- •Тема: Сертифікація систем якості
- •Тема: Сертифікація систем управління безпечністю харчових продуктів
- •Тема: Сертифікація товарів, що імпортуються
- •Тема: Сертифікація послуг
- •Тема: Порядок упровадження модульного підходу оцінки відповідності згідно з вимогами директив європейського союзу
- •Контрольні запитання
- •Тема: Організаційні основи добровільної сертифікації
- •1. Призначення та відмінні риси добровільної сертифікації
- •2. Організація і порядок проведення добровільної сертифікації
- •Контрольні запитання
- •Тема: Сертифікація в зарубіжних країнах
- •1. Законодавство із сертифікації за кордоном
- •2. Сертифікація у Франції
- •3. Сертифікація в сша
- •4. Сертифікація в Німеччині
- •5. Сертифікація в Японії
- •Контрольні запитання
2. Організація і порядок проведення добровільної сертифікації
Добровільна сертифікація здійснюється органами із сертифікації, що входять до системи добровільної сертифікації, утвореної будь-якою юридичною особою, яка розробила і зареєструвала дану систему і її знак відповідності в спеціально уповноваженому органі виконавчої влади в галузі сертифікації.
Учасниками добровільної сертифікації можуть бути будь-які юридичні особи незалежно від форми власності, що виконують правила відповідної системи добровільної сертифікації. Структурою системи передбачаються керівний орган системи добровільної сертифікації, орган із добровільної сертифікації, випробувальні лабораторії, експерти і заявники.
Керівний орган системи добровільної сертифікації забезпечує реєстрацію системи добровільної сертифікації на своє ім'я (як юридичної особи) й очолює систему добровільної сертифікації, забезпечуючи її функціонування.
У завдання керівного органу входить проведення єдиної технічної політики в системі, керівництво органами з добровільної сертифікації і координація їхньої діяльності. Крім того, керівний орган веде реєстр учасників і об'єктів добровільної сертифікації в системі, розглядає апеляції у випадках незгоди учасників сертифікації з прийнятими щодо них рішеннями.
Як керівний орган, так і орган з добровільної сертифікації (їхні обов'язки можуть бути об'єднані) виконують такі основні функції:
— сертифікують об'єкти добровільної сертифікації, видають сертифікати відповідності, надають право застосування знака відповідності системи на умовах договору із заявником;
— реєструють сертифікати відповідності;
— здійснюють інспекційний контроль за сертифікованими об'єктами;
— припиняють або скасовують дію виданих ними сертифікатів.
Випробувальні лабораторії в системі добровільної сертифікації виконують такі основні функції:
— проводять випробування і видають протоколи випробувань;
— забезпечують свою відповідність вимогам акредитації;
— забезпечують вірогідність, об'єктивність і необхідну (задану) точність результатів випробувань, а також їхнє відтворення.
Учасники системи добровільної сертифікації несуть таку відповідальність за свої дії:
— орган із добровільної сертифікації несе відповідальність за вірогідність і об'єктивність підтримуваних вимог, правильність видачі сертифіката відповідності або підтвердження його дії;
— випробувальна лабораторія несе відповідальність за вірогідність, об'єктивність і відтворення результатів випробувань;
— заявник (власник сертифіката) несе відповідальність за забезпечення відповідності при реалізації чи використанні сертифікованого об'єкта, а також за правильність застосування знака відповідності.
Спеціальні міри відповідальності, установлені законодавством для обов'язкової сертифікації, не поширюються на добровільну сертифікацію.
Функціонування системи добровільної сертифікації має здійснюватися в рамках зафіксованої при державній реєстрації галузі її поширення, порядку і правил проведення сертифікації, що у цілому аналогічні порядку і правилам проведення обов'язкової сертифікації.
Добровільна сертифікація може проводитися також у системі обов'язкової сертифікації, якщо це передбачено правилами системи обов'язкової сертифікації і при наявності в даній системі зареєстрованого у встановленому порядку знака відповідності добровільної сертифікації.
Добровільна сертифікація продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, не може замінити обов'язкову сертифікацію цієї продукції.
У кожній системі добровільної сертифікації мають застосовуватися відповідні їй схеми сертифікації, які установлюються на основі специфічних особливостей функціонування даної системи (продукція, послуга, партія чи одиничний екземпляр тощо).
Сертифікати відповідності в системах добровільної сертифікації мають містити такі відомості:
— найменування і реєстраційний номер системи добровільної сертифікації;
— найменування та адреса органу з добровільної сертифікації;
— найменування та адреса заявника;
— найменування і кодове позначення сертифікованого об'єкта, а також інші додаткові відомості про нього;
— посилання на відповідний документ і пункти в ньому, що установлюють вимоги, на відповідність яким проведена сертифікація;
— дата видачі сертифіката відповідності, підпис і посада уповноваженої особи.
Знак відповідності застосовується при підтвердженні вимог конкретного нормативного документа (державний стандарт, міжнародний стандарт, технічні умови і т. ін.) у випадках, коли засвідчується відповідність:
— усім вимогам нормативного документа;
— групі вимог нормативного документа (наприклад, вимогам надійності, фізико-хімічним показникам);
— частини вимог, установлених нормативним документом (наприклад, тільки міцність, тільки перекисне число).
Знаком відповідності маркується кожна одиниця сертифікованого об'єкта (тара, упакування, супровідна технічна документація тощо).
Фінансування робіт із добровільної сертифікації в системі здійснюється за рахунок замовника.
Визнання сертифікатів добровільної системи суб'єктами, що не входять до системи, проводиться на розсуд цих суб'єктів.
З метою визнання вітчизняних систем добровільної сертифікації на міжнародному, регіональному чи національному рівнях необхідно забезпечити:
— відповідність системи загальновизнаним правилам організації і функціонування таких систем, установленим у відповідних міжнародних і регіональних документах із сертифікації й акредитації;
— можливість проведення незалежним органом, що представляє всі сторони, всебічної перевірки відповідності системи вимогам, що забезпечують визнання результатів її діяльності у відповідній міжнародній (регіональній) чи національній системі сертифікації.