- •1.Факторна забезпеченість України як передумова її мед
- •2.Актуальні пріоритети міжнародної економічної діяльності України
- •3. Класифікація та характеристика форм міжнародної економічної діяльності України
- •4. Особливості формування відкритої економічної системи України
- •5.Суб'єкти міжнародної економічної діяльності України
- •6.Принципи міжнародної економічної діяльності України
- •7. Рівні міжнародної економічної діяльності України
- •8. Поняття платіжного балансу та його роль в системі макроекономічних показників в Україні
- •9. Платіжний баланс України: особливості формування, стан та динаміка
- •10. Рахунок поточних операцій та особливості його формування в Україні
- •11.Підприємство як суб'єкт міжнародної економічної діяльності
- •12. Критерії та показники відкритості економічної системи України
- •13. Зовнішньоекономічна політика України
- •14. Цілі держ політики регулювання відкритої ек(на пр Міністерства ек та нбу)
- •15.Інститути та інструменти державної підтримки міжнар економ діяльності України
- •16. Державна політика захисту галузей національного виробництва: цілі та методи
- •17. Охарактеризуйте основні макроекономічні показники України за останній рік
- •18. Сутність та особливості процесів інтернаціоналізації української економіки
- •19. Охарактеризуйте тарифні інструменти торгівельної політики України
- •20. Трансформ системи регулюв зовнек діяльн у в контексті розв інтеграц та глобалізац процесів
- •Етапи проведення міжнародного тендеру
- •37.Структура українського експорту та цілі оптимізації експортної політики України
- •38.Професійні послуги в міжнародній економічній діяльності України
- •39.Структура українського імпорту та напрями оптимізації імпортної політики України
- •40.Актуальні проблеми імпортної політики України
- •43.Особливості ринку лізингових послуг України
- •44.Лібералізація міжнародної торгівлі України: досвід та перспективи
- •48.Основні інструменти підтримки експорту України
- •49.Галузева структура експортоорієнтованої промисловості України
- •50.Призначення та методи визначення митної вартості товару в Україні
- •Методи розрахунку митної вартості
- •51. Операції з давальницькою сировиною: поняття та українська специфіка
- •52.Охарактеризуйте пріоритети експортної діяльності України
- •53. Міжнародні торгові режими в практиці міжнародної економічної діяльності України
- •54.Торгове ембарго в практиці міжнародної економічної діяльності України
- •55.Тарифні та нетарифні інструменти регулювання міжнародної економічної діяльності України
- •56.Регіональна структура міжнародної торгівлі України
- •61.Галузева структура експорту України
- •62.Україна в системі міжнародних транспортних комунікацій
- •63. Україна в системі міжнародних транспортних коридорів
- •64. Конкурентоспроможність українських товарів на світових ринках та засоби її підвищення
- •65. Види та особливості застосування митних режимів в Україні
- •66. Методи регулювання зед.
- •67. Зобов’язання України з питань вступу України до сот
- •68. Межі державного втручання в економіку України в сучасних умовах
- •69. Значення товарообмінних операцій для економіки України
- •70. Особливості становлення ринку послуг у відкритій економіці України
- •71. Видова структура міжнародних послуг України
- •72. Географічна структура зовнішньої торгівлі послугами України
- •73. Роль державного страхування у мед України
- •74. Науково-технічний прогрес як структуроутворюючий чинник розвитку сфери міжнародних послуг України
- •75. Місце міжнародних технологічних послуг в структурі міжнародних послуг України
- •76. Структура інжинірингу у відкритій економіці України
- •77. Роль інжинірингу у підвищенні ефективності мед України
- •78. Правове регулювання міжнародного інжинірингу в Україні
- •79. Місце консалтингу у мед України
- •80. Правове регулювання міжнародного консалтингу в Україні
- •81. Роль франчайзингу у мед України
- •82. Структура франчайзингу у відкритій економіці України
- •83. Правове регулювання міжнародного франчайзингу в Україні
- •84. Реклама в міжнародній економічній діяльності України
- •85. Паблік рілейшнз у мед України
- •86. Правове регулювання міжнародного лізингу в Україні
- •87. Місце міжнародного лізингу на ринку лізингу в Україні
- •88. Роль міжнародного лізингу у відкритій економіці України
- •89. Перспективи розвитку міжнародного лізингу у мед України
- •90. Розвиток страхових послуг в Україні як фактор інтеграції в систему міжнародного поділу праці
- •91. Страхування в міжнародній економічній діяльності: світова практика та українська специфіка
- •92. Правове регулювання страхування в Україні
- •93. Роль хеджування у розширенні експорту та підвищення ефективності мед України
- •94. Поняття та тенденції розвитку міжнародного туризму в Україні
- •95. Україна в міжнародних туристичних операціях: національна специфіка та задачі
- •96.Проблеми залучення України до міжнародного валютного ринку
