Витрати на виробництво (%)

Показник	Уся промисловість (1996 р.)	Звіт 1990 р.	Звіт 1999 р.	Відхилення (+, –)
1. Матеріальні витрати	67,3	53,6	70,9	+ 17,3
2. Витрати на оплату праці	10,5	10,9	7,9	– 3,0
3. Відрахування на соціальні потреби	4,5	1,7	4,8	+ 3,1
4. Амортизація	6,7	14,7	11,0	– 3,7
5. Інші витрати	11.0	19,1	5,4	– 13,7
Разом	100,0	100,0	100,0	—

Таблиця 8.3

Собівартість продукції за статтями витрат

тис. грн.

Показник	Фактично випущена товарна продукція		Відхилення
	за плановою собівартістю	за фактичною собівартістю	абсолютне	%
1. Сировина й матеріали	160	157	– 3	– 1,8
2. Зворотні відходи (віднімаються)	3	5	+2	+ 66,6
3. Куповані вироби, напівфабрикати й послуги кооперованих підприємств	175	193	+ 18	+ 10,3
4. Зарплата основна виробничих робітників	108	114	+ 6	+ 5,6
5. Зарплата додаткова виробничих робітників	8	10	+ 2	+ 25,0
6. Відрахування на соціальне страхування	35	39	+ 4	+ 11,4
7. Загальновиробничі витрати	147	157	+ 10	+ 6,8
8. Втрати від браку		5	+ 5
Виробнича собівартість	630	670	+ 40	+ 6,35

Ще один комплексний фактор — збільшення купованих виробів і напівфабрикатів. Він збільшує суму відповідних матеріальних витрат, а це обов’язково веде до зниження витрат на заробітну плату, відрахувань на соціальне страхування, зменшує витрати на сировину та матеріали й, імовірно, за іншими статтями. Отже, негативні відхилення за одними статтями не можна розглядати завжди ізольовано від позитивних відхилень за іншими статтями. Природно, це ускладнює аналіз за статтями витрат. Але дія таких комплексних факторів має місце не дуже часто. Звичайно відхилення за кожною статтею собівартості спричиняють поодинокі фактори, які не виходять за межі даної статті.

Після вивчення загальної картини відхилень за статтями собівартості необхідно перейти до більш ретельного аналізу витрат за окремими статтями собівартості продукції.

8.3. Аналіз матеріальних витрат

Аналізуючі матеріальні витрати, необхідно враховувати, до якої галузі належить досліджуване підприємство. Це зумовлює різний вміст матеріалів і сировини у собівартості продукції, тобто матеріаломісткість продукції. Взагалі в обробних галузях виробництва питома вага цих витрат дуже велика. Особливо це стосується легкої і харчової промисловості.

Далі необхідно встановити, які технологічні процеси застосовуються, наскільки вони досконалі та сучасні, тобто безвідходні. Нині особливу увагу слід приділяти витратам палива та електроенергії у зв’язку з їх дефіцитністю і великою вартістю. У деяких галузях промисловості (енергомісткі виробництва)аналіз використання енергетичних ресурсів має пріоритетний характер.

Аналіз матеріальних витрат полягає в порівнянні фактичного їх обсягу з плановим чи базовим і в обчисленні впливу окремих факторів на виявлені відхилення. Специфіка цих факторів і конкретна методика дослідження їх залежать від особливостей технології, а також від використовуваних видів сировини, матеріалів та енергоносіїв.

Проте завжди слід виявляти вплив таких факторів:

1) зміни питомих витрат сировини та матеріалів на одиницю продукції — фактор «норм»;

2) зміни собівартості заготівлі одиниці сировини та матеріалів — фактор «цін».

Останній фактор складається з таких трьох підфакторів:

а) зміни купівельних цін з урахуванням усіх доплат і знижок;

б) транспортних витрат, до яких належать і вантажно-розван­тажувальні;

в) заготівельних витрат.

Зміна питомих витрат сировини та матеріалів може відбуватися з причин:

а) пов’язаних із виконанням плану технічного розвитку в заходах, спрямованих на зниження норм витрачання;

б) зумовлених різними іншими відхиленнями від поточних норм витрачання.

Розглянемо розрахунок впливу факторів «норм» і «цін» на підставі даних табл. 8.4.

Таблиця 8.4