії. IV, VI пари: їх ядра, вихід нервів із мозку, із черепа, ділянки іннервації. III пара черепних нервів: ядра, вихід нерва із мозку, із черепа, гілки, склад їх волокон, ділянки

іннервації, зв’зок із вегетативним вузлом голови (війковим вузлом). V пара черепних нервів: внутрішньочерепна частина – ядра, трійчастий вузол, чутливий і руховий корінці. Гілки V пари: склад волокон,

вихід із черепа, ділянки іннервації, зв’зки із вегетативними вузлами голови. VII пара і проміжний нерв:

ядра, топографія, гілки, склад їх волокон, ділянки іннервації. Зв’язки гілок проміжного нерва із вегета-

тивними вузлами голови (крило-піднебінним, підни-

жньощелепним, під’язиковим). Анатомія VIII пари: частини, чутливі вузли, топографія. IX пара: ядра, вихід нерва із мозку, із черепа, гілки, склад їх волокон, ділянки іннервації, зв’зок із вегетативним вуз-

лом голови (вушним вузлом). X пара: ядра, чутливі

вузли, вихід нерва із мозку, із черепа, гілки, ділянки іннервації. XI пара: ядра, вихід нерва із мозку, із черепа, ділянки іннервації. XII пара: ядро, вихід нерва

із мозку, із черепа, ділянки іннервації. Вегетативні

вузли голови (крило-піднебінний, війковий, піднижньощелепний, під’язиковий, вушний): їх корінці і гілки, ділянки іннервації.

Змістовий модуль 16 Спинномозкові нерви Автономна нервова система

Конкретні цілі:	нервації
- Визначити загальні принципи будови і функції
спинномозкових нервів.	Тема 11. Плечове сплетення
- Описати і продемонструвати нерви шийного со-	Топографія і формування плечового сплетення.
матичного нервового сплетення.	Класифікація гілок. Короткі гілки, ділянки іннервації.
- Описати і продемонструвати нерви плечового,	Довги гілки – топографія, ділянки іннервації.
поперекового і крижового сплетень.
- Описати принципи будови автономної нервової	Тема 12. Поперекове сплетення. Міжреберні не-
системи.	рви
- Аналізувати джерела іннервації органів і тканин	Топографія і формування поперекового сплетен-
тіла людини.	ня. Класифікація гілок, ділянки іннервації. Міжреб-
	рові нерви, їх хід, ділянки іннервації.
Тема 10. Задні гілки спинних нервів шийне спле-
тення.	Тема 13. Крижове сплетення
Загальні принципи будови спинних нервів. Задні	Топографія і формування крижового сплетення.
гілки спинних нервів, зони іннервації. Формування	Класифікація гілок. Короткі гілки, ділянки іннервації.
шийного сплетення. Класифікація гілок, ділянки ін-	Довгі гілки, хід, розгалуження, ділянкі і іннервації.
	4

Тема 14. Автономна нервова система

Загальні відомості про автономну нервову систему. Особливості будови. Класифікація. Центри і пе-

риферична частина парасимпатичної системи. Вузли. Центри і периферична частина симпатичної сис-

теми. Симпатичний стовбур. Нутрощеві сплетення та нутрощеві вузли: черепно-шийна частина, грудна

частина, черевна частина, тазова частина.

Тема 15. Практичні навички з анатомії периферичної нервової системи

Змістовий модуль 17 Органи чуття

Конкретні цілі:

-Визначити загальні принципи будови і функції органів чуття.

-Аналізувати розвиток органів чуття у філота онтогенезі.

-Аналізувати аномалії і варіанти розвитку органів

чуття.

-Описувати і демонструвати будову очного яблука

ідодаткових структур ока.

-Описувати і демонструвати будову зовнішнього

вуха, середнього вуха і внутрішнього вуха.

Тема 16. Анатомія органів чуття

Анатомо-функціональна характеристика органів

чуття. Периферійні сприймачі, провідники і кіркові центри аналізаторів, їх функціональна єдність. Орган нюху. Нюхова частина слизової оболонки носа. Провідні шляхи нюхового аналізатора.

Орган смаку. Смакові сосочки язика, їх топографія. Провідні шляхи смакового аналізатора.

