72

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра змісту і методики початкового навчання

Навчально-методичний комплекс до курсу «сучасна українська мова з практикумом»: морфологія

(за кредитно-модульною системою)

для студентів 3 курсу денної форми навчання

Кривий Ріг

2011

УДК 811.161.2271(07)

Ш 83

Сучасна українська мова з практикумом: Морфологія. Навчально-методичний комплекс для студентів 3 курсу денної форми навчання /Упор. доц. Шпачук Л.Р. –Кривий Ріг: КДПУ, 2011. – 73с.

Рецензенти: доц. кафедри змісту і методики початкового навчання

Пруняк В.В.

доц. кафедри української мови Остроушко О.А.

Затверджено на засіданні кафедри змісту і методики початкового навчання (протокол № від 30.08.2011)

Навчально-методичний комплекс покликаний уможливити належне засвоєння студентами 3 курсу денної форми навчання програмного матеріалу з розділу «Морфологія». Комплекс містить плани практичних занять, завдання і питання для самостійної роботи студентів, рейтингову оцінку , морфологічний алгоритм, питання для перевірки знань студентів з розділу, список рекомендованої літератури.

ЗМІСТ

1. Практикум. Іменні частини мови……………………………………3

2. Модульний контроль 1……………………………………………….29

3. Практикум. Дієслово – Службові частини мови……………………30

4. Модульний контроль 2……………………………………………….62

5. Самостійна робота……………………………………………………63

6. Морфологічний алгоритм…………………………………………….64

7. Перелік питань для перевірки знань студентів …………………….67

8.Список рекомендованої літератури………………………………… 71

1. Практикум. Іменні частини мови змістовий модуль 11. Пн.64. Морфологія. Частини мови

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1 (2 год.)

Тема. Основні граматичні поняття: граматичне значення, граматична форма, граматична категорія. Класи слів.

Опрацювати літературу: 2, 104-108; 1, 32-45; 4, 125-130; 5, 181-204; 6, 3-19.

Підготувати відповіді на питання:

1. Слово як одиниця лексикології і граматики. Поняття граматичного значення слова. Відмінність між лексичним і граматичним значенням (навести приклади).

2. Основні засоби вираження граматичних значень (навести приклади).

3. Поняття граматичної форми слова.

4. Граматична категорія як єдність граматичних значень (навести приклади).

5. Критерії поділу слів на окремі розряди, чи класи. Поняття частин мови.

6. Взаємоперехід частин мови.

Виконати вправи і завдання:

1. Прочитати текст, визначити лексичні і граматичні значення виділених слів.

В руках вихователя слово – такий же могутній засіб, як музичний інструмент в руках музиканта, як фарби в руках живописця, як різець і мармур в руках скульптора. Як без скрипки немає музики, без фарби і пензля – живопису, без мармуру і різця – скульптури, так без живого, трепетного слова немає школи, педагогіки. Слово – це ніби той місток, через який наука виховання переходить у мистецтво, майстерність /В.Сухомлинський/.

2. Прочитати текст, порівняти способи вираження граматичних значень у виділених словах.

Дитинство! Миле серцю дитинство! З чим порівняти тебе? З першими краплями березня, які дзвінко капають зі стріхи, вигрітої сонцем? Чи ніжним первоцвітом пролісків у блакитному небі? /І.Цюпа/.

3. Записати парадигму іменника стіл, займенника ми, дієслова читати.

4. Послуговуючися посібниками /див.: Сучасна українська літературна мова. Морфологія/ За ред. І.К.Білодіда. – К.: Наук. думка, 1969; Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови. – К.: Либідь, 1993/, укласти схему “Система частин мови в українській мові”.

5. Ознайомитися з матеріалом підручника /див.: 6, С.3-19/, підготувати доповідь на тему: “Перехід слів з однієї частини мови в іншу”.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2 (2 год.)

Тема. Іменник. Лексико-семантичні та граматичні категорії іменника.

Опрацювати літературу: 1, 45-49; 2, 116-147; 5, 204-249; 6, 20-107; 7, 45-79; 10, 35-43; 12, 114-134; 13, 52-92; 14, 67-72; 15, 13-176; 21; 25.

Підготувати відповіді на питання:

1. Загальна характеристика іменника як частини мови.

2. Лексико-семантичні категорії іменника:

а) власні і загальні назви, їх лексико-граматичні особливості;

б) іменники – назви істот (неістот), особливості їх морфологічного вираження;

в) іменники з конкретним і абстрактним значенням;

г) одиничні, збірні та речовинні іменники.

