- •§ 1. Поняття, організаційно-правові форми
- •§ 2. Створення юридичної особи. Ті установчі документи
- •§3. Найменування та місцезнаходження юридичної особи
- •§ 4. Особисті немайнові права юридичної особи (cm. 94) 80
- •§ 5. Правоздатність та дієздатність юридичних осіб (статті 91,92). 90
- •§ 7. Відповідальність юридичних осіб (cm. 96) 122
- •§ 8. Філії та представництва юридичної особи (cm. 95) 139
- •§ 9. Припинення юридичних осіб (статті 104,105,106, 107,
- •§ 1. Установи (статті 101, 102,103) 313
- •§ 2. Товариства. Загальні положення (статті 100,113,114,
- •§ 4. Окремі види товариств (cm. 118) 604
- •§ 5. Кооперативи (статті 163,164,165, 166) 647
- •§ 1. Поняття, організаційно-правові форми та види юридичних осіб
- •1.2.1. Організаційна єдність
- •1.2.2. Майнова відокремленість
- •1.2.3. Самостійна майнова відповідальність
- •1.3.2. Організаційно-правові форми юридичних осіб
- •1.4.2. Установи
- •2.2.1. Зміст установчих документів
- •2.3.1. Порядок надання документів для державної реєстрації юридичних осіб
- •2.3.2. Вимоги до документів, що надаються для державної реєстрації
- •2.3.3. Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб
- •2.3.4. Зміни до установчих документів
- •§3. Найменування та місцезнаходження юридичної особи
- •3.1.1. Резервування найменувань юридичної особи
- •3.1.2. Склад найменувань юридичної особи та вимоги до нього
- •3.1.3. Вибір найменування юридичної особи
- •3.1.4. Виникнення права на найменування в юридичної особи
- •3.1.5. Використання права на найменування
- •3.2.1. Значення місцезнаходження
- •3.2.2. Поняття місцезнаходження
- •3.2.3. Юридична адреса
- •3.2.4. Установчі документи і місцезнаходження
- •3.2.5. Особливості місцезнаходження юридичних осіб публічного права
- •3.2.6. Підтвердження місцезнаходження
- •3.2.7. Підтвердження відомостей про юридичну особу
- •3.2.8. Зміна місцезнаходження
- •3.2.9. Правові наслідки відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням
- •3.2.10. Інші наслідки відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням
- •4.1.1. Право на недоторканність ділової репутації
- •4.1.2. Право на таємницю кореспонденції юридичної особи
- •5.1.1. Аспекти спеціальної правоздатності
- •5.1.3. Виникнення правоздатності юридичних осіб
- •§ 6. Органи юридичних осіб
- •6.2.1. Структура органів товариства
- •6.2.2. Порядок формування органів, їх склад, порядок
- •6.3.1. Компетенція загальних зборів
- •6.3.2. Порядок голосування
- •6.3.3. Порядок скликання загальних зборів
- •6.3.4. Рішення загальних зборів
- •§ 7. Відповідальність юридичних осіб Стаття 96. Відповідальність юридичних осіб
- •§ 8. Філії та представництва юридичної особи
- •8.1.1. Спільні ознаки філії та представництва
- •8.1.2. Відмінні ознаки філії та представництва
- •8.2.1. Представництво інтересів юридичної особи
- •8.2.2. Захист інтересів юридичної особи
- •8.2.3. Можливості створювати інші відокремлені підрозділи юридичної особи
- •8.4.1. Рішення про створення відокремленого підрозділу
- •8.4.2. Форма рішення
- •8.6.1. Затвердження положення
- •8.9.1. Майно філії як єдиний майновий комплекс (підприємство)
- •8.11.1. Терміни, що вживаються при регулюванні закриття філії або представництва
- •8.11.2. Рішення про закриття відокремленого підрозділу
- •8.14.2. Термінологічні аспекти
- •8.14.3. Реєстрація відокремленого підрозділу3
- •8.14.4. Реєстрація інших відокремлених підрозділів
- •8.14.5. Свідоцтво про реєстрацію
- •8.14.6. Реєстрація філій та інших структурних осередків громадських організацій іноземних держав
- •8.14.7. Реєстрація відокремлених підрозділів у податкових органах
- •§ 9. Припинення юридичних осіб
- •9.1.1. Реорганізація і схожі правові конструкції
- •9.1.2. Реорганізація та реструктуризація, переформування та ін.
