Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДПВ_lab / Lab rab 4 - ugol.DOC
Скачиваний:
47
Добавлен:
22.02.2015
Размер:
3.46 Mб
Скачать

Синусна лінійка

При вимірюванні кутів за допомогою синусної лінійки використовується посередній метод, тобто величина кута визначається розрахунком по результатах вимірювання лінійних величин. Схема вимірювання кута на деталі типа конуса за допомогою синусної лінійки показана на рис 6.

Рис.6.

Синусна лінійка складається з плити 2, на верхній частині якої виконана платформа для встановлення і закріплення контролюємої деталі. На нижній частині плити жорстко закріплено два ролика, відстань L між осями яких називається базою синусної лінійки і є її основним параметром. Значення бази гравірується на плиті синусної лінійки.

Кут конуса вимірюється наступним чином. Деталь за допомогою прихвату закріплюють на робочій платформі синусної лінійки. Потім синусну лінійку встановлюють на повірочну плиту 3. При цьому під один з роликів синусної лінійки підставляють блок кінцевих мір 4, який дозволяє нахилити платформу синусної лінійки на кут , який дорівнює номінальному значенню вимірюваємого кута. З цієї умови необхідна висота блока кінцевих мір дорівнює:

h = L·sin, (1)

де L - відстань між осями роликів .

В цьому випадку верхня твірна конуса перевіряємої деталі займає положення, близьке до паралельного опорній поверхні повірочної плити. Подальше вимірювання полягає в визначенні відхилення дійсного значення кута від його номінального значення. Таке вимірювання полягає в визначенні відхилення від паралельності твірної конуса до поверхні повірочної плити, яке виконується за допомогою вимірювальної головки 1. Для цього головка, яка закріплена в стойці 7, переміщується вздовж деталі і покази по її шкалі А1 та А2 знімаються поблизу границь конуса на відстані L1 По цим вимірам визначається відхилення кута від його номінального значення по рівнянню:

= arctg (A1-A2)/L1, (2)

де А1 та А2-показання вимірювальної головки при її переміщенні на величину L1.

Дійсне значення кута конуса Д знаходять як алгебгаічну суму номінального значення кута  та відхилення від нього , тобто:

Д =   , (3)

при цьому знак  в цій формулі визначається співвідношенням Д та , яке треба визначити по розташуванню верхньої твірної відносно нижньої під час вимірювання . Результати обчислень наводять в звіті по лабораторній роботі та разом з результатами вимірювань заносять в протокол, форма якого наведена нижче.

Приклад використання синусної лінійки для вимірювання внутрішніх кутів наведено на рис.7.

Рис.7.

Запитання для самоконтролю

  1. Які методи використовуються при вимірюванні кутів та конусів?

  2. Якими величинами задається допуск на кут конусності?

  3. Чому дорівнює ціна поділки шкали ноніуса кутоміра 2-УН?

  4. Що називається базою синусної лінійки?

  5. Чим відрізняється метод порівняння від тригонометричного методу?

  6. Який метод вимірювання використовується при контролі кутів і конусів за допомогою синусної лінійки?

  7. Скільки ступенів точності передбачено для оцінки кутів та конусів?

  8. В яких випадках для позначення конусності використовується величини АТD або АТh?

  9. Чим відрізняються величини допусків кутів АТα та АТα΄?

Протокол виконання лабораторної роботи

Соседние файлы в папке ДПВ_lab