3. Граматичні категорії іменника:

а) категорія роду іменників, особливості поділу іменників за родами;

б) спільний рід іменник у мові і мовленні;

в) рід відмінюваних іменників;

г) категорія числа іменників: іменники, що мають і форму однини, і форму множини; іменники, що мають лише форму однини; іменники, що мають лише форму множини.

Виконати вправи і завдання:

1. З наведених речень виписати іменники і розподілити їх за групами: 1) Назви власні і загальні, 2) Назви істот і неживих предметів, 3) Назви конкретних і абстрактних понять. Зробити висновки.

Любіть книжку, вона полегшить вам життя, по-дружньому допоможе розібратися в строкатій і бурхливій машині думок, почуттів, подій; вона навчить вас поважати людину і самих себе, вона окрилить розум, серце почуттям любові до миру, до людини. За Павловою хатою – поле, за Павловим городом – ріка. Лише село не кінчалось ніколи за подвір’ям Павла Ткачука. Йдем орати поля пожовтілі, де струмок свій початок бере, -зразу кажуть в сусідній артілі: - Соколівка оре.

2. Вказати, в якому з поданих рядків всі іменники є власні назви, що вживаються і як загальні назви. Значення всіх загальних назв пояснити (користуватися словниками!)

1. Вольт, Вольтер, Мадаполам, Силует, Хам.

2. Рентген, Рим, Бостон, Макінтош, Маузер.

3. Бойкот, Браунінг, Фіакр, Ной, Дизель.

4. Ловелас, Каолін, Галіфе, Бордо, Панама.

5. Альфонс, Манчестер, Форд, Ом, Кулон.

3. Від поданих іменників утворити збірні, скласти з ними речення. Підкреслити суфікси збірних іменників.

Старости, миші, німці, агенти, студенти, камені, учителі, жінки, діти, офіцери, воїни, адвокати.

4. Продовжити ряди речовинних іменників; з’ясувати їх граматичні особливості, належність до певних семантичних груп.

а) назви металів: срібло, ...

б) назви...: кисень, ...

в) назви...: аспірин...

г) назви...: полотно...

д) назви...: жито, ...

е) назви...: малина, буряк...

є) назви...: вода, ...

ж) назви...: глина, ...

з) назви...: цукор, ...

и) назви...: дощ, ...

5. Вказати, за якими граматичними ознаками визначається рід поданих іменників.

Звір, писака, стрілець, староста, листоноша, гусак, ворон, ворона, задавака, ябеда, метелик, особа, сонце, місто, бик, корова, сім’я, повість, ніж, ніч, теля.

6. Дібрати до кожного визначення іменники спільного роду, які б відповідали змісту поданих значень. Приклад: Дитина, що залишилася без батьків – безбатченко.

Той, хто першим вмішується в чиюсь розмову або справу, щоб вислужитися, показати себе. Малограмотна і невихована людина. Дуже неуважна, забудькувата людина. Людина, якій нічого не вдається, не везе. Людина, яка хитрістю і спритністю прокладає собі шлях усюди.

7. Перекласти подані словосполучення українською мовою, визначити рід іменників, які не відмінюються.

Река По, город Тбилиси, глубоководная Миссисипи, спокойная Ориноко, зеленый Сочи, бурный Па-де-Кале, жаркий Тимбукту.

8. Записати українською мовою подані нижче слова і визначити належність їх до граматичного роду в російській і українській мовах.

Сибирь, кенгуру, россыпь, накипь, величие, ступень, степень, степь, дверь, рояль, пианино, человек, кофе, собака, сыпь /Для довідки див.: 5, С.216/.

9. Виписати з уривка іменники в початковій формі, розподіливши їх на групи: 1) ті, що мають однину і множину, 2) ті, що мають тільки граматичну форму однини, 3) ті, що мають лише граматичну форму множини. Зробити висновки.

Жнива завжди клопітна справа. Часом вони тягнуться з місяць. Христич з досвіду знає, що на фініші найважче. Трапляється так, що все відразу дозріває – горох, пшениця, ячмінь та овес. Не знаєш, що робити. Добре, що вони в своєму колгоспі “Надія” вже давненько взялися сіяти різні сорти пшениць – “одеську”, “миронівську”, “охтирчанку”, сіяли навіть яру, яка дозрівала трохи пізніше. Щоправда, на цю пшеницю дехто дивився косо. Ще в п’ятидесятих роках склалася про неї негативна думка. Мовляв, маловрожайна культура. І відмахнулися від ярої, хоч треба було думати про виведення сортів більш урожайних /З журналу/.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3 (2 год.)

Тема. Відміни іменника. Відмінювання в системі іменника.

