Вентиляція приміщень

Під вентиляцією розуміють сукупність заходів та засобів, призначених для забезпечення на робочих місцях чистоти повітряного середовища. Основне завдання вентиляції – вилучити з приміщення забруднене або нагріте повітря і подати свіже.

Вентиляція класифікується за такими ознаками:

За напрямком потоку повітря ( за призначенням) – припливна, витяжна, припливно – витяжна;

За способом переміщення повітря – природна, штучна (механічна) та суміщена.

Для використання вітру для витяжки або підсилення теплової тяги на витяжні труби ставлять дефлектори. Якщо природна вентиляція не може забезпечити необхідний повітрообмін, влаштовують механічну вентиляцію, об’єм якої постійний в будь – яку пору року і не залежить від метеоумов. Залежно від методу організації повітрообміну (за місцем дії) – загально обмінна, місцева, комбінована.

Кожний пристрій, обладнаний вентилятором, являє собою вентиляційну установку.

Місцева витяжна вентустановка видаляє повітря безпосередньо від місць утворення шкідливих виділень.

Місцеву припливну вентиляцію влаштовують для подачі чистого повітря на певне робоче місце.

При необхідності створення і підтримання в приміщенні певних заданих параметрів: температрури, вологості і швидкості руху повітря застосовують установки штучного клімату – кондиціонери. В особливо газонебезпечних місцях, де за умовами виробництва можливе раптове інтенсивне виділення вибухонебезпечних або токсичних газів або парів, передбачають аварійну вентиляцію. Там, де неможливо влаштувати постійно діючу припливно - витяжну вентиляцію (в колодязях, резервуарах), застосовують переносні вентилятори.

Кратність повітрообміну – це кількість повітря в м³, яке повинно бути замінено протягом 1год.

В ГРП- 3- кратний повітрообмін; в приміщенні наповнення балонів СВГ – 10 кратний в робочий час і 3 кратний – в неробочий.

Виробниче освітлення

Світло впливає не лише на функцію органів зору, а й на діяльність організму в цілому. Правильне освітлення робочого місця полегшує труд працюючого, знижує втомлюваність і небезпеку виробничого травматизму, підвищує продуктивність праці.

Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути: природним, що створюється прямими сонячними променями, та розсіяним світлом небосхилу; штучним, що створюється електричними джерелами світла, та суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.

Природне освітлення поділяється на бокове, верхнє і комбіноване.

Штучне освітлення може бути загальним, місцевим, комбінованим. При загальному освітленні світильники розміщуються у верхній зоні приміщення рівномірно. Місцеве освітлення створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Застосування лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань.

За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове .

Робоче – для освітлення місць проведення робіт, переміщення людей, руху транспорту і є обов’язковим для всіх виробничих приміщень.

Аварійне – для продовження роботи при раптовому відключенні робочого освітлення.

Евакуаційне – для евакуації людей з приміщень при відключенні робочого освітлення. Його влаштовують в місцях, небезпечних для проходу людей; в проходах; на сходових клітках.

Охоронне – влаштовується вздовж меж території, яка охороняється в нічний час спеціальним персоналом.

Чергове – передбачається у неробочий час частиною світильників. В газонебезпечних місцях встановлюють спеціальні світильники у вибухозахищеному виконанні.

Світильники аварійного освітлення приєднуються до незалежного джерела живлення електроенергією .При виконанні газонебезпечних робіт користуються переносними світильниками напругою 12В у вибухозахищеному виконанні; для ремонтних робіт котельні –переносні світильники напругою 36В або акумуляторними світильниками шахтного типу.