- •9.1.3. Форми реорганізації
- •9.1.4. Заборони реорганізації
- •9.1.5. Обмеження реорганізації
- •9.1.6. Етапи реорганізації
- •9.2.1. Поняття та засади регулювання ліквідації юридичної особи
- •9.2.3. Примусовий порядок ліквідації
- •9.2.4. Банкрутство як особливий порядок ліквідації юридичної особи
- •9.2.5. Ліквідація банків
- •9.2.6. Правові наслідки прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи
- •9.2.7. Діяльність ліквідаційної комісії (ліквідатора)
- •9.2.8. Задоволення вимог кредиторів
- •9.2.9. Ліквідаційний баланс1
- •9.2.10. Правова доля майна, що залишилося після розрахунків юридичної особи із кредиторами
- •9.2.11. Проведення державної реєстрації припинення юридичної особи
- •9.2.12. Наслідки ліквідації юридичної особи
- •§1. Установи
- •1.2.1. Приватні та публічні установи
- •1.3.1. Мета створення установи
- •2.1.1. Критерії поділу товариств на підприємницькі та непідприємницькі
- •2.1.2 .Визначення поняття «корпорація»
- •2.2.2. Практичне значення поділу понять учасників, засновників акціонерів
- •2.2.3. Окремі вимоги до засновників, учасників
- •2.3.2. Вклад та частка
- •2.3.3. Права учасників господарського товариства
- •2.3.4. Обов'язки учасників товариств
- •3.1.1. Учасники пт
- •3.1.2. Установчий документ пт
- •3.1.3. Організація діяльності пт
- •3.1.4. Вихід учасника з пт
- •3.1.5. Передання учасником частки (її частини) у складеному капіталі пт
- •3.1.6. Виключення зі складу учасників
- •3.1.8. Розподіл прибутків та збитків пт між його учасниками
- •3.1.9. Відповідальність учасників пт
- •3.2.1. Склад учасників
- •3.2.2. Установчий документ
- •3.2.3. Порядок формування майна кт
- •3.2.4. Найменування кт
- •3.2.5. Відповідальність повних учасників кт
- •3.2.6. Організація діяльності кт
- •3.2.7. Зміна складу учасників кт
- •3.2.8. Передача частки
- •3.2.9. Виключення учасника
- •3.2.11. Вибуття зі складу учасників з причин, що не залежать від учасника
- •3.2.12. Відповідальність вкладника
- •3.2.13. Розподіл прибутків та збитків кт між його учасниками
- •3.3.2. Кількість учасників тов
- •3.3.3. Договір про заснування тов
- •3.3.4. Статут тов
- •3.3.5. Статутний капітал
- •3.3.6. Частка в статутному капіталі
- •3.3.7. Вклади до статутного капіталу
- •3.3.8. Майно, яке не може бути предметом вкладу до статутного капіталу
- •3.3.9. Зміна предмета вкладу
- •3.3.10. Внесок чужим майном
- •3.3.11. Оцінка вкладів до статутного капіталу
- •3.3.12. Строк сплати вкладу
- •3.3.13. Відповідальність за прострочення або несплату вкладу
- •3.3.14. Захист права товариства на одержання вкладу
- •3.3.15. Документальне оформлення сплати вкладу
- •3.3.16. Наслідки несплати статутного капіталу
- •3.3.17. Зміна розміру статутного капіталу
- •3.3.18. Способи збільшення статутного капіталу
- •3.3.19. Порядок збільшення статутного капіталу
- •3.3.20. Зменшення статутного капіталу
- •3.3.21. Способи зменшення статутного капіталу
- •3) Зменшення номінальної вартості вкладів окремих учасників.
