2011-veres-Zaklyuchne--Biohimiya

Гуанін	Цитозин

Аденін

Тимін

ДНК, її хімічна будова

ДНК — Дезоксирибонуклеїно ва кислота.

Цукор — дезоксирибоза, азотисті основи: пуринові — гуанін

(G), аденін (A),

піримідинові — тимін

(T) і цитозин (C).

ДНК часто складається з двох полінуклеотідних ланцюжків, направлених антипаралельно.

Електрофореграма, роздрукована з автоматичного секвінатору для певного фрагменту ДНК

Структура подвійної спіралі ДНК. Атоми у структурі забарвлені у різні кольори відповідно до хімічного елементу, а детальна структура двох пар основ виділена окремо і показана нижче справа.

Z-DNA

A-DNA

2%C B-DNA

Вперше були виділені з ядра.

Зустрічаються два типи кислот: дезоксирибонуклеїнова (ДНК)

рибонуклеїнова (РНК).

Це найбільш високомолекулярні речовини у клітині; маса ДНК у декілька сот разів перевищує масу РНК.

Вперше їх виявлено в ядрі клітини , звідки й походить назва цих сполук(від лат.нуклеус-ядро)

Нуклеїнові кислоти складаються із послідовності нуклеотидів (мономерів)

Схема дволанцюгової нуклеїнової кислоти.

Ковалентними зв'язками (суцільні лінії) з'єднуються пентози (кружечки, заштриховані ―зеленою клітинкою‖) із фосфатними залишками (кружечки світло бежевого кольору), щоб утворити ―пентозофосфатний каркас‖ для утримання структури нуклеотидної послідовності.

Внутрішні молекули – нітрогеновмісні основи (заштриховані червоною смужкою кружечки), зєднуються водневими звязками один з одним (пунктирні лінії).

Нуклеїнові кислоти (НК) – це полімери що складаються із структурних одиниць (які називаються мономерами). В осносновному, НК – довгі ланцюги мономерів, які звязані ковалентними звязками. Молекули РНК можуть складатися як із 75 так із 5000 чи більше нулеотидів. Молекули ДНК можуть мати у своєму складі більше ніж 1 млн. нуклеотидів.

Нуклеотид – це «своєрідний хімічний комплекс» трьох молекулярних компонентів : нітрогенвмісної основи, пентози і однієї чи більше фосфатних груп.

НК з нітрогеновмісними основами, що входять до її структури, - РНК (зліва) і ДНК (справа).

Правило Чаргаффа

Комплементарність (відповідність) між пуриновими і піримідиновими основами у ДНК

А : Т = 1 (молярний вміст А = молярному вмісту Т)

Г : Ц = 1 (молярний вміст Г = молярному вмісту Ц)

Сума пуринових основ = сумі піримідинових основ або (А + Г) : (Т + Ц) =1