Структурні особливості клітинних стінок

ГРАМПОЗИТИВНІ	ГРАМНЕГАТИВНІ
1. Просто побудована клітинна стінка	1. Клітинна стінка має складну структуру.
2. Клітинна стінка складається з глікопептиду. Товщина клітинної стінки 100-500А.	2. Клітинна стінка багатошарова: внутрішній- глікопептид; середній- молекули білка; поверхневий- ліпополісахариди; зовнішній- ліпопротеїн.
3. Муреїн багатошаровий	3. Один шар муреїну.
4. Матрикс представлений полісахаридами (в тому числі тейхоєві кислоти)	4. На муреїновому каркасі зовні розміщуються ліпопротеїди, ліпополісахариди, фосфоліпіди. Тейхоєві кислоти не виявлені.

3. План і організаційна структура навчального заняття.

№ з/п	Етапи заняття	Розподіл часу	Види контролю	Засоби навчання
1	2	3	4	5
1.	Підготовчий етап	45 хв.
1.1.	Організаційні питання.	10 хв.
1.2.	Ознайомлення з складними методами фарбування бактерій та формування мотивації.	10 хв.		Рекомендована навчально-методична література.
1.3.	Контроль і оцінка початкового рівня підготовки.	25 хв.	Тестові завдання, усне опитування за стандартизованим переліком питань	Рекомендована навчально-методична література
2.	Основний етап.	60 хв.		Рекомендована навчально-методична література та методичні рекомендації кафедри.
2.1.	Проведення досліджень і запис протоколу.		Перевірка протоколу
	Запис у протокол: властивості грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів; тинкторіальні властивості окремих груп мікроорганізмів; сучасні теорії, що пояснюють механізми фарбування за Грамом; особливості хімічного складу клітинної стінки грампозитивних та грамнегативних бактерій.	20 хв.		Таблиці, переліки, схеми.
1	2	3	4	5
	Приготування препаратів-мазків із чистих культур стафілококу та кишкової палички, зафарбувати за методом Грама, мікроскопічно дослідити зафарбовані препарати.	30 хв.		Мікробіологічні атрибути, чисті культури стафілококу та кишкової палички
2.2.	Аналіз результатів досліджень та їх оцінка.	10 хв.	Усне опитування
3.	Заключний етап.	35 хв.
3.1.	Контроль кінцевого рівня підготовки та його оцінювання.	25 хв.	Тестові завдання, усне опитування, перевірка та підписування протоколів.
3.2.	Загальна оцінка навчальної діяльності студента.	5 хв.
3.3.	Інформування студентів про тему та план наступного заняття.	5 хв.

3. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

1. . Підготовчий етап.

Викладач починає організацію роботи з аудиторією: 1) відмічає присутніх та відсутніх у журналі; 2) оголошує тему, мету, основні етапи та порядок проведення практичного заняття.

Сформулюватии тему практичного заняття та її значення для подальшого вивчення мікробіології, вірусології та імунології і професійної діяльності лікаря, щоб сформувати мотивацію для цілеспрямованої навчальної діяльності. У зв’язку з цим, викладач пояснює суть складних методів фарбування бактерій, мету та значення застосування складних методів фарбування, зокрема методу фарбування бактерій за Грамом. Протягом вивчення медичної мікробіології студенти використовують метод фарбування за Грамом. Тому на даному занятті важливо вивчити техніку фарбування бактерій за Грамом. Крім того студентам надається можливість оволодіти одними із найбільш поширених мікробіологічних складних методів фарбування. Все це зумовлює актуальність теми заняття та спрямоване на формування позитивної мотивації її вивчення.

Ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття. Провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки далі треба перейти до наступного етапу.

2. . Основний етап.

Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність проведення досліджень:

1. Студенти записують у протокол заняття властивості грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів; тинкторіальні властивості окремих груп мікроорганізмів; сучасні теорії, що пояснюють механізми фарбування за Грамом; особливості хімічного складу клітинної стінки грампозитивних та грамнегативних бактерій.

2. Викладач демонструє студентам розчини барвників та реактивів, які використовують при фарбуванні бактерій за методом Грама (генціанвіолету, фуксин Пфейфера, етиловий спирт, розчин Люголю), як необхідно фарбувати бактеріальний препарат за методом Грама, а також нагадує правила мікроскопії препарату з використанням імерсійних об’єктивів.

3. Студенти записують назву практичного завдання та замальовують схему його виконання. Далі кожний студент самостійно готує препарати-мазки із стафілококів та кишкової палички, використовуючи складний метод фарбування за Грамом, досліджує їх в мікроскопі, замальовує мікроорганізми у протоколі, робить висновки.

3. . Заключний етап.

Викладач перевіряє оформлення протоколу та в індивідуальній бесіді з кожним студентом встановлює кінцевий рівень набутих знань з основних і найбільш важливих теоретичних та практичних питань. Далі викладач повідомляє кожному студенту про загальну оцінку його підготовки та роботи на занятті, виставляє оцінку у журнал обліку відвідувань і успішності студентів і інформує студентів про тему та план наступного практичного заняття, особливості підготовки.

Староста групи заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, а викладач завіряє їх своїм підписом.

3. Додатки:

Додаток 1. Питання для самоконтролю студентів.

• Методика фарбування за Грамом.

• Чому метод Грама називають диференційним?

• Які особливості хімічного складу клітинної стінки грампозитивних та грамнегативних бактерій?

• Які особливості будови клітинної стінки грампозитивних та грамнегативних бактерій?

• Назвіть основні теорії, що пояснюють механізм забарвлення бактерій за Грамом?

• Фактори, що впливають на забарвлення за Грамом?