А.П. Шеремет «Криміналістика»

Ознаки переклеювання фотокартки легко можна виявити відповідними фізико технічними і хімічними методами.

§4. Поновлення змісту документів

У слідчій і судовій практиці нерідко трапляються випадки, коли документи, що мають значення для встановленя істини у справі, пошкоджені, в яких записи виявляються слабовидими ми чи невидимими внаслідок природного старіння, необереж ного зберігання, будь яких випадкових причин та умисних дій зацікавлених осіб. До групи документів, зміст яких необхідно поновлювати, відносяться документи, записи в яких залиті, закреслені, складаються із безбарвних втиснених штрихів, а також спалені документи.

Виявлення залитих і закреслених текстів залежить від фізичних і хімічних властивостей речовини штрихів і плями, що його закриває. Найбільш розповсюдженими методами ви явлення залитих текстів є:

фотографування з світлофільтром, тобто кольоророзріз нювана зйомка. Її ефективність знаходиться у прямій за лежності від правильного подбору світлофільтра, джере ла світла та фотоматеріалу;

зйомка в інфрачервоних променях здійснюється під час виявлення запису, який виконано речовиною, що погли нає ці промені (графітний олівець, чорна туш, копіюваль ний папір, машинописна стрічка, друкарська фарба тощо);

фотозйомка в рентгенівських променях застосовується у випадках, коли текст виконано фарбуючою речовиною, до складу якої входять елементи з великим атомним номе ром, а пляма, що закриває текст, утворена речовиною з елементами, що мають менший атомний номер;

фотозйомка на просвіт результативна під час помітної відмінності в оптичній щільності ділянок з наявними під плямами штрихами та інших ділянок плями;

зйомку в косопадаючих променях світла доцільно засто совувати у випадках, коли ділянки плями з приховани

156

Розділ II. Криміналістична техніка

ми під нею штрихами відбивають світло інакше, ніж реш та поверхні плями;

дифузно копіювальний метод рекомендується для понов лення текстів, які виконані водорозчинними речовинами (наприклад чорнилом), і закритих нерозчинними (дру карською фарбою).

Виявлення слабовидимих і невидимих текстів (так званих «згаслих» текстів). Такими вони можуть стати внаслідок дії природних факторів (впливу підвищеної вологи повітря, пря мої променевої енергії сонця, атмосферних газів тощо). Під час дослідження невидимих текстів застосовуються такі методи, як фотозйомка видимої та інфрачервоної люмінесценції, кольоро розрізнення, дифузно копіювальний та адсорбційно люмінес центний методи. Слабовидимі штрихи можуть бути прочитані за допомогою світлофільтрів, які посилюють контрастність тек сту. В лабораторних умовах застосовують опромінювання до кумента за допомогою лазера і спостереження люмінесценції за допомогою електронно оптичного перетворювача.

Виявлення тексту на спалених документах. Можливість ус тановлення текстів спалених документів визначається станом паперу і штрихів, що підпали під вплив високої температури. Якщо папір розпався на дрібні частинки, поновити текст буде неможливо, але якщо горіння відбувалося при малому доступу кисню, то розпадаються лише краї листка. На решті ділянок папір лише висушується і починає обвуглюватися. У разі обережного поводження обвуглені документи можуть бути використані для встановлення наявного тексту. Перед дослідженням спалений документ необхідно розправити, для чого документ рекомен дується обробити водним розчином гліцерину (10–20 %) або водяною парою.

Для поновлення текстів спалених документів застосовують ся такі методи як огляд в косопадаючому світлі, огляд в ультра фіолетових променях, різні фотографічні методи дослідження, відбілювання поверхні документа перекисом водню.

157

А.П. Шеремет «Криміналістика»

§5. Встановлення технічних способів підроблення підписів

Технічне підроблення підпису – це його відтворення на документі шляхом копіювання з орігіналу, тобто наслідування почерку особи, від імені якої виконується підпис.

Найчастіше підписи підробляються шляхом попередньої підготовки з використанням різних технічних засобів і спо собів. Часто зустрічається попередне копіювання дійсного підпису. Для цього застосовуються такі способи: копіювання підпису на просвіт; копіювання через копіювальний папір; пе редавлювання дійсного підпису загостреним предметом на інший документ з наступним обведенням; виготовлення з дійсного підпису факсиміле (точне відтворення підпису фото механічним способом); використання комп’ютерних можливо стей сканування дійсного підпису з наступним принтерним розпечатуванням на документі.

Кожний спосіб підроблення підпису має характерні ознаки. До ознак копіювання підпису на просвіт відносяться: сповіль неність руху, сліди зупинок та викривлення в штрихах, тупі закінчення штрихів, ширина з’єднувальних штрихів однакова з шириною головних. Ці ж самі ознаки характерні й для копію вання підпису через копіювальний папір. Якщо підпис викона но з попередньою підготовкою і наведено, то можуть залиши тися сліди тиснення, наколювання, які можна виявити при боковому освітленні на звороті документа. Якщо піготовка здійснювалась олівцем або через копіювальний папір, то в штри хах підпису залишаються частинки олівця чи копірки.

Якщо підпис скопійований шляхом переносу його на доку мент за допомогою проміжного кліше, то має місце слабка на сиченість барвника, на папері на місці підпису виникає матова зона, оскільки папір зволожується. Під час копіювання на ксе роксі в штрихах підпису можна знайти окремі частинки барв ника, а сам штрих має блиск графіта. Під час фотографічного копіювання (що зустрічається досить рідко) на місці підроблен

158

Розділ II. Криміналістична техніка

ня залишаються сліди зволоження паперу та оброблення його хімічними реактивами.

