2011-veres-Zaklyuchne--Biohimiya
.pdfмРНК транскрипція
Транспорт до цитоплазми для синтезу протеїну (трансляції)
ДНК Зріла мРНК
ядро
тРНК
мРНК
Клітинна мембрана
РНК може бути |
«посередником» між |
послідовністю ДНК і функціонуючою клітиною як матриця для синтезу протеїнів, генетична інформація яких закодонована у ДНК.
Деякі молекули РНК (рибозими чи РНКензими) є також залучені у біохімічні реакції.
РНК може бути носієм генетичної інформації для певних вірусів.
ДНК і РНК є в ядрі еукаріотичних клітин і в цитоплазмі прокаріотичних клітин (через відсутність
уних сформованого ядра).
Веукаріотів ДНК є також присутня в інших клітинних компартментах (органелах) таких, як мітохондрії у тварин і рослин та хлоропласти – тільки у рослин.
РНК — Рибонуклеїнова кислота.
Цукор — рибоза, азотрибозаисті основи: пурин азотрибозаисті основи: пуринові — гуанін (G), [[аденові — гуанін (G), аденін (A), піримідинові урацил (U) і цитозин (C).
Структура полінуклеотидного ланцюжка аналогічна такій в ДНК, дволанцюжкові РНК зустрічаються тільки у вірусів.
Через особливість рибози, молекули РНК часто мають різні вторинні і третинні структури, утворюючи комплементарні ділянки між різними ланцюжками.
Три типи РНК залучені у синтез протеїну:
•Матрична РНК (мРНК) або інформаційна РНК (іРНК).
•Транспортна РНК (тРНК).
•Рибосомальна РНК (рРНК) ~ 80 % всіх РНК молекул типової еукаріотичної клітини. У цитоплазмі рРНК – складова частина рибосом.
Серія кодонів фрагменту молекули РНК. Кожний кодон складається із трьох нуклеотидів, які відповідають одній амінокислоті.
Рибозим – |
Рибозим |
|
|
фермент |
|
небілкової |
|
природи, це |
|
рибонуклеїнова |
|
кислота |
|
(80-і роки ХХ ст) |
|
Рибозим “розрізає”
мРНК
Рибозим
“Розрізана” мРНК
Структура мРНК, яка несе генетичну інформацію про первинну структуру типового білка людини, включаючи і нетрансльовані ділянки (UTRs)
Фрагмент пре-РНК у вигляді «шпильки»
pre-mRNA 1 ysv
50 S
рибосомальна
субодиниця
рРНК
Нуклеїновим кислотам, як і білкам, притаманна первинна структура - певна послідовність розташування нуклеотидів, а також складніша вторинна і третинна структури, які формуються за допомогою водневих зв'язків, електростатичним та іншим взаємодіям