Практичні завдання

1. Внаслідок різкого перепаду напруги в електричній мережі була пошкоджена побутова техніка, що належить мешканцям будинку. Зокрема, у громадянина К. вийшли з ладу телевізор, комп'ютер і радіотелефон. Громадянин К. звернувся за юридичною консультацією.

Питання:

1) За правилами якої відповідальності – договірної чи деліктної – повинно здійснюватися відшкодування шкоди, за умови, що все енергопостачання усіх мешканців будинку здійснюється на підставі укладених договорів з обленерго?

2) Хто і на яких підставах буде здійснювати відшкодування громадянину К. за пошкоджені прилади?

2. Вночі на Т. здійснили напад двоє невідомих і стали його бити важкими предметами. Втрачаючи свідомість, Т. вдарив одного з них ногою по голові. З часом з'ясувалося, що нападниками були громадяни А. і С. Громадянин А., отримавши удар по голові, через кілька днів помер у лікарні, а С. зник.  Кримінальну справу проти Т. було припинено, оскільки він діяв у стані необхідної оборони. Дружина А. звернулася до Т. з позовом про відшкодування шкоди, оскільки вона є непрацездатною.

Питання:

1) Чи повинен громадянин Т. відшкодовувати завдану шкоду?

2) У яких випадках особа повинна відшкодувати шкоду, що завдана у стані необхідної оборони?

3) Чи має право дружина громадянина А. на відшкодування шкоди, якщо вона є непрацездатною?

3. Під час сильної грози у місті було повалено кілька старих дерев, одне з яких упало на дорогу і пошкодило автомобіль, якій стояв поруч. Власник автомобіля Т. звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, вказав як відповідача міськвиконком, що, на його думку, неналежним чином виконував обов'язки щодо своєчасного видалення дерев, які засихають.

У відповіді на позов міськвиконком відзначив, що у цій ситуації його вина цілком відсутня, оскільки гроза є природним явищем, яке непідвласне людині, а тому таку ситуацію варто розглядати як непоборну силу, що звільняє міськвиконком від відповідальності.

Питання:

1) Що є підставами, які звільняють від відшкодування завданої шкоди?

2) Чи є в даному випадку провина міськвиконкому?

3) Чи зміниться рішення, якщо буде доведено, що повалило здорові дерева, а міськвиконком напередодні прибрав усі старі дерева?

4. Д., постовий міліціонер міського управління внутрішніх справ, незаконно затримав громадянина В., заподіявши йому тілесні ушкодження, і був за це засуджений. Громадянин В. звернувся до суду з позовом до міського управління, де служив раніше Д., про відшкодування шкоди. Управління відшкодувати шкоду відмовилося і порадило звернутися безпосередньо до заподіювача шкоди Д., так як шкода завдана безпосередньо ним, а в управлінні він більше не працює.

Питання:

1) На якій підстав у даному випадку громадянин В. має право на відшкодування шкоди?

2) Хто з даного виду делікту є заподіювачем шкоди і хто її відшкодовує?

3) На яке відшкодування може розраховувати громадянин В.?

5. У результаті незаконної конфіскації майна його власнику громадянину В. майно було повернуто. Однак, В. відмовився приймати назад холодильник, телевізор і відеоплеєр, мотивуючи це тим, що він був ображений морально, тому вимагає відшкодувати йому моральну шкоду тільки в грошовому еквіваленті.

Питання:

1) Як відшкодовується моральна шкода, що завдана незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування?

2) Чи правомірні вимоги громадянина В.?

3) Яким чином можна задовольнити вимоги В.?

6. Душевнохворий К., проникнув у квартиру своєї сусідки С., пошкодив її майно на суму 12500 грн. Громадянка С. звернулася з позовом про стягнення цієї суми з матері душевнохворого К.

У суді було встановлено, що, по-перше, К. не був визнаний судом недієздатним відповідно до закону; по-друге, його мати під час заподіяння сином шкоди була важко хвора і знаходилася на стаціонарному лікуванні у лікарні; по-третє, К. у цей період проживав у родині своєї сестри П.

Питання:

1) Хто є належним відповідачем за позовом громадянки С.?

2) Як відшкодовує шкоду особа, що визнана недієздатною?

3) У якому обсязі повинно бути відшкодована шкода у даному випадку?

7. По необережності 12-літнього І. та 14-літнього С. виникла пожежа, внаслідок якої згоріли чотири приватні гаражи, у тому числі гараж, автомашина та інше майно подружжя В. Під час з'ясування обставин справи було встановлено, що власниця одного із згорілих гаражів громадянка К., їдучи у відпустку, довірила свій гараж, у якому знаходилися кролики, а також зберігався мопед і пальне до нього, неповнолітньому І., щоб він під час її відпустки годував кроликів. Коли І. разом із С. намагалися завести мопед, що належав К., від іскри зайнявся бензин, який був пролитий на підлогу гаража, що і стало причиною пожежі.

Подружжя В. звернулися до суду з позовом до батьків І. та С. про відшкодування завданої шкоди.

Питання:

1) У чому особливості відшкодування шкоди, заподіяної малолітнім і неповнолітнім особами?

