2.3 Рівень бідності в Україні та сша

На 23-му році незалежності Україна, попри великий потенціал і ресурси, залишається однією із найбідніших країн у Європі.Офіційна мінімальна пенсія в Україні нині становить 894 гривні, а середня - 1483 гривні на місяць.

Втім, пенсіонери - не єдині претенденти на звання найбіднішої верстви населення в Україні. Експерти вже не перший рік говорять про таку особливість української бідності, як Клацнути бідність серед тих, хто працює, адже середня зарплата в Україні становить 3380 гривень на місяць, тобто трохи більше ніж удвічі перевищує середню пенсію.

При цьому середня українська родина понад половину своїх доходів Клацнути витрачає на харчі, а частка доходів від зарплат практично Клацнути зрівнялася із часткою доходів від соціальних трансфертів.

І хоча ці цифри, разом зі скороченням тривалості життя і дедалі меншою доступністю якісної медицини та освіти, однозначно вказують на те, що в Україні багато бідних, науковці кажуть, що дати точні розрахунки кількості бідних та параметри бідності - не так просто.

Абсолютна бідність

Для того, аби зрозуміти місце України у світі, де є і дуже бідні, і дуже заможні країни, використовується абсолютний показник – мінімальний дохід, необхідний для виживання. Але нині він також різниться від регіону до регіону.

В країнах Африки – це 1,25 доларів на день, для європейських країн – 17 доларів. У регіоні Центральної та Східної Європи, до якого належить Україна, це 5 доларів на день. Якщо послуговуватися саме таким абсолютним визначенням бідності, то лише 2% українців живуть за її межею.[таб.2.3, додаток 2].

Якщо ж брати за абсолютний показник прожитковий мінімум, то тут частка бідних в Україні коливається від 9% до 15%, залежно від того, чи зроблені розрахунки на основі доходів або витрат.

4 з 5 жителів США до старості чекає незавидна доля: безробіття, злидні і залежність від державної допомоги, а до 2030 року 85% відсотків населення країни можуть втратити економічну захищеність, йдеться у дослідженні американського соціолога.

Згідно з офіційними даними Бюро перепису населення США, 50 мільйонів або 16 відсотків працездатного населення США живуть за межею бідності (рекордний показник з 1965 року), однак у подальшій перспективі число жебраків і безробітних американців може значно зрости - такі підсумки дослідження професора Університету Вашингтона (Washington University ) в Сент-Луїсі Марка Ранка (Mark Rank), витримки з якого наводить The Associated Press.

Офіційна статистика із бідності наводить лише часовий зріз, і за ним неможливо встановити ризик перебування у злиднях для економічно активного населення. За даними Ранка, за новітніми даними 4 з 5 американців вже зараз живуть у злиднях або приречені ще там опинитися.

Відзначається, що 90 відсотків економічно вразливих американців складають темношкірі та латиноамериканці, проте збільшується і частка білих, які перебувають за межею бідності. Через світову економічну кризу, починаючи з 2000 року їх кількість зросла з 3 до 11 відсотків, причому очікується, що відсутність роботи і залежність від державних субсидій на тому чи іншому етапі свого життя припаде пережити 76 відсоткам білого населення. Крім того, вперше з 1975 року число білих матерів-одиначок, які живуть у бідності, перевищило аналогічний показник серед темношкірих.

Як зазначає The Associated Press із посиланням на торішнє соціальне дослідження Чиказького університету (University of Chicago), більше половини американців (55%) не вірять у те, що стан справ в економіці США дозволить їм покращити свій добробут.

«Бідність - вже більше не проблема для «них», це проблема для «нас». Лише коли бідність розглядається як загальне явище, а не невдачі «латиносів» і темношкірих, ми можемо почати широку підтримку програм із визволення людей з убогості», - зазначив Ранк, коментуючи результати дослідження.

Оцінюючи існуючі тенденції в області розриву доходів між багатими і бідними, Ранк прогнозує, що до 2020 року майже 85 відсотків усіх працюючих американців зіткнуться з економічною незахищеністю.

Таким чином, розрив у доходах, а також скорочення добре оплачуваних робочих місць у виробничому секторі, прямо вказують на те, що «американська мрія», плекана США, стає все менш досяжною для більшості американців. Неможливо виправити ситуацію і президентові Бараку Обамі, який у своїх промовах неодноразово заявляв, що потрібно «заново побудувати сходи можливостей» і скоротити розрив між багатими і бідними. У червні 2013 року Обама заявив, що створить нові робочі місця, наприклад, за рахунок розвитку галузі екологічно чистої енергетики, але при цьому він сам зазначив, що «перехід на чисту енергетику займе час».

Як припустили оглядачі The Associated Press, Республіканська партія США перед президентськими виборами 2016 р. може переманити значну частку білого робітничого класу на свій бік за рахунок обіцянок щодо поліпшення його добробуту.

У лютому 2013 року газета USA Today повідомляла про різке зростання крайньої бідності у США: кількість родин, змушених жити менше ніж на 2 долари на день, зросла з 636 000 у 1996 році до 1,5 мільйона у 2011 році. Економісти відзначали, що у світі зростає соціальне розшарування. У січні 2013 року Міжнародна організація праці (МОП) при ООН опублікувала доповідь, в якій найбільш тривожною була названа ситуація навколо молодіжного безробіття.