Загальний покрив. Шкіра: функції. Різновиди шкірної чутливості. Молочна залоза.

Тема 17. Око та структури утворів

Філота онтогенез ока. Аномалії і варіанти розви-

тку ока. Топографія, будова, функції. Очне яблуко.

Оболонки очного яблука: волокниста, судинна, внут-

рішня (сітківка) – їх будова. Камери очного яблука:

передня, задня, їх стінки. Склисте тіло, кришталик. Водяниста волога: місце утворення, щляхи відтоку.

Акомодаційний апарат ока. Додаткові структури ока: повіки, брова, кон’юнктива, зовнішні м’язи очного яблука, фасції очної ямки. Сльозовий апарат і його

складові. Провідний шлях зорового аналізатора.

Провідний шлях зіничного рефлексу.

Тема 18. Анатомія вуха

Вухо. Філота онтогенез. Аномалії розвитку вуха.

Частини вуха: зовнішнє, середнє і внутрішнє вухо.

Зовнішнє вухо: частини, їх будова. Середнє вухо: частини. Барабанна порожнина: стінки, вміст. Слу-

хові кісточки: їх будова. Суглоби, зв’язки, м’язи слухових кісточок. Сполучення барабанної порожнини. Слухова труба: частини, будова. Внутрішнє вухо, частини, топографія. Кістковий лабіринт: присінок, пів-

колові канали, завитка, їх будова. Перетинчастий лабіринт: присінковий лабіринт, півколові протоки, завиткова протока, їх будова. Механізм сприйняття і шляхи проведення звуку. Провідні шляхи слуху і рівноваги.

Тема 19. Практичні навички з анатомії органів

чуття

5

	СТРКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ – МОДУЛЯ 3
	Нервова система
	Органи чуття
	Тема		Лекції		Практичні заняття		Самостійна робота
Змістовий модуль 13. Анатомія спинного мозку
1. Вступ до ЦНС. Загальні принципи будови рефлекторних дуг.			1		-		1
Сіра і біла речовини ЦНС. Розвиток ЦНС в онто- і філогенезі
2. Зовнішня і внутрішня будова спинного мозку. Будова спин-			1		4		3
номозкового нерва
Змістовий модуль 14. Анатомія головного мозку
3. Розвиток головного мозку в ембріогенезі. Анатомія похідних			2		8		6
ромбоподібного мозку і середнього мозку
4. Анатомія похідних переднього мозку			2		10		2
5. Провідні шляхи центральної нервової системи			2		4		2
6. Анатомія оболон спинного і головного мозку. Утворення і			-		2		2
шляхи циркуляції спинномозкової рідини
7. Практичні навички з анатоміїї спинного мозку і головного			-		2		2
мозку
Змістовий модуль 15. Черепні нерви
8. Класифікація черепних нервів. Загальна анатомія вегетатив-			-		-		4
них вузлів голови
9. Анатомія I-XII пар черепних нервів			2		14		8
Змістовий модуль 16. Спинні нерви. Автономна нервова система
10.	Задні гілки спинних нервів. Шийне сплетення		-		2		-
11.	Плечове сплетення		-		4		3
12.	Міжреберні нерви. Поперекове сплетення		-		2		1
13.	Крижове сплетення		-		2		-
14.	Автономна нервова система		2		4		-
15.	Практичні навички з анатомії периферичної нервової сис-		-		2		2
теми
Змістовий модуль 17. Органи чуття
16.	Анатомія органів чуття		1		-		-
17.	Око та структури утворів		1		4		2
18.	Анатомія вуха		2		4		2
19.	Практичні навички з органів чуття		-		2		2
Підсумковий контроль засвоєння модуля 3 "Нервова система.			-		4		3
Органи чуття"
Усього годин – 135			16		74		45
Кредитів ECTS – 4,5

Індивідуальна

робота

Підготовка огляду науко-

вої літератури або проведення досліджень з

будь-якої теми чи препарування

Підготовка огляду наукової літератури або проведення досліджень з будь-якої теми чи препарування

