Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
теория.doc
Скачиваний:
69
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
1.49 Mб
Скачать
  1. Картка обліку готової продукції

Для набору залишків готової продукції на складах на дату внесення використовується функція «Картка складського обліку готової продукції (Картка ТМЦ)». Для цього режиму меню II рівня відображає структуру картки складського обліку, куди бухгалтер пореквізитно вводить залишки за кожним номенклатурним номером.

Відображення інформації на картці обліку готової продукції здійснюється автоматизовано в міру приходу і відвантаження готової продукції із вказівкою залишку за кожним номенклатурним номером.

Видаткові документи, за допомогою яких провадиться реалізація готової продукції, можна поділити на документи для оптової та роздрібної торгівлі. Поділ є досить умовним, тому що завдяки можливості настройки господарських операцій документи системи є універсальними і дозволяють виконувати різноманітні операції, пов’язані з різними аспектами торговельної діяльності.

До документів оптової торгівлі належать Видаткова накладна, Зведена видаткова накладна, Повернення покупця, Зведене повернення покупця.

До документів роздрібної торгівлі — Передача в роздрібну торгівлю, Видаток з роздрібної точки, Повернення з роздрібної точки. Також у системі присутні документи роздрібної торгівлі, що пов’язані з продажем через касовий апарат.

4. квитанція про відвантаження готової продукції

При відвантаженні готової продукції зі складу здійснюється формування і виписка рахунка покупцеві (знаходиться в журналі документів — «Рахунки-фактури») на відпуск готової продукції, в якому вказується: дата відвантаження, номер рахунка, фірма, підрозділ, МВО, контрагент, форма розрахунків, № договору, марка готової продукції, номенклатурний номер, ціна за одиницю, кількість, ПДВ, загальна сума з ПДВ.

В міру відвантаження готової продукції здійснюється формування і виписка видаткових накладних (меню журнали — «Видаткові» — Видаткова накладна). Структура цього документа подібна до структури документа «Рахунок покупцеві», а в графі примітки вказуються дані про довіреність, яку виписує покупець.

На підставі сформованої інформації здійснюється реєстрація рахунків і накладних у книзі спеціальної форми, де також вказується, коли була відвантажена продукція і коли була зроблена оплата.

5. книга реєстрації рахунків-накладних

АРМБ по обліку товарів, їх відвантаження і реалізації першої категоріі функціонує на третьому рівні меню. Перше меню (головне меню) АРМБ першої категорії складається з таких функцій, як: вихід; рахунок-накладна; платіжна вимога-доручення; карточка обліку товарів; квитанція відвантаження товарів; книга реєстрації рахунків-накладних; нормативно-справочна інформація; ведення інформаційної бази; вихідна інформація.

103. Скласти перелік та дати характеристику вхідній інформації автоматизованого обліку фінансово-розрахункових операцій.

Можна виокремити різні варіанти побудови системи автоматизованого оброблення даних задач з обліку фінансово-розрахункових операцій (комплексні, модульні).

На створення комплексної інформаційної системи обліку фінансово-розрахункових операцій значною мірою впливає розмір підприємства. На середніх підприємствах інформаційне обслуговування здійснюється на рівні бухгалтера, де ведеться облік фінансово-розрахункових операцій, та керівника підприємства (головного бухгалтера). На великих підприємствах можуть виокрем­люватися: каса та фінансовий відділ; бухгалтерія; керівник підприємства та головний бухгалтер.

Комплексна система автоматизованого оброблення фінансово-розрахункових задач передбачає використання єдиної бази даних, що утворюється з нормативно-довідкової, вхідної та вихідної інформації.