2) У чому особливості відшкодування шкоди, завданої декількома особами?

3) Хто буде нести у даному випадку відповідальність за завдану шкоду та у якому обсязі?

8. Під час будівництва залізничного моста проводилися підривні роботи. Унаслідок впливу вибухової хвилі був пошкоджений житловий будинок громадянина К. і були розбиті стекла у будинку громадянина Н. Будинок К. знаходився в аварійному стані і підлягав капітальному ремонту, вартість якого складала 112500 грн. Громадянин Н. оцінив заподіяну шкоду у сумі 10000 грн. Громадяни К. і Н. вимагали від будівельного управління відшкодування майнової шкоди у повному обсязі і моральної шкоди, яку кожен з них оцінив у сумі 25000 грн.

Будівельне управління, що здійснювало підривні роботи, відмовилося від відшкодування шкоди, стверджуючи, що їм були дотримані усі вимоги щодо забезпечення безпеки підривних робіт: вони проводилися на підставі розрахунків (безпечна відстань, потужність вибухової хвилі, конструктивні властивості будинків у небезпечній зоні та ін.), зроблених підрядною будівельною організацією. Саме помилки у цих розрахунках і були причиною заподіяної шкоди.

Питання:

1) Чи має місце у даному випадку виникнення зобов’язань із завдання шкоди?

2) Чи підлягають вимоги громадян К. і Н. задоволенню?

3) Хто є належним відповідачем у цій справі?

9. Громадянин В., керуючи автомобілем, скоїв дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої громадянин І. отримав каліцтво і був визнаний інвалідом II групи. Було встановлено, що працівник автобази В., скориставшись відсутністю охорони гаража, вночі самовільно взяв машину з гаража, ключі від якої у нього знаходилися за домовленістю з адміністрацією, а в 4 годині ранку здійснив наїзд на І. Останній звернувся з позовом до автобази.

Представник автобази позов не визнав, посилаючись на те, що автомобіль вибув з володіння автобази не по її волі. Суд залучив В. до участі у справі в якості співвідповідача і поклав відповідальність за даною вимогою на громадянина В. і автобазу солідарно.

Питання:

1) Хто повинен відповідати за заподіяну шкоду перед потерпілим І. і в якому обсязі?

2) Чи зміниться рішення, якщо шкода була заподіяна водієм автобази під час робочого дня?

3) В якому випадку шкода відшкодовується солідарно?

10. Громадянин С., повертаючись додому пізно увечері і знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, переходив вулицю на червоне світло у неналежному місці (поза пішохідним переходом), ігноруючи сигнали автомобілів. Громадянин Б., що не мав великого досвіду водіння автомобіля, не зміг вчасно загальмувати через погане освітлення і слизьке покриття дороги і зробив наїзд на громадянина С., заподіяв йому тілесні ушкодження.

Громадянин С. після виходу з лікарні подав позов проти Б. про відшкодування завданої йому шкоди, оцінив свою майнову шкоду у 17500 грн., а моральну шкоду у 50000 грн. Громадянин Б. свою провину визнати відмовився на тієї підставі, що С. виявив грубу необережність, а, крім того, оскільки дорога була слизькою, очевидним була дія непереборної сили – тобто обставини, що виключає його відповідальність.

Питання:

1) Що є підставою завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки?

2) Які обставини можуть визнаватися обставинами непереборної сили?

3) Чи має право громадян С. на відшкодування завданої шкоди?

11. У Київський районний суд м. Донецька звернулася громадянка О. з позовом до АТ «Будівельник» про відшкодування шкоди, заподіяної пошкодженням здоров'я під час виконання трудових обов'язків. На робочому місці з позивачкою стався нещасний випадок, у результаті чого вона втратила працездатність на 45%. У результаті даного випадку громадянці О. була призначена пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва у розмірі 1355 грн. 45 коп. Середньомісячний заробіток О. за останній рік складав 2845 грн. 50 коп.

Громадянка О. вимагала відшкодувати їй майнову шкоду у сумі 2500 гривень щомісяця у вигляді втраченого заробітку і моральну шкоду у сумі 10 000 гривень.

Питання:

1) Як визначається розмір заробітку, що відшкодовується, втраченого внаслідок пошкодження здоров'я особи, що працювала за трудовим договором?

2) Чи має право громадянка О. на відшкодування моральної шкоди?

3) Чи встановлений законодавцем максимальний розмір відшкодування моральної шкоди у таких випадках?

12. П. придбав у магазині холодильник "Норд". Через сім місяців мотор холодильника згорів, також вогнем була пошкоджена частина кухонного гарнітуру, біля якого стояв холодильник. П. звернувся до заводу-виробника з вимогою відшкодувати йому заподіяну шкоду, оскільки експертиза встановила, що холодильник згорів через наявність заводського дефекту. Завод відмовився задовольнити вимоги П., посилаючись на те, що останній придбав холодильник в магазині, тому і повинен звертатися з вимогами відшкодування до продавця.

Питання:

1) Чи є в даному випадку підстави для відшкодування шкоди?

2) Чи правомірна відповідь заводу у даному випадку?

3) Хто і у якому розмірі повинен відшкодувати завдану громадянинові П. шкоду?