Підготовка огляду науко-

вої літератури або проведення досліджень з

будь-якої теми чи препарування

Підготовка огляду науко-

вої літератури або проведення досліджень з

будь-якої теми чи препа-

рування

Підготовка огляду науко-

вої літератури або проведення досліджень з будь-якої теми чи препа-

рування

6

	Аудиторна робота – 64 %	СРС – 36%
		ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ
		Тема лекції	Кількість
			годин
1	Вступ до ЦНС		2
2	Анатомія похідних ромбоподібного і середнього мозку		2
3	Анатомія похідних переднього мозку		2
4	Анатомія провідних шляхів головного і спинного мозку		2
5	Анатомія черепних нервів		2
6	Анатомія автономної нервової системи		2
7	Анатомія органів чуття. Анатомія ока та структур утворів		2
8	Анатомія вуха		2
	Разом		16

6

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

		Тема практичного заняття	Кільсть годин	Кільсть балів
	1	Загальні відомості про центральну нервову систему. Макроскопічна анатомія спинного	2	3
		мозку
	2	Мікроскопічна анатомія спинного мозку	2	3
	3	Ембріогенез головного мозку. Анатомія довгастого мозку	2	3
	4	Анатомія моста і мозочка	2	3
	5	Ромбоподібна ямка. IV шлуночок	2	3
	6	Середній мозок	2	3
	7	Анатомія проміжного мозку. ІІІ шлуночок	2	3
	8	Нюховий мозок. Базальні ядра	2	3
	9	Бічні шлуночки. Біла речовина півкуль великого мозку	2	3
	10	Рельєф плаща	2	3
	11	Локалізація функцій у корі півкуль великого мозку	2	3
	12	Асоціативні, комісуральні і висхідні проекційні провідні шляхи центральної нервової	2	3
		системи
	13	Низхідні проекційні провідні шляхи центральної нервової системи	2	3
	14	Оболони і шляхи циркуляції спинномозкової рідини. Кровопостачання головного і	2	3
		спинного мозку
	15	Практичні навички з анатомії ЦНС	2	6
	16	I, II, III, IV, VI, VIII, пари черепних нервів.	2	3
	17	Загальна будова V пари черепних нервів. І гілка V пари черепних нервів	2	3
	18	II гілка V пари черепних нервів	2	3
	19	ІII гілка V пари черепних нервів	2	3
	20	VII і ІХ пари черепних нервів	2	3
	21	Х пара черепних нервів	2	3
	22	ХІ і ХІІ пари черепних нервів	2	3
	23	Задні гілки спинних нервів. Шийне сплетення	2	3
	24	Плечове сплетення: короткі гілки	2	3
	25	Плечове сплетення: довгі гілки	2	3
	26	Передні гілки грудних спинномозкових нервів. Поперекове сплетення	2	3
	27	Крижове сплетення	2	3
	28	Автономна нервова система. Парасимпатичний відділ автономної нервової системи	2	3
	29	Симпатичний відділ автономної нервової системи	2	3
	30	Практичні навички з периферичної нервової системи	2	6
	31	Анатомія очного яблука	2	3
	32	Анатомія допоміжного апарату органа зору. Провідні шляхи зорового аналізатора	2	3
	33	Анатомія зовнішнього і середнього вуха	2	3
	34	Анатомія внутрішнього вуха. Провідні шляхи слуху і рівноваги		3
	35	Практичні навички з анатомії органів чуття	2	6
		Разом	70	114

7

Змістовий модуль 13 АНАТОМІЯ СПИННОГО МОЗКУ

СПИННИЙ МОЗОК (medulla spinalis)

