4) Визначення щільності мережі метеостанцій по території України і пояснення закономірностей розміщення.

№ з/п	Область	К-сть станцій	Густота (на 1 км^2)
1	Харківська	9	0,29
2	Луганська	6	0,23
3	Донецька	6	0,23
4	Сумська	5	0,21
5	Полтавська	6	0,21
6	Дніпропетровська	10	0,31
7	Запорізька	7	0,26
8	Херсонська	6	0,22
9	Чернігівська	8	0,25
10	Київська	11	0,39
11	Кіровоградська	8	0,32
12	Черкаська	7	0,33
13	Вінницька	5	0,19
14	Миколаївська	5	0,20
15	Одеська	10	0,30
16	Житомирська	6	0,20
17	Хмельницька	5	0,24
18	Чернівецька	2	0,25
19	Рівненська	3	0,15
20	Тернопільська	5	0,36
21	Ів.-Франківська	5	0,35
22	Закарпатська	9	0,70
23	Львівська	10	0,46
24	Волинська	6	0,30
25	АР Крим	21	0,80

З таблиці бачимо, що найбільшу кількість метеорологічних станцій на км² площі мають такі області: АР Крим (0,80); Закарпатська (0,70) та Львівська (0,46). Найменшу: Рівненська (0,15); Вінницька (0,19); Житомирська та Миколаївська (0,20).

У розміщенні метеорологічних служб України простежуються певні закономірності - найбільше станцій мають області, які розташовані в гірських районах (Крим та Карпати). Це тому, що Карпати відіграють певну роль для Закарпатської області. Гори затримують з північного сходу холодні повітряні маси. І тому, клімат цієї території порівняно м’якіший з кліматом сусідніх територій. Також гірські райони зазвичай мають найбільшу кількість опадів, для цих районів характерні перепади висот.

Найбільша щільність мережі метеорологічний станцій припадає на АР Крим, це пов’язано з приморським розташуванням (взаємодія атмосфери, моря і суші).

З найменшими показниками опинились такі області: Рівненська, Вінницька, Житомирська та Миколаївська. Це тому, що ці області залягають на рівнинній території, мають невелику протяжність із сходу на захід, області не приморські, поблизу немає значних водосховищ, які могли б впливати на клімат ділянки.

Таким чином, ми можемо зробити певні висновки: метеорологічні станції вигідно розташовувати там, де чудові природні умови, необхідні для розвитку метеорології.