Еволюційна – стверджує, що гроші виникла стихійно, незалежно від волі людей, у результаті тривалого еволюційного розвитку суспільного поділу праці, товарного виробництва та обміну

Основні властивості грошей

Гроші виконують роль загального еквівалента своєрідного "економічного метра", за допомогою якого решта товарів вимірюють свою вартість

Гроші набувають загальної споживчої вартості, яка полягає у їхній здатності обмінюватися на всі інші товари, тобто вони мають абсолютну ліквідність

Гроші виражають певні економічні відносини, які виникають між товаровиробниками з приводу обміну продуктами праці через ринок

Рис. 13. Основні властивості грошей

Отже, гроші — це особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми з приводу виробництва та обміну товарів.

Все це свідчить про те, що гроші є об'єктивною категорією ринкової економіки, яка не може бути скасована чи змінена за згодою людей або рішенням держави доти, існують адекватні грошам суспільні відносини, так а як і вони не можуть бути введені там, де таких відносин» існує. Дії держави і відповідно її юридичні норми і грошова політика мають бути адекватними цим об'єктивним умовам і утворювати механізм їх реалізації.

Люди завжди намагались зрозуміти природу грошей та описати їх властивості. Ці прагнення історично втілювались у різні теорії XVII-XVIII ст., що описували феномен грошей з різних боків(рис. 14)

Металева Представники — Т. Ман, У. Стаффорд, Д. Норе — визнавали лише металеві гроші з благородних метолів. Стверджували, що золото, срібло є грошима завдяки своїм природним властивостям, а не розвитку відносин обміну

Теорія грошей

Номіналістична Прихильники — Дж. Берклі, Дж. Стюарт -вважали гроші суто умовними знаками, номінальними розрахунковими одиницями, встановленими державною влад

Кількісна Основоположники — Дж. Локк, д. Юм, ш. Монтеск'є — стверджували, що вартість грошей та рівень товарних цін визначаються кількістю грошей в обігу

Рис. 14. Теорії грошей

Оскільки гроші виникли внаслідок розвитку обміну товарів і є однією зі сторін обміну, то можна дійти висновку, що гроші самі є товаром, але товаром особливим, таким, який служить загальним еквівалентом вартості, її представником. Якщо виходити з цього, то можна розкрити і функції грошей, які є способами реалізації їх сутності. Функції грошей — це дії, які вони здійснюють у ринковій економіці.

Класична економічна теорія виділяє п’ять функцій грошей: міри вартості, засобу обігу, засобу утворення скарбів, платежу, світових грошей.

Функція грошей як міри вартості полягає у здатності грошей як загального еквівалента вимірювати вартість усіх інших товарів, надаючи їй форму ціни.

Функцію засобу обігу гроші виконують роль посередника в обміні товарів і забезпечують їхній обіг формі монет і паперових грошей.

Функцію засобу обігу гроші виконують у формі монет і паперових грошей.

Функція засобу платежу полягає в обслуговуванні грошима погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин.

Функцію утворення скарбу виконують ті гроші, які виходять з обігу, тимчасово переривають свій рух, нагромаджуються і перетворюються на скарб у своїй золотій або срібній "плоті".

Функція світових грошей полягає в обслуговуванні грошима міждержавних економічних відносин, пов'язаних з розрахунками за зовнішньоторговельні операції, наданням кредитів та іншими угодами.

Одночасно з еволюцією функцій грошей відбувається і процес еволюції видів грошей (рис. 15).

Товарні гроші

Металеві гроші

Паперові гроші

Кредитні гроші

Електронні гроші

Рис. 16. Еволюція видів грошей

Процес еволюції функцій грошей та їхніх форм триває й дотепер, породжуючи нові форми і якісні особливості їхнього прояву.

Процес суспільного відтворення, як відомо, відбувається безперервно, безперервним є і рух грошей, що його обслуговує. Процес безперервного переміщення грошей між суб'єктами економічних відносин у суспільному відтворенні є грошовим обігом.

Грошовий обіг – це рух грошей у готівковій і безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів і платежі в господарстві.

Одним з найважливіших є закон, який визначає кількість грошей, необхідних для обігу.

Закон грошового обігу передбачає, що протягом певного періоду в обігу має бути певна, об'єктивно зумовлена грошова маса. Він з'ясовує внутрішні зв'язки кількістю грошей в обігу і масою товарів, рівнем швидкістю обороту грошей

Згідно з класичним підходом К.Маркса кількість грошей, необхідних для обігу, може бути визначена за такою формулою:

де КГ – кількість грошей, необхідних для обігу; СЦ – сума цін товарів, реалізованих протягом року; К – сума цін товарів, проданих у кредит; П – платежі за кредити минулого року; ВП – платежі, які взаємно погашаються; О – швидкість обороту однієї грошової одиниці за рік.

В умовах паралельного обігу золотих і паперових грошей діяв закон їхнього обігу. Сутність закону обігу паперових грошей полягає в тому, що випуск їх повинен дорівнювати тій кількості замінених ними золотих грошей, яка необхідна для забезпечення нормального товарного обігу. Переповнення каналів обігу паперовими грошима неминуче призводить до знецінення їх, тобто веде до інфляції.

Більшість сучасних західних економістів для визначення кількості грошей, необхідної для обігу, базуються на неокласичній теорії збалансованості грошової і товарної мас, запропонованої американським економістом І. Фішером:

М V = Р Q,

де М — маса грошей в обігу; V — середня швидкість обігу грошей; Р — середній рівень цін на товари та послуги; Q, — кількість товарів та послуг, представлених на ринку.

З цього рівняння можна визначити кількість грошей, необхідних для обігу:

Різноманітність грошових засобів, які функціонують у сучасній економіці, потребує виміру грошової маси (рис. 17).