До складу основної нормативно-довідкової інформації цієї ділянки обліку входять:

  • довідник типових основних документів (вид обороту, текст типової основи);

  • довідник підприємств (код, найменування, адреса підприємства, банківські реквізити підприємства);

  • довідник рахунків бухгалтерського обліку (код підприєм­ства, рахунок, субрахунок, код аналітичного обліку, його найменування);

  • довідник зовнішніх організацій (код, найменування зовнішньої організації, її банківські реквізити);

  • довідник прізвищ працівників (код підприємства, структурний підрозділ, табельний номер, прізвище, ім’я, по батькові);

  • довідник структурних підрозділів (код підприємства, код структурного підрозділу, його найменування);

  • довідник статей обліку (код статті, її найменування);

  • довідник допустимої кореспонденції рахунків (основний рахунок, кореспондуючий рахунок, допустимість кореспонденції за дебетом та кредитом);

  • довідник курсу валют (найменування валюти, код валюти, одиниця валюти, вартість валюти в національній грошовій одиниці, дата введення курсу валюти);

  • довідник типових господарських операцій.

Вхідна інформація формується в таких основних документах:

  • прибутковий касовий ордер;

  • видатковий касовий ордер;

  • платіжна відомість;

  • платіжне вимога-доручення;

  • платіжне доручення;

  • зведене платіжне доручення;

  • виписка банку;

  • реєстр чеків;

  • заява на акредитив;

  • заява на перевод;

  • заява на продаж;

  • грошовий чек;

  • доручення на купівлю валюти;

  • доручення на продаж валюти.

Вихідна інформація така:

  • касова книга;

  • щоденна відомість;

  • відомість використання засобів за цільовим призначенням;

  • відомість надходження (витрати) коштів;

  • картка депонування;

  • відомість депонованих сум;

  • відомість руху коштів на рахунках;

  • відомість рахунків до отримання за термінами оплати;

  • відомість щодо руху валютних коштів;

  • авансовий звіт;

  • особовий рахунок;

  • відомість розрахунків із підзвітними особами;

  • відомість розрахунків тощо.

Виконання облікових робіт починається з формування нормативно-довідкової інформації та первинних даних, після чого здійснюється рішення відповідної задачі.

У формуванні первинних даних на банківських операціях застосовується технологія, аналогічна технології оброблення даних на касових операціях. При цьому використовується нормативно-довідкова інформація, що дає можливість автоматично формувати постійні дані банківських первинних документів. Виписки банку є підставою для введення інформації з розрахункових чи валютних рахунків.

Обліковий працівник заповнює дані в електронну форму первинного документа, відображену на екрані дисплея. Помилкові дані коригуються. Одночасно інформація фіксується на машинному носії, і в разі потреби первинний документ може бути роздруковано у визначеному форматі.

У режимі «Облік розрахунків із підзвітними особами» формуються обороти за звітний період, а також вихідне сальдо за табельними номерами підзвітних осіб і за призначенням розрахунків.

Режим головного меню «Облік розрахункових операцій» забезпечує автоматизований облік, контроль і аудит розрахунків з організаціями та підприємствами (різними дебіторами та кредиторами). Уведена інформація групується в аналітичному розрізі, що дає можливість бухгалтеру перевіряти стан розрахунків, терміни оплати, надійність партнера, документообіг, а також причини, що зумовили утворення дебіторської та кредиторської заборгованості з початку звітного періоду.

У процесі вибору функції «Аналітичний облік» формується відомість аналітичного обліку за розрахунковими рахунками.

За запитом бухгалтер може отримати довідкову інформацію за відповідними ознаками.

Він має можливість документально проаналізувати надход­ження й витрату коштів у національній грошовій одиниці та в іноземній валюті. При цьому контролюється правильність відображення в обліку всіх проведених господарських операцій на кореспондуючих рахунках.

Режим «Моделювання надходження коштів» забезпечує бухгалтера та інших зацікавлених осіб графічною моделлю надходження коштів у зазначеному діапазоні часу, відображеною на екрані, а в разі потреби — і на друкувальному пристрої, що дає можливість проаналізувати надходження й динаміку коштів.

Функція «Аналіз грошового обігу» дає можливість одержати інформацію про наявність, залишок та резерви коштів за конкрет­ний період, бухгалтерові розробляти практичні рекомендації з удосконалювання грошового обігу на підприємстві, визначати шляхи залучення невикористаних коштів як за окремими напрямами, так і в цілому, передбачати рух коштів на підприємстві в майбутньому.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]