Оброблення даних

Номер питання	Суперництво	Співпраця	Компроміс	Уникнення	Пристосування
1				А	Б
2		Б	А
3	А				Б
4			А		Б
5		А		Б
6	Б			А
7			Б	А
8	А	Б
9	Б			А
10	А		Б
11		А			Б
12			Б	А
13	Б		А
14	Б	А
15				Б	А
16	Б				А
17	А			Б
18			Б		А
19		А		Б
20		А	Б
21		Б			А
22	Б		А
23		А		Б
24			Б		А
25	А				Б
26		Б	А
27				А	Б
28	А	Б
29			А	Б
30		Б			А

Додаток 2. Методика визначення схильності до ризику Мотивація до успіху, до уникнення невдач і міра ризику

Мета — зрозуміти, що для тебе важливіше: успіх, невдача чи сам процес ризику.

Опис методики

Дослідження показали, що люди, помірно орієнтовані на успіх, віддають перевагу середньому рівню ризику, а ті, хто боїться невдач, — низькому чи, навпаки, дуже високому. Чим вища мотивація людини до успіху — досягнення мети, тим нижча готовність до ризику. При цьому мотивація до успіху впливає і на надію на нього: у разі сильної мотивації до успіху надії на нього зазвичай скромніші, ніж у разі слабкої мотивації. До того ж людям, які мотивовані на успіх і мають великі надії на нього, властиво уникати високого ризику.

Ті, хто сильно мотивовані на успіх і мають високу готовність до ризику, рідше потрапляють у нещасливі випадки, ніж ті, у кого велика міра готовності до ризику й висока мотивація до уникнення невдач (захист). І навпаки, коли в людини висока мотивація до уникнення невдач (захист), то це перешкоджає мотивації  до  успіху —  досягненню  мети.  Дослідження Д. Мак-Клеманда показали, що люди з високим рівнем захисту, тобто страхом перед нещасливими випадками, частіше потрапляють у подібні прикрі ситуації, ніж ті, хто має високу мотивацію до успіху.

Дослідження показали також, що люди, які бояться невдач (з високим рівнем захисту), віддають перевагу малому чи, навпаки, надмірно великому ризику, де невдача не загрожує престижу. Німецький вчений Ф. Буркард стверджує, що установка на захисну поведінку в роботі залежить від трьох факторів:

• міри передбачуваного ризику;

• мотивації, що переважає;

• досвіду невдач на роботі.

Посилюють установку на захисну поведінку дві обставини:

• коли без ризику вдається отримати бажаний результат;

• коли ризикована поведінка призводить до нещасного випадку.

Досягнення ж безпечного результату у разі ризикованої поведінки, навпаки, ослабляє установку на захист, тобто мотивацію до уникнення невдач.

Висока готовність до ризику супроводжується низькою мотивацією до уникнення невдач. Готовність до ризику достовірно прямо пропорційно пов’язана з кількістю зроблених помилок.

Дослідження дали також такі результати:

• з віком готовність до ризику спадає;

• у досвідчених працівників готовність до ризику менша, ніж у недосвідчених;

• у жінок готовність до ризику реалізується за більш певних умов, ніж у чоловіків;

• у військових командирів і керівників підприємств готовність до ризику більша, ніж у студентів;

• готовність до ризику зростає з посиленням відторгненості людини, в ситуації внутрішнього конфлікту;

• у групі готовність до ризику виявляється сильніше, ніж коли люди діють поодинці, і залежить від групових очікувань.

Усі ці взаємопов’язані параметри особистості вивчають за допомогою таких методик:

• методики Т. Елерса діагностики особистості на мотивацію до успіху;

• методики Т. Елерса діагностики особистості на мотивацію до уникнення невдач;

• методики Шуберта діагностики міри готовності до ризику.