- •4) Поверхневим комплексом клітини
- •6. Типи гаструляції:
- •13. Закладка провізорних органів:
- •5.Міжклітинна речовина сполучної тканини (волокна, основна речевина), будова, значення.
- •17. Пластинчаста кісткова тканина. Гістогенез, перебудова та регенерація кісткової тканини
- •18. Назвати і схематично замалювати клітини, які продукують та руйнують кісткову тканину
- •1. М’язові тканини. Морфо функціональна та філогенетична класифікації (схематично)
- •2. Гладка м’язова тканина. Структурно-функціональна одиниця (замалювати схематично), регенерація.
- •3. Гладка м’язова тканина. Способи взаємодії гладких міоцитів в тканині (замалювати схематично)
- •4. Посмугована скелетна м’язова тканина. Структурно-функціональна одиниця (замалювати схематично). Регенерація
- •5. Посмугована м’язова тканина. Структурно-функціональна одиниця міофібрили (замалювати схематично)
- •6. Посмугована скелетна м’язова тканина. Поняття про червоні та білі м’язові волокна. Будова м’яза як органа (замалювати схематично)
- •7. Серцева м’язова тканина. Будова (замалювати схематично)
- •8. Кардіоміоцити. Класифікація. Морфо-функціональна характеристика
- •9. Скоротливі кардіоміоцити. Особливості будови (замалювати схематично)
- •10. Вставні диски. Замалювати схематично, вказати типи контактів.
- •1.Нервова тканина. Джерело розвитку. Загальний план будови та ф-і зони нейронів (замалювати схематично).
- •2.Морфологічна класифікація нейронів (замалювати схематично).
- •3.Функціональна класифікація нейронів (замалювати схематично в складі рефлекторної дуги).
- •4.Хроматофільна субстанція. Будова, місця розташування, способи виявлення, функція (замалювати схематично).
- •5. Нейрофібрили. Будова, місця розташування, способи виявлення, функція (змалювати схематично).
- •6. Нейроглія. Класифікація (схематично), будова та значення різних типів нейроглії.
- •7.Нервові волокна. Морфофункціональна характеристика мієлінових нервових волокон (замалювати).
- •12. Рухові нервові закінчення. Морфофункціональна характеристика (намалювати ультрамікроскопічну схему будови).
- •Нервова тканина
17. Пластинчаста кісткова тканина. Гістогенез, перебудова та регенерація кісткової тканини
Для пластинчастої кісткової тканини характерним є паралельне розташування пучків колагенових волокон з формуванням, так званих, кісткових пластинок. Залежно від їх орієнтації поділяють на компактну (відсутні порожнини) та губчасту (кісткові пластинки утворюють трабекули з формуванням характерної губчастої структури).
Розрізняють 2 способи розвитку кісткової тканини:
- безпосередньо з мезенхіми – формування у складі мезенхіми остеогенного острівця, куди вростають кровоносні судини; остеогенні клітини виділяють у міжклітинний простір колаген і високомолекулярні біополімери (ліпіди, протеоглікани); звапнування міжклітинної речовини (необхідна наявність лужної фосфатази та остеонектину); заміщення грубих різнонаправлених пучків осеїнових волокон на кісткові пластинки;
- на місці хрящового зачатка – формування хрящової моделі кістки; перихондральне окостеніння (навколо хряща виникає кісткова манжетка); енхондральне окостеніння (утворення діафізарного центру окостеніння); вростання в епіфізарну частину хрящової моделі кровоносних судин та утворення епіфізарного центру окостеніння (утворюється три зони метаепіфізарної пластинки росту: зона незміненого хряща, зона стовпчастого хряща, зона пухирчастих клітин).
Фізіологічна регенерація = безперервна заміна старих кісткових пластинок новоутвореними, формуванні нових остенів на місці резорбованих (концентрація остеобластів і процеси апозиційного новоутворення кістки пов’язані з від’ємними зарядами, а концентрація остеокластів і процес резорбції – з позитивними зарядами на поверхні кісткової тканини).
18. Назвати і схематично замалювати клітини, які продукують та руйнують кісткову тканину
Остеобласти – клітини неправильної кубічної чи полігональної форми. Цитоплазма базофільна (високий вміст РНК), добре розвинута гранулярна ЕПС та комплекс Гольджі. Мало диференційовані одноядерні клітини, в яких здійснюється синтез колагену, глікопротеїнів, протеогліканів осеомукоїду.
Остеокласти – великі багатоядерні (3- кілька десятків) клітини неправильної округлої форми. Основна функція – резорбція кісткової тканини. Цитоплазма оксифільна. Багато лізосом, мітохондрій. На поверхні клітини, що прилягає до місця руйнування кісти розрізняють: зону адсорбції і секреції ферментів і замикальну зону, яка ізолює ділянку контакту від прилеглої тканини.
1. М’язові тканини. Морфо функціональна та філогенетична класифікації (схематично)
М’язова тканина побудована з елементів, зданих до скорочення.
Морфо-функціональна класифікація: гладка і посмугована (скелетна і серцева).
Генетична (за Хлопіним):
- соматичний тип (міотоми мезодерми – скелетна м’язова)
- целомічний тип (вентральна мезодерма – серцева м’язова)
- вісцеральний тип (мезенхіма – гладка м’язова внутрішніх органів)
- невральний тип (нервова трубка – гладкі міозити м’язів райдужної оболонки ока)
- епідермальний тип (шкірна ектодерма – міоепітеліальні кошикоподібні клітини залоз)