Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
М1 т10 НАРКОЗ метод 2012.doc
Скачиваний:
55
Добавлен:
20.03.2015
Размер:
290.82 Кб
Скачать

Класифікація засобів для наркозу:

1. Засоби для інгаляційного наркозу :

  1. Леткі рідини (ефір, фторотан, ізофлуран, енфлуран)

  2. Газоподібна речовина (азоту закис, ксенон).

2. Засоби для неінгаляційного наркозу

  1. Препарати ультракороткої дії (до 10 хв) – пропанідид (сомбревін),

  2. Препарати короткої дії (до 15-20 хв) – кетамін (кеталар), пропофол (диприван).

  3. Препарати середньої тривалості дії (до 20-40 хв) – тіопентал натрію.

  4. Препарати тривалої дії (60 і більш хв) – натрію оксибутират.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

  1. Загальна характеристика стану наркозу як оборотного стану організму. Iсторiя вiдкритrя засобiв для наркозу (Д. Мортон, Ф.I.Iноземцев, М.I.Пирогов та iн.). Теорiї наркозу.

  2. Види наркозу. Клacифiкацiя засобiв для наркозу, їх загальна фізико-хімічна характеристика і механізми дії. Вимоги до засобiв для наркозу.

  3. Послідовність дії наркотичних засобів на різні відділи центральної нервової системи.

  4. Вплив засобів для інгаляційного наркозу на серцево-судинну систему, дихання, обмін речовин, терморегуляцію.

  5. Широта наркотичної дії засобів для наркозу.

  6. Можливі ускладнення в інгаляційному наркозі, їхня профілактика і допомога при виникненні

  7. Порівняльна характеристика засобів для інгаляційного наркозу (активність, швидкість розвитку, тривалість дії, післядія, побічні ефекти). Ефiр для наркозу, iзофлуран, азоту закис.

  8. Особливості дії засобів для неінгаляційного наркозу, класифікація, фізико-хімічні властивості, показання і протипоказання до застосування. Порівняльна характеристика засобів для неінгаляційного наркозу (пропанiдид, кeтaмiн, тiопентал-натрiю, натрiю оксибутират).

  9. Комбiноване застосування засобів для наркозу з препаратами iнших фармакологiчних груп.

  10. Поняття про премедикацію, вступний, базисний, комбiнований наркоз.

  11. Спирт етиловий. Фармакологiя i токсикологiя спирту етилового, використання в клiнiчнiй практицi. Гостре та хронiчне отруєння алкоголем, заходи допомоги.

  12. 3асоби лiкування алкоголiзму. Механiзм дії тетураму (дисульфіраму).

4.3. Практичні завдання, які виконуються при підготовці до заняття:

4.3.1. Виписати рецепти:

  1. Кетамін в ампулах

  2. Натрія оксибат(Натрію оксибутират) в ампулах

  3. Фторотан для наркозу

  4. Пропанидид в ампулах.

  5. Пропофол в ампулах.

  6. Тиопентал-натрий для внутрішньовенного введення.

  7. Спирт етиловий для обробки рук

  8. Тетурам у таблетках.

4.3.2. Заповнити таблицю

№ п/п

Препарат

Фармакологічна група

Показання до призначення

Кетамін

Натрію оксибутират

Фторотан

Пропанидид

Пропофол

Тиопентал-натрий

Спирт етиловий

Тетурам

4.3.3. Вирішити тестові завдання

Перевірте свої теоретичні знання:

1. Вчені, що зробили значний внесок у практичне впровадження наркозу

  1. І.П. Павлов

  2. М.І. Пирогов

  3. В. Г. Мортон

  4. М.П. Кравков

  5. В.А. Сертюрнер

  6. В.К. Анреп

2. Основні вимоги, що висувають до засобів для наркозу:

  1. Достатня широта наркотичної дії

  2. Швидкий вихід з наркозу

  3. Обов'язкова наявність всіх стадій наркозу

  4. Добра керованість наркозом

  5. Здатність знижувати АТ

  6. Відсутність стадії збудження

3. Засоби для наркозу:

  1. Призводять до втрати свідомості

  2. Пригнічують більшість рефлексів

  3. Вибірково пригнічують тільки окремі центри ЦНС

  4. Не впливають на тонус скелетної мускулатури

  5. Пригнічують чутливість

  6. Застосовуються при отруєнні етиловим спиртом

4. Основними ознаками наркозу є:

