Комп'ютер. Пристрої вводу-виводу графічної інформації. Пристрої керування.
Тема 20. Програмне забезпечення комп'ютерної графіки Системне програмне забезпечення.
Прикладне програмне забезпечення. Пакети прикладних програм. Текстові і графічні редактори.
Тема 21. Виконання креслень за допомогою системи автоматизованого проектування AutoCAD
Побудова примітивів. Редагування зображень.
Створення середовища виконання креслення. Геометричні побудови.
Алгоритми побудови креслень деталей: побудова зображень, штрихування, нанесення розмірів, застосування блоків, виконання написів.
Поняття про тривимірне моделювання.
4 КОМПЛЕКСНІ КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ
Завдання 1
1.Побудувати проекції прямої а, яка задана точками А і В.
2.Визначити довжину відрізка АВ і розміру кутів і нахилу прямої АВ до площини проекцій П1 і П2.
3.Побудувати сліди М и N прямої АВ на площинах П1 і П2.
4.Побудувати горизонталь h, що проходить через точку С і перетинає пряму АВ.
5.Побудувати пряму l, що проходить через точку С і паралельна прямій
АВ.
Для виконання завдання вивчити теми 1, 2, 3 робочоі програми.
Приклад виконання завдання даний на рис. 4.1, варіанти вихідних даних –
утабл. 4.1.
Довжину відрізка АВ і кути його нахилу до площин П1 і П2 визначити способом прямокутного трикутника.
Проекції прямих h і l побудувати, виходячи з проекційних властивостей паралельних прямих і прямих рівня.
Горизонтальний М і фронтальний N сліди прямої АВ побудувати як точки перетину прямої АВ із площинами П1 і П2, при цьому врахувати, що ZM=0 і YN=0.
11
12
13
Завдання 2
1.Побудувати дві проекції многогранника АВCD, установити видимість
ребер.
2.Визначити найкоротшу відстань d між перехресними ребрами АС і BD.
3.Визначити розмір двогранного кута між двома суміжними гранями
АСВ і АСD.
Для виконання завдання вивчити теми 2-4 робочої програми.
Приклад виконання завдання наданий на рис. 4.2, варіанти вихідних даних – у табл. 4.1.
Видимість ребер піраміди АВСD установити за допомогою конкуруючих точок.
Відстань d і розмір кута визначити, побудувавши дві додаткові проекції (спосіб заміни площин проекцій), вибравши площини П4 і П5 так, щоб на площину П5 загальне ребро АС спроектувалося у точку.
Відстань d визначається проекцією К5N5 відрізка КN – загального перпендикуляра перехресних прямих АС і ВD.
Кут визначиться як лінійний кут між проекціями В5А5 С5D5 граней
АСВ і АСD.
Завдання 3
1.Побудувати лінію перетину трикутних відсіків площин трикутників АВС і EDK, установити видимість відсіків на проекціях.
2.Побудувати зображення трикутника АВС у натуральний розмір.
Для виконання завдання вивчити теми 2-4 робочої програми.
Приклад виконання завдання наданий на рис. 4.3, варіанти вихідних даних – у табл. 4.2.
Лінію перетину площин побудувати, отримавши точки перетину якихнебудь двох сторін одного трикутника з площиною іншого трикутника.
Видимість частин трикутників установити за допомогою конкуруючих точок.
Зображення АВС у натуральний розмір побудувати способом плоскорівнобіжного переміщення (обертання без вказівки осей), використовуючи при
цьому горизонталь h (CF) АВС.
При виконанні цього завдання можливо застосування й інших способів.
Завдання 4
1.Побудувати три проекції геометричного тіла і просторової ламаної лінії 1-2-3-4..., що належить поверхні цього тіла.
2.Установити видимість окремих ділянок лінії 1-2-3-4...
Для виконання завдання вивчити теми 5 і 6 робочої програми.
Приклад виконання завдання наданий на рис. 4.4, варіанти вихідних даних – у табл. 4.3 (тіла і лінії 1-2-3-4...), назва тіла надана в заголовку варіанта, розміри тіла – на його проекції. Вид заданої проекції визначається за індексом позначення проекцій точок (з індексом “1” – горизонтальна проекція, з індексом “2” – фронтальна проекція).
14
15
16
17
18
19
Цифрами 1-2-3-4… позначено точки зламу просторової ламаної лінії, що лежить на поверхні тіла.
Другу проекцію точок ліній 1-2-3-4… побудувати за допомогою допоміжних ліній на поверхні тіла, використовуючи принцип приналежності.
Третю проекцію побудувати шляхом переносу координат Yi точок. Видимість проекцій ділянок лінії 1-2-3-4… визначити з обліком місця
розташування цих ділянок на тілі, а також напрямки проектування (напрямки погляду) на площині проекцій.
