Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

Інститут «Фінанси і кредит»

Структура бюджету автономної республіки крим в порівнянні з бюджетом луганської області

Роботу виконав

Родченко Юрій Вікторович

студент групи ЕК-512

Східноукраїнський національний

університет ім. В. Даля

Науковий керівник

Куценко Наталія Адольфівна

доцент, к.е.н.,

Східноукраїнський національний

університет ім. В. Даля

Луганськ 2014

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ І. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ КРИМСЬКОГО ПІВОСТРОВУ

1.1. Історія розвитку державності в Криму……………………………………………4

РОЗДІЛ II. СТРУКТУРА БЮДЖЕТУ АРК В ПОРІВНЯННІ З БЮДЖЕТОМ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1. Доходи бюджету Автономної Республіки Крим…………………………………8

2.2. Видатки бюджету Автономної Республіки Крим………………………………….9

2.3. Порівняння бюджету АРК з Бюджетом Луганської області……………………9

РОЗДІЛ III. МЕТА, ПРІОРИТЕТИ ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ РОЗВИТКУ АРК

3.1 Реформування санаторно-курортного і туристичного сектору економіки………11

3.2. Формування агросектору XXI століття……………………………………………14

3.3. Модернізація галузевої структури промисловості……………………………......17

3.4. Розвиток транспортного потенціалу………………………………………………19

Висновки…………………………………………………………………………………21

Список використаних джерел…………………………………………………………...22

Вступ

В багатьох аспектах Крим можна розглядати як унікальне для України явище. По-перше, це найбільший в Україні півострів, що має площу понад 27 тис. кв. км і простягається з півночі на південь на 207 км, зі сходу на захід на 324 км. По-друге, півострів Крим має вельми цікаву й бурхливу історію.

Актуальність даної теми полягає в тому, що бюджет АР Крим забезпечує значну частину надходжень до держбюджету і є важливою ланкою бюджетної системи. Проте в даний час, в час політичної нестабільності країни, говорити про АРК як про ланку бюджетної системи яка забезпечує значну частку надходжень до бюджету України, дуже складно.

Значний внесок у вивчення бюджету АР Крим внесли такі вчені як Василик О.Д., Павлюк К.В., Пасічник Ю.В., Булгакова С.О., Єрмошенко Л.В. та інші.

Метою даної роботи є: детальний аналіз структури доходів і витрат бюджету АРК та порівняння бюджету АРК з бюджетом Луганської області.

Для досягнення мету було поставлено наступні завдання:

• Вивчення бюджету АР Крим та бюджету Луганської області ;

• Аналіз структури доходів і витрат бюджету АР Крим ;

• Аналіз бюджету АР Крим та бюджету Луганської області в розрізі років ;

• А також визначення ролі і значення надходжень з бюджету Криму до державного бюджету України.

Об’єктом дослідження є структура бюджету АРК , бюджету Луганської області та їх взаємодія з суб’єктам господарчої діяльності.

РОЗДІЛ І. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ КРИМСЬКОГО ПІВОСТРОВУ

1.1. Історія розвитку державності в Криму

В багатьох аспектах Крим можна розглядати як унікальне для України явище. По-перше, це найбільший в Україні півострів, що має площу понад 27 тис. кв. км і простягається з півночі на південь на 207 км, зі сходу на захід на 324 км.

По-друге, півострів Крим має вельми цікаву й бурхливу історію.

Територіально він входить до складу України з 1954 року, коли спільним рішенням органів законодавчої влади Москви і Києва він переданий зі складу РРФСР до складу Української РСР. Однак життя народів Криму та України тісно перепліталося ще за часів античності. На початку ІІ тисячоліття київський князь Володимир, як відомо, прийняв хрещення в Херсонесі, і саме звідси пішло українськими містами та селами християнство! Тісні контакти між Кримом і Україною існували за часів Середньовіччя, в добу Запорозької січі, в останні віки минулого тисячоліття. Зносини з Кримом підтримували практично всі правителі України від князів Київської Русі до Богдана Хмельницького, Мазепи, Скоропадського, Михайла Грушевського. У всі віки політичне, економічне, релігійне, духовне, мистецьке життя Криму і України тісно перепліталися.

За свою історію Крим знав багато різноманітних державницьких утворень. Саме тут знаходились описані античними авторами грецькі міста-держави Херсонес, Пантикапей та інші, саме тут існувала держава скіфів зі столицею в Неаполі Скіфському (на околиці нинішнього Сімферополя). Історія Криму пережила також державу готів, князівство Феодоро, правління давньоіталійських держав (зокрема на всьому південному узбережжі є рештки генуезьких колоній), згодом Крим був окремим улусом Золотої Орди.