  1. Відсутність свідомості

  2. Підвищення тонусу гладкої мускулатури

  3. Пригнічення рефлекторних реакцій

  4. Зниження тонусу скелетної мускулатури

  5. Стимуляція спинальних рефлексів

  6. Втрата чутливості

5. Загальним у дії різних наркозних засобів є

  1. Порушення міжнейронної передачі в синапсах головного мозку

  2. Збільшення вмісту норадреналіну в корі головного мозку

  3. Порушення проникності клітинних мембран в області синапсів ЦНС

  4. Обов'язкова наявність стадії збудження

  5. Подразнення верхніх дихальних шляхів

6. Ознаками I стадії наркозу є:

  1. Збережена свідомість

  2. Знижена больова чутливість

  3. Знижений м'язовий тонус

  4. Відсутність рефлексів

  5. Значне зниження тактильної чутливості

  6. Збереження тонусу скелетних м'язів

7. Стадія анальгезії дії наркозних засобів характеризується

  1. Пригніченням больової чутливості

  2. Втратою свідомості

  3. Вираженим збудженням пацієнта

  4. Повним пригніченням кори головного мозку

  5. Збереженням свідомості

  6. Збереженням рефлекторних реакцій

8. В стадії хірургічного наркозу:

  1. Збережена рухова активність

  2. Збережена свідомість

  3. Відсутня больова чутливість

  4. Відсутня свідомість

  5. Зупинено дихання

  6. Знижений тонус скелетних м'язів

9. III стадія наркозу характеризується:

  1. Зупинкою дихання

  2. Пригніченням чутливості

  3. Зупинкою серця

  4. Припиненням фільтрації в нирках

  5. Втратою свідомості

  6. Зниженням тонусу скелетних м'язів

  7. Гіпертонусом скелетних м'язів

10. Основні ознаки III стадії наркозу

  1. Відсутність рефлексів

  2. Зниження м'язового тонусу

  3. Відсутність больової чутливості

  4. Підвищення артеріального тиску

  5. Неритмічне дихання

  6. Збереження температурної і тактильної чутливості

11. Вкажіть недоліки внутрішньовенного наркозу.

  1. Незначна керованість наркозом

  2. Швидкий розвиток наркозного ефекту

  3. Легка керованість наркозом

  4. Виражена ІІ стадія наркозу

  5. Недостатня міорелаксація.

12. Переваги внутрішньовенного наркозу:

  1. Відсутність стадії збудження

  2. Швидкий розвиток наркозу

  3. Можливість застосування в амбулаторній практиці

  4. Легка керованість

  5. Наявність стадії збудження

13. Для інгаляційного наркозу застосовують

  1. Енфлуран

  2. Тіопентал-натрій

  3. Фторотан

  4. Азоту закис

  5. Кетамін

  6. Натрію оксибутират

14. Виберіть засоби для інгаляційного наркозу.

  1. Пропанідид

  2. Енфлуран

  3. Ефір для наркозу

  4. Тіопентал-натрій

  5. Фторотан

  6. Натрію оксибутират

15. Виберіть засоби для інгаляційного наркозу:

  1. Енфлуран

  2. Закис азоту

  3. Пропанидид ( сомбревин)

  4. Спирт етиловий

  5. Фторотан

  6. Кетамін (каліпсол)

16. Виберіть рідкі летючі речовини для інгаляційного наркозу

  1. Енфлуран

  2. Азоту закис

  3. Кетамін

  4. Фторотан

  5. Ізофлуран

  6. Пропанідид

17. Ці засоби для наркоза є летючими рідинами:

  1. Закис азоту

  2. Енфлуран

  3. Пропанідид

  4. Фторотан

  5. Кетамін

  6. Ефір для наркозу

18. Засоби для неінгаляційного наркозу

  1. Пропофол

  2. Натрію оксибутират

  3. Кетамін

  4. Ефір для наркозу

  5. Фторотан

  6. Азоту закис

19. Виберіть речовини для неінгаляційного наркозу

  1. Азоту закис

  2. Фторотан

  3. Пропанідид

  4. Кетамін

  5. Енфлуран

20. Для неінгаляційного наркозу застосовують:

  1. Енфлуран

  2. Фторотан

  3. Пропанидит

  4. Натрію оксибітурат

  5. Закис азоту

21. Оберіть засоби для неінгаляційного наркоза.

