- •Договори, угоди, унії Кре́вська у́нія 1385 року
- •Лю́блінська у́нія 1569
- •Бересте́йська у́нія 1596
- •Куру́ківський до́говір 1625 року
- •Збо́рівський до́говір (8 серпня 1649)
- •Білоцеркі́вський ми́рний до́говір 1651
- •Березне́ві статті́ 1654 року
- •Московські статті 1665 року
- •Андрусівське сепаратне перемир’я 1667 (Андрусівський сепаратний договір, Андрусівський мир)
- •Бахчисарайський мирний договір 1681
- •Вічний мир 1686 (Мир Гжимултовського, Трактат про вічний мир)
- •Конститу́ція Пили́па о́рлика 1710
- •Валуєвський циркуляр 18 липня 1863 року
- •Емський указ 1876
- •Пе́рший універса́л Украї́нської Центра́льної ра́ди Червень 1917 р.
- •Дру́гий універса́л Украї́нської Центра́льної ра́ди Липень 1917 р.
- •Тре́тій Універса́л Украї́нської Центра́льної ра́ди Листопад 1917 р.
- •Брест-Лито́вський ми́рний договір лютий 1918
- •Велика Злука — урочисте оголошення 22 січня 1919 р.
- •Варша́вський договір квітень 1920
- •Ризький мир (березень 1921)
- •Договір про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом, або Пакт Молотова — Ріббентропа 1939
- •Акт відновлення Української Держави 30 червня 1941
Брест-Лито́вський ми́рний договір лютий 1918
мирна угода між Українською Народною Республікою з одного боку та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією з другого, підписаний 27 січня (9 лютого) 1918 у Бересті (Бресті, Брест-Литовську); перший мирний договір у Першій світовій війні 1914-18. Став наслідком одного з етапів переговорів у Брест-Литовську, загальним підсумком яких був вихід Росії з Першої світової війни.
Велика Злука — урочисте оголошення 22 січня 1919 р.
на Софійському майдані в Києві універсалу про об'єднання УНР і ЗУНР у соборну Україну, День соборності України. Текст універсалу:Віднині на всіх українських землях, розділених віками, Галичині, Буковині, Закарпатській Русі й Наддніпрянщині буде єдина велика Україна. Мрії, задля запровадження яких найкращі сини України боролися і вмирали, стали дійсністю.
Варша́вський договір квітень 1920
міждержавна угода Польщі і Української Народної Республіки, за якою в квітні 1920 р. польський уряд Пілсудського відмовився від намірів розширити територію Польщі до кордонів Речі Посполитої 1772 р. та визнав УНР.Ця угода мала символічне значення для УНР. Попри це, уряд Симона Петлюри був вимушений піти на великі поступки, оскільки були визнані вже де-факто встановлені кордони по межі розташування польських військ в Україні — по річці Збруч. Це означало зречення від великих етнічних українських територій Галичини, Західної Волині, частини Полісся, Лемківщини, Підляшшя, Посяння і Холмщини. Такий крок уряду Симона Петлюри був оцінений вкрай негативно декотрими українськими політиками того часу і більшістю населення окупованих Польщею територій.За цим договором Польща зобов'язувалась не укладати міжнародних угод, спрямованих проти України. Гарантувались національно-культурні права українського населення в Польщі і польського в Україні. Складовою частиною договору була військова конвенція, підписана 24 квітня 1920 року українським генералом Володимиром Сінклером та представником польського військового відомства. Славеком, яка передбачала початок спільних польсько-українських військових дій проти більшовицьких військ на території України.Варшавський договір був засуджений найближчими прибічниками Петлюри – Винниченком, Грушевським та іншими. Симонові Петлюрі не вдалось реалізувати її цілком.Пізніше, у жовтні 1920 року, по закінченні польсько-радянської війни, польський уряд визнав УРСР і уклав з нею Ризький мирний договір 1921 року, що фактично анулював Варшавський договір.
Ризький мир (березень 1921)
договір, підписаний у Ризі 18 березня 1921 представниками РРФСР і УРСР, з одного боку, та Польщі — з другого, який формально закінчив польсько-радянський збройний конфлікт 1919 — 1920 років, санкціонував поділ українських і білоруських земель між Польщею і Радянською Росією та фактично анулював Варшавський договір 1920.Ризький мир був завершенням переговорів, які велися спершу (серпень 1920) у Мінську, а згодом (від 21 вересня 1920) у Ризі. Польську делегацію очолював Я. Домбський, радянську — К. Данішевський (Мінськ) та А. Йоффе (Рига); УРСР репрезентував спершу Д. Мануїльський, а потім Ю. Коцюбинський і Е. Квірінґ.Польсько-радянським переговорам безуспішно намагалися протидіяти посол УНР у Латвії В. Кедровський, представник уряду УНР С. Шелухин та делегація ЗУНР під проводом К. Левицького. Наслідком переговорів стало підписання 12 жовтня 1920 Договору про перемир'я та прелімінарні умови миру, який набув чинності 18 жовтня 1920.Договір складався з 26 статей і включав ряд додаткових протоколів та умов, які регулювали різні економічно-правові питання. Він уточнював державний кордон між радянськими республіками та Польщею, залишаючи за останньою приблизно 180 тис. км² на схід від Лінії Керзона. Обидві сторони визнавали незалежність України і Білорусі, «згідно з принципом самовизначення народів», та зобов'язувалися шанувати суверенні права і не втручатися у внутрішні справи другої сторони, а особливо не дозволяти створення та перебування на своїй території організацій, які «присвоюють собі ролю уряду другої сторони або частини її території». РРФСР і УРСР мали забезпечити за поляками на своїй території повну релігійну і культурну свободу, а Польща гарантувала ті самі права представникам російської, української та білоруської меншин.Окремі статті Ризького миру регулювали питання громадянства та репатріації. Обидві сторони зрікалися воєнних відшкодувань, а РРФСР і УРСР зобов'язувалися повернути Польщі різні воєнні трофеї, культурні та мистецькі скарби, бібліотеки й архіви, загарбані чи вивезені царським урядом, та виплатити їй 30 млн. золотих карбованців як винагороду за «активну участь» польських земель у господарському житті колишньої Російської імперії. Мирний договір формально діяв із моменту обміну ратифікаційними документами в Мінську 30 квітня 1921 і до 17 вересня 1939, коли його односторонньо денонсував радянський уряд у зв'язку з окупацією Західної України і Західної Білорусі Червоною армією.