- •Кабінет міністрів україни
- •Київ – 2012
- •Навчальне видання Електротехніка (1 модуль)
- •Порядок виконання лабораторних робiт
- •Кожен член бригади повинен знати призначення всiх елементiв схеми I порядок виконання дослiдiв.
- •Увімкнення зібраної схеми під напругу дозволяється тiльки пiсля перевiрки її викладачем.
- •Оформлення звiту з лабораторної роботи
- •Необхiдно розумiти I вмiти аналiзувати позначення на шкалах приладiв, щитках машин I апаратiв, збирати на робочому мiсцi електричнi схеми для проведення дослiдiв.
- •Вивчення способів вимірювання електричних величин та електровимірювальних приладів
- •1 Мета роботи
- •2 Загальні теоретичні відомості
- •2.1 Похибки вимірювань та приладів. Клас точності
- •2.2 Класифікація електровимірювальних приладів та їх маркування
- •2.3. Будова та основні деталі електровимірювальних приладів
- •2.4 Електровимірювальні прилади магнітоелектричної системи
- •2.5 Електровимірювальні прилади електромагнітної системи
- •2.6 Електровимірювальні прилади електродинамічної системи
- •2.7 Електровимірювальні прилади феродинамічної системи
- •2.7 Електровимірювальні прилади індукційної системи
- •2.8 Електростатична система
- •2.9 Цифрові прилади
- •2.10 Вимірювання струму, напруги, опору, потужності та енергії
- •Якщо на вимірювальній шкалі ватметра позначення зображені подiлками, то значення виміряної потужностi буде дорiвнювати:
- •2.11 Вимірювання кута зсуву фаз та коефіцієнта потужності в колах змінного струму
- •2.12 Вимірювання частоти змінного струму
- •6 Зміст звіту
- •7 Запитання для самоконтролю
- •8 Список літератури
- •Лабораторна робота n 2 дослiдження електричного кола постiйного струму з послідовним з'єднанням струмоприймачів
- •1 Мета роботи
- •2 Загальні теоретичнi вiдомостi
- •3 Завдання для самостійної позааудиторної підготовки до лабораторної роботи
- •4 Обладнання робочого місця
- •5 Порядок виконання роботи в лабораторії
- •6 Зміст звіту
- •7 Запитання для самоконтролю
- •8 Список літератури
- •Лабораторна робота n 3 дослiдження електричного кола постiйного струму з паралельним з'єднанням струмоприймачів
- •1 Мета роботи
- •2 Загальні теоретичнi вiдомостi
- •3 Завдання для самостійної позааудиторної підготовки до лабораторної роботи
- •4 Обладнання робочого місця
- •5 Порядок виконання роботи в лабораторії
- •6 Зміст звіту
- •7 Запитання для самоконтролю
- •8 Список літератури
- •Дослiдження кола однофазного змінного струму з послiдовним з'єднанням активного, iндуктивного I ємнiсного опорів
- •1 Мета роботи
- •2 Загальні теоретичнi вiдомостi
- •3 Завдання для самостійної позааудиторної підготовки до лабораторної роботи
- •4 Обладнання робочого місця
- •5 Порядок виконання роботи в лабораторії
- •6 Зміст звіту
- •7 Запитання для самоконтролю
- •8 Список літератури
- •Дослідження кола однофазного змінного струму з паралельним з'єднанням індуктивного і ємнісного опорів
- •1 Мета роботи
- •2 Загальні теоретичні відомості
- •3 Завдання для самостійної позааудиторної підготовки до лабораторної роботи
- •4 Обладнання робочого місця
- •5 Порядок виконання роботи в лабораторії
- •6 Зміст звіту
- •7 Запитання для самоконтролю
- •8 Список літератури
- •Повірка однофазного індукційного лічильника електричної енергії
- •1 Мета роботи
- •2 Загальні теоретичні відомості
- •3 Завдання для самостійної позааудиторної підготовки до лабораторної роботи
- •4 Обладнання робочого місця
- •5 Порядок виконання роботи в лабораторії
- •6 Зміст звіту
- •7 Запитання для самоконтролю
- •8 Список літератури
- •Дослідження кола трифазного змінного струму при з'єднанні струмоприймачів зіркою
- •1 Мета роботи
- •1 Загальні теоретичні відомості
- •3 Завдання для самостійної позааудиторної підготовки до лабораторної роботи
- •4 Обладнання робочого місця
- •5 Порядок виконання роботи в лабораторії
- •6 Зміст звіту
- •7 Запитання для самоконтролю
- •8 Список літератури
- •Дослідження кола трифазного змінного струму при з'єднанні струмоприймачів трикутником
- •1 Мета роботи
- •2 Загальні теоретичні відомості
- •3 Завдання для самостійної позааудиторної підготовки до лабораторної роботи
- •4 Обладнання робочого місця
- •5 Порядок виконання роботи в лабораторії
- •6 Зміст звіту
- •7 Запитання для самоконтролю
- •8 Список літератури
- •Дослідження електронно-променевого осцилографа та осцилографічної цифрової приставки
- •1 Мета роботи
- •2 Загальні теоретичні відомості
- •3 Завдання для самостійної позааудиторної підготовки до лабораторної роботи
- •4 Обладнання робочого місця
- •5 Виконання роботи
- •5.5. Вимірювання амплітудного значення досліджуваного сигналу
- •5.5.1. Приєднати входи осцилографа (ео) та цифрового вольтметра (цв) до виходу звукового генератора (зг) (рис.9.8).
