Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

(Економика)Тесты тема 6

.doc
Скачиваний:
40
Добавлен:
19.04.2015
Размер:
66.05 Кб
Скачать

Тема 6. РИНКОВІ ВІДНОСИНИ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ

Тестовий логічний тренінг

1. Аграрні відносини - це:

а) економічні відносини в сільському господарстві з приводу перш за все володіння, розпорядження і користування землею з метою отримання сільськогосподарської продукції;

б) використання землі як головного предмету і засобу праці в сільському господарстві;

в) продуктивні сили сільського господарства та особливості їхнього розвитку;

г) ринкові відносини на селі за сучасних умов.

2. За капіталізму головними суб'єктами аграрних відносин виступають:

а) держава і суспільні інститути;

б) частина міського і сільського населення;

в) власники землі, підприємці (фермери) і наймані працівники;

г) складові елементи агропромислового комплексу.

3. Специфіка сільського господарства зумовлена:

а) переплетенням технологій виробництва з природними процесами від­творення;

б) великою залежністю результатів праці від якості землі та її розташування;

в) особливостями використання техніки, фінансування, доходів і цін на продукцію галузі;

г) усі відповіді правильні.

4. Земля служить основним засобом праці на селі, коли вона:

а) обробляється людьми (ореться, сіється, садиться, збирається урожай тощо);

б) служить поживним середовищем ( біологічні, мікроелементні та ін. чинники грунту) для

с-г. культур у часі виробництва поза робочим періодом;

в) виступає основною причиною зайнятості сільського населення;

г) визначає сезонність сільськогосподарської праці і виробництва.

5. Характер аграрних відносин і господарювання на землі визначається насамперед:

а) політикою держави у сільському господарстві;

б) формою власності на землю як основного засобу виробництва;

в) природно-кліматичними умовами, значним розривом між робочим пе­ріодом і часом

виробництва;

г) широкою комбінацією великих, середніх і дрібних господарських одиниць різних

форм власності.

6. Селянське (фермерське) господарство:

а) є провідною організаційною формою підприємництва на землі;

б) ведеться, як правило, власними силами (сімейні ферми) або частково

використовуються наймані працівники для виконання сезонних робіт;

в) власники суто капіталістичних ферм присвоюють частину додаткової вартості у

формі прибутку внаслідок експлуатації найманої праці;

г) усі характеристики відповідають дійсності.

7. Для результативності сільськогосподарського виробництва величезне значення має родючість землі, яка буває:

а) природна та економічна;

б) постійна і тимчасова;

в) екстенсивна та інтенсивна;

г) усі відповіді правильні.

8. Важливішою складовою, ядром аграрних відносин є:

а) аграрно-економічна політика держави;

б) рентні відносини;

в) відносини сільськогосподарських підприємств з іншими галузями

г) відносини між містом і селом.

9. Земельна рента - це:

а) передача частини доходу, створеного землекористувачем, власнику землі;

б) форма економічної реалізації власності на землю;

в) категорія, яка виражає економічні відносини між власником землі, суб'єктами

господарювання і найманими працівниками з приводу присвоєння результатів

праці на землі;

г) усі положення вірні.

10. Результатом підприємництва у сільському господарстві є земельна рента:

а) диференціальна І і II;

б) абсолютна;

в) монопольна та екологічна;

г) усі відповіді невірні.

11. Диференціальна рента утворюється:

а) залежно від аграрно-правової політики держави;

б) внаслідок існування різних форм власності на землю;

в) незалежно від форм власності на землю;

г) в результаті поділу праці у сільському господарстві.

12. Диференціальна рента І - це:

а) додатковий чистий доход як результат продуктивнішої праці на кращих і середніх за природною родючістю і місцезнаходженням землях;

б) додатковий чистий доход, який виникає у результаті підвищення економічної родючості землі за рахунок додаткових вкладень капіталу в землю;

в) різниця між ринковою вартістю сільськогосподарської продукції і ці­ною її виробництва;

г) різниця між монопольно високою ціною рідкісних ресурсів та їх вартістю.

