2. Східна модель філософствування

Передфілософія Месопотамії ("Енума Еліш", "Епос про Гільгамеша") та давнього Єгипту (Геліопольська та Мемфіська теогонія).

Специфіка давньоіндійської філософії. Вплив «Вед» і ведичної релігійної традиції на розвиток філософської думки Давньої Індії. «Упанішади». Ортодоксальні і неортодоксальні філософські школи. Філолофсько-етичні ідеї «Бхагавадгіти». Джайнізм і буддизм як релігійно-філософські системи.

Специфіка філософської думки Давнього Китаю. Даосизм.. Поняття «дао» і «де». Уявлення про природу людини. Конфуціанство як напрямок давньокитайської філософської думки. Суспільно-політичні і етичні аспекти конфуціанства. Вчення про «благородного мужа». Вплив ідей конфуціанства на соціальну та культурну історію Китаю.

Основні поняття: “передфілософія”, “Веди”, “Упанішади”, “атман”, “ріта”, “дхарма”, “карма”, “коло сансари”, “нірвана”, “брахманізм”, “буддизм”, “дао”, “де”, “жень”, “лі”, “даосизм”, “конфуціанство”.

3. Рання давньогрецька філософія

Передумови й особливості самосвідомості давньогрецької філософії. Протофілософія давньої Греції (іонійська: піфагорійська, елейська школи). Космізм давньогрецької філософії. Проблема першопочатку.

Специфіка гераклітівської діалектики. Ксенофан: критика релігійного антропоморфізму. Парменід. Шлях істини й шлях погляду. Тотожність буття і мислення. Основні характеристики буття за Парменідом. Апорії Зенона. Немислимість руху. Метод доказу від протилежного.

Атомізм Демокріта. Поняття атома і порожнечі. Проблема детермінізму.

Основні поняття: "натурфілософія", "першопочаток", "хаос", "космос", "міф", "логос", "діалектика", "міра", "буття", "небуття", "атом", "детермінізм".

4. ДАВНЬОГРЕЦЬКА КЛАСИЧНА ТА ПІЗНЯ АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

Сократ: його життя і характер філософствування. Діалектика, маєвтика, іронія – аспекти сократівського методу. Етичний раціоналізм Сократа: ототожнення знання і чесноти. Всесвітньо-історичне значення особистості Сократа.

Платон. Ідея як справжнє буття, як прообраз одиничних речей. Система ідей, ідея блага. Матерія як джерело множинності і мінливості. Діалектика Платона. Вчення Платона про душу.

Аристотель. Критика теорії ідей Платона. Первинна і вторинна сутність. Діалектика матерії і форми. Формальна, матеріальна, рушійна і цільова причини. Вчення про ентелехію. Вчення про Розум-Першорушій. Вчення про душу, види і здібності душі. Види знання. Класифікація наук. Аристотель як основоположник формальної логіки.

Філософія пізньої античності (скептицизм, стоїцизм, епікуреїзм, неоплатонізм).

Основні поняття: "суб’єктивізм", "релятивізм", "ідея", "правителі-філософи", "форма", "матерія", "діалектика", "душа", "пригадування", "деміург", " сутність", "ентелехія", "телеологія", “дедукція”, “індукція”, “категорія”.

Питання до самоконтролю та перевірки знань студентів

1. Що таке філософія? Її структура.

2. Що таке світогляд? Основні риси філософського світогляду. Чим він відрізняється від інших історичних типів світогляду (міфологічного, релігійного)?

3. Чи можна звести філософію до науки?

4. Що таке міф і логос?

5. Як співвідносяться національна і всесвітня історія філософії?

6. Основні етапи генезису філософії.

7. Особливості генезису і еволюція філософського знання в суспільствах Давнього Сходу.

8. Особливості генезису давньогрецької філософії.

9. Становлення діалектики в давньогрецькій думці.

10. Елейська школа і формування метафізики.

11. Апорії Зенона.

12. Атомізм Демокріта і Епікура: порівняльний аналіз.

13. Філософські передумови об’єктивного ідеалізму Платона.

14. Система об’єктивного ідеалізму Платона.

15. Критика Аристотелем теорії ідей Платона.

16. Вчення Аристотеля про матерію та форму.

17. Гносеологія Платона і Аристотеля: порівняльний аналіз.

18. Суспільно-політичні погляди Платона і Аристотеля.