- •97.Кредитний ринок в умовах відкритої економіки України
- •104. Особливості участі України в міжнародних валютно-фінансових відносинах
- •106. Особливості впливу глобалізації фінансових ринків на економіку України
- •107. Особливості сучасної торгівлі конкретними фінансовими інструментами в Україні
- •108. Основні політико-правові умови розвитку інвестиційної діяльності в Україні
- •109. Сутність та експертна оцінка інвестиційного клімату в Україні
- •110. Сучасні тенденції розвитку інвестиційного середовища в Україні
- •111. Сучасні особливості кредитування української економіки з боку міжнародних організацій
- •112. Приватизація як інструмент залучення інвестицій до української економіки
- •119. Зовнішній борг: структура, обслуговування та визначення оптимальності
- •120. Зовнішня заборгованість держави в умовах глобалізації фінансових ринків
- •121. Особливості зовнішньої заборгованості України та сучасний стан зовнішнього боргу України
- •122. Шляхи вирішення боргової проблеми України
- •123. Стратегія управління державним зовнішнім боргом України
- •142. Україна на світових ринках об’єктів інтелектуальної власності
- •143. Технопарки та технополіси в стратегії розвитку відкритої економіки України
- •144. Інструменти захисту прав інтелектуальної власності в Україні
- •145. Захист прав інтелектуальної власності: світова практика та реалії України
- •148. Міжнародне науково-технічне співробітництво та потенціал участі в ньому України
- •149. Україна в міжнародній торгівлі високотехнологічними товарами та послугами
- •152. Стандартизація як фактор та умова міжнародного співробітництва України
- •155. Регіональна інтеграція як фактор нових реалій міжнародної економічної діяльності України.
- •156. Процес регіоналізації в міжнародній економічній діяльності та участь в них України.
- •157. Задачі та передумови Європейської інтеграції
- •158. Правові та інституційні засади розвитку співробітництва України з єс
- •161. Проблеми та перспективи участі України в снд
- •162. Співробітництво України з Організацією Чорноморського Економічного Співробітництва
- •163. Сучасні особливості співпраці України в рамках гуам
- •164. Двосторонні відносини в геоекономічній моделі України
- •165. Сучасні особливості україно-російського співробітництва
- •166. Охарактеризуйте сучасне україно-американське співробітництво.
- •167. Відносини з країнами Близького сходу
- •168. Відносини з країнами Південної та Південно-Східної Азії
- •169. Участь міжнародних валютно-фінансових організацій в процесах економічної трансформації в Україні.
- •170. Співробітництво України з мвф
- •171. Європейський Банк Реконструкції та Розвитку та особливості його взаємодії з Україною.
- •172. Особливості взаємодії України з організаціями групи Світового Банку.
- •179. Сутність процесів глобалізації економічного життя, та їх вплив на Україну.
- •105. Іноземні та зарубіжні інвестиції в міжнародній економічній діяльності України
152. Стандартизація як фактор та умова міжнародного співробітництва України
С. (за ISO) – встан-ня та заст.-ня правил з метою підпорядкування д-ті в певній галузі на користь та за участю всіх зацікавлених сторін, зокрема, для дос-ня всебічної оптим. економії, за умов дотр-ня вимог тех.. безпеки. За СОТ Стандарт – це док., який затв-но визнаним органом і який виз-є призн-ні для заг. і багатократного викор-ня правила, інструкції
або хар-ки тов.. чи пов’язаних з ними вир. процесів або способів вир-ва, дотр-ня яких є необов’язковим. У. має гармон-ти свої норми станд-ії до умов СОТ до 2011 р. Зараз рівень гармоніз-ії укр.. стандартів з мнр. стан-ть 28%. 46% стандартів в У. було прийнято до 1980 р. (ГОСТи). Рег-ня станд-ії обов’язкове та необов’язкове. Обов’язкове в У.: технічні регламенти (ЗУ «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» 2005 р.). Добров. рівень: технол., ноу-хау, рецептура та шляхи, які обирають вир-ки задля дос-ня обов’язкових вимог безпеки. (стандарти в ЄС). Добров-ть стандартів є в ЗУ: «Про стандартизацію» (2001). Проте: більш-ть стандартів в У. є обов’язковими через недостатню кільк-ть Техн.регламентів. Стандарти в У. прийм-ся згідно директив Держспоживстандарту (в ЄС – неуряд.орг). Висновки: необхідно зробити: станд-ією не мають займ-ся орг.-ни держ. влади; стандарт має добров. хар-р, отже, не має затв-ся НПА; необх. визначити рівні безпеки для різних тов.. Реформи потрібні тому що: шкода екон.потенціалу У.; перешкоди на шляху впров-ня інновацій; складність техн.. рег-ня; неефект-ть норм мнр. правилам та принципам (ЄС та СОТ); неузгодж-ть законів (напр.., декрету 1993 р. «Про стандартизацію та сертифікацію» та ЗУ Про захист прав споживачів). В сер-му трив-ть отр-ня серт-тів в У. стан-ть 3 міс-1 рік, коштує від 2 тис. дол. до 8 тис. дол.. Також в У. існує обв’язкова с-ма сертифікації (в ЄС необов’язкова, обов’зкова тільки для небезпечних товарів).