Опрацювати літературу: 1, 67-80; 2, 43-62; 4, 143-155; 5, 220-230; 6, 20-107; 18, 60-80; 20, 89-107.

Підготувати відповіді на питання:

1. Поділ іменників на відміни і групи. Відмінкові закінчення іменників/ законспектувати: 20, С.89-104/.

2. Поняття категорії відмінка.

3. Основні значення відмінків /див.: 5, С.220-224/.

4. Знахідний та родовий відмінки при заперечних перехідних дієсловах /законспектувати: 6, С.67-69/.

5. Словотвір іменника.

6. Творення і правопис імен по батькові.

Виконати вправи і завдання :

1. Розподілити іменники за типами відмінювання (І, ІІ, ІІІ і IV відміни). Виділити іменники, які не входять до кожної відміни, пояснити чому.

Аргумент, аматор, анексія, ансамбль, біль, будень, вариво, вартовий, велич, вечорниці, горіння, дворище, депо, деревце, зелень, каліка, канікули, князь, козля, ліки, лоша, ООН, Петро, Марина, плач, радіо, райвно, сім’я, юність, плем’я /для довідки див.: 18, С.60-62/.

2. Виписати з тексту іменники І відміни і розподілити їх на групи.

І за вечерею і після вечері ми довго розмовляли. Я добрий від свідомості своєї сили. Як тільки де стрільне, так мене лихоманка на метр од землі і підкине. Навіть з власної гвинтівки боявся вистрілити. Я ніколи не забуду тієї картини. Лісок молодий, край нього – по той бік межі – пшениця достигає, мир і тиша, сонце просвічує в кожній стеблині /З журналу/.

3. Виписати з тексту іменники ІІ відміни і розподілити їх на групи.

Під кінець заговорив Василь Олександрович: “Ми з вами, товариші, теж ніби інженери людських душ. Так, так, ці душі приходять до нас чисті недоторкані, і ми повинні розгадати, чим живе дитина, маємо ставитися до неї уважно, чуйно, пам’ятаючи, що й у дітей є своє самолюбство, що їх легко можна поранити необдуманим словом, а чи нетактовним учинком...”.

4. Подати всі відмінкові форми однини і множини іменників площа, дно, день.

5. Подати всі відмінкові форми однини і множини іменників зустріч, ніжність, повінь. Зробити висновки про особливості словозміни цих іменників.

6. До поданих іменників дібрати іменники ІV відміни. Із значенням назв дрібних чи малих істот. Провідміняти виділені іменники.

Орел, миша, зозуля, лебідь, кішка, собака, пес, цуцик, лев, свиня, галка, кінь, горобець, вовк.

7. Прочитати і подати коментарі до статті /див.: список літ-ри 25, С.24-29/.

8.Провідміняти іменники і пояснити відмінкові закінчення: обнова, лелека, освітлення, столяр, осел, блакить, мати, осля, лоша.

9. Знайти у реченні іменники і зробити морфологічний розбір.

Старшина доповів їй, що всі приписи лікаря Петрова виконано /Ю.Янов/.

10. Знайти в тексті художньої літератури по 5 іменників, утворених різними способами, зробити словотвірний аналіз (текст для вибірки за вибором студента).

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №4 (2 год.)

Тема. Прикметник як частина мови.

Опрацювати літературу: 1, 80-90; 2, 148-169; 5, 249-278; 6, 107-128; 7, 93-142; 14, 134-149; 18, 80-84; 29, 30-32; 35, 58-60.

Підготувати відповіді на питання:

1. Загальна характеристика прикметника як частини мови. Семантичні (значеннєво-граматичні) розряди прикметників.

2. Якісні прикметники. Ступені порівняння якісних прикметників (звичайний, вищий, найвищий), форми їх вираження.

3. Якісні прикметники, які не мають ступенів порівняння.

4. Ступені якості якісних прикметників: прикметники із значенням безвідносної міри якості предмета, особливості їх творення; прикметники із значенням суб’єктивної оцінки якості предмета, особливості їх творення.

5. Відносні прикметники. Перехід відносних прикметників у якісні.

6. Присвійні прикметники, способи їх творення. Перехід присвійних прикметників у відносні та якісні.

7. Повні (членні) і короткі (нечленні) прикметники. Два різновиди форм повних прикметників (стягнена, нестягнена), сфери їх функціонування (приклади).

8. Особливості словозміни прикметників: твердої групи, м’якої групи, мішаної групи (приклади).

Виконати вправи і завдання:

1. Виписати з поданого тексту якісні прикметники, схарактеризувати їх.