Це довгий тяж циліндричної форми, який розмі-	іннервується I поперековим сегментом;
щений у хребтовому каналі і тягнеться від великого		- нижня кінцівка (membrum inferius) іннервується
отвору потиличної кістки до рівня I-ІI поперекових	II-V поперековими та I-II крижовими сегментами;
хребців.		- ділянка зовнішніх статевих органів, промежини
Спинний мозок закінчується мозковим конусом	і присередній відділ сідничної ділянки іннервуються
(conus medullaris), від якого до окістя другого купри-	III-V крижовими сегментами; тут же містяться рефле-
кового хребця тягнеться кінцева нитка, спинномоз-	кторні центри сечовипускання, дефекації та ерекції.
кова частина (filum terminale, pars spinalis).		Сіра речовина спинного мозку (substantia grisea
На рівні від II шийного – II грудного хребців спин-	medullae spinalis) із задніми і передніми корінцями
ний мозок утворює:	(radices posteriores et anteriores) і переднім, бічним,
- шийне стовщення (intumescentia cervicalis), яке	заднім власними пучками білої речовини (fasciculi
найбільшого свого розміру досягає на рівні VI ший-	proprii anterior, lateralis, posterior substantiae albae),
ного хребця.	що обрамляє сіру речовину (substantia grisea), утво-
На рівні X – XII грудних хребців утворює:	рює власний або сегментарний апарат спинного
- попереково-крижове стовщення (intumescentia	мозку.
lumbosacralis), яке переходить у мозковий конус		Тобто це частина спинного мозку, яка відповідає
(conus medullaris).	двом парам корінців (два передніх і два задніх) і
У товщі спинного мозку проходить центральний	вузької смужки білої речовини, яка безпосередньо
канал (canalis centralis), який продовжується вгору в	прилягає до сірої речовини.
IV шлуночок головного мозку, а донизу закінчується		Основне	призначення		сегментарного		апарату
кінцевим шлуночком (ventriculus terminalis).	спинного мозку – здійснення природжених реакцій
Розрізняють такі частини спинного мозку:	(рефлексів) у відповідь на подразник (внутрішній або
- шийна частина; шийні сегменти [1-8] (pars	зовнішній) – безумовні рефлекси.
cervicalis; segmenta cervicalia [1-8]), їх є 8;		Передні і задні корінці, які відходять від спинного
- грудна частина; грудні сегменти [1-12] (pars	мозку нижче XII грудного сегмента, разом із корін-
thoracica; segmenta thoracica [1-12]), їх є 12;	цями, які розміщені навколо мозкового конуса, та з
- поперекова частина; поперекові сегменти [1-5]	кінцевою ниткою утворюють кінський хвіст (cauda
(pars lumbalis; segmenta lumbalia [1-5]), їх є 5;	equina) спинного мозку.
- крижова частина; крижові сегменти [1-5] (pars		На передній поверхні спинного мозку проходить
sacralis; segmenta sacralia [1- 5]), їх є 5;	передня серединна щілина (fissura mediana
- куприкова частина; куприкові сегменти [1 – 3]	anterior).
(pars coccygea; segmenta coccygea [1-3]), їх є 1-3.		На задній поверхні спинного мозку проходить за-
Відрізок спинного мозку, який відповідає двом	дня серединна борозна (sulcus medianus posterior),
парам корінців (два передніх та два задніх) назива-	де розміщена задня серединна перегородка
ється сегментом (segmentum).	(septum medianum posterius).
Спинний мозок, відповідно, складається з 31 –		По бічній поверхні спинного мозку проходить пе-
33 сегментів.	редньобічна борозна (sulcus ventromedialis) – права
Починаючи з грудних сегменти розміщуються	і	ліва,	та	задньобічна		борозна	(sulcus
вище відповідних хребців хребтового стовпа (прави-	posterolateralis) – права і ліва.
ло Шипо). Таке розміщення пояснюється тим, що		Між задньою серединною борозною та задньобі-
довжина спинного мозку значно менша за довжину	чною борозною знаходиться задня проміжна бороз-
хребтового стовпа. Тому практично важливо знати	на (sulcus intermedius posterior).
скелетотопію спинномозкових сегментів.		У задньобічні борозни входять чутливі волокна
Скелетотопія спинномозкових сегментів:	заднього корінця (radix posterior), який має у своєму
- у шийному і верхньому грудному відділах сегме-	дистальному кінці стовщення – чутливий вузол спин-
нти розміщені на один хребець вище від відповідно-	номозкового			нерва;	спинномозковий		вузол
го їм за ліком хребця;	(ganglion sensorium nervi spinalis; ganglion spinale).
- у середньому грудному відділі сегменти розмі-		У ньому лежать тіла чутливих псевдоуніполярних
щені на два хребці вище;	нейронів.
- у нижньому грудному відділі (X, XI, XII сегменти)		Із передньобічних борозен (sulci anterolaterales)
сегменти розміщені на три хребці вище.	виходять рухові волокна переднього корінця (radix
Відношення сегментів спинного мозку до пери-	anterior).
ферійної рухової і чутливої іннервації такі:		Задній і передній корінці (radices posterior et
- м’язи і шкіра верхньої кінцівки іннервуються V-	anterior) з’єднуються, утворюючи мішаний стовбур
VIII та I і почасти II грудними сегментами;	спинномозкового нерва (truncus nervi spinalis).
- шкіра і м’язи тулуба іннервуються II-XII грудни-		Відповідно до кількості сегментів спинного мозку
ми сегментами;	(segmenta medullae spinalis) утворюються 31 – 33
- шкіра над пахвинною зв’язкою (lig. inguinale)	пари спинномозкових нервів (nervi spinales).
	8