Завдання 5
1.Побудувати три проекції двох пересічних геометричних тіл і лінії їхнього взаємного перетину (проекції загального елемента).
2.Установити видимість ділянок лінії перетину і нарисів тіл.
3.Побудувати в натуральний розмір фігуру перетину цієї композиції
площиною ( 2, перпендикулярної площині проекцій П2 або 1, перпендикулярної площині проекцій П1).
Для виконання завдання вивчити теми 6 і 7 робочої програми.
Приклад виконання завдання наданий на рис. 4.5, варіанти вихідних даних – у табл. 4.1.
При побудові проекцій лінії перетину врахувати, що поверхня одного з тіл є проектуючою, отже, одна проекція лінії перетину вже є на кресленні - вона збігається з виродженою проекцією геометричного тіла. Другу проекцію побудувати за приналежністю до поверхні геометричного тіла , що не є проектуючим, (використовувати принцип побудови в завданні 4). Третю (профільну) проекцію побудувати шляхом переносу координат Yi.
Для одержання зображення перетину площиною у натуральний розмір необхідно спроектувати фігуру перетину на додаткову площину проекцій П4, вибрану паралельно площині . Криві лінії перетинів геометричних тіл доцільно будувати, визначаючи параметри цих перетинів (осі еліпсів, наприклад, і т.п.).
Завдання 6
1.Побудувати три проекції геометричного тіла, що має наскрізний комбінований фронтально-проектуючий отвір (або виріз).
2.Установити видимість ділянок лінії перетину поверхні тіла з внутрішньою поверхнею отвору.
3.Побудувати в натуральний розмір фігури перетину цього тіла
площиною ( 3), перпендикулярної площині проекцій П3. 4. Нанести розміри.
Для виконання завдання вивчити теми 6 і 7 робочої програми.
Приклад виконання завдання наданий на рис. 4.6, варіанти вихідних даних – у табл. 4.4.
Аналогічно завданню 5, одна (фронтальна) проекція лінії перетину поверхонь уже є на кресленні, другу (горизонтальну) проекцію будують, використовуючи приналежність цієї лінії до поверхні тіла. Профільну проекцію
20
21
22
23
24
будують шляхом переносу координат Yi точок, що вимірюються на горизонтальній проекції.
При побудові врахувати, що контури поверхні наскрізного отвору на проекціях невидимі.
Положення січної площини 3 на профільній проекції необхідно вибрати самостійно, подібно як на рис. 4.6, так, щоб вона перетинала як поверхні тіла, так і поверхню отвору. Для одержання зображення перетину в натуральний розмір необхідно його спроектувати на площину П4, паралельну площині .
Завдання 7
1.Побудувати три основні види деталі (головний вид і види зверху і зліва), заданої наочним зображенням.
2.Нанести розміри.
Для виконання завдання вивчити теми 6,7 робочої програми.
Приклад виконання завдання наданий на рис. 4.7, варіанти вихідних даних – у табл. 4.5.
Насамперед, необхідно вибрати напрямок проектування деталі для одержання головного виду (виду спереду). Головний вид – це зображення предмета найбільш інформативне з погляду форм деталі, їхнього взаємного розташування і її розмірів. Побудувавши головний вид, виконати вид зверху, потім вид зліва.
Нанести розміри, керуючись положеннями ГОСТ 2.307-68 “Нанесение размеров”.
При виконанні видів, зобразити штриховими лініями всі невидимі контури елементів деталі.
Позначення точок при побудові проекцій кривих ліній (як зображено на рис. 4.7) – не обов'язково.
Також можна не проводити лінії проекційного зв'язку (як це в реальності робиться в технічній документації).
Завдання 8
1.Побудувати три види геометричного тіла, що має два наскрізних отвори (один – горизонтальний, другий – вертикальний).
2.Виконати для кожної проекції прості розрізи, при можливості з'єднати половину виду з половиною розрізу.
3.Побудувати в натуральний розмір фігуру перетину цього тіла площиною, перпендикулярної профільній площині проекцій.
4.Побудувати одну зі стандартних аксонометричних проекцій заданого
тіла.
Для виконання завдання вивчити теми 9-12 робочої програми.
Приклад виконання завдання наданий на рис. 4.8, варіанти вихідних даних – у табл. 4.6.
При виконанні цього завдання врахувати, що на заданих варіантах не показані невидимі контури двох отворів, – їх необхідно побудувати.
25
26
27
28
29
30
31
32
Задане тіло матиме дві лінії перетину поверхонь: перша - результат перетину поверхонь тіла і горизонтального отвору, друга - результат перетину поверхонь двох отворів. Поверхні отворів є проектуючими, тому одна проекція ліній перетину збігається з виродженою проекцією.