- Здрастуй, сонце! Добрий день, сонце! – вітають його на різних, але однаково дзвінких і однаково співучих, однаково прекрасних і улюблених мовах. І зринає в такий зачарований ранок пісня, найдзвінкіша і найулюбленіша пісня на всіх мовах і наріччях, але про спільну радість для всіх – пісня про Вітчизну. Скільки їх складено відомими й невідомими композиторами, скільки їх співалося-переспівалося в житті кожного! /З журналу/.

2. Утворити від поданих прикметників усі можливі форми (аналітична, синтетична) ступенів порівняння їх. З’ясувати, які фонетичні зміни відбуваються при утворенні вищого ступеня порівняння прикметників за допомогою суфікса –ш.

Свіжий, сизий, гладкий, тихий, рідний, солодкий, глибокий, гарний, малий, старий, гіркий, довгий, далекий, дужий, швидкий, високий.

3. Завдання 43 /див.: посібник 19, С.118-119/.

4. Серед якісних прикметників виділити такі, що не утворюють ступенів порівняння, пояснити чому /для довідки див.: 5, С.256-257/.

Глибокий, малиновий, буланий, чалий, вишневий, добрий, вузький, жовтогарячий, жонатий, лисий, янтарний, товстий, бордовий, молоденький, премудрий, кисло-солодкий, архісучасний, босий.

5. Записати подані прикметники разом з іменниками у три колонки: якісні, відносні, присвійні. Обґрунтувати свою думку.

Великий поет, заповітна мрія, сільський клуб, світовий ринок, атомна електростанція, учителеве слово, яблуневий цвіт, людський потік, вовчі зуби, бджолиний рід, вороняче крило, дерев’яні сходи, рідкісний випадок, вчорашня розмова, материне серце, світлий шлях.

6. Визначити, які з виділених прикметників мають короткі, а які – повні форми (стягнені, нестягнені). Чи можна у цих реченнях короткі форми прикметників замінити повними?

То не сивая зозуля закувала, ні дробная пташка в саду защебетала. А ще молод козак, вислужуйся: за два коні воронії, за дві шаблі золотії. І широкую долину, і вечірнюю годину, і що снилось, говорилось – не буду я. Ой, чого ти почорніло, зеленеє поле? Почорніло я од крові за вольную волю. Мій Боже милий, даруй словам святую силу – Людське серце пробирать, Людській сльози проливать, Щоб милость душу осінила. Щоб спала тихая печаль на очі /Нар. тв./.

7. Знайти у реченні прикметники і зробити морфологічний аналіз.

Привіт тобу, зелена Буковино, Твоїм хорошим горам і гаям; Твоїм одважним, дорогим синам! /Ю.Самойленко/.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №5 (2 год.)

Тема. Словозміна і словотвір прикметників.

Опрацювати літературу: 1, 80-90; 2, 148-169; 5, 249-278; 6, 107-128; 7, 93-142; 14, 134-149; 18, 80-84; 29, 30-32; 35, 58-60.

Підготувати відповіді на питання:

1. Тверда і м’яка групи прикметників.

2. Особливості відмінювання іменників м’якої, твердої і мішаної групи.

3. Відмінювання присвійних прикметників.

4. Відмінкові закінчення прикметників.

5. Відмінювання субстантивованих прикметників.

6. Словотворення у прикметниках /див.: 5, С.266-269/.

Виконати вправи і завдання:

1.Визначити, до якої групи (твердої, м’якої, мішаної) належать подані прикметники. Відповідь обґрунтувати.

Земляні, довгов’язі, мерзлі, босі, голі, білолиці, братні, сліпі, вірні, денні, вчорашні, житні, мідні, безробітні, гарно лиці, відповідні, заможні, майбутні, крайні, тутешні, качині, західні, погожі, заячі, лисячі, куці, пізні.

2.Провідміняти подані прикметники з іменниками, виділити закінчення.

Добовий (термін), ранній (сніг), білолиця (молодиця), синє( море), золота (обручка), лисячий( хвіст), батькова (шапка).

3.За допомогою суфіксів утворити від поданих слів якісні і відносні прикметники: підкреслити суфікси /для довідки див.: 18, С.121-122/.

Ніжин, Тушино, Чигирин, Філіппіни, Тамбов, Тетерів, Лозова, Сватове, Біла Церква, Гребінка, Орел, Виборг Гамбург, Рига, Париж, Лодзь, Великі Луки, Кагарлик, Прилуки, Галич, Овруч, Мекка, Одеса, Тбілісі, Черкаси, Сиваш, Карабах, привіт, глибина, правда, розмова, буряк, голова, книжка, стіна, сонце, зірка, корова, ледар, ріг, борода (визначити розряд новоутвореного прикметника).