	Спинномозковий нерв (nervus spinalis) прохо-							поперековому відділі спинного мозку;
	дить	через	міжхребцевий			отвір	(foramen	- центральної драглистої речовини (substantia
	intervertebrale) і розгалужується на такі гілки:							gelatinosa centralis) – проміжної зони, що розміщена
	- передню гілку (ramus anterior, s. ventralis), яка є							навколо центрального каналу, який вистелений епе-
	найбільшою гілкою і з’єднується з передніми гілками							ндимою.
	сусідніх спинномозкових нервів (nervi spinales),							На поперечному розрізі стовпи мають вигляд ро-
	утворюючи нервові сплетення (plexus nervosum), за							гів і тому в сірій речовині розрізняють парні роги:
	винятком передніх грудних нервів (nervi thoracici),							- передній ріг (cornu anterius);
	які не утворюють сплетень, а продовжуються у між-							- задній ріг (cornu posterius);
	реброві нерви (nn. intercostales). Ця гілка має рухові							- бічний ріг (cornu laterale).
	та чутливі волокна;							На рівні шийного та попереково-крижового відді-
	- задню гілку (ramus posterior, s. dorsalis), яка йде							лів спинного мозку клітини переднього рога утворю-
	дозаду між поперечними відростками хребців							ють спинномозкову пластинку VII – IX (lamina
	(processus transversi vertebrarum) та іннервує шкіру і							spinales VII – IX). На інших рівнях ця пластинка зна-
	глибокі м’язи спини (cutis et musculi dorsi profundi),							ходиться в проміжній речовині (substantia
	м’язи шиї та підпотиличні м’язи (musculi collі et							intermedia).
	musculi suboccipitales).							У передніх стовпах (cornua anteriora) розміщені
	Задні гілки крижових спинномозкових нервів							рухові клітини, які формують 5 рухових ядер:
	(rami posteriores nervorum spinalium sacralium) про-							- передньобічне ядро (nucleus anterolateralis);
	ходять через задні крижові отвори (foramina sacralia							- передньоприсереднє	ядро	(nucleus
	posteriora). Ця гілка має рухові та чутливі волокна, а							anteromedialis);
	задня гілка I шийного спинномозкового нерва вихо-							- задньобічне ядро (nucleus posterolateralis);
	дить між потиличною кісткою (os occipitale) і атлан-							- задньоприсереднє	ядро	(nucleus
	том (atlas) та містить тілки рухові волокна;							posteromedialis);
	- оболонну гілку; поворотну гілку (r. meningeus,							- цетральне ядро (nucleus centralis).
	s. recurrens), яка містить чутливі та симпатичні нер-							Аксони цих клітин утворюють передні корінці, які
	вові волокна і заходить у хребтовий канал (canalis							в складі спинномозкових нервів досягають попереч-
	vertebralis) через міжхребцевий отвір (foramen							носмугастих м’язів шиї, тулуба та кінцівок.
	intervertebrale) та іннервує оболони спинного мозку							Задні роги (cornua posteriora) мають:
	(meninges spinales);							- верхівку (apex);
	- білу сполучну гілку (ramus communicans albus),							- головку (caput);
	що містить вкриті мієліном передвузлові нервові							- шийку (cervix);
