17. Пластинчаста кісткова тканина. Гістогенез, перебудова та регенерація кісткової тканини

Для пластинчастої кісткової тканини характерним є паралельне розташування пучків колагенових волокон з формуванням, так званих, кісткових пластинок. Залежно від їх орієнтації поділяють на компактну (відсутні порожнини) та губчасту (кісткові пластинки утворюють трабекули з формуванням характерної губчастої структури).

Розрізняють 2 способи розвитку кісткової тканини:

- безпосередньо з мезенхіми – формування у складі мезенхіми остеогенного острівця, куди вростають кровоносні судини; остеогенні клітини виділяють у міжклітинний простір колаген і високомолекулярні біополімери (ліпіди, протеоглікани); звапнування міжклітинної речовини (необхідна наявність лужної фосфатази та остеонектину); заміщення грубих різнонаправлених пучків осеїнових волокон на кісткові пластинки;

- на місці хрящового зачатка – формування хрящової моделі кістки; перихондральне окостеніння (навколо хряща виникає кісткова манжетка); енхондральне окостеніння (утворення діафізарного центру окостеніння); вростання в епіфізарну частину хрящової моделі кровоносних судин та утворення епіфізарного центру окостеніння (утворюється три зони метаепіфізарної пластинки росту: зона незміненого хряща, зона стовпчастого хряща, зона пухирчастих клітин).

Фізіологічна регенерація = безперервна заміна старих кісткових пластинок новоутвореними, формуванні нових остенів на місці резорбованих (концентрація остеобластів і процеси апозиційного новоутворення кістки пов’язані з від’ємними зарядами, а концентрація остеокластів і процес резорбції – з позитивними зарядами на поверхні кісткової тканини).

18. Назвати і схематично замалювати клітини, які продукують та руйнують кісткову тканину

Остеобласти – клітини неправильної кубічної чи полігональної форми. Цитоплазма базофільна (високий вміст РНК), добре розвинута гранулярна ЕПС та комплекс Гольджі. Мало диференційовані одноядерні клітини, в яких здійснюється синтез колагену, глікопротеїнів, протеогліканів осеомукоїду.

Остеокласти – великі багатоядерні (3- кілька десятків) клітини неправильної округлої форми. Основна функція – резорбція кісткової тканини. Цитоплазма оксифільна. Багато лізосом, мітохондрій. На поверхні клітини, що прилягає до місця руйнування кісти розрізняють: зону адсорбції і секреції ферментів і замикальну зону, яка ізолює ділянку контакту від прилеглої тканини.

1. М’язові тканини. Морфо функціональна та філогенетична класифікації (схематично)

М’язова тканина побудована з елементів, зданих до скорочення.

Морфо-функціональна класифікація: гладка і посмугована (скелетна і серцева).

Генетична (за Хлопіним):

- соматичний тип (міотоми мезодерми – скелетна м’язова)

- целомічний тип (вентральна мезодерма – серцева м’язова)

- вісцеральний тип (мезенхіма – гладка м’язова внутрішніх органів)

- невральний тип (нервова трубка – гладкі міозити м’язів райдужної оболонки ока)

- епідермальний тип (шкірна ектодерма – міоепітеліальні кошикоподібні клітини залоз)