1.1.2. Infinitive as Predicate

1. Я й не сподівалася, що майбутнє протистояння інтересів розв’яжеться мирно. Але чому б не спробувати почати якомога дружелюбніше?

2. «Тебе визволили з-під домашнього арешту, і в нас немає планів на вихідні, – він посміхнувся. – Чому б нам не відсвяткувати твоє звільнення?»

3. «Чому б не полегшити йому життя? Те, що він робить, і без того досить складно».

4. Звертатися до неї за допомогою після того, що вона зробила минулої осені! Я б ніколи не повірила, що ти навіть заговориш з нею знову, якби не чула цього сама.

5. Щоб я йому допомагав! Боронь Боже! Я б не простягнув йому руку допомоги, навіть якби від цього залежало моє життя.

6. З усіх речей вибрати найнікчемнішу! Це так на неї схоже! Досить сказати, що вона вже змарнувала цілу купу грошей на подібні речі. І вона ніяк не позбудеться цієї руйнівної звички.

7. Чому б не влаштувати випускний вечір у лісі? Це була б свіжа ідея. Традиційні святкування такі нудні!

8. Навіщо звертатися до Сема, якщо ти ще навіть не спробував зробити це сам? Попросити, щоб Сем усе за тебе зробив, завжди легше, ніж самому докладати зусиль, чи не так?

9. Навіщо вирішувати зараз? Ми не вимагаємо, щоб ви дали нам остаточну відповідь негайно. Ми розуміємо, що це рішення важко прийняти.

10. Щоб він одружився з нею! Невже ти говориш правду? Що могло змусити його це зробити? Я думала, що його неможливо вмовити на шлюб.

1.1.3. Infinitive as Predicative

1. Моєю метою було втекти так далеко, щоб жах за мною повністю загубився вдалині, щоб його стало неможливо відшукати, навіть якби я передумала.

2. На мить я не могла не бути егоїсткою. Все, чого я прагнула, було залишатися з ним якомога довше протягом того обмеженого часу, який був даний мені.

3. Я не знала, з чого почати. І ніхто не міг знайти потрібних слів. Але продовжувати мовчати було нестерпно. Чому б не порушити мовчання, нарешті?

4. «Мені шкода», – сказав він, потім завагався, немов не знав, як сформулювати те, про що він думав.

5. Я ще не говорила Чарлі про тривалішу поїздку, я все ще не певна, як краще повідомити йому цю новину.

6. Його губи були стиснуті, немов він намагався вирішити, яким чином висловитися. Вираз його обличчя було важко збагнути.

7. Якби я прийшла до одного з інших його офісів, чи здогадалася б я, про що його попросити?

8. «Отже», – почав я, вибравши для початку найменш важливе запитання.

9. Це мене трохи здивувало. Я думала, що Джейкоба майже неможливо засмутити.

10. «Ти маєш рацію», – погодився він. – «Деяких людей складно відговорити».

11. Його відповідь мене збентежила. Я думала, що метою від’їзду було надання його родині можливості жити у спокої. Навіщо було їхати, якщо вони теж не збиралися залишатися? Я пильно на нього дивилася, намагаючись збагнути, що він мав на увазі.

12. Те, чого я прагну і що мені потрібно, це бути з тобою, і я знаю, що більше ніколи не зможу залишити тебе знову, і тепер у мене забагато приводів, щоб залишитися.

13. Вони знали, що жоден з них не заслуговував осудження.

14. Не там я шукав, намагаючись обдурити самого себе, переконати себе у тому, що все буде так, як мені того хотілося.

15. Сподіваюся, ти не заперечуєш проти того, щоб вжити кілька запобіжних заходів. Дозволити мені довезти тебе до кордону – це перше, і взяти з собою мобільний, щоб я знав, коли тебе забрати, – це друге.

16. Мені пощастило більше, ніж я на те заслуговувала. Емет – це усе, що б я попросила, якби я знала саму себе достатньо, щоб знати, що просити.

17. Чому б не запитати у нього, як це зробити? Тобі ж не важко буде це зробити? Це найменше, чим ти можеш мені допомогти.

18. З нею складно сперечатися. Її позиція полягає у тому, щоб стояти на своєму, доки ви, нарешті, не поступитеся, навіть якщо її позиція помилкова. – Як не соромно говорити таке про неї! Хіба не грубо критикувати людей за свої ж недоліки?

19. Проблема з проектом полягала у тому, щоб знайти засоби його реалізації. Ніхто не проявляв особливого бажання співпрацювати. І, зрештою, Саймон подумав, чому б це не облишити.

20. Погодитися з такими умовами було дурістю. Я просто не можу зрозуміти, чому було не попросити у них часу на те, щоб усе обміркувати, перш ніж сліпо приймати всі їхні умови.

21. Їхня стратегія полягала не в тому, щоб вчити те, що їм задавали, а у тому, щоб робити шпаргалки і списувати на іспитах. І хоча спійматися на цьому передбачало суворе покарання, це не знеохочувало їх повторювати це знову і знову. Вони просто не бажали вчитися, тому що бути розумним суперечило моді. Навіщо?