МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ та САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ студентів
за курсом “ТЕХНОЛОГІЇ КОМП’ЮТЕРНОГО ПРОЕКТУВАННЯ”
для студентів спеціальності
“Комп’ютерні науки”
Затверджено кафедрою Системотехніки. Протокол № від р.
Харків ХНУРЕ 2004
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт та самостійної роботи з курсу “Технології комп’ютерного проектування” для студентів спеціальності “Комп’ютерні науки” / Упоряд.: Ю.В. Міщеряков– Харків: ХНУРЕ, 2008.
Склали: Міщеряков Юрій Валентинович
ВСТУП
Проектування складних інфомаційно-управляючих систем, незалежно від галузі їх застосування - це процес, який вимагає багато часу і ресурсів, а також залучення багатьох висококваліфікованих фахівців. Якість результатів проектування визначається досвідом, знаннями, евристичними припущеннями та перевагами розробників, що приводить до невідтворюваності результатів, відсутності наступності при заміні фахівців, труднощів сприймання концепції розробки із-за унікальності об’єкта проектування. Ці обставини вимагають впровадження стандартизованих методологій проектування. Такою є методологія структурного системного аналізу, яка дозволяє розробникам:
адекватно проаналізувати вимоги до інформаційно-управляючої системи;
обрати стратегію її розробки;
виконати проектування та специфікацію інформаційної системи.
Мета цих методичних вказівок – допомогти студентам поглибити свої теоретичні знання з дисципліни та отримати практичні навички з розробки як деяких елементів, так і в цілому проектів систем різного призначення та їх документуванню за допомогою CASE-засобів на прикладі пакета BPWIN.
Лабораторний практикум з дисципліни складений таким чином, що результати виконання попередньої лабораторної роботи є вхідними даними наступної. Це потребує від студентів чіткого виконання завдань з кожної роботи в повному обсязі.
Звіти з лабораторних робіт підготовлюються за результатами виконання кожної з них у відповідності з вимогами, які приведені у розділі „Зміст звіту” до кожної лабораторної роботи.
Побудування функціональної sadtмоделі. Вивчення можливостіbpwinдля аналізу робіт в технологічних і бізнес-системах.
Мета роботи
Вивчити можливості BPwinпо створенню концептуальної моделі і моделі декомпозиції робіт в технологічних і бізнес-системах. Розробка функціональної моделі бізнес-процесу і моделі декомпозиції для конкретної предметної області відповідно завданню.
Організація самостійної роботи
Вивчити лекційний матеріал пов’язаний з побудуванням концептуальної моделі за допомогою SADTметодології та стандартуIDEF0 і [1]. Використовуючи пропозиції запропоновані у лабораторній роботі №1 розробити зміни до моделі «як існує». Розробити концептуальну модель бізнес-процесу і модель декомпозиції для конкретного програмного забезпечення (ПЗ) відповідно завданню.
Склад лабораторного устаткування
Лабораторна робота виконується на обчислювальному комплексі, у складі якого: локальна обчислювальна мережа комп'ютерів типу IBM PC, OC Windows98/2000/NT4.0, PLATINUM BPwin4.0.
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи.
Результатом застосування методології SADT є модель, що складається з діаграм, фрагментів текстів і глосарію, що мають посилання один на одного. Діаграми – головні компоненти моделі, усі функції ІС і інтерфейси на них надаються як блоки і дуги. Місце з'єднання дуги з блоком визначає тип інтерфейсу. Керуюча інформація входить у блок зверху, у той час як інформація, що піддається обробці, показана з лівої сторони блоку, а результати виходу показані з правої сторони. Механізм (людина чи автоматизована система), що здійснює операцію, надається дугою, що входить у блок знизу (Рис. 1 .1).
Рис. 1.1 Функціональний блок та інтерфейсні дуги.
|
Рис. 1.2 Структура SADT-моделі. Декомпозиція діаграм. |
Модель SADT являє собою серію діаграм із супровідною документацією, що розбивають складний об'єкт на складові частини та надаються у вигляді блоків. Деталі кожного з основних блоків показані у вигляді блоків на інших діаграмах. Кожна детальна діаграма є декомпозицією блоку з більш загальної діаграми. На кожному кроці декомпозиції більш загальна діаграма називається батьківською для більш детальної діаграми.
Дуги, що входять у блок і виходять з нього на діаграмі верхнього рівня, є точно такими ж самими, що і дуги, що входять у діаграму нижнього рівня і вихідні з неї, тому що блок і діаграма представляють ту саму частину системи.
На Error: Reference source not found - Рис. 1 .5 надані різні варіанти виконання функцій і з'єднання дуг із блоками.
Рис. 1.3 Одночасне виконання.
Рис. 1.4 Відповідність повинна бути повною і несуперечливою.
На SADT-діаграмах явно не вказані ні послідовність, ні час. Зворотні зв’язки, ітерації, триваючі процеси та функції що перекриваються (у часі) можуть бути зображені за допомогою дуг. Зворотні зв’язки можуть виступати у вигляді коментарів, зауважень, виправлень и т.д. (Рис. 1 .5).
Рис. 1.5 Приклад зворотного зв’язку.
Деякі дуги приєднані до блоків діаграми обома кінцями, в інших же один кінець залишається неприєднаним. Неприєднані дуги відповідають входам, керуванням і виходам батьківського блоку, або джерело одержувач цих прикордонних дуг може бути виявлено тільки на батьківській діаграмі. Неприєднані кінці повинні відповідати дугам на вихідній діаграмі. Усі граничні дуги повинні продовжуватися на батьківській діаграмі, щоб вона була повною і несуперечливою.
Кожен блок на діаграмі має свій номер. Блок будь-якої діаграми може бути далі описаний діаграмою нижнього рівня, що, у свою чергу, може бути далі деталізована за допомогою необхідного числа діаграм. Таким чином, формується ієрархія діаграм.
Для того, щоб указати положення будь-якої діаграми чи блоку в ієрархії, використовуються номери діаграм. Наприклад, А21 є діаграмою, що деталізує блок 1 на діаграмі А2. Аналогічно, А2 деталізує блок 2 на діаграмі А0, що є самою верхньою діаграмою моделі. На Рис. 1 .6 показане типове дерево діаграм.
Рис. 1.6 Ієрархія діаграм.