БХ Тема 1

Тема 1. Предмет, задачі, основні етапи та сучасні напрямки розвитку біохімії. Біохімічні компоненти клітин.

Актуальність теми.

Біохімія – фундаментальна наука та навчальна дисципліна, що вивчає хімічний склад живих організмів, будову, властивості, локалізацію та роль наявних у них сполук, шляхи їх синтезу та перетворення, а також притаманні живій клітині хімічні процеси, які в сукупності забезпечують обмін речовин і перетворення енергії. Знання біохімії необхідні для вивчення фізіології, мікробіології, фармакології, загальної патології та клінічних дисциплін.

Отримання результатів біохімічних досліджень необхідно для пояснення механізмів функціонування органів і тканин у нормі та при патології, для постановки діагнозу, моніторингу перебігу захворювання та ефективності лікування, профілактики захворювань та для виявлення точки прикладання та обґрунтування механізмів дії лікарських засобів

Мета заняття:

• Ознайомитися з предметом і завданнями біологічної хімії, методами проведення біохімічних лабораторних досліджень .

• Вивчити фактори, дія яких призводить до похибки біохімічних досліджень.

• Вивчити хімічний склад живих організмів, типи хімічних зв’язків та реакцій біомолекул, що входять до складу цих організмів.

Конкретні цілі:

• Засвоїти етапи та закономірності становлення біохімії як фундаментальної медико-біологічної науки та навчальної дисципліни;

• Аналізувати стан та перспективи розвитку біохімії, використання її досягнень у клінічній і промисловій фармації;

• Характеризувати принципи методів біохімічних досліджень функціонального стану організму людини в нормі та при патології.

• Засвоїти особливості хімічного складу та структури основних класів біоорганічних сполук.

Теоретичні питання:

1. Біохімія як фундаментальна медико-біологічна наука. Історія розвитку, наукові біохімічні школи, досягнення і перспективи розвитку біохімії та її місце серед інших медико-біологічних дисциплін.

2. Об’єкти вивчення та завдання біохімії.

3. Основні напрямки та розділи біохімії: статична, динамічна, функціональна біохімія, медична та клінічна біохімія.

4. Мета проведення біохімічних лабораторних досліджень. Матеріал для лабораторних діагностичних досліджень.

5. Основні методи біохімічних досліджень:

• класичні методи дослідження біологічних об'єктів (гомогенізація, екстракція,

осадження речовин з розчину, діаліз, центрифугування)

• оптичні методи в біохімії (фотоелектроколориметрія, спектрометрія, спектрофотометрія, флюоресцентний аналіз);

• електрофорез (горизонтальний, диск-електрофорез, ізоелектричне фокусування, імуноелектрофорез);

• хроматографія (афінна, іонообмінна, тонкошарова, газова, гель-хроматографія);

• полярографія;

• манометричний і радіоізотопний методи;

• радіоімунний метод;

• імуноферментний методи;

• полімеразна ланцюгова реакція.

6. Помилки, що мають місце під час проведення біохімічних лабораторних досліджень.

7. Біохімічні компоненти клітини (біомолекули), особливості хімічного складу та структури, біологічна роль.

Правила роботи в лабораторії біологічної хімії

I. Вимоги безпеки перед початком роботи

• Студент може бути допущений до виконання практичної роботи тільки після того, як пройде інструктаж з техніки безпеки (завіряється підписом) і отримає дозвіл викладача.

• Під час практичних занять на кафедрі фармацевтичної, біологічної та токсикологічної хімії студент повинен бути в халаті стандартної довжини застебнутий на всі гудзики, тому що, це не тільки уніформа, але й одяг, який захищає від необережністей і нещасних випадків під час роботи.

• Довге волосся повинне бути прибрании під головний убір або зібране в зачіску.

• Перш, ніж приступити до виконання практикуму студент повинен ознайомитися з принципом методу і поетапним алгоритмом методики, яка призначена для виконання.

• Необхідні записи повинні бути своєчасно внесені в протокольний зошит, що є необхідною умовою для отримання дозволу викладача виконувати роботу.

• Звіряючись із записами в протокольному зошиті, студент повинен переконатися в наявності всіх необхідних для роботи реактивів, лабораторного посуду, приладів. при відсутності будь - яких з них необхідно повідомити про це викладачеві або черговому лаборанту.

