- •Передмова
- •I. Вступне заняття
- •1. Болонський процес та кредитно-модульна система організації навчального процесу
- •2. Мета і завдання вивчення дисципліни «Фізика» у вищій школі і роль лабораторних занять у навчальному процесі
- •3. Похибки вимірювань фізичних величин Класифікація вимірювань
- •Похибки прямих вимірювань
- •Алгоритм проведення прямих вимірювань та обробки їх результатів
- •Похибки непрямих вимірювань.
- •Алгоритм обробки результатів непрямих вимірювань
- •Наближені обчислення
- •4. Рекомендації щодо графічного зображення та опрацювання результатів експерименту
- •5. Інструкція з охорони праці при виконанні робіт в навчальній лабораторії фізичного практикуму «Механіка і молекулярна фізика» кафедри експериментальної фізики
- •1. Загальні положення
- •2. Вимоги техніки безпеки перед початком роботи
- •3. Вимоги техніки безпеки під час виконання лабораторних робіт
- •4. Вимоги техніки безпеки після закінчення роботи
- •5. Вимоги техніки безпеки під час аварійних ситуацій
- •II. Експериментальні лабораторні роботи з механіки
- •Чутливість аналітичних терезів та методи точного зважування (вимірювання маси)
- •Визначення густини сухого повітря та універсальної газової сталої за методом відкачки
- •Визначення густини твердих тіл пікнометром
- •Вивчення обертального руху твердого тіла за допомогою маятника Обербека.
- •Визначення прискорення сили земного тяжіння за допомогою оборотного фізичного маятника.
- •Вивчення коливань зв’язаних маятників
- •Визначення моменту інерції тіл різної форми методом крутильних коливань трифілярного підвісу
- •Визначення модуля Юнга сталі статичним методом за деформацією розтягу
- •Визначення швидкості звуку в твердих тілах і пружних сталих твердих тіл динамічно-акустичним методом
- •Визначення модуля зсуву сталі статичним методом за деформацією кручення
- •Визначення модуля Юнга сталі за методом деформації згину
- •Вивчення поля швидкостей повітряного потоку за допомогою трубки Піто-Прандтля
- •Вивчення прецесії гіроскопа
- •Питання для самоконтролю при підготовці до виконання та захисту експериментальних лабораторних робіт з механіки.
- •Деякі математичні формули. Логарифмічна функція та її властивості.
- •Таблиця диференціалів.
- •Довідкові таблиці Деякі фізичні властивості деяких твердих тіл
- •Співвідношення між деякими одиницями різних систем.
- •Довідкова таблиця деяких фізичних сталих та інших фізичних величин.
- •Множники та приставки для утворення десяткових кратних і часткових одиниць та їх найменувань
- •Одиниці вимірювань фізичних величин в сі
- •Список використаної та рекомендованої літератури
Визначення модуля зсуву сталі статичним методом за деформацією кручення
Мета лабораторної роботи:
Визначення модуля зсуву сталі статичним методом за деформацією кручення стрижня.
Деякі теоретичні відомості
Зсувом називається така деформація твердого тіла, при якій всі його плоскі шари, паралельні деякій площині, яка називається площиною зсуву, не викривляючись і не змінюючись у розмірах, зміщуються паралельно один одному. При зсуві об’єм твердого тіла не змінюється.
Рис.1
Розглянемо деформацію зсуву на прикладі пружної деформації твердого тіла, яке має форму паралелепіпеда (рис.1). Основу паралелепіпеда, тобто його нижню грань, закріпимо нерухомо, а в площині верхньої грані прикладемо по дотичній довільної величини силу . Під дією цієї сили грані паралелепіпеда перекосяться і тому горизонтальні шари тіла зсунуться один відносно одного. Прямокутна граньАВСD після його деформації зсувом стає паралелограмомАВ′С′D, а бічні грані тіла зміщуються на кут. Кут– кут зсуву, або відносний зсув. У межах пружних деформацій згідно з законом Гука величина цього кута змінюється прямо пропорційно прикладеній силіі обернено пропорційно площі поперечного перерізу. Крім того, кутзалежить від природи матеріалу. Отже, в межах пружних деформацій, закон Гука у випадку деформації зсувом можна записати так:
, (1)
де - тангенційне (дотичне) напруження, а- модуль зсуву. Якщо в рівнянні (1) покласти, то воно набере такий вигляд
. (2)
Отже, модуль зсуву, в межах пружності, дорівнює дотичному напруженню, яке виникло б у зразку при відносному зсуві, що дорівнює одиниці.