- •5.6. Вимірювання періоду досліджуваного сигналу
- •Таблиця 9.2 – Дані вимірювань та результати обчислень для визначення періоду
- •5.6.7. Вимірювання параметрів імпульсного сигналу
- •5.7.1. Приєднати вхід осцилографа до виходу імпульсного генератора.
- •5.8. Дослідження електричних величин (енергетичних показників) асинхронного двигуна
- •6 Зміст звіту
- •7 Запитання для самоконтролю
- •8 Список літератури
- •Кабінет міністрів україни
- •2 Вимоги безпеки перед початком роботи
- •3 Вимоги безпеки під час роботи
- •4 Вимоги безпеки при аварійних ситуаціях
- •5 Вимоги безпеки після закінчення роботи
5.8. Дослідження електричних величин (енергетичних показників) асинхронного двигуна
5.8.1. Експериментальні дослідження енергетичних показників асинхронного двигуна проводяться лабораторній дослідній установці (рис. 9.14). До цих показників відносяться: номінальний та пусковий струм двигуна; фазна напруга; лінійна напруга.
5.8.2. Дослідження проводяться при зміні напрямку обертання двигуна, навантаженні на валу (при номінальному завантаженні та при неробочому ході).
Рисунок 9.14. – Схема лабораторної установки для дослідження енергетичних показників за допомогою осцилографічної приставки
5.8.3. Виміряти номінальний струм та напругу асинхронного двигуна при неробочому ході за наступною методикою: переключити вид роботи приставки в режим осцилографа (зверху вікна “віртуального” осцилографа (рис. 9.7) розташоване звичайне меню системи Windows і під ним кнопки для переключення видів роботи приставки). Встановити сигнали каналів СН1 та СН2 так, щоб мінімальний рівень його збігався з однією з нижніх ліній на екрані осцилографа, а максимальний знаходився в межах екрану. Таке керування осцилографом здійснюється групами віртуальних кнопок: двох каналів вертикального відхилення під вікном осцилограми та групами кнопок горизонтального розгорнення праворуч. За допомогою маніпулятора миші здійснити корекцію горизонтальних та вертикальних ліній до досліджуваного сигналу відповідно для визначення амплітуди та періоду осцилограми струму і напруги. Даний результат записати у форматі *.bmp та роздрукувати.
5.8.4. Виміряти пусковий струм та напругу асинхронного двигуна при неробочому ході за наступною методикою: переключити вид роботи приставки в режим самопису перехідних процесів (зверху вікна “віртуального” осцилографа (рис. 9.9) розташоване звичайне меню системи Windows і під ним кнопки для переключення видів роботи приставки). Подальші дослідження сигналів та їх друкування здійснити згідно пункту 5.8.3.
5.8.5. Виміряти пусковий струм та напругу асинхронного двигуна при неробочому ході при зміні напрямку його обертання. Для цього вимкнути двигун із мережі (вимкнути автоматичний вимикач QF), змінити порядок чергування фаз та подати живлення до схеми. Повторити пункт 5.8.4.
6 Зміст звіту
Звіт про виконану лабораторну роботу повинен містити:
назву роботи та її мету;
короткий конспект розділу „Загальні теоретичні відомості”;
схеми наведені на рис. 9.2 - 9.4 та рис.9.10 та рис. 9.14;
технічні дані обладнання та електровимірювальних приладів;
табл. 9.2;
осцилограми сигналів з відповідними результатами обчислень;
розрахунки та висновки.
7 Запитання для самоконтролю
7.1. Які основні складові електронно-променевого осцилографа?
7.2. Яке призначення електронно-променевої трубки осцилографа?
7.3. Для чого калібрують підсилювачі горизонтальної і вертикальної розгортки?
7.4. Яким є принцип утворення горизонтальної розгортки осцилографа?
7 5. Для чого призначений атенюатор осцилографа?
7.6. Для чого призначений вузол синхронізації осцилографа? Які види синхронізації передбачені в осцилографі?
7.7. Яким чином відбувається фокусування електронного променю в електронно-променевій трубці?
7.8. Для чого застосовують генератор гасіння променю?
7.9. Що таке закритий і відкритий вхід осцилографа, для чого вони застосовуються?
7.10. Як за допомогою осцилографа виміряти амплітудне і діюче значення досліджуваного синусоїдного сигналу?
7.11. В чому полягає принцип утворення зображення досліджуваного сигналу на екрані осцилографа?
7.12. Як за допомогою осцилографа виміряти частоту й період досліджуваного сигналу?
7.13. Яку форму коливань виробляє генератор горизонтальної безперервної розгортки? Чим обумовлена така форма?
7.14. Які існують параметри імпульсного сигналу? Яка методика їх вимірювання?
7.15. В яким випадках для вимірювання застосовується віртуальний ПК-осцилограф? Чим ці випадки обумовлені?
7.16. Які основні складові віртуального осцилографа?
7.17. Які переваги має осцилографічна приставка до ПК в порівнянні з аналоговим осцилографом?
7.18. Функції яких електровимірювальних приладів може виконувати віртуальний осцилограф?
7.19. Яким чином відбувається дослідження енергетичних показників асинхронного двигуна?