153. Інноваційні системи як основа підвищення міжнародної конкурентоспроможності України
У. займає 82 місце в рейтингу мнр. конкурентоспром-ті (2010). Чинники: недостатні витрати на інновації в обробній пром.-ті (в світі до 90% всіх витрат на інновації саме в обробній пром.-ті). Ефект від інновацій: зрост. прод-сті факторів вир-ва, зрост. обсягів вир-ва; структ. зрушення, сприяють перерозподілу ресурсів, статус країни в глоб. екон. та підв-ть нац.. конкурентоспром-ть. Чинники інновац. розв-ку в У.: 1. Високий рівень ресурсо- та енерго- витр-ті екон-ки. В У. обсяг створ. ВВП на одиницю спож. енергії стан-ть 1,8 дол (2007). 2. Відс-ть мотивації в підпр-в для інновац.д-ті (тільки 6,7% всіх тов.. реаліз-них в У. – інновац.прод-я). 3. Значна чатка сировинної пром.-ті в заг.обсязі реаліз. прод-ії (70%). 4. Зниж. обсягів держ. витрат на інновації (1% Ввп – 2006). Вирішення проблеми: 1. Створ-ня сист-ми фін-ня інновацій в У. (частка бюдж. на НДДКР). 2. Створ-ня прав-вих та екон. основ існ-ня елем-тів держ. інновац. інфр-ри. 3. Технопарки! 4. Сист-ма пільгового оподатк-ня. 5. Держ. фонди та венчурний банк. Кредитування.
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
154.Стратегічні пріоритети сучасної інтеграційної політики У
Формуючи власну інтеграційну політику, Україна має визначитися з відповідними середньо- та довгостроковими пріоритетами, виходячи із сучасних умов ефективного функціонування національної економіки
Середньострокові інтеграційні пріоритети перебувають у полі двох різноспрямованих векторів. З одного боку, обережне ставлення до участі в інтеграційних угрупованнях країн з високим рівнем наднаціонального регулювання, зумовлене особливостями України як самостійного суб’єкта інтеграції. З другого, неможливість тривалого "позаінтеграційного" розвитку в регіоні, де масштаби і динаміку економічної інтеграції визначають не лише внутрішні, а й потужні зовнішні (глобальні) фактори
У перспективі на найближчі 10-15 років ключове значення для України матимуть економічні відносини з країнами СНД.
На мікроекономічному рівні цьому мають сприяти процеси транснаціоналізації з урахуванням рівня ефективної спеціалізації та кооперації в науково-технічній і виробничій сферах різних галузей економіки.
На макроекономічному рівні доцільно, щоб Україна дедалі повніше входила до міждержавних координируючих структур Економічного союзу при збереженні статусу асоційованого члена. Без налагодження такого типу інтеграційних зв’язків Україна може втратити "свої" зовнішні ринки в країнах СНД. Вона не буде готова до активних дій на інших ринках (низька конкурентоспроможність українських товарів, насиченість міжнародних ринків, їх закритий характер тощо). Інтеграційна політика щодо східноєвропейських країн має орієнтуватися на відновлення ефективних традиційних зв’язківу сфері міжнародної спеціалізації та кооперування.
Специфічне місце серед інтеграційних угруповань може зайняти Черноморське економічне співробітництво (ЧЕС), декларацію про створення якого 1992 р. підписали керівники Албанії, Азербайджану, Болгарії, Вірменії, Грузії, Росії, Румунії, Туреччини, України. Основні напрями причорноморського співробітництва:
-формування інфраструктури бізнесу через створення та розвиток спільних фінансових та інформаційних мереж;
-спільне будівництво о’єктів транспортної інфраструктури, розвиток транспортно-експедиторського співробітництва;
-комплексне використання і охорона ресурсів Чорного моря;
-співробітництво в розвитку паливно-сировинної бази регіону, у справі раціонального енергоспоживання;
-реалізація спільних проектів щодо технологічного переобладнання метелургічних виробництв країн-учасниць;
-участь у конверсії оборонної промисловості та ін.
у довгостроковому контексті очевидна орієнтація України на європейські інтеграційні структури, що розвиваються на основі ЄС.