- •1 Дослідження небезпеки електричних мереж трифазного струму з ізольованою нейтраллю
- •1.1 Мета роботи
- •1.2 Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів.
- •1.3 Опис лабораторної установки
- •1.4 Порядок виконання роботи і методичні вказівки з її виконання
- •1.6 Контрольні запитання і завдання
- •2 Дослідження небезпеки електричних мереж трифазного струму з глухозаземленою нейтраллю
- •2.1 Мета роботи
- •2.2 Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів
- •2.3 Опис лабораторної установки
- •2.4 Порядок виконання роботи і методичні вказівки з її виконання
- •2.6 Контрольні запитання
- •3 Дослідження небезпеки замикання струмоведучих провідників на землю
- •3.1 Мета роботи
- •3.2 Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів
- •3.4 Порядок виконання роботи і методичні вказівки з її виконання
- •3.6 Контрольні питання та завдання
- •4 Дослідження опору тіла людини електричному струму
- •4.1 Мета роботи
- •4.2 Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів
- •4.3 Опис лабораторної установки
- •4.4 Порядок виконання роботи та методичні вказівки по її виконанню
- •4.6 Контрольні питання та завдання
- •5 Дослідження стану захисного заземлення засобом амперметра-вольтметра та засобів контролю ізоляції
- •5.1 Мета роботи
- •5.2 Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів
- •5.3 Опис лабораторної установки
- •5.4 Порядок виконання роботи та методичні вказівки з її виконання
- •5.6 Контрольні запитання та завдання
- •6 Дослідження природного та штучного освітлення
- •6.1 Мета роботи
- •6.2 Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів
- •6.3 Опис лабораторної установки
- •6.4 Порядок виконання роботи та методичні вказівки щодо її виконання
- •6.6 Контрольні запитання та завдання
- •7 Дослідження запилення повітря та загазованності у робочих зонах виробничих приміщень
- •7.1 Мета роботи
- •7.2 Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів
- •7.3 Опис лабораторної установки
- •7.4 Порядок виконання роботи та методичні вказівки з її виконання
- •7.6 Контрольні запитання та завдання
- •8 Дослідження повітряного середовища виробничих приміщень
- •8.1 Мета роботи
- •8.2 Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів
- •8.3 Опис лабораторної установки
- •8.4 Порядок виконання роботи і методичні вказівки до неї
- •8.6 Контрольні питання і завдання
- •9 Дослідження рівнів шумів у виробничому приміщенні, звукоізолюючих та звукопоглинаючих засобів захисту
- •9.1 Мета роботи
- •9.2 Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів
- •9.3 Опис лабораторної установки
- •9.4 Порядок виконання роботи та методичні вказівки з її виконання
- •9.6 Контрольні запитання та завдання
- •10 Дослідження методів і засобів захисту людини від електромагнітного випромінювання
- •10.1 Мета роботи
- •10.2 Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів
- •10.3 Опис лабораторної установки
- •10.4 Порядок виконання роботи та методичні вказівки з її виконання
- •10.5 Контрольні запитання та завдання
- •11 Дослідження рівня лазерного випромінювання та захист людини під час роботи з лазером
- •11.1 Мета роботи
- •11.2 Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів
- •11.3 Опис лабораторної установки
- •11.4 Порядок виконання роботи та методичні вказівки з її виконання
- •11.6 Контрольні запитання та завдання
- •12 Визначення температури запалювання горючих рідин
- •12.1 Мета роботи
- •12.2 Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів
- •12.3 Опис лабораторної установки
- •12.4 Порядок виконання роботи та методичні вказівки до її виконання
- •12.6 Контрольні запитання та завдання
11.3 Опис лабораторної установки
Структурна схема експериментальної установки для дозиметрування розсіяного випромінювання від мішені на робочому місці зображена на рисунку 11.1.
Рисунок 11.1 Структурна схема експериментальної установки
У роботі використовується гелій-неоновий лазер безперервного випромінювання типу ЛГ-58 (або інший). За допомогою оптичної системи (об’єктива) випромінювання фокусується на мішень, якою є дифузно-розсіюча поверхня матового скла (або дзеркальна поверхня). Дозиметр встановлюється на штативі, за допомогою якого можна робити орієнтування вихідного вікна відносно розсіючої плями згідно з даними методичними вказівками п. 11.5 та рисунок 11.2.
У тих випадках, коли проводиться вимір при дзеркальному відображені випромінювання на місце встановлюється дзеркало.
11.4 Порядок виконання роботи та методичні вказівки з її виконання
Загальні вимоги до лазерних дозиметрів та методів дозиметричного контролю колімованого та розсіяного лазерного випромінювання в спектральному діапазоні 0,25-12 мкм установлені в ГОСТ 12.1.031-81. Дозиметрія лазерного випромінювання базується на розрахункових методах. Виміри параметрів діфузно-відбитого лазерного випромінювання в основному „на відкритих” лазерних установках, тобто таких при експлуатації яких можливе не тільки його відтворення, але і падіння на людину. При здійснюванні методичних прийомів лазерної дозиметрії акцент робиться на найгірші умови (випадки) дії випромінювання при експлуатації лазера, що оправдовується з точки зору гігієни.
