- •1.Визначення мікробіології як науки. Галузі мікробіології. Предмет і завдання медичної мікробіології. Основні риси та тенденції розвитку сучасної мікробіології.
- •2.Відкриття організмів Левенгуком. Основні етапи розвитку мікробіології. Внесок Пастера, Коха в мікробіологію.
- •4.Основні відмінності прокаріотів та еукаріотів.Форми бактерій з дефектом синтезу клітинної стінки,протопласти,сферопласти.L-форми бактерій.
- •6.Морфологія та класифікація найпростіших.Морфологія та будова спірохет.
- •7. Класифікація і морфологія грибів.
- •8. Методи мікроскопії. Виготовлення бактеріологічних препаратів. Барвники та фарбуючі розчини,прості та складні методи фарбування.
- •15-16.Походження та еволюція мо.Сучасна класифікація прокаріотів.Основні таксони.Систематика та номенклатура бактерій.Вид як основна таксономічна одиниця.
1.Визначення мікробіології як науки. Галузі мікробіології. Предмет і завдання медичної мікробіології. Основні риси та тенденції розвитку сучасної мікробіології.
Мікробіологія – наука, об’єктом вивчення якої є представники світу мікробів, їх взаємодія з оточуючим середовищем, використання мікробів на благо людства.
Галузі мікробіології: загальна, медична, ветеринарна , технічна, сільскогосподарська, санітарна, морська, космічна.
Завдання медичної мікробіології - вивчення етіології інфекційних хвороб,практичне застсування методів мікробіологічної діагностики, специфічної профілактики та терапії
Предмет медичної мікробіології - такі види мо, які в процесі еволюційного розвитку адаптувалися до людського організму, в ньому накопичуються, розмножуються, ведуть паразитичну діяльність, викликаючи інфекційні захворювання.
Риси сучасної мікробіології :
- нові інфекційні хвороби
- активація інф, що вважалися контрольованими
- з’ясування ролі м-бів в розвитку соматичних захворювань
- розробка принципово нових вакцин і методів діагностики
- використання м-бів в біотехнологічних процесах.
- Зараз активно прогресує галузь синтетичної мікробіології, створюються нові генетично змінені форми мікробів,проводяться маніпуляції з різними генами.
2.Відкриття організмів Левенгуком. Основні етапи розвитку мікробіології. Внесок Пастера, Коха в мікробіологію.
Емпіричний період – Робилися припущення щодо існування переносників захворювань
Левенгук - сконструював у1683 році мікроскоп (зб 150-300 р) і подачив дрібних переважно рухливих істот, яких назвав «живими звірятками». Він зробив першу морфологічну класифікацію бактерій. І розпочав описовий етап розвитку м-ї.
Пастер- започаткував фізіологічний єтап. Він довів неможливість самозародження життя,запропонував методи стерилізації та пастеризації. Обґрунтував роль мо у виникненні захворювань. Довів, що мо спричинюють гниття та бродіння. Відкрив анаеробів, отримав вакцину проти сибірки і сказу.
Кох розробив методи м-них досліджень, ввів у м-ю тверді поживні середовища – м'ясо-пептонний агар), що дозволили виділити чисті культури, імерсійну систему, анілінові барвники, дезінфекцію. Відкрив збудників сибірки, туберкульозу, холери.
Наступні етапи: хіміотерапевтичний, імунологічний, вірусологічний, молекулярно-генетичний.
3.Становлення основних напрямків мікробіологічної науки. Роль Самойловича, Дженера, Мечнікова, Івановського, Ерліха, Виноградського, Берінга, Рамона, Домагка, Флемінга, Заболотного, Зільбера, Жданова, Чумакова, бернета.Розвиток мікробіології в Україні.
Самойлович- досліджував чуму, запропонував сортування хворих, роботу медперсоналу в чумних джерелах в ізоляційному халаті, просоченому оцтом, спалення одягу хворих.
Дженер – запропонував для профілактики натуральної віспи щеплення матеріалом, одержаним із пустул корів, хворих на коров'ячу віспу, створивши першу вакцину, заснувавши цим імунологію.
Мечніков- започаткував учення про нормальну мікрофлору. Запропонував пробіотичні препарати, що призупиняють розмноження бактерій гниття заклав основи герентології та вчення про дисбактеріози. Заснував бактеріологічну станцію і почав застосовувати щеплення проти сказу.
Івановський – перша в світі докторська дисертація по вірусології – про вірус тютюнової мозаїки.
Ерліх- досліджував вплив на трипаносоми барвників і довів їх згубну дію,ввів поняття вибіркової дії хіміопрепаратів.
Виноградський- довів явище хемосинтезу і кругообігу речовин за рахунок життєдіяльності мікробів.
Ерліх- довів ефективність дії органічних сполук миш’яку на збудника сифілісу, ввів поняття вибіркової дії хіміопрепаратів, запропонував основні принципи хіміотерапії.
Домагк- відкрив пронтозил і довів його активність проти бактерій.
Флемінг- відкрив пеніцилін.
Зільбер-сформував вірусо-генетичну концепцію виникнення злоякісних пухлин.
Жданов-вчення про універсальну векторну роль вірусів як реголяторів генофонду біосфери.
Заболотний-відкрив інститут мікробіології у Києві.
Чумаков-вивчав збудників трансмісивних вірусних інфекцій та запропонував вакцини проти них.
Розвиток в Україні
M.Ф.Гамалія заснував у 1886 р. другу в світі пастерівську станцію в Одесі і першим на практиці почав застосовувати щеплення проти сказу.Загальну пошану здобув своїми працями видатний український мікробіолог Заболотний. Він організував першу в світі кафедру епідеміології при Одеському медичному інституті. Багато зусиль і праці віддав Д.К. Заболотний вивченню чуми, холери, сифілісу,дифтерії, черевного й висипного тифів.Теоретичні дослідження мінливості мікроорганізмів і бактеріофагів (В. Г.Дроботько, Г. О. Ручко, К. Г. Бельтюкова, Г. М. Френкель та ін.) знайшли практичне застосування в профілактиці лікування дизентерії, стафілококових хвороб.