Роздiл 3. Проектування даталогiчної моделi.

На вiдмiну вiд iнфологiчного проектування, на яке не впливають особливостi конкретної СКБД, даталогiчне проектування - це проектування в середовищi конкретної СКБД. Роздiл 3 має складатися з двох пiдрозділів.

У пiдроздiлi 3.1 необхiдно вибрати СКБД i подати обгрунтування цього вибору. Слiд також навести короткий опис вибраної системи i перелiк тих вимог та обмежень, якi можуть вплинути на результати проектування на даному етапi.

У пiдрозділі 3.2 слiд описати процедури вiдображення iнфологiчної моделi на модель вибраної СКБД. Здобутий результат перевiрити на повноту з точки зору задоволення всiх iнформацiйних запитiв i описати у виглядi схеми даталогiчної моделi.

Даталогічне проектування також виконується з використанням CASE-засобів. Результати та порядок даталогічного проектування необхідно проілюструвати екранними формами.

Роздiл 4. Проектування та реалiзацiя БД на фiзичному рiвнi.

Цей роздiл має також складатися з двох пiдроздiлiв.

У пiдрозділі 4.1 потрiбно виконати опис файлiв даталогiчної моделi в термiнах мови опису даних (МОД), вибраної СКБД, навести контрольний приклад основних файлiв спроектованої БД.

Пiдрозділ 4.2. має містити реалізацію основних запитів, форм та звітів в середовищі вибраної СКБД. Роздруковки отриманих форм, запитів та звітів повинні бути приведені в додатках до курсового проекту. Запити, що зформовані до бази даних слід роздрукувати в режимі конструкторі та в представленні мові SQL.

У висновках приводиться аналiз результатiв проектування БД та пропозиції щодо подальшого їх практичного впровадження та використання.

Графiчний матерiал виконується на окремих сторiнках, якi входять до загальної нумерацiї сторiнок роботи. Малюнки й таблицi виконуються згiдно з ГОСТ 24.301-80.

Перед текстом роботи має бути титульна сторiнка (дод. 5), яка виконується згiдно з ГОСТ 2.105-79. Наприкiнцi тексту слiд навести список лiтератури, яка використовувалась при виконаннi проекту. Якщо в курсовому проектi використовувались цитати чи якийсь цифровий матерiал, запозичений з лiтературних джерел, то потрiбно вiдповiднi бiблiографiчнi посилання (джерело, сторiнка).

Умовнi й графiчнi позначення, термiнологiя та визначення мають вiдповiдати стандартам. Курсовий проект потрiбно переплести.Студент пiдписавши проект здає його на перевiрку керiвнику в термiн, затверджений на кафедрi. Керiвник проекту, перевiривши роботу,може допустити її до захисту чи вiддати студенту на доопрацювання за окремими зауваженнями.

1.5. Захист курсового проекту. Допущений до захисту проект пiдписується керiвником i захищається на комiсiї, до якої входять два-три викладачi кафедри (з урахуванням керiвника проекту).

Студент робить коротку доповiдь (5-10 хв.),в якiй викладає сутнiсть проектної розробки, наголошуючи при цьому на розроблених ним пропозицiях, а потiм вiдповiдає на запитання.

За результами захисту виставляється оцiнка, яка заноситься до залiкової книжки та у вiдомiсть з пiдписами членiв комiсiї.

В додатку до проекту наводяться форми первинних документiв,та вихiдних повiдомлень, структури файлiв БД, описанi в термiнах МОД вибраної СКБД, схема бази даних, головне меню, контрольний приклад, фрагмент словника даних для декілької об’єктів БД, представлення основних запитів на мові SQL.

Примітка. Приведені вище методичні вказівки стосуються в більшій мірі проектування баз даних. Якщо студент обирає для курсового проекту тему пов’язану з проектуванням сховищ даних, то він повинен окремо погодити з викладачем структуру проекту.