Більшість ознак підроблення підписів можна виявити під час огляду документа та його мікроскопічного дослідження в косопадаючому і розсіяному світлі. Штрихи попередньої підго товки, здійснені олівцем, обведені аніліновим чорнилом, а та кож виготовлені за допомогою копіювального паперу фіксують шляхом фотозйомки в інфрачервоних променях.

Екпертним дослідженням нерідко вирішується питання, чи не слугував конкретний підпис в якості взірця для коп іювання, зокрема перетискування, через копіювальний папір. Для цього здійснюють суміщення діапозитивів по рівнюваних підписів.

В усіх випадках провадження експертизи підписів підпис, що досліджується, рекомендується порівняти з взірцями підписів особи, від імені якої вони виконані. Для цього експер ту пред’являються вільні та експериментальні взірці підписів даної особи. В якості вільних взірців бажано представляти 6–8 підписів, виконаних на документах, аналогічних тим, що досл іджуються, за якістю матеріалів. Серед них повинні бути і підпи си, подібні на досліджувані за транскрипцією та конфігурацією. Експериментальні взірці (в кількості до 10) виконуються на аркуші чистого паперу такою самою ручкою, таким само чор нилом чи олівцем, як і підпис, що досліджується.

§6. Дослідження відбитків печаток і штампів

Печатка – це прилад з рельєфним зображенням знаків для нанесення їх відбитків на папір, деревину, метал тощо.

Печатки бувають різних видів: качукові – для плоских відбитків та металеві – для рельєфних відбитків на твердих матеріалах. Прямокутна печатка іменується штампом, а невеликі за розмірами штампи називаються штемпелями. Є також печат ки круглі, овальні та трикутні.

Плоскі відбитки печаток найчастіше фарбуються мастикою, пастою; рельєфні відбитки не фарбуються, їх ставлять на пас

159

А.П. Шеремет «Криміналістика»

порт, посвідчення та інші документи, на пломби, сургучні та пластмасові зліпки.

Круглі печатки бувають прості та гербові. Прості містять вказівку про місце реєстрації даного підприємства, установи чи організації; по колу або в центрі розміщується назва юридич ної особи. В центрі гербової печатки є зображення герба дер жави, а по колу – назва міністерства, відомства чи установи, якій належить печатка.

Злочинці виготовляють печатки та штампи такими способами:

використовують набір готових друкарських стандартних літер;

використовують набір гумових літер, одержаних шляхом розрізаних готових стандартних штампів (для цього бе руть штампи для виготовлення бланків довідок, що є у продажу);

вирізують з гуми, деревини, пластмаси;

гравірують та за допомогою гальванопластики;

виготовляють каучукові печатки за заводською техно логією (з свинцю – друкарськими літерами вибивають об’ємну форму печатки, яку заповнюють сирою гумою та вулканізують її. Герб виготовляють гравіруванням).

Зметою підроблення відбиток печатки можна нанести на документ:

малюванням безпосередньо на документі;

вологим копіюванням з використанням проміжного плос кого кліше печатки або виготовлення набором, гравіруван ням;

вологим копіюванням з оригиналу відбитка.

Ознаки підроблених відбитків печаток характеризують спо соби підроблення.

Підроблення відбитків способом малювання характери зується нестандартністю зображення букв, їх форми, розміру, ширини штрихів, їх подвоєністю та викривленнями; є сліди тиснення, проколи, асиметричне розташування літер, неодна ковий радіальний нахил однакових літер.

160

Розділ II. Криміналістична техніка

Вологе копіювання з оригиналу відбитка має дзеркальне зображення, тому цей спосіб використовують рідко.

Копіювання з плоского мальованого кліше має всі ознаки безпосереднього малювання відбитка на документі, для нього характерні також зволоження паперу та порушення проклей ки у місцях відбитка.

Ознаки відбитків, нанесених вологим копіюванням з про міжного кліше, проявляються в тому, що форма й розміри літер хоча й відповідають стандарту, однак відбиток за насиченістю барвника блідий, краї штрихів літер розпливчасті, папір в місцях відбитка матовий, клейовий прошарок порушений.

Якщо злочинець наводить проміжне кліше для того, щоб надати відбитку насиченості барвника, то відбиток матиме всі ознаки наведення – викривлення та нерівномірне розташуван ня барвника в штрихах, зеркальне зображення окремих літер.

Відбитки, нанесені з вирізаного кліше, характеризуються нестандартною формою букв, неоднаковою шириною штрихів, вугластістю овалів, відсутністю відсічок, слідами перерізання штрихів, різними інтервалами й нахилами знаків.

Якщо відбиток нанесений з набірного або гравірованого кліше, то перш за все спостерігається нерівномірне розташуван ня барвника в штрихах, а також неоднакові інтервали між бук вами, різні радіальні нахили знаків. Крім того, металеві кліше залишають на папері сліди тиснення, сліди витиснення барв ника з під літер, і тому штрих у центрі має менш інтенсивне забарвлення, ніж з країв, де зосереджений барвник.

Криміналістичне дослідження відбитків печаток і штампів здійснюється з метою визначення способу нанесення відбитків та встановлення тотожності печаток і штампів за їхніми відбитками.

Дослідження у всіх випадках починається з вивчення ознак, що свідчать про спосіб нанесення відбитка: плоским чи рельє фним кліше, печаткою саморобною чи заводського виготовлен ня. Тотожність печаток за відбитками встановлюється внаслі док вивчення загальних ознак, до яких відноситься розмір,

161