13. Причиною диференціальної ренти є:

а) монополія приватної власності на землю;

б) монополія на землю, розташовану у виняткових природних умовах;

в) монополія на землю як об'єкт господарювання;

г) монополія на екологічно чисту землю.

14. Головна умова формування абсолютної земельної ренти:

а) відмінності в природній родючості грунтів і неоднакове місце розта­шування земельних ділянок;

б) відсутність вільного переливання капіталу з інших галузей економіки у сільське господарство;

в) монопольні ціни на рідкісні продукти;

г) монопольні ціни на економічно чисту продукцію.

15. Джерело монопольної ренти:

а)частина прибутку інших галузей, яка в результаті перерозподілу дістається землевласнику( а таже доходы потребителей);

б)надлишок доходу над середнім прибутком;

в)надлишок додаткового продукту, що утворюється на якісних землях;

г)продуктивніші додаткові вкладення капіталу в кращі землі.

16 . 3 інтенсифікацією землеробства безпосередньо пов'язана рента:

а) диференціальна І;

б) диференціальна II;

в) абсолютна;

г) монопольна та екологічна.

17. Диференціальну ренту II в основному протягом строку орендного договору отримує:

а) держава;

б) землевласник;

в) фермер (підприємець);

г) відповіді немає.

18. Всі без винятку ділянки землі приносять землевласникам ренту:

а) диференціальну;

б) монопольну;

в) екологічну;

г) відповіді немає.

19. Орендна плата, частиною якої є рента, згідно умов договору:

а)вноситься орендарем (фермером) землевласнику (орендодавцю) за користування його земельною ділянкою;

б) не залежить від терміну оренди та умов платежу;

в) не включає амортизацію за використання капіталу, вкладеного раніше в землю, та відсоток на нього;

г)не враховує умови експлуатації землі, розмір банківського відсотка та обкладання податками.

20. При капіталізмі земля не лише здається в оренду, а й може бути об'єк­том купівлі-продажу, тобто стає особливим товаром, ціна якого пред­ставляє собою:

а) капіталізовану земельну ренту;

б) вартість землі;

в) позичковий банківський відсоток;

г) вартість освоєння і поліпшення землі.

21. Агропромислова інтеграція - це:

а) об'єднання різноманітних видів економічної діяльності;

б) об'єктивний процес встановлення прямих сталих зв'язків сільського господарства з іншими галузями на основі спільного виробничого ци­клу в єдиній системі відтворення;

в) спеціалізація сільськогосподарського виробництва в економічній сис­темі суспільства;

г) різноманітна діяльність у сільському господарстві, включаючи зовнішньоекономічні зв'язки.

22. Вищою формою агропромислової інтеграції є:

а) угоди, контрактне виробництво сільськогосподарської продукції;

б) агропромислові підприємства, комбінати, агрофірми;

в) регіональні агропромислові комплекси;

г) агропромисловий комплекс країни (АПК).

23. АПК як економічна категорія виражає:

а) сукупність галузей народного господарства, які мають відношення до землі;

б) організаційно-економічну систему, яка забезпечує населення продовольством;

в) сукупність виробничих відносин між сільським господарством і пов'я­заними з ним галузями з приводу задоволення потреб людей благами, створеними на основі обробітку землі;

г) відносини держави із сільськогосподарськими товаровиробниками.

24. Аграрна сфера АПК включає:

а) галузі, які забезпечують сільське господарство промисловими засобами виробництва, здійснюють будівництво на селі тощо;

б) власне сільське і лісове господарство, а також мисливство, рибальство, садівництво, городництво і т.п.;

в) галузі, що займаються заготівлею, зберіганням, переробкою, транспортуванням та реалізацією сільгосппродукції;

г) виробничу і соціальну інфраструктуру на селі.

25..Досвід розвинутих країн показує, що їх система агробізнесу тривалий період формувалася:

а) без регулювання державою;

б) під впливом держави;

в) стихійно;

г) відповіді немає.