• Студент повинен бути ознайомлений з основними шкідливими чинниками і небезпечними ситуаціями, що можуть виникнути під час проведення практичних робіт:

- Отруєння токсичними реактивами або газами, які були отримані в результаті хімічних реакцій;

- Ураження очей, хімічні опіки шкіри обличчя та рук лугами та кислотами;

- Термічні опіки при роботі з легкозаймистими і вогненебезпечними речовинами або внаслідок контакту з парою і нагрітими предметами;

- Ураження електричним струмом при включенні (виключенні) приладів;

- Травм при роботі зі скляним посудом та пробірками.

• Кожен працюючий повинен знати, де в лабораторії знаходяться засоби протипожежної безпеки і аптечка.

II. Вимоги безпеки під час роботи

• Під час виконання лабораторного практикуму необхідно дотримуватися чистоти, тиші, порядку і правил техніки безпеки.

• Студент виконує практичну роботу ретельно, дотримуючись інструкції, в присутності викладача або чергового лаборанта, і повідомляти про результати дослідження.

• На практичних заняттях всі біохімічні показники студенти отримують не в біологічному матеріалі, а в модельних розчинах.

• Під час перерви студентами забороняється перенесення робочих матеріалів з ​​навчальної кімнати в лабораторію і навпаки.

• Робочі матеріали переносяться з навчальної кімнати в приміщення лабораторії та навпаки тільки в штативах або в контейнерах.

• На всіх контейнерах і посуді, де зберігаються реактиви, повинні бути назви реактивів. Не можна користуватися посудом з реактивами без етикеток.

• Досліди необхідно проводити тільки в чистому посуді.

• В процесі роботи необхідно стежити, щоб хімічні речовини не потрапляли на шкіру обличчя і рук, особливо в очі.

• Hе пробувати хімічні речовини на смак. Нюхати хімічні речовини необхідно дуже обережно. Для цього, необхідно легким рухом долоні направити пар або газ до носа і обережно вдихати.

• При нагріванні рідини тримайте посуд (колбу, пробірку) отвором від себе і не направляйте на оточуючих.

• Досліди з легкозаймистими речовинами проводити якомога далі від полум'я і електроприладів.

III. Вимоги безпеки після закінчення роботи

• Після закінчення робіт студент повертає на місце всі матеріали і посуд, наводить порядок на робочому місці.

• Забороняється виливати в раковину концентровані кислоти і луги.

• Результати дослідів студент оформляє в протокольному зошиті, при необхідності виконує обчислення отриманих результатів, під керівництвом викладача формулює висновки та надає зошит на підпис.

IV. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

• При виникненні пожежі негайно повідомити викладачеві і черговому лаборанту і під їх керівництвом залишити приміщення кафедри, виконуючи їх вказівки швидко і без обговорень згідно плану евакуації.

• При термічних опіках добре промити уражене місце проточною водою, негайно зробити примочки спиртовим розчином таніну, який знаходиться на лабораторному столі в кожній аудиторії.

• При опіках їдкими лугами добре промити уражене місце проточною водою, потім 3% розчином борної кислоти, який знаходиться на лабораторному столі в кожній аудиторії.

• При попаданні кислоти на шкіру необхідно негайно добре промити водою в протягом 3-5 хвилин, потім промити розчином бікарбонату натрію, який знаходиться на лабораторному столі в кожній аудиторії.

• При попаданні їдких речовин на очі, необхідно швидко промити очі великою кількістю води або іншим нейтральним розчинником, потім потерпілого доставити в медпункт.

Література

Основна:

1. Губський Ю. І. Біоорганічна хімія. — Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. — 464 с.

2. Біологічна хімія: підруч. для студ. вищ. навч. закл./ Л.М. Вороніна, В.Ф. Десенко, Н.М. Мадієвська та ін.. - Харків: Основа, 2000.- 678с.

3. Біологічна хімія з біохімічними методами дослідження: підруч. для студ. вищ. навч. закл. О.Я. Скляров, Н.В. Фартушок, Л.Д. Сойка, І.С. Смачило.- К.: Медицина, 2009.-

352 с.

4. Лекції, які читаються на кафедрі.

Додаткова:

1. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія .людини. Підручник .- Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.-744 с.

2. Біохімічний склад рідин організму та їх клініко – діагностичне значення. Довідник / За ред. Склярова О.Я. – Київ: Здоров’я, 2003. – 192 c.

3. А. Ленінджер Основи біохімії - М., Мир, 198.- в 3-х томах.

4. А.М. Горячковський Довідковий посібник з клінічної біохімії - Одеса, 1994.-415 c.