4. Подати визначення явища субстантивації, навести приклади /для довідки див.: 5, С.276-278; 14, С.145-146/.

5. Записати, знявши риску, прикметники. Пояснити правила їх написання /для довідки див.: 18, С.34-37/.

Далеко/сяжний, високо/шановний, гірничо/рудний, стале/плавильний, синьо/зелений, світло/брунатний, жовто/гарячий, північно/східний, східно/слов’янський, урало/алтайський, важко/хворий, вузько/діалектний, глухо/німий, віце/президентський, соціал/демократичний, унтер/офіцерський, аграрно/сировинний, науково/технічний.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №6 (2 год.)

Тема. Числівник як частина мови.

Опрацювати літературу: 1, 90-96; 2, 169-176; 4, 183-193; 5, 278-290; 6, 128-144; 7, 142-157; 14, 150-162; 18, 84-86; 37, 37-39.

Підготувати відповіді на питання:

1. Загальна характеристика числівника як частини мови.

2. Семантичні групи числівників: а) кількісні (власне кількісні, кількісно-збірні, кількісно-дробові, неозначено-кількісні); б) порядкові.

3. Морфологічний склад та словотворчі особливості кількісних числівників.

4. Граматичні особливості числівників.

5. Питання про місце слів нуль, мільйон, одиниця, двійка, десяток, дюжина, половина, багато, небагато, кілька, декілька і под. /див.: 5,С.279-280/.

Виконати вправи і завдання:

1. Виписати кількісні і порядкові числівники, поділивши кількісні на групи: а/ власне кількісні, б/ збірні, в/ неозначено-кількісні. З’ясувати відмінність між числівниками у лексичному значенні, морфологічних ознаках, синтаксичній ролі.

Першим був Гордій Раденко, а другим – його друг та товариш змалечку – Демид Гайденко. Обидва вони вчилися в університеті. Обидва, відколи зробилися студентами, жили взимку вкупі, а влітку їхали на село додому. Раденко матері не знав – вона померла в той день, як він, її перший син, побачив світ; через п’ять років умер і батько... обидва хлопці і цього року, як здали останнього екзамена в університеті, поїхали на село.../Б.Грінченко/.

2. Записати цифри словами, поставити у потрібній відмінковій формі іменники, знявши дужки, пояснити правопис /див.: 5, С.283-286/.

1/ зошит, річка, перо, ворота; 2/ день, кімната, вікно, ножиці; 3/ звук, троянда, село, двері; 4/ дощ, злива, око, ясла; 5/ дуб, тополя, яблуко, жнива; 10/ дзвінок, жінка, лоша, сани; 121/ день, ріка, ведмежа, сани; 1049/ рік, хвилина, маля, граблі.

3. Проаналізувати розподіл кількісних числівників. Чи немає в ньому помилок? Якщо є, виправити і записати числівники за відповідними групами. Числа записувати словами.

1). Числівники, що називають цілі числа: 50 зошитів, 150 центнерів, 1,5 тонни, 3 книжки, 16 годин;

2). Дробові числівники: 1/3 Азії, 3/4 ділянки, 3/5 аркуша, троє коней, півтора кілометра;

3). Збірні числівники: троє вікон, восьмеро курчат, чотири книжки, двоє відер, десятеро хлопців, п’ять грибів.

4. Збірні числівники можуть вживатися: з іменниками – назвами осіб чоловічої статі, з іменниками середнього роду, із займенниками, з іменниками – назвами парних предметів, але не сполучаються з іменниками жіночого роду. Скласти речення з поданими словосполученнями і пояснити, коли ж вживаються збірні числівники.

Обоє дітей, п’ятеро учнів, двоє студентів, четверо лошат, троє ножиць, двоє відважних, кільканадцятеро овець, двоє зайченят.

5. Прочитати, вказати, які з поданих слів мають значення: а) предметності, б) ознаки, в) кількості, г) дії. Записати слова, погрупувавши як частини мови.

Іменники: двійка, ...

Прикметники: трьохденний, ...

Числівники: сорок три, ...

Дієслова: потроїти, ...

Прислівники: удвічі, ...

Вдвоє, водно, п’ятирічка, четвірка, сімдесятилітній, дев’ять, натроє, вперше, десятиденка, десять, тисяча, половина, одиниця, дюжина, дванадцятиповерховий, семеро, подвоїти, утрьох, втретє, пара, копа, трійка, двохсотий, подесятерити, тисячоліття, сорокахвилинний, півтори, мільярд.

6. Згадати і записати якомога більше творів, до назв яких входять числівники.

Зразок: Л.Костенко “Казочка про трьох велетнів”. Зробити морфологічний розбір виділеного слова.