Але в одних і тих же державних утвореннях разом з Україною Крим перебуває з 1783 року, коли після низки російсько-турецьких воєн, що тривали загалом понад 200 років, маніфестом цариці Катерини ІІ півострів було приєднано до Російської імперії. В результаті цього акту припинилось існування монархічної держави кримських татар - Кримського ханства зі столицею в Бахчисараї, що існувало понад 400 років, та утворено Таврійську губернію, для якої практично в центрі Криму, неподалік від кримськотатарського містечка Ак-Медсжит ("Біла мечеть"), і було тоді збудовано адміністративний центр Сімферополь (місто-збирач, місто користі, на гербі якого й утвердилася відтоді бджола). До складу цієї губернії ввійшли також значні райони північного Причорномор’я (нинішніх Херсонської та Запорізької областей, Краснодарського краю Росії). З 1784 року неподалік від селища Ак-Яр ("Білий стрімчак") розпочалося будівництво міста Севастополя та військового порту в надзвичайно зручній для кораблів гавані Ахтіарської (нині Севастопольської) бухти, що відіграло в подальшій історії Криму визначальну роль. Згодом, уже в ХХ ст., війська Чорноморського флоту - сотні надводних кораблів та підводних човнів - були дислоковані практично в усьому Криму - від Керчі на сході через Феодосію, Балаклаву, Севастополь, Євпаторію, Донузлав до Чорноморського на північному заході. А на суші, в кримському степу, було розміщено морську винищувальну та бомбардувальну авіацію далекої дії, сухопутні частини, полігони, склади. Усі війська, розташовані в Криму, були здатні нести та використовувати ядерну зброю, яка зберігалася тут же в спеціальних сховищах.

Після 1917 року більшовицька влада, занесена в Крим через Севастополь на багнетах чорноморських моряків, зуміла ліквідувати кілька спроб відродження державницьких утворень: було розстріляно уряд Республіки Таврида, відійшов у небуття уряд Соломона Крима (саме таке прізвище носив один із діячів), за допомогою зброї були ліквідовані кримськотатарська Директорія та правління Білої армії. Було потоплено Чорноморський флот, аби не дістався Україні. Після від’їзду з півострова військ Врангеля восени 1920 року внаслідок червоного терору в Криму було знищено рештки противників більшовиків практично всіх політичних напрямків - від монархістів до автономістів, і декретом Леніна від 18 жовтня 1921 року була утворена Кримська АРСР у складі РРФСР. Вона проіснувала до 1944 року. Після тотальної депортації з Криму місцевих німців, що ще залишилися (вперше вони були депортовані на схід у 1941 році, після початку війни), кримських татар, вірмен, греків та болгар, які були огульно звинувачені в потуранні фашистам у часи окупації, а також представників інших народностей та верств (іранців, ромів, осіб без громадянства, повій тощо), регіон отримав статус Кримської області в складі РРФСР.

З розпадом СРСР у 1991 році рішенням Верховної Ради України, ухваленим після проведення в Криму першого в СРСР референдуму (20 січня 1991 року), на півострові була відновлена Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка. Кримська обласна рада була перетворена на Верховну Раду КАРСР шляхом введення до її складу депутатів від Севастополя. У лютому-березні 1994 року було обрано президента Кримської АРСР, яким став Юрій Мєшков. З того часу загалом русофільські органи кримської влади стали проводити політику ізоляції Криму від України та виступати за фактичне приєднання його до Росії шляхом введення "рубльової зони", російської символіки; до Криму навіть було запрошено уряд із Москви на чолі з російським поетом Євгеном Сабуровим. Кримське автономне державницьке утворення стало носити назву Республіка Крим. Згодом на настійну вимогу Києва назву було змінено - півострів став автономною (з маленької літери!) Республікою Крим. Для запобігання новим спробам порушення цілісності кордонів України МВС Криму, СБУ в Криму, управління Міністерства юстиції були перетворені на відповідні головні управління в складі центральних відомств України, які лише частково (в місцевих питаннях) підпорядковувалися кримським органам влади.

У 1995 році рішенням Верховної Ради України кримську конституцію, посаду Президента, а також 40 законів, які найбільше суперечили Конституції України, було скасовано. Парламент Криму втратив право приймати закони взагалі. Уряд Криму було виведено з підпорядкування Верховної Ради автономії і підпорядковано безпосередньо Кабінету міністрів України. Севастополь (як і Київ) було виділено в окремий територіально-адміністративний регіон та підпорядковано безпосередньо центральним органам влади держави. Республіка стала носити нинішню назву - Автономна Республіка Крим, що, однак, не стало підставою для запровадження в Україні федеративного устрою, оскільки, як зазначено в законах, автономія входить до складу України як унітарної держави та користується певними правами на економічну самостійність. У 1998 році було прийнято останню конституцію АРК - уже п’ятий варіант за роки незалежності України.

Глава уряду призначається парламентом АРК за погодженням з Президентом, керівники ряду правоохоронних організацій, телерадіокомпанії "Крим" тощо призначаються спільно центром і автономією за погодженням. Апеляційний суд та інші судові органи діють у Криму на загальних засадах. Глави міських та районних державних адміністрацій призначаються Президентом України, голови районних рад та міські голови обираються територіальними громадами [3].

РОЗДІЛ II. СТРУКТУРА БЮДЖЕТУ АРК В ПОРІВНЯННІ З БЮДЖЕТОМ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