загруженное ИстоМед

Розвиток хірургії в Індіїдії

У Аюрведе описано більше за 120 хірургічних інструментівінструментів.. Лікарі Древньої Індії уміли виробляти багато хірургічнихрургічних операцій: кровопускання, ампутація, розріз грижіжі,, видаленнявидалення каменів, лапаротомія, видалення катаракти, пластичністичні операції на обличчі для відшкодування дефектівв вухвух,, носаноса іі губ («індійський спосіб»), знали ряд акушерськихх прийомівприйомів (повороти плоду на ніжку і головку, операції краніотоміаніотоміїї іі ембріотомії). Там же описані широко поширеніі пізнішепізніше вв епоху феодалізму в Європі способи лікування ранан пов'язками, що просочилися маслами, і залиття ранран киплячими рідинами, а також специфічне для китайськоитайськоїї медицини лікування голковколюванням. У Аюрведеведе містяться правила поведінки лікаря, від якої потрібнірібні високівисокі моральні і фізичні якості,

Лікарська справа в Древньомуу КитаїКитаї

Існували анатомічні і фізіологічні уявлення; китайці знали, що скороченняскорочення серцясерця є причиною рушення крові і інш. У китайських анатомічних малюнкахалюнках порядпоряд зз більш або менш правильними зображеннями одних частин булили помилковіпомилкові зображення інших. Анатомічні атласи, протягом віків багато разівзів щощо перемальовувалися, дійшли до останнього часу. У діагностиці великавелика увагаувага приділялася пульсу. Розрізнювалося багато видів пульсу - в залежностіежності відвід характеру хвороби, конституції хворого, часу року, часу дня і іншш..;; пропро пульспульс було написано багато досліджень. Оглядали язик і природні отворивори організмуорганізму -- ніздрі, вуха, очі, рот, виділення - випорожнення і сечу. Сеча досліджуваласясліджувалася нана смак: встановлювали її кислий і солодкий смак і інш. При дослідженніідженні сечісечі часточасто розрізнювалися проби: ранкова, денна, вечірня, нічна. Багато увагиваги китайськоюкитайською медициною приділялося загальному гігієнічному режиму - «розумнійумній помірності», правильному розпорядку роботи, відпочинку, сну,, правильномуправильному харчуванню. У китайській медицині приділялася увага загальноукріплюючомуукріплюючому лікуванню: дієті, масажу, водним процедурам, сонячному опроміненнюміненню,, гімнастиці. Широке поширення в Китаї мала варіоляція з метоюю запобіганнязапобігання відвід захворювання віспою: в ніздрі здоровим людям вводили висушенийений гнійгній віспяних пустул хворого.