Модуль зсуву експериментально іноді визначають із деформації кручення, оскільки цю деформацію можна описати тими ж параметрами, які характеризують деформацію зсуву.
Якщо основу 1циліндричного стрижня закріпити нерухомо (рис.2), а до іншої основи2прикласти пару сил, то в стрижні виникає деформація кручення. Моментпари сил відносно осістрижня направлений вздовж цієї осі. Під дією обертального моментупари сил різні перерізи стрижня повертатимуться на різні перерізи стрижня повертатимуться нарізні кути відносно закріпленої основи стрижня, причому нижній поперечний шар стрижня (площина 1) зовсім не повертатиметься, а верхній поперечний шар (площина2) повернеться навколона деякий кут. Кутповороту площини2 називається кутом кручення.
Рис.2
Закон Гука для деформації кручення матиме такий вигляд:
(3)
де - модуль кручення. Величина модуля кручення залежить не тільки від природи матеріалу, з якого виготовлено тіло. Значення цього модуля залежить також і від геометричної форми тіла, яке деформується.
У результаті деформації кручення відбувається деякий перекіс твірної циліндра на кут. Це і є зсув. Причому
. (4)
З трикутника ВАА′при малому кутуодержимо:
(5)
Прирівнявши обидві частини рівнянь (4) і (5), одержимо таке рівняння:
(6)
Отже, з (6) видно, що деформацію кручення можна виразити через деформацію зсуву і навпаки.
Відомо, що модуль кручення однорідного циліндричного стрижня довжиноюдорівнює
(7)
Підставимо вираз (7) у (3), одержимо
(8)
З формули (8) знаходимо модуль зсуву
(9)
Для експериментального визначення модуля зсуву у даній лабораторній роботі
використовують статичний метод.
Опис експериментальної установки та методики вимірювань.
Прилад для визначення модуля зсуву складається з рами на якій закріплена муфта для фіксації стального стрижня (на рис.3 вона не показана) і диска D, радіус якогоR.Диск прикріплений до нижнього кінця стрижня, який підвішений на рамі, Верхній кінець стрижня затиснутий у муфті гвинтом. На диск намотаний шнур в одному напрямі і до його кінців, перекинутих через блоки, прикріплені шальки для тягарців. Якщо на шальки покласти однакової маси тягарці, то обертальний моментпари сил поверне диск на деякий кут. З віссю диска жорстко зв’язана вісь дзеркалаz. Кут повороту дискавимірюють за допомогою використання методу дзеркала та шкали і визначають (у радіанах) за формулою:
, (10)
де nтаn0– показання шкали відповідно при навантаженій певним вантажем та при ненавантаженій ним установці;
d– відстань від дзеркалаZдо шкали зорової труби.
З формул (9) і (10) одержимо робочу формулу для визначення модуля зсуву
. (11)
Порядок виконання роботи.
1. Виміряйте довжину Lстрижня (відстань між місцями закріплення стрижня на рамі та на диску), діаметр стрижняr(в декількох місцях та обчисліть його середнє значення), радіус дискаRта відстань від дзеркала до шкалиd.
2. Поступово збільшуючи, а потім зменшуючи момент прикладених сил, зафіксуйте, використовуючи суб’єктивний метод дзеркала і шкали, відповідні кути закручування стрижня . Дослідження для кожного вантажу треба провести не менше ніж три рази. Для розрахунківітреба брати їх середні арифметичні значення. За кут закручування, який відповідає тому чи іншому вантажу, треба брати середнє арифметичне із різниць показань шкали, одержаних при вимірювання, проведених в одному (при навантажені вантажем) і у другому (при розвантажені вантажем) напрямку. Моменти пари сил створюйте розташовуючи почергово на платформах попарно рівні вантажі маси
, (12)
де m– маса вантажу на одній платформі;
g– прискорення вільного падіння.
3. Розрахуйте за формулою (11), підставляючи у неї відповідні значення моментів пари сил, модуль зсуву для кожного із дослідів. Результати вимірювань і розрахунків запишіть у таблицю №1.
4. Обчисліть середнє значення модуля зсуву . Розрахуйте абсолютну та відносну похибки. Порівняйте одержане значення з табличним значенням модуля зсуву сталі, яке наведене у довідковій таблиці Додатку №4.
Таблиця №1
m, кг |
P, Н |
n,м |
, м |
, м |
N, Па | |||||
1 |
2 |
3 | ||||||||
Нав. |
Розв. |
Нав. |
Розв. |
Нав. |
Розв. | |||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Література: [1-9,11,20-38,47]
Лабораторна робота №11