- •1.2 Огляд існуючих подрібнювачів коренебульбоплодів
- •1.3 Обгрунтування напрямку модернізації
- •1.4 Аналіз конструкцій існуючих подрібнювачів
- •2.2 Обгрунтування вибору раціонального варіанту
- •2.3 Розробка конструкції подрібнювача
- •2.5 Розрахунок вала диска-подрібнювача
- •3.5 Аналітичний огляд типових технологічних процесів.
- •3.6 Вибір технологічних баз
- •100% Дотримання вимог ескд при оформленні креслень;
- •4.2 Алгоритм та опис побудови тривимірної моделі
- •4. Розробка алгоритму використання бібліотеки матеріалів та сортаменту
- •5.2 Цивільна оборона.
- •5.3 Прилади радіаційної розвідки, призначення та порядок роботи.
- •6.2 Затрати на переобладнання та обслуговування
- •6.3 Економічні показники при застосуванні модернізованої машини.
- •Література
1.3 Обгрунтування напрямку модернізації
Подрібнені коренеплоди є доброю добавкою до кормової суміші і охоче поїдається тваринами. В відповідності з вимогами розміри часток подрібнених коренеплодів для ВРХ мають розміри 5...12 мм. Практика показує, що подрібнювачі, які випускаються серійно, а саме ИКМ-5, ИКС-5М, ДИС-1М, Волгарь-5) не забезпечують такого рівня подрібнення, Окрім того, вони мають низьку експлуатаційну надійність, велику енергоємність і вагу, складну конструкцію, дорогі. При подрібненні кормового буряка даними машинами виділяється велика кількість соку, який розливається через отвори на підлогу кормоцеху, а при попаданні на електричні робочі органи пошкоджує їх.
Скористатися з будь-яким з перечислених подрібнювачів в нашому кормоцеху буде нераціонально. Тому нам необхідно розробити таку конструкцію подрібнювача коренеплодів, яка б виконувала подрібнення з мінімальними затратами електроенергії, праці, із відповідними зоотехнічним вимогам розмірами часток.
Таким подрібнювач на мій погляд повинен бути подрібнювач з дисковим робочим органом з ножами, які мають ріжучу кромку, розміри часток подрібнених коренебульбоплодів будуть відповідати певному зазору між ножами і прорізами а також повинен забезпечувати надійність та безвідмовність у роботі. Розроблений подрібнювач коренебульбоплодів повинен відповідати зоотехнічним вимогам.
1.4 Аналіз конструкцій існуючих подрібнювачів
При приготуванні кормів для ВРХ слід дотримуватися слідуючи зоотехнічних вимог:
-
сіно повинно мити приємний запах, зеленуватий колір, в 1 кг має бути 0,42...0,46 кормові одиниці і 48...58 г перетравленого протеїну, 25...35 кг каротину;
-
сінаж повинен мати приємний фруктовий запах, жовто-зелений колір, в 1 кг має бути 0,3...0,35 кормові одиниці, 30...60 г перетравленого протеїну, 40 мг каротину, 5 г кальцію, близько 1 г фосфору;
-
силос повинен мати кислотність рН-3,5...4,6, не містити плісняви і оцінюватись на 11 балів за шкалою оцінки, мати приємний фруктовий або квашених овочів запах, і містити каротину в 1 кг – 15...25 мг;
-
зерно кукурудзи, ячменю, вівса гороху та інших зернобобових культур перед згодовуванням тваринам розмелюють, подрібнюють, плющать. Для ВРХ краще його подрібнювати на частки розміром часток 1,5...3 мм, свиням 0,2...1 мм;
-
консервоване зерно (вологість до 30...35%) плющать до мінімальної товщини 0,5 мм. Відхилення не повинне перевищувати ±20%. Кількість зерен з не пошкодженою поверхнею допускається до 1%.;
-
коренеплоди мають бути чистими, без гнилі, плісняви, забруднення землею не повинно перевищувати 2...3% за масою, частки після подрібнення мають бути товщиною 10...15 мм;
-
кормова суміш повинна бути однорідною (рівномірно вимішаною), без забруднення, мати температуру 12...250С, вологість 25...42%, зберігатися не більше 1,5 години, мати задану кормову поживність і необхідну кількість вітамінів.
Корми поділяються на грубі, соковиті, вологі (рідкі), концентровані, мінеральні, синтетичні та відходи технічної промисловості.
Таблиця 2.1 - Фізико-механічні властивості кормів
Назва корму |
Об’ємна маса |
Кут природного скосу ψ |
Коефіцієнт тертя по сталі f |
Сіно |
95...140 |
50...65 |
0,25...0,30 |
Подрібнена солома |
70...100 |
43...50 |
0,24...0,33 |
Буряк кормовий |
560...620 |
30...45 |
0,48...0,50 |
Бараболя |
600...650 |
25...35 |
0,45...0,50 |
Горох |
800...820 |
14...20 |
0,20...0,30 |
Кукурудза |
700...780 |
30...35 |
0,30...0,42 |
Ячмінь |
560...710 |
35...38 |
0,35...0,47 |
Силос |
600...750 |
65...70 |
0,66...0,70 |
Сінаж |
500...600 |
65...70 |
0,60...0,65 |
комбікорм |
600...750 |
35...40 |
0,35...0,40 |
Зоотехнічні вимоги подрібнювача зводяться до наступного:
-
Висока продуктивність.
-
Універсальність використання схожих операцій.
-
Змога регулювання ступеня подрібнення і продуктивності.
-
Машина не повинна загромаджувати проходи і затемняти приміщення.
-
Розміри подрібнювача повинні допускати його використання в типових тваринницьких приміщеннях.
-
Зручність очищення від залишків кормів.
-
Надійність в роботі і простота в керуванні.
-
Взаємозаміна робочих органів на випадок їх поломки.
-
Можливість використання засобів автоматики.
-
Простота будови і експлуатації.
-
Він повинен добре подрібнювати і не допускати лишніх витрат.
-
Мати мінімальні енерговитрати.
-
Володіти кращими техніко-економічними показниками.
2. Конструктивна частина
2.1 Розробка варіантів конструктивних схем
Варіант 1. Вданому варіанті двигун знаходиться безпосередньо під диском-подрібнювачем, диск закріплюється на валу двигуна болтовим зєднанням.
Варіант 2. В запропонованому варіанті двигун винесенно на корпус шнека, що дозволяє винести його з агресивного середовища. Диск-подрібнювач закріплюється на валу, який встановлено на двох підшипниках. Також встановлено клинопасову поліклинову передачу, для передачі крутного моменту від двигуна до диска-подрібнювача.
Варіант 3. У цьому варіанті двигун встановлено над подрібнювальною камерою, крутний момент від двигуна до диска передається за допомогою встановленого вала, який зєднується з валом двигуна.