- •3.3.22. Порядок зменшення статутного капіталу
- •3.3.23. Управління тов. Загальні збори учасників
- •3.3.24. Делегування повноважень
- •3.3.25. Порядок скликання зборів
- •3.3.27. Повідомлення учасників про загальні збори
- •3.3.28. Місце проведення зборів
- •3.3.29. Час проведення зборів
- •3.3.30. Реєстрація учасників та кворум
- •3.3.31. Обрання голови і секретаря зборів та їх функції
- •3.3.32. Порядок прийняття рішень. Способи голосування
- •3.3.34. Обрання, повноваження
- •3.3.35. Способи заміщення посад в органах управління
- •3.3.36. Строк повноважень органів управління
- •3.3.37. Способи припинення повноважень органу управління
- •3.3.39. Відмежування відчуження частки
- •3.3.40. Сторони договору відчуження частки в статутному капіталі
- •3.3.41. Придбання частки товариством
- •3.3.42. Відчуження частки третім особам
- •3.3.43. Форма договору про відчуження частки
- •3.3.44. Істотні умови договору про відчуження частки
- •3.3.45. Переважні права учасників та їх захист
- •3.3.46. Спеціальні правові наслідки порушення переважного права купівлі частки
- •3.3.47. Строк реалізації переважних прав
- •3.3.48. Момент виникнення
- •3.3.49. Спадкування частки в статутному капіталі
- •3.3.S0. Умови спадкування
- •3.3.S1. Спадкоємці частки
- •3.3.52. Розрахунки зі спадкоємцями
- •3.3.53. Перехід частки внаслідок
- •3.3.54. Поняття виходу з товариства
- •3.3.55. Попередження про вихід з товариства
- •3.3.56. Заява про вихід
- •3.3.S7. Момент виходу з товариства
- •3.3.58. Правові наслідки виходу з товариства
- •3.3.59. Визначення
- •3.3.60. Виплата частки в натуральній формі
- •3.3.61. Розпорядження правом
- •3.3.62. Виплата частини прибутку товариства
- •3.3.63. Строк виплати частки
- •3.3.64. Поняття виключення з тов
- •3.3.65. Підстави виключення
- •3.3.66. Порядок (процедура) виключення
- •3.3.67. Правові наслідки виключення
- •3.3.68. Захист прав учасника, якого виключено
- •3.3.69. Підстави звернення
- •3.3.70. Порядок звернення стягнення на частку
- •3.3.71. Переважні права учасників
- •3.3.72. Реєстрація змін до статуту
- •3.4. Акціонерні товариства
- •3.4.1. Особливості at як юридичної особи
- •3.4.3. Найменування at
- •3.4.4. Місцезнаходження at
- •3.4.5. Засновники та акціонери at
- •3.4.6. Права акціонерів
- •3.4.7. Право на дивіденди
- •3.4.8. Переважне право
- •3.4.9. Право на викуп акцій
- •3.4.11. Створення at
- •3.4.12. Засновницький договір
- •3.4.13. Статут at
- •3.4.14. Відповідальність засновників
- •3.4.15. Статутний капітал at
- •3.4.16. Управління в at
- •3.4.17. Наглядова рада товариства
- •3.4.18. Виконавчий орган at
- •3.4.19. Аудиторська перевірка. Інші форми контролю в at
- •3.5.1. Аг як суб'єкти державного сектора економіки
- •3.5.2. Різновиди at, єдиним засновником яких є держава
- •§ 4. Окремі види товариств
- •4.1. Залежні господарські товариства. Холдинги
- •4.1.2. Холдингові компанії
- •4.2.1. Визначення приватного підприємства
- •4.2.2. Право на майно
- •4.2.3. Відповідальність засновника за боргами пп
- •4.2.4. Відчуження майнових прав, які належать засновникам пп
- •4.2.5. Спадкування майна пп
- •4.3.1. Правовий статус підприємства з іноземними інвестиціями
- •4.3.2. Критерії віднесення товариства до ші
- •4.3.3.Учасники піі
- •4.3.4. Статутний капітал пп
- •4.3.5. Створення піі
- •4.3.6. Державна реєстрація піі
- •4.3.7. Здійснення підприємницької діяльності ші
- •4.3.8. Право власності. Право інтелектуальної власності пп
- •4.4.1. Товарні біржі
- •4.4.2. Фондові біржі
- •§5. Кооперативи
- •5.3.1. Члени та засновники кооперативу
- •5.3.2. Порядок створення кооперативів
- •5.3.3. Статут кооперативів
- •5.3.4. Органи управління кооперативу та їх компетенція
- •5.3.5. Об'єкти права власності членів виробничих кооперативів
- •5.3.6. Право членів кооперативу на отримання частини прибутку кооперативу
- •§ 6. Непідприємницькі товариства
- •6.3.1. Об'єднання громадян
- •6.3.2. Громадські організації
- •6.3.3. Спортивні громадські організації
- •6.3.4. Молодіжні та дитячі громадські організації
- •6.3.6. Творчі професійні об'єднання
- •6.3.7. Інші професійні об'єднання
- •6.3.8. Організація роботодавців
- •6.3.9. Політичні партії
- •6.4.1. Право релігійної організації на своє майно
- •Цивільний кодекс україни:
ігриємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі щодо заробітної плати, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язковихплатежів) не інакше якчерез відновлення платоспроможності. Сукупний обсяг заборгованості при цьому має складати не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, а строк, протягом якого боржник не розрахувався з кредиторами, - три місяці після настання встановленого строку їх сплати (ч. 1 ст. 1, ч. З ст. 6 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).