  1. Пропанідид

  2. Натрію оксибутират

  3. Фторотан

  4. Тіопентал-натрію

  5. Азота закис

  6. Енфлуран

22. Препарати для наркозу ультракороткої дії (до 10 хв)

  1. Тіопентал-натрій

  2. Пропанідид

  3. Кетамін

  4. Гексенал

  5. Натрію оксибутират

23. Виберіть препарат для неінгаляційного наркозу, що відноситься до барбітуратів

  1. Кетамін

  2. Пропанідид

  3. Натрію оксибутират

  4. Тіопентал-натрій

  5. Фенобарбітал

6.Гексенал

24. Похідними барбітурової кислоти є:

  1. Натрію оксибутират

  2. Кетамін

  3. Тіопентал-натрій

  4. Пропанідид

  5. Гексенал

25. Ефір для наркозу:

  1. Має значну широту наркотичної дії

  2. Викликає наркоз з стадією збудження

  3. Викликає наркоз без стадії збудження

  4. Викликає суттєві зміни паренхіматозних органів

  5. Подразнює слизисті верхніх дихальних шляхів

  6. Має високу займистість і вибухонебезпечність

26 . Фторотан

  1. Викликає брадикардію

  2. Знижує АТ

  3. Підвищує чутливість міокарду до адреналіну

  4. Вибухонебезпечний

  5. Підвищує АТ

  6. Може викликати аритмію

27. Фторотан:

  1. Забезпечує швидкий розвитоке наркозу

  2. Викликає виражену стадію збудження

  3. Вводять в вену

  4. Є рідкою літючою рідиною

  5. Значно знижує рівень АТ

  6. Підвищує АТ

28. Закису азоту:

  1. Має високу токсичність

  2. Викликає виражену стадію збудження

  3. Незначно впливає на функції внутрішніх органів

  4. Має не значну наркотичну активність

  5. Застосовується в суміші з киснем

29. Азоту закис

  1. Газоподібна наркотична речовина

  2. Застосовується при незначних хірургічних маніпуляціях

  3. Має подразнюючу дію

  4. Має високу наркотичну активність

  5. Має не високу наркотичну активність

  6. Дає тривалу стадію збудження

30. Тіопентал-натрій

  1. Є похідним барбітурової кислоти

  2. Має снодійну дію

  3. Вводиться в вену повільно

  4. Застосовується інгаляційно

  5. Діє декілька годин

  6. Є газоподібною речовиною

31. Тіопентал-натрій

  1. Вводять в вену повільно

  2. Може викликати апное і колапс

  3. Вводять реr os

  4. Дія триває 2—3 хв

  5. Дія триває 20-25 хв

  6. Вводять інгаляційно

32. Пропанідид викликає наркоз, який характеризується:

  1. Тривалою стадією збудження

  2. Розвитком наркозу через 15-20 с після введення в вену

  3. Тривалістю III стадії наркозу — 2—3 ч

  4. Тривалістю наркозу — 3-5 мін

  5. Повільним (близько 30 хв) виходом з наркозу

33. Пропанідід

  1. Має синонім «сомбревін»

  2. Діє декілька хвилин

  3. Призначається інгаляційно

  4. Вводиться внутрішньовенно

  5. Діє декілька годин

  6. Застосовується для ввідного наркозу

34. Натрію оксибутират

  1. Збуджує ЦНС

  2. Є похідним барбітурової кислоти

  3. Подібний за будовою до ГАМК

  4. Добре проникає через гематоенцефалічний бар'єр

  5. Вводиться тільки в вену

35. Натрію оксибутират

  1. Засіб для наркоза короткої дії

  2. Засіб для наркоза тривалої дії

  3. Застосовується як седативний та снодійний засіб

  4. Має антигіпоксичні властивості

  5. Викладає наркоз тривалістю 3—5 хв

  6. Викликає виражену стадію збудження

36. Натрію оксибутират має таку дію:

  1. Седативну

  2. Аналептичну

  3. Снодійну

  4. Наркотичну

  5. Антигіпоксичну

  6. Подразнюючу

37. Виберіть препарати, використовування яких дозволяє зменшити дозу наркозних засобів

