- •1. Винекнення, розвиток і поширення етикету
- •2. Роль значення норм ділової поведінки для досягнення успіху.
- •3. Протокольні вимоги до учасників офіційних процесій та церемоній
- •1.2. Особливості одягу для ділових прийомів
- •1.3. Як слід поводитись та про що слід говорити на ділових прийомах
- •4. Основні вимоги до дотримання рангового старшинства в діловому світі. Практика їх використання.
- •5. Порядок вітання, представлення та звертання в ділових умовах і світських обставинах. Особливості та відмінності.
- •6. Офіс як показник ділового статусу.
- •7. Поведінка в громадських місцях.
- •8. Інтеракція у спілкуванні.
- •9. Стилі спілкування. Види спілкування. Стилі спілкування
- •10. Спілкування у конфліктних ситуаціях
- •11. Техніка проведення діалогу. Етап підготовки до телефонної розмови
- •12. Етапи ділової розмови та їх особливості
- •13. Етикет ділового листування. Стиль ділових листів
- •14. Оформлення ділових листів
- •15. Особливості написання і оформлення листів за кордон.
- •16. Сутність і клас. Ділових нарад.
- •1. За цілями:
- •2. За способом проведення:
- •3. За ступенем підготовленості:
- •4. За періодичністю:
- •10.2 Технологія проведення ділової наради
- •1 Етап: Підготовка наради
- •10.3 Особливості проведення нарад різних видів
- •17, Організація брифінгів і конференцій
- •18, Організація і проведення ділових переговорів
- •19, Публічний виступ
- •20. Установлення контакту з аудиторією
- •3. Поза, жести, міміка оратора
- •4. Аналіз промови оратора
- •6. Доповідь і промова як жанри ділового спілкування
- •20. Установка контакту з аудиторією та поведінка оратора
- •4.2. Перед виступом
- •21. Види підготовки до виступу. Побутова змісту, компонування матеріалу.
- •22. Дискусія. Технологічнасхема проведення дискусії.
- •2. Етапи підготовки і проведення дискусії
- •23. Спілкування керівника з підлеглими.
- •24. Звітування підлеглого про виконане завдання.
- •25. Спілкування у процесі контролювання роботи підлеглиг.
- •27, Стимулювання ефективності праці
- •27. Поняття вербальної комунікації.
- •28. Культура слухання. Культура говоріння. Переконливий виступ.
- •29. Формування мовно-мовленнєвої компетентності у фахівців сфери дзу
- •30. Виявлення проблем і загроз для діяльності організації
- •31. Фірмова поведінка, фірмовий дизайн
- •32. Вплив організації на зовнішнє і внутрішнє середовище.
- •33. Технологія проведення пр-акцій
- •34. Підготовка та проведення офіційного ділового візиту.
- •35. Вимоги до поведінки секретаря під час прийому відвідувачів.
- •36. Поведінка відвідувачів під час ділового візиту.
- •39. Поведінка гостей та господарів під час неофіційних візитів.
- •40. Види прийомів.
- •41. Діловий прийом розсаджування
- •42. Вимоги до поведінки на діловому прийомі відвідувача.
- •43. Якими є правила розміщення офіційної особи в кабінеті керівника під час протокольного візиту?
- •45. Які особливості вручення квітів під час офіційної зустрічі, світського візиту?
1. Винекнення, розвиток і поширення етикету
Етикет - слово французького походження, що означає манеру поведінки. До нього відносяться правила чемності і ввічливості, прийняті в суспільстві.
Етикет - це зведення норм і правил поведінки, прийнятих у відповідній спільності людей.
В кожному суспільстві склалися свої правила поведінки. Наприклад, в селі прийнято по здороватися з тим, з ким зустрівся, у тому числі і з незнайомою людиною, в місті ж вітаються тільки із знайомими. Є і інші відмінності в міському і сільському етикеті. Також розрізняються побутовий і службовий (діловий) етикет.
Етикет -- явище історичне. Правила поведінки людей змінювалися із змінами умов життя речовини, конкретного соціального середовища. Етикет виник в період зародження абсолютних монархій. Дотримуватися певних правил поведінки, церемоніалу було необхідно для звеличення царствених персон: імператорів, королів, царів, князів, принців, герцогів і т.п. для закріплення ієрархії усередині самого класового суспільства. Від знання етикету, виконання його правил часто залежала не тільки кар'єра, але і життя людини. Так було в Давньому Єгипті, Китаї, Римі, Золотій Орді. Порушення етикету приводило до ворожнечі між племенами, народами і навіть до воєн.
Етикет завжди виконував і виконує певні функції. Наприклад, розділення по чинах, станах, знатності роду, званнях, майновому положенні. Особливо строго дотримувалися і дотримуються правила етикету в країнах Дальнього і Ближнього Сходу.
В Росії на початку XVIII в. став посилено упроваджуватися західний етикет. На російський грунт переносилися одяг, манера і зовнішні форми поведінки. За дотриманням цих правил боярами і дворянським станом (особливо в столичних містах) постійно і настирливо, деколи жорстоко, стежив сам цар Петро І. За їх порушення строго карали. Надалі, в царювання Єлизавети і Катерини II, відбиралися ті правила етикету, які відповідали вимогам і особливостям національної культури Росії. Росія як євразійська країна багато в чому сполучала протилежності Європи і Азії. А цих протилежностей було багато не тільки в XVIII в., але їх багато і зараз. Р. Киплінг говорив, що Захід є Захід, Схід є Схід, і не зустрітися їм ніколи. Так, в Європі траурний колір -- чорний, а в Китаї -- білий. Навіть у межах Російської імперії правила поведінки різних народів значно відрізнялися.
Звичайно, суспільний прогрес сприяв взаємопроникненню правил поведінки, збагаченню культур. Мир ставав тіснішим. Процес взаємного збагачення правилами поведінки дозволив виробити взаємоприйнятний, визнається в головних рисах етикет, закріплюваний в звичаях і традиціях.
Англію і Францію називають звичайно : "класичними країнами етикету". Однак, батьківщиною етикету назвати їх ніяк не можна .Брутальність удач, неуцтво, поклоніння грубій силі і т.п. у XV сторіччі присутні в обох країнах .Про Німеччину й інші країни тодішньої Європи можна взагалі не говорити ,одна лише Італія того часу є винятком. Облагороджування вдач італійського суспільства яке починається вже в XІ столітті. Людина переходила від феодальних удач до духу нового часу і цей перехід почався в Італії раніш ніж в інших країнах. Якщо порівнювати Італію XV століття з іншими народами Європи , то відразу ж упадає в око більш високий ступінь освіченості , багатства, здатності прикрашати своє життя . А в цей же час ,Англія, закінчивши одну війну потрапляє в іншу, залишаючись до середини XVІ століття країною варварів. У Німеччині лютувала жорстока і непримиренна війна Гуситів, дворянство неосвічене,панує кулачне право, вирішення усіх суперечок силою .Франція була поневолена і спустошена англійцями, французи не визнавали ніяких заслуг , крім військових, вони не тільки не поважали науки, але навіть гребували ними і вважали усіх вчених найнікчемнішими з людей.
Коротше кажучи , у той час як вся інша Європа потопала у міжусобицях , а феодальні порядки трималися ще в повній силі , Італія була країною нової культури .Ця країна і заслуговує по справедливості бути названою батьківщиною етикету.