	волокна (neurofibrae preganglionicae), які йдуть від							- основу (basis).
	ядра спинного мозку до найближчого симпатичного							Задні роги, які формують задній стовп, склада-
	вузла (ganglion sympathicum). Ця гілка відходить тіль-							ються зі вставних (асоціативних) клітин.
	ки від VIIІ шийного, всіх грудних та верхніх двох по-							Вони сприймають імпульс від чутливих клітин
	перекових спинномозкових нервів.							спинномозкового вуза і передають його на інший
	До спинномозкових нервів підходять сірі сполучні							нейрон спинного або головного мозку.
	гілки (rami communicantes grisei), які містять пере-							Вставні клітини задніх рогів формують:
	важно завузлові нервові волокна (neurofibrae							- на верхівці- крайове ядро; спинномозкова плас-
	postganglionicae), що йдуть від усіх вузлів симпатич-							тинка I (nucleus marginalis; lamina spinalis I);
	ного вузла (ganglion sympathicum) до всіх пар (31)							- у головці – драглисту речовину; спинномозкова
	спинномозкових нервів.							пластинка II (substantia gelatinosa; lamina spinalis II);
	Спинний мозок складається із сірої речовини							- у шийці – власне ядро; спинномозкова пластин-
	(substantia grisea), яка оточена з усіх боків білою							ка III та IV (nucleus proprius; lamina spinalis III et IV)
	речовиною (substantia alba).							заднього рога та спинномозкова пластинка V (lamina
	Від задньої серединної борозни тягнеться задня							spinalis V);
	серединна		перегородка		(septum		medianum	- в основі, в присередній частині рогу, попереду
	posterius), яка доходить до сірої речовини							від власного ядра, зміщене на бічний ріг – грудне
	(substantia grisea) і поділяє білу речовину (substantia							ядро; (дорсальне ядро – nucleus dorsalis) спинномо-
	alba) на дві половини, а передня серединна щілина							зкова пластинка VI (nucleus thoracicus; lamina
	(fissura mediana anterior) не доходить до сірої речо-							spinalis VI) чи стовпи Кларка-Штиллінга.
	вини, тому тут утворюється передня біла спайка							У проміжному стовпі (columna intermedia) на по-
	(commissura alba anterior), яка сполучає передні							перечному зрізі виділяють:
	симетричні ділянки білої речовини.							- центральну проміжну речовину (substantia
								intermedia centralis), що оточує центральний канал
		Сіра речовина спинного мозку						спинного мозку (canalis centralis medullae spinalis) і
		(substantia grisea medullae spinalis)						має передню та задню сіру	спайку	(commissura
	Це скупчення тіл нейронів та їх коротких відрост-
								grisea anterior et posterior);
	ків. Вона складається з:
								- бічну проміжну речовину (substantia intermedia
	- переднього стовпа (columna anterior);
								lateralis), що розміщена збоку від центральної про-
	- заднього стовпа (columna posterior);
								міжної речовини в межах від І грудного до ІІ попере-
	- проміжного			(бічного)	стовпа		(columna
								кового сегментів спинного мозку, де розміщені ней-
	intermedia), цей стовп чітко виражений лише в грудо-
								9