Увага!
а) суб'єктами банкрутства можуть бути не всі юридич ні особи, а лише підприємницькі товариства;
б) обсяг їх заборгованості має бути не меншим трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати;
в) строк, сплив якого дозволяє звернутися до суду із заявою про визнання боржника банкрутом, три місяці з моменту настання в боржника обов'язку сплатити борг (на підставі рішення суду чи виконавчого напису нотаріуса).
Особами, які можуть звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство, є сам боржник, тобто юридична особа та її кредитори.
Припиненню юридичної особи в цьому порядку передують такі етапи відновлення її платоспроможності:
а) призначення розпорядника майна та виконання ним своїх функцій;
б) санація.
Ліквідація юридичної особи, визнаної банкрутом, може мати місце у випадку, якщо зазначені процедури не дадуть своїх результатів.
Визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів відбувається не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.
При припиненні юридичної особи в процесі банкрутства господарський суд призначає ліквідатора, яким може бути особа, яка виконувала повноваження розпорядника майна або (та) керуючого санацією боржника. За клопотанням ліквідатора, погодженим із комітетом кредиторів, господарський суд призначає членів ліквідаційної комісії, до складу якої
входять представники кредиторів, фінансових органів, а в разі необхідності - також представники державного органу у справах нагляду за страховою діяльністю, Антимонопольного комітету України. У разі ліквідації державного підприємства або підприємства, у статутному капіталі (фонді) якого державна частка складає більше ніж двадцять п'ять відсотків, господарський суд призначає членами ліквідаційної комісії представника державного органу з питань банкрутства та за необхідності - органу місцевого самоврядування (ч. 1 та 2 ст. 24, ч. З ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).
9.2.5. Ліквідація банків
У ч. 4 ст. 110 ЦК передбачається, що особливості ліквідації банкш встановлюються Законом «Про банки і банківську діяльність»1. Таку особливість регулювання можливо пояснити важливістю банків у фінансовій системі держави, що проявляється у залученні ними депозитів, наданні кредитів, наявністю значної кількості вкладників та клієнтів, охорону прав яких необхідно забезпечити при ліквідації2. Наведене обумовлює існування специфічних правил, присвячених їх ліквідації, як власне у Законі України «Про банки та банкшську діяльність», так і в нормативно-правових актах Національного банку України, зокрема в Положенні про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства3.
Однак закріїтлення у ЦК відсилання до банківського законодавства не робить процедуру ліквідації банкш чіткою та однозначною. Це пов'язується
' Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 р. № 2121-Ш // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
1 Необхідність забезпечення реалізації прав фізичних осіб - вкладників Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна» стала навіть передумовою для прийняття ВРУ окремих законодавчих актів, присвячених регулюванню деяких аспектів ліквідації цього банку. Див.: Про врегулювання заборгованості за вкладами фізичних осіб - вкладників та інших кредиторів Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна»: Закон України від 07.03.2002 р. № 3097-ІИ // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 32. - Ст. 224; Про продовження процедури ліквідації Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна»: Закон України від 20.03.2007 р. № 779-V // Відомості Верховної Ради України України. - 2007. - № 23. - Ст. 302.
