Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ekologichne_Pravo.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
944.13 Кб
Скачать

81_Поняття і правова класифікація територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Територією чи об'єктом природно-заповідного фонду України визнаються

- Ділянки суші та водного простору, природні комплекси і об'єкти яких мають особливу екологічну, наукову, естетичну і народногосподарську цінність

- Призначені для збереження природної різноманітності, генофонду видів тварин і рослин, підтримання загального екологічного балансу та здійснення фонового моніторингу навколишнього природного середовища, що

- Вилучаються з господарського використання повністю або частково

- Оголошуються такими у встановленому законодавством порядку

Відповідно до статті 3 ЗУ «Про природно-запо­відний фонд України» до природно-заповідного фонду України належать:

-природні території та об’єкти — природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища;

-штучно створені об’єкти — ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

У сукупності всі ці природні об'єкти комплекси та території і складають природно-заповідний фонд України.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об’єктів, що оголошуються заказниками чи пам’ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:

заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;

пам’ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.

Законодавством Автономної Республіки Крим може бути встановлено додаткові категорії територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Щодо режиму власності на об'єкти та території природно-заповідного фонду, то залежно від їх природної цінності та ре­жиму охорони вони можуть перебувати на різному режимі влас ності (ст. 4 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»). Зокрема, власністю Українського народу є:

— території природних заповідників;

— заповідні зони біосферних заповідників;

— землі та інші природні ресурси, надані національним при­родним парком. Інші об'єкти та території можуть перебува­ти як у власності Українського народу, так і в інших формах власності.

=================Ліси==================

82_Поняття права лісокористування.

Стаття 7 ЛК, відображаючи відповідну норму Конституції України, закріплює, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Разом з тим ця ж стаття передбачає можливість передачі лісів в державну, комунальну і приватну власність.

Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

У державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.

У комунальній власності перебувають ліси в межах населе­них пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або при­ватній власності.

Відповідно до статей 10, 12 Лісового кодексу України суб'єк­тами права приватної власності на ліси є громадяни та юридич­ні особи, які, зокрема, можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших го­сподарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею до 5 гектарів. Ця площа може бути збільшена в разі успадкуван­ня лісів згідно із законом. Громадяни та юридичні особи можуть мати у власності ліси, створені ними на набутих у власність у встановленому порядку земельних ділянках деградованих і малопродуктивних угідь, без обмеження їх площі.

Лісовим кодексом України введене також нове поняття — право користування лісами. При аналізі норм глави 2 щодо пра­ва користування лісами можна прослідкувати різний режим ко­ристування лісами в залежності від мети використання, а саме:

— для ведення лісового господарства;

— для потреб мисливського господарства;

— для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, ту­ристичних і освітньо-виховних цілей;

— для проведення науково-дослідних робіт;

— для заготівлі другорядних лісових матеріалів, побічних лі­сокористувань та інших потреб.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]