Питання для самоперевірки знань

1. Обов’язки роботодавця по забезпеченню функціонування СУОП.

2. Обов’язки працівника щодо дотримання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

3. Хто створює службу охорони праці на підприємстві?

4. Залежно від чого формується структура служби охорони праці на підприємстві?

5. Яким вимогам повинен відповідати фахівець служби охорони праці?

6. Кому безпосередньо підпорядковується служба охорони праці підприємства?

7. Яків права мають спеціалісти служби охорони праці?

8. Хто входе до складу комісії з питань охорони праці?

9. Яка категорія працівників повинна проходити обов’язкові медичні огляди?

10. Термін проходження навчання та перевірки знань з охорони праці:

а) працівників зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою;

б) посадові особи.

11. Витрати на охорону праці повинні становити:

а) для підприємств, що використовують найману працю;

б) бюджетних підприємств.

12. Питання з охорони праці, що передбачаються у колективному договорі.

13. Обов’язки роботодавця щодо початку роботи підприємства.

14. Організація розслідування та облік нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві.

15. Інформація та звітність про стан охорони праці.

16. Мета добровільних об’єднань громадян, працівників і спеціалістів з охорони праці.

Розділ ivстимулювання охорони праці

Стаття 25. Економічне стимулювання охорони праці

До працівників можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці. Види заохочень визначаються колективним договором, угодою.

При розрахунку розміру страхового внеску для кожного підприємства Фондом соціального страхування від нещасних випадків, за умови досягнення належного стану охорони праці і зниження рівня або відсутності травматизму і професійної захворюваності внаслідок здійснення роботодавцем відповідних профілактичних заходів, може бути встановлено знижку до нього або надбавку до розміру страхового внеску за високий рівень травматизму і професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці.

Розрахунок розміру страхового внеску із застосуванням знижок та надбавок для кожного підприємства, передбачених частиною другою цієї статті, провадиться відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Страхові тарифи диференційовані по групах галузей економіки (видів робіт) залежно від класу професійного ризику виробництва. Розмір страхових знижок до тарифу або надбавок не може перевищувати 50% страхового тарифу для відповідної галузі економіки (видів робіт). У випадку систематичних порушень нормативних актів про охорону праці, у наслідок чого зростає ризик настання нещасних випадків і профзахворювань, підприємство в будь-який час по рішенню відповідного робітника органа виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від НВ може бути віднесене до іншого, більше високому класу професійного ризику виробництва. Ця міра може мати та зворотну дію, але з початку фінансового року (стаття 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що привели до втрати працездатності").

Стаття 26. Відшкодування юридичним, фізичним особам і державі збитків, завданих порушенням вимог з охорони праці

Роботодавець зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані порушенням вимог з охорони праці іншим юридичним, фізичним особам і державі, на загальних підставах, передбачених законом.

Роботодавець відшкодовує витрати на проведення робіт з рятування потерпілих під час аварії та ліквідації її наслідків, на розслідування і проведення експертизи причин аварії, нещасного випадку або професійного захворювання, на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці осіб, які проходять обстеження щодо наявності професійного захворювання, а також інші витрати, передбачені законодавством.

Роботодавець відшкодовує всі витрати на проведення робіт, пов’язаних з аваріями (порятунок потерпілих, ліквідація наслідків, розслідування та т.д.), нещасними випадками, профзахворюваннями на виробництві, в тому числі і на відрядження.