Дозиметрія лазерного випромінювання на робочому місці полягає в тому, що перед початком вимірювання необхідно встановити характерні параметри лазерного випромінювання: довжину хвилі, тривалість та частоту повторення імпульсів, енергію на виході (потужність) та класифікувати джерело за протяжністю. За звичаєм спектральні, часові, частотні та просторові параметри лазерних установок відомі та вказані в їх паспортах.
При проведенні вимірів необхідно знати трасу лазерного пучка і місця контакту (взаємодії) лазерного випромінювання з різноманітними об’єктами (мішенями, лінзами, стеклами та ін.). Над-усе необхідно ураховувати ті матеріали на трасі пучка, які можуть дати найбільше відображення. За вихідну (базову) точку взаємодії – (0) приймають точку перетину осі лазерного пучка з поверхнею мішені (рис. 11.2).
Виміри випромінювання в робочій зоні треба починати з визначення в найбільш близькій до точки 0 на промені А (контроль), в якій відмічається найбільший час перебування працюючого з лазером та максимальна можливість шкідливої або небезпечної дії на нього лазерного випромінювання.
Граничне наближення точки А до вихідної точки 0 складає 30 см, тобто таку саме відстань максимального приближення відповідної незахищеної частини тіла, наприклад кисті руки до точки 0.
а) б) А
Рисунок 11.2 Схема розміщення дозиметра
Розглянемо порядок проведення вимірів для широко розповсюдженого в промисловості випадку горизонтального положення площини мішені (Р) та вертикального падіння пучка випромінювання (рисунок 11.2). У точці А проходить вісь ОА. Шляхом розфокусування пучка на мішені оцінюють діаметр плями засвічення на площині Р та розраховують коефіцієнт, де- довжина відрізка ОА. Якщо0,2 (джерело випромінювання цяткове), то оптичну вісь дозиметра спрямовують на центр плями – точки взаємодії 0 по лінії ОА. При цьому площина вхідного вікна дозиметра перпендикулярна лінії ОА. Якщо>0,2 (джерело протяжне), то оптичну вісь дозиметра направляють під кутомдо лінії ОА в площині, яка проходе крізь цю лінію та вісь падаючого кута випромінювання. Далі, одержавши генерацію лазерного випромінювання, проводять виміри відповідно до інструкції з експлуатації лазерного дозиметра, який застосовується за ГОСТ 12.1.031-81. У кожній точці виконується не менше трьох вимірів та враховується максимальний результат.
Щоб гігієнічно більш об’єктивно оцінити умови, в яких людина підлягає опромінюванню, виміри проводять не менше, як в двох додаткових точках його можливого опромінювання, в межах робочої зони. Ці точки визначають за допомогою проекції на площину підлоги. За допомогою виска знаходять на площині підлоги проекції точок 0 та А (Опр та Апр), позначають пряму ОпрАпр, під кутом 30° вліво та вправо прямі ОпрВпр та ОпрСпр, причому їх довжина повинна дорівнювати довжині відрізка ОпрАпр. З точок Впр та Спр встановлюють перпендикуляри, по висоті рівні Н. Визначають точки В та С, в яких послідовно на висоті Н встановлюють центр вхідного вікна лазерного дозиметра та проводять виміри за описаною вище методкою. За результатами вимірів в робочій зоні вибирають максимальний, який вважають істинним при експлуатації лазера в даних умовах. Одержані дані порівнюють з ГДР лазерного випромінювання (див. п.11.4).
У тих точках робочої зони, де не можна розташувати дозиметр, але можливе опромінювання працюючих, треба проводити дозиметричний контроль, використовуючи комбінований метод, який є не що інше, як сполука виміру та розрахунку параметрів лазерного випромінювання. При застосуванні комбінованого методу в ряді випадків досить виміряти густину енергії (потужність) відображеного лазерного випромінювання в деякій, найбільш доступній точці А, а щільність енергії (потужність) лазерного випромінювання в деякій іншій точці А, яка знаходиться на радіусі, що проходить крізь точку А, та обчислюють за формулою
(11.5)
де - розрахункова щільність енергії (потужність) дифузно відображеного випромінювання Джсм-2;
- виміряна густина енергії (потужність) дифузно відображеного випромінювання в точці А, Джсм-2;
- відстань від мішені до розрахункової точки А1, см.
Комбінований метод в деяких випадках спрощує дозиметричні дослідження, скорочує час та число вимірів, дозволяє одержати достатньо якісні результати для точок, в яких виконати виміри неможливо або небезпечно, і в той же час знижує небезпеку та дозу опромінювання дозиметриста.
11.5 Зміст звіту
Звіт повинен містити:
- мету роботи;
- короткий опис експериментальних досліджень та особливостей установки для дозиметрування лазерного випромінювання;
- опис установки (структурна схема) та її елементів (дані лазерної довжини хвилі, енергія випромінювання та необхідні параметри);
- опис особливостей роботи з дозиметром (відмічається похибка виміру енергії, енергетичної експозиції).
- результати вимірів (зведені в таблицю) для випадку цвяткового та протяжного джерела випромінювання для різноманітних розсіюючи мішеней;
- результати розрахунку рівня випромінювання, відповідно на відстані джерела випромінювання, вдвоє та в десять разів менший, порівняно з початковою (30 см);
- результати порівняння рівня випромінювання Нп і Нв з ГДР для максимальної та мінімальної фонової освітленості Фр (10-2 - 3105 лк);
- висновки відносно того, до якого класу відноситься досліджуваний лазер, міри безпеки його експлуатації.