- •Особливості будови слизової оболонки ротової порожнини в різних її ділянках.
- •Ендокринна частина підшлункової залози
- •Стадії сперматогенезу. Коротка характеристика.
- •Будова спинномозкового вузла.
- •Юкстамедулярний нефрон. Ланки судинної системи.
- •Що таке овуляція?
- •Клітини Лейдінга
- •Будова спинномозкових та вегетативних гангліїв.
- •Провідна система серця.
- •Клітинні форми при еритропоезі.
- •Атретичне тіло. Будова, функції.
- •Опишіть будову тимуса.
- •Емаль. Будову, вигляд на поздовжньому шліфі зуба. Малюнок сторінка 326
- •Кровопостачання печінки.
- •Будову ендометрію.
- •Будова і топографія клітин – зерен кори мозочка.
- •Похідні шкіри. Будова потових залоз.
- •Класифікація вен. Вени безм’язового типу.
- •Опишіть структурно – функціональну одиницю кори великого мозку.
- •Кровопостачання селезінки
- •Цемент. Топографія та будова.
- •Що називається аерогематичним барєром, його компоненти. Намалювати
- •Загальний план будови яєчника. Джерела розвитку. Назвати всі компоненти паренхіми яєчника.
- •Класифікація волосся. Яку будову має довге волосся?
- •Червоний кістковий мозок, його будова і функції.
- •Класифікація артерій. Опишіть будову артерій м’язового типу.
- •Автономна нервова система. Опишіть будову інтрамулярних мікрогангліїв внутрішніх органів.
- •Епіфіз. Його будова і значення.
- •Стравохід. Оболонки, шари, залози.
- •Класифікація ендокринних залоз. Дисоційована ендокринна система.
- •Шлунок. Оболонки, шари, рельєф.
- •Шари сітківки ока. Назвіть структури, якими утворений кожен шар.
- •Загальний план будови селезінки. Будова і функціональне значення білої пульпи.
- •Похідні шкіри. Опишіть будову сальної залози.
- •Лімфопоез. Особливості утворення т і в лімфоцитів.
- •Зовнішня оболонка очного яблука. Опишіть будову рогівки.
- •Вестибулярний апарат внутрішнього вуха. Будова плям сферичного і еліптичного мішечків.
- •Апендикс. Оболонки, шари.
- •Загальний план будови надниркових залоз. Зони кіркової речовини і гормони.
- •Середня оболонка очного яблука. Будова війчастого тіла.
- •Прищитоподібні залози.
- •Середнє вухо
- •Нейросектертоні ядра гіпоталамуса.
-
Емаль. Будову, вигляд на поздовжньому шліфі зуба. Малюнок сторінка 326
Емаль - найтвердіша тканина людського організму, яка покриває коронку зуба. За хімічним складом емаль на 96- 97% складається з неорганічних сполук, 3-4% утворюють органічні компоненти. Серед неорганічних сполук основну масу складають фосфорнокислі солі кальцію, які у вигляді кристалів гідроксиапатиту формули утворюють тверду основу емалі. Значно менший в емалі вміст карбонату та фториду кальцію. Органічним компонентом емалі є білки глікопротеїни, з яких побудований тонкофібрилярний матрикс емалі. Структурною і функціональною одиницею емалі є емалева призма. Вона являє собою пучок фібрил, між якими залягають кристали гідроксиапатиту кальцію. Діаметр емалевої призми 3-5 мкм, ближче до країв вона витоншується. Емалева призма має звивистий хід та утворюється у результаті діяльності клітини-енамелобласта.
-
Кровопостачання печінки.
Особливістю кровопостачання печінки є те, що вона отримує кров з двох судин, які входять у її ворота. Це ворітна вена та печінкова артерія. Ворітна вена збирає кров від усіх непарних органів черевної порожнини і приносить у печінку речовини, що всмокталися у кишках і є необхідними для її життєдіяльності. Печінкова артерія несе від аорти кров, багату на кисень. Ці дві судини розташовані поруч і розгалужуються на дрібніші судини: часткові, сегментарні, міжчасточкові, навко- лочасточкові вени та артерії. Міжчасточкові артерії та вени супроводжуються жовчними протоками і разом утворюють так звані печінкові тріади. Поряд з ними проходять також нервові волокна та лімфатичні судини. Міжчасточкові вени та артерії йдуть уздовж бічних граней часточок, а навколочасточкові, що відходять від них, оперізують часточки на різних рівнях. Від навколочасточкових вен та артерій всередину часточок вростають вхідні артеріоли і венули, які на периферії часточок зливаються, утворюючи синусоїдні капіляри, по яких тече мішана кров у напрямку від периферії до центру часточок.. Вони проходять між тяжами печінкових клітин - печінковими пластинками, в радіальному напрямку і зливаються в центральну вену, яка розташована у центрі печінкової часточки. Кров із часточок впадає у збірні, або підчасточкові, вени. Збірні вени, подібно до міжчасточкових, розміщені між часточками, але не супроводжуються артеріями та жовчними протоками. За цією ознакою вони відрізняються від міжчасточкових вен. Центральні й збірні вени - судини безм'язового типу. Збірні вени, зливаючись, утворюють притоки печінкових вен, які в кількості трьох-чотирьох виходять із печінки і впадають у нижню порожнисту вену. Притоки печінкових вен мають добре розвинені сфінктери, за допомогою яких регулюється відплив крові від часточок і печінки в цілому. Отже, синусоїдні гемокапіляри в печінці розташовані між двома венозними системами - ворітної вени (навколочасточкові вени) та печінкових вен
(центральні вени). Сукупність синусоїдних капілярів називають чудесною венозною капілярною сіткою печінки. Унаслідок того що печінка містить велику кількість гемокапілярів з широким діаметром, кров тече у часточках дуже повільно. Це сприяє здійсненню обмінних процесів між кров'ю і клітинами печінки. Крім того, у судинах печінки може депонуватися значна маса крові.