рони симпатичної частини автономної нервової системи.

Убічних рогах (cornua lateralia) проміжного стов-

па грудо-поперекового відділу спинного мозку розміщені тіла нейронів симпатичної частини автономної (вегетативної) нервової системи, які формують

бічно-проміжне ядро (nucleus intermediolateralis).

Убічній проміжній речовині (substantia intermedia lateralis), на рівні сегментів Th1 – L3, ла-

теральніше центрального каналу міститься присере-

дньо-проміжне ядро (nucleus intermediomedialis), а

на рівні крижової частини спинного мозку (сегменти

S2 – S4) розміщені крижові парасимпатичні ядра

(nuclei parasympathici sacrales), якi складаються зі вставних клітин вісцеральної чутливості.

Увесь проміжний стовп утворений спинномозко-

вою пластинкою VII (lamina spinalis VII).

Упроміжному стовпі також розміщене ядро со-

ромітного нерва (nucleus nervi pudendi), переднє присереднє ядро (nucleus medialis anterior) та сітча-

стий утвір спинного мозку (formatio reticularis spinalis), який лежить у куті між переднім та заднім стовпами і має сітчастий вигляд (це скупчення білої та сірої речовин).

Біла речовина спинного мозку

(substantia alba medullae spinalis)

Вона представлена аксонами нервових клітин головного та спинного мозку, які утворюють висхідні шляхи (чутливі, аферентні) і низхідні шляхи (рухові, еферентні).

За допомогою борозен біла речовина поділяється

на:

-передній канатик (funiculus anterior);

-задній канатик (funiculus posterior);

-бічний канатик (funiculus lateralis).

Правий і лівий передні канатики за допомогою

передньої білої спайки (comissura alba anterior) спо-

лучаються між собою.

У задніх канатиках проходять два висхідні шляхи:

-тонкий пучок (fasciculus gracilis), пучок Голля,

який розміщений присередньо;

-клиноподібний пучок (fasciculus cuneatus), або пучок Бурдаха, розміщений збоку від нього.

Біла речовина передніх канатиків утворює, в ос-

новному, такі низхідні шляхи:

-передній кірково-спинномозковий шлях (tractus corticospinalis anterior) чи передній пірамідний шлях;

-покрівельно-спинномозковий шлях (tractus

tectospinalis);

-сітчасто-спинномозкові волокна (fibrae reticulospinales);

-мосто-сітчасто-спинномозковий шлях (tractus pontoreticulospinalis);

-оливо-спинномозкові волокна (fibrae olivospinales);

-присінково-спинномозковий шлях (tractus

vestibulospinalis).

Упередньому канатику проходить також один ви-

східний шлях – передній спинномозково-таламічний

шлях (tractus spinothalamicus anterior).

Убічних канатиках збоку проходять такі висхідні шляхи:

- задній спинномозково-мозочковий шлях

(tractus spinocerebellaris posterior) – шлях Флексіга;

- передній спинномозково-мозочковий шлях

(tractus spinocerebellaris anterior) – шлях Говерса;

- бічний спинномозково-таламічний шлях (tractus spinothalamicus lateralis).

Присередньо в бічних канатиках проходять низ-

хідні шляхи:

-бічний кірково-спинномозковий шлях (tractus corticospinalis lateralis), або бічний пірамідний шлях;

-червоноядерно-спинномозковий шлях (tractus rubrospinalis) – шлях Монакова.

До центральних структур спинного мозку

(structurae centrales medullae spinalis) належать:

-спинномозкове поле X; спинномозкова пласти-

нка X (area spinalis X; lamina spinalis X), воно є діля-

нкою сірої речовини, що прилягає до центрального каналу;

-передня та задня сірi спайки (commissurae griseae anterior et posterior) – це тонкі пластинки сірої речовини, які прилягають до центрального каналу спереду і позаду;

-передня та задня білi спайки (commissurae albae anterior et posterior), вони розташовуються назовні від передньої та задньої сірих спайок;

-центральний канал (canalis centralis) – це вузь-

кий канал, який розміщений посередині спинного мозку.

Частина спинного мозку, яка відповідає двом па-

рам корінців (два передніх і два задніх) з вузькою смужкою білої речовини, яка безпосередньо прими-

кає до сірої речовини, утворює власний апарат

спинного мозку, або сегментарний апарат спинного

мозку (сегмент), а за новою міжнародною номенк-

латурою – частину, або сегмент.

Змістовий модуль 14 АНАТОМІЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ

ГОЛОВНИЙ МОЗОК (encephalon)

Головний мозок. Відділи головного мозку: вели-	який складається з:
кий мозок, мозочок, стовбур головного мозку. Кла-	- довгастого мозку; цибулини (myelencephalon;
сифікація відділів головного мозку за розвитком.	medulla oblongata; bulbus);
Похідні ромбоподібного мозку: довгастий мозок і	- заднього мозку (metencephalon), до складу яко-
задній мозок (міст і мозочок).	го належать:
Головний мозок (encephalon) поділяється на:	- міст (pons);
- ромбоподібний мозок – (rhombencephalon),	- мозочок (cerebellum);
	10