3 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства: Постанова Національного банку України від 28.08.2001 р. № 369 // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
з наявністю зворотних відсилань до положень інших законів. У ст. 87 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому законодавством України про господарські товариства, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Тобто, з одного боку, ЦК здійснюється відсилання до Закону України «Про банки і банківську діяльність», а самим законом - до законодавства щодо господарських товариств. Причому і в цьому разі простежується певна непослідовність та алогічність подібних відсилань, не говорячи про елементарну їх невідповідність правилам юридичної техніки. Оскільки банки можуть створюватися у формі ВАТ1 і кооперативів (ч. 1 ст. 6 Закону «Про банки і банківську діяльність»), то за такої ситуації логічним виглядало здійснення посилання на законодавство про кооперацію та акціонерні товариства. Хоча відсилання й здійснене тільки щодо законодавства про кооперацію. Так, у ч. 1 ст. 8 Закону «Про банки і банківську діяльність» закріплено, що законодавство про кооперацію поширюється на кооперативні банки в частині, що не суперечить цьому Закону.
Суб'єкти, повноважні приймати рішення про ліквідацію банку, та підстави для його прийняття. Відповідно до ч. 1 ст. 87 Закону «Про банки і банківську діяльність» до таких суб'єктів відносяться:
- власники банку. Використання законодавцем словосполучення «власники банку» не може не викликати подиву. Адже, враховуючи, що банки можуть створюватися у формі ВАТ і кооперативів, повинна вживатися загальноприйнятна термінологія - учасники, акціонери або ж члени кооперативу. Це пояснюється не тільки прийнятністю понятійного апарату, але і відсутністю в наведених категорій осіб речових прав на майно банку, в тому числі й права власності.
Прийняття рішення про ліквідацію віднесено до виключної компетенції загальних зборів учасників банку (п. 7 ч. ст. 38 Закону «Про банки і банківську діяльність»). Оскільки законодавець окремо не вказує підстав для прийняття такого рішення, вони мають бути передбачені в установчих документах банку.
Крім того, встановлюється необхідність наявності згоди НБУ для здійснення ліквідації банку. НБУ надає згоду на ліквідацію банку, якщо:
1 Окрім цього, зважаючи на прийняття Закону України «Про акціонерні товариства», мають бути узгоджені норми банківського законодавства із цим законодавчим актом, зокрема, й щодо можливого типу AT - приватного чи публічного для створення банку.
а) достатньо ліквідаційної маси для задоволення вимог усіх кредиторів;
б) кандидатура голови ліквідаційної комісії та її членів відповідає уста новленим вимогам; в) відсутній конфлікт інтересів (абз. 2 п. 18.1 гл. 18 розділу VI Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства);
- НБУ. У разі порушення Закону «Про банки і банківську діяльність» чи нормативно-правових актів НБУ що спричинило значну втрату активів або доходів і настання ознак неплатоспроможності банку, НБУ має право відкликати ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку (ч. 2 ст. 73 Закону «Про банки і банківську діяльність»). Тобто переду мовою для ініціювання процедури ліквідації банку Національним бан ком України виступає відкликання ліцензії за наявності порушень бан ківського законодавства та наявності ознак неплатоспроможності.
Рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора приймається Правлінням НБУ та оформляється відповідною постановою. Одночасно за цією постановою: призначається ліквідатор; припиняються повноваження правління (ради директорів), ради банку і загальних зборів банку, а також тимчасового адміністратора, якщо він до призначення ліквідатора здійснював управління банком; надається доручення керівникам відповідного територіального управління НБУ та Центральної розрахункової палати вжити заходів щодо припинення банком активних операцій за його кореспондентськими рахунками, відкритими в НБУ з дня отримання цього рішення; надається доручення Юридичному департаменту ініціювати процедуру ліквідації банку в суді; надається доручення підрозділу центрального апарату, що здійснює функції банківського регулювання і нагляду повідомити контрольні органи інших держав, у яких банк мав філії або кореспондентські відносини з іноземними банками; зазначаються інші заходи, потрібні для здійснення процедури ліквідації конкретного банку (п. 3.1 глави 3 розділу VI Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства). Тобто фактично йдеться про ініціювання судового припинення банку у випадку його неплатоспроможності;
- кредитори банку. Для кредиторів також передбачена можливість звернення з вимогою про ліквідацію банку в судовому порядку у ви падку його неплатоспроможності. Однак насамперед кредитори повин-