  1. Стимулятори ЦНС

  2. Міорелаксанти

  3. Транквілізатори

  4. М-Холіноміметики

  5. Нейролептики

  6. Наркотичні анальгетики

38. Для забезпечення потенційованого наркозу одночасно з наркотичними засобами застосовують наступні групи препаратів:

  1. Міорелаксанти

  2. Нейролептики

  3. Антихолінестеразні засоби

  4. Транквілізатори

  5. Антидепресанти

  6. М-Холіноблокатори

39. Для премедикаціі застосовують:

  1. Транквілізатори і заспокійливі

  2. Атропіну сульфат або інші холіноблокатори

  3. Стимулятори ЦНС

  4. Адсорбуючі речовини

  5. В’яжучі

40. Ларингоспазм, викликаний тіопенатнол-натрія:

  1. Зумовлений підвищенням тонусу блукаючого нерва

  2. Зумовлений блокадою викиду адреналіну

  3. Зумовлений дією препарату на гладкі м’язи

  4. Можна попередити атропіном

  5. Неможливо попередити

41. Відзначити правильні твердження:

  1. Азоту закис - найбільш активний засіб для інгаляційного наркозу

  2. Фторотан - вогненебезпечний

  3. Кетамін- засіб для неінгаляційного наркозу

42. Відзначити правильні твердження:

  1. Пропофол - літка рідина

  2. Тривалість дії кетаміну 90 хв

  3. Натрію оксибутират володіє антигіпоксантними властивостями

43. Відзначити правильні твердження:

  1. Азоту закис менш активний, ніж фторотан

  2. Для кетамину характерна тривала стадія збудження

  3. Тривалість дії пропанідиду 40 хв

44. Відзначити правильні твердження:

  1. Фторотан - засіб для неінгаляційного наркозу

  2. Натрію оксибутират - препарат для наркозу тривалої дії

  3. Пропофол викликає тривалу стадію збудження

45. Відзначити правильні твердження:

  1. Азоту закис сенсибилизирует міокард до катехоламинам

  2. Фторотан здатний знижувати артеріальний тиск

  3. Кетамин- засіб для інгаляційного наркозу

46. Відзначити правильні твердження:

  1. Азоту закис має виражені аналгетичні властивості

  2. Тривалість дії натрію оксибутирата - 30 хв

  3. Для пропанідиду характерна виражена стадія збудження

47. Спирт етиловий при резорбтивній дії

  1. Пригнічує ЦНС

  2. Проявляє сечогінну дію

  3. Збуджує кору головного мозку

  4. Інактивує ферменти печінки

  5. Зменшує шлункову секрецію

48. Спирт етиловий при резорбтивном дії

  1. Викликає психічну залежність

  2. Викликає фізичну залежність

  3. Може привести до алкоголізму

  4. Підвищує інтелектуальний рівень

  5. Різко підвищує продуктивну працездатність

  6. Сприяє концентрації уваги

49. При місцевому застосуванні етиловий спирт

  1. Може викликати звикання

  2. Проявляє протимікробну дію

  3. Проявляє подразнюючу дію

  4. Викликає коагуляцію білка

  5. Викликає анестезію

  6. Затримує регенерацію

50. Тетурам

  1. Підвищує концентрацію ацетальдегіду

  2. Сприяє виведенню з організму алкоголю

  3. Призначається амбулаторно

  4. Застосовується для лікування алкоголізму

  5. Застосовується як блювотний засіб

51. При гострому отруєнні етиловим спиртом доцільно

  1. Введення стимуляторів ЦНС

  2. Промивання шлунка

  3. Введення кардіостимуляторів

  4. Застосування миорелаксантов

  5. Введення наркотичних речовин

  6. Застосування гіпотензивних засобів

52. Спирт етиловий

  1. Розширює судини шкіри

  2. Викликає підвищення температури тіла

  3. На морозі сприяє зігріванню

  4. На холоді може призвести до переохолодження

  5. Підсилює роботу серця

  6. Стимулює дихання

  7. Має наркотичну дію

53. Основними відмінностями резорбтивної дії етилового спирту від інших наркотичних речовин є:

  1. Значна широта наркотичної дії

  2. Тривала стадія збудження без втрати свідомості

  3. Мала широта наркотичної дії

  4. Прямий стимулюючий вплив на кору головного мозку

  5. Відсутність ІІІ стадії наркозу

54. Механізм дії тетурама

  1. Пригнічує альдегиддегидрогеназу

  2. Пригнічує цитохромную систему печінки

  3. Нейтралізує етиловий спирт у шлунку

  4. Сприяє швидкому метаболізму етилового спирту в організмі

  5. Затримує окислення етилового спирту

55. У медичній практиці спирт етиловий використовується як

  1. Антисептик

  2. Місцевоанестезуючий засіб

  3. Протишоковий засіб

  4. Діагностичний засіб, що пригнічує секреторну активність залоз шлунка

  5. Препарат, що викликає наркоз

  6. Стимулятор ЦНС

56. Спирт етиловий

  1. Пригнічує процеси гальмування в корі

  2. Пригнічує центр терморегуляції

  3. Знижує секрецію антидіуретичного гормону

  4. Збільшує секрецію антидіуретичного гормону

  5. Знижує секрецію залоз шлунка

  6. Збуджує кору й підкоркові структури

57. При місцевому застосуванні етиловий спирт проявляє такі ефекти

  1. Подразнюючий

  2. В'яжучий

  3. Антимікробний

  4. Місцевоанестезуючий

  5. Припікаючий

  6. Обволікаючий

58. Спирт етиловий застосовують для

  1. Наркозу

  2. Підвищеня діурезу

  3. Обробки рук хірурга

  4. Обробки операційного поля

  5. Отримання психостимулюючої дії

  6. Пригнічення дихального центру

59. При застосуванні тетурама має місце

  1. Пригнічення активності альдегіддегідрогенази

  2. Прямий вплив, що активує блювотний центр

  3. Блокада холінорецепторів слизової шлунку

  4. Затримка окислення етилового спирту в організмі

  5. Нейтралізація етилового спирту в кишечнику

60. Спирт етиловий

  1. Збуджує кору головного мозку

  2. Легко проникає через плаценту

  3. Збуджує дихальний центр

  4. Здатний викликати залежність

  5. У великих дозах пригнічує центри довгастого мозку

61. При застосуванні етилового спирту можуть виникати ефекти

  1. Аналептичний

  2. Бронхолітичний

  3. Протимікробний

  4. Протизапальний

  5. Подразнюючий

  6. Наркотичний

62. Спирт етиловий при резорбтивній дії

  1. Знижує концентрацію уваги

  2. Пригнічує процеси гальмування в корі

  3. Пригнічує умовні рефлекси

  4. Підсилює умовні рефлекси

  5. Підвищує концентрацію уваги

5. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

5.1. Ознайомитися із препаратами учбової колекції по темі, визначити їх приналежність до фармакологічної групи і показання до використання.

5.2. Обгрунтувати вибір препарата, його лікарську форму, дозування, концентрацію, шлях введення і виписати рецепт:

  1. Похідне барбітурової кислоти, що містить сірку, для внутрішньовенного і ректального наркозу.

  2. Засоб для короткочасного і вступного наркозу.

  3. Засіб для інгаляційного наркозу, що містить фтор, з вираженою наркотичною дією.

  4. Засіб, застосовуваний при гипоксическому набряку мозку.

  5. Препарат для обробки рук хірурга.

  6. Препарат для лікування алкоголізму

6. Матеріали для самоконтролю:

6.1. Завдання для самоконтролю:

Заповніть таблицю

№ п/п

Препарат

Механізм дії

Кетамін

Натрію оксибутират

Фторотан

Пропанидид

Пропофол

Тиопентал-натрий

Спирт етиловий

Тетурам

Заповнить таблицю „Можливості застосування наркозних засобів”:

Засоби

Види наркозу

Самостійний, при тривалих операціях

Вступний

Базисний

Змішаний, разом с іншими наркозними засобами

Ефір для наркозу

Ізофлуран

Пропанідид

Кетамін

Тіопентал-натрій

Натрія оксибутират

Закис азоту

Заповнить таблицю „Фармакологія та токсикологія спирту етилового”:

Органи та системи

Ефекти, що розвиваються при введенні спирту в малих дозах

Ефекти, що розвиваються при введенні спирту в токсичних дозах

1.

Органи травлення

2.

Серцево-судинна система

3.

Центральна нервова система

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]