Положення площини перетину, що є профільно-проектуючою, вибрати самостійно, подібно до того, як зображено на рис. 4.8, і щоб січна площина перетинала всі поверхні.
Вибір виду аксонометрії повинний забезпечити гарну наочність. Для можливості показу внутрішнього утворення тіла необхідно видалити його передню чверть.
Завдання 9
Побудувати три основних види деталі.
1.Вид спереду (головний вид) трансформувати в складний східчастий розріз А-А.
2.Застосувати місцеві розрізи для отворів, що невскриті розрізом А-А.
3.Перетворити хоча б один гладкий циліндричний отвір у різьбовий з метричною різьбою і заходною фаскою.
4.Побудувати винесений перетин деталі площиною Б-Б.
5.Нанести розміри.
Для виконання завдання вивчити теми 12,13 робочої програми.
Приклад виконання завдання наданий на рис. 4.9, варіанти вихідних даних – у табл. 4.7.
Особливістю цього завдання є подальше вивчення теми “Види і розрізи” і використання складних розрізів (східчастих і ламаних), які застосовуються у технічній документації і дозволяючих одночасно розкривати отвори, розташовані в різних рівнях. Застосування додатково місцевих розрізів дозволяє відчиняти отвори, поглиблення й ін., що не потрапили в основні розрізи. При виконанні завдання врахувати, що невидимі контури внутрішніх поверхонь, розкритих яким-небудь розрізом, на інших видах не показують. Звернути увагу на умовне зображення такого поширеного елемента деталей, як різьба. При побудові винесеного перетину Б-Б поперечні розміри перетину беруться на горизонтальній проекції (див. рис. 4.9, перетин показаний тонкими лініями).
Завдання 10
Виконати робоче креслення деталі, заданої наочним зображенням. Креслення повинне містити: необхідні зображення, розмірну інформацію,
відомості про матеріал.
Для виконання завдання вивчити тему 13 робочої програми.
Приклад виконання завдання наданий на рис. 4.10, варіанти вихідних даних – у табл. 4.8.
Виконання креслення необхідно почати з побудови головного зображення. Після цього визначається достатній мінімум інших зображень. Всі внутрішні поверхні отворів, виїмок, пустот повинні бути розкриті розрізами (простими, складними, місцевими). При необхідності, використовувати виносні
33
елементи, винесені перетини. Розміри наносити, керуючись положеннями ГОСТ 2.307-68. Розміри наносяться на тій проекції, де вони найкраще читаються. Необхідно групувати розміри, що відносяться до одного елемента.
На прикладі (див. рис. 4.10) аксонометрична проекція деталі надана для полегшення читання проекцій деталі – у завданні вона не виконується.
Також для приклада позначена шорсткість поверхонь – обов'язковий елемент реального (не навчального) креслення деталі.
Завдання 11
По даному кресленню загального виду (ВО) складальної одиниці приладу виконати:
1.Читання креслення ВО.
2.Деталювання креслення ВО – розробку робочих креслень декількох деталей.
Для виконання завдання вивчити теми 14-16 робочої програми. Приклад виконання завдання наданий на рис. 4.11.
Вихідна інформація (креслення ВО) видається кафедрою ІКГ в установчу сесію. Кількість деталей для деталювання і номери їхніх позицій указує викладач.
Деталюванню креслення ВО передує процес його читання – установлення форм деталей і їхнього взаємозв'язку в складеному пристрої.
При формуванні зображень деталі на її кресленні необхідно пам'ятати, що їхня кількість повинна бути мінімальною, тому можливо деяке трансформування проекцій деталі на ВО (за кількістю, характером і т.п.).
При деталюванні варто пам'ятати, що на ВО можливо застосування спрощень, що допускаються стандартом (не показані фаски, округлення, зазори, спрощені гвинтові з'єднання, форми проточок, канавок і т.п.). Це варто враховувати, розробляючи креслення деталі, де всі ці елементи повинні бути відновлені і зображені точно.
Визначення розмірів форми і положення елементів деталі здійснюється в такий спосіб:
деякі розміри задані на ВО – їх просто переносять на креслення деталей;
основна маса розмірів визначається шляхом виміру зображень елементів на ВО і врахуванням масштабу цих зображень;
деякі елементи є стандартними (наприклад, проточки, фаски і т.д.) і їхню форму і розміри беруть із відповідних стандартів;
розміри деяких елементів визначаються деталями, що сполучаються (наприклад, гвинтами, штифтами і т.п.).
Завдання 12
2.Виконати схему електричну принципову (Э3) електронного пристрою або схему алгоритму програми.
3.Перелік елементів (ПЭ3) до електричної схеми.
Для виконання завдання вивчити тему 17 робочої програми. Завдання виконується на практичних заняттях в екзаменаційну сесію.
34
35
36
37
38
39
40
41
42