lektsia_1

Активна уява завжди спрямована на рішення творчої чи особистісного завдання. Людина оперує фрагментами, одиницями конкретної інформації у певній області, їх переміщенням у різних комбінаціях відносно один одного. Стимуляція цього процесу створює об’єктивні можливості для виникнення оригінальних нових зв’язків між зафіксованими у пам’яті людини і суспільства умовами. В активній уяві мало мрійливості.

Відтворююча уява – один із видів активної уяви, при якій відбувається конструювання нових образів, уявлень у людей у відповідності із сприйнятою зовні стимуляцією у вигляді словесних повідомлень, схем, умовних зображень, знаків і т.і.

Продуктом відтворюючої уваги є зовсім нові образи, які раніше не сприймалися людиною, цей вид уяви ґрунтується на минулому досвіді. Відтворююча уява – це процес у ході якого відбувається рекомбінація, реконструкція попередніх сприймань у новій їх комбінації.

Антиципируюча уява знаходиться в основі важливої і необхідної здатності людини – передбачати майбутні події, передбачати результати власних дій і т.і. Завдяки цій здатності, людина може «бачити», що відбудеться з нею, з іншими людьми чи оточуючими речами.

Творча уява – це такий вид уяви, у ході якої людина самостійно створює нові образи та ідеї, які є цінністю для інших людей чи суспільства в цілому і які втілюються у конкретні оригінальні продукти діяльності. Творча уява є необхідним компонентом і основою творчої діяльності людини.

Пасивна уява підкорена внутрішнім, суб’єктивним факторам, вона є тенденційною.

Пасивна уява підкорена бажанням, які мисляться у процесі фантазування здійсненним. В образах пасивна уява «задовольняє» те, що незадовільнено, у більшій мірі неусвідомлені потреби особистості. Образи і уявлення пасивної уяви направлені на посилення і збереження позитивно забарвлених емоцій та афектів.

Матеріалами пасивної уяви, так само як і активної, є образи, уявлення, елементи понять та інша інформація, яка набута за допомогою досвіду.

Синтез, який реалізується у процесах уяви, здійснюється у різних формах:

аглютинація – «склеювання» різних у повсякденному житті частин та якостей, що не поєднуються;

гіперболізація – перебільшення чи применшення предмету, а також зміни окремих частин;

схематизація – окремі уявлення зливаються, відмінності згладжуються, а риси схожості виступають чітко;

типізація – виділення суттєвого, такого, що повторюється в однорідних образах;

загострення – підкреслювання певних окремих ознак.

15