- •Лекція 1. Наука і наукові дослідження План:
- •Практичне заняття №1
- •1.Наука як соціальний інститут.
- •2.Класифікація наук
- •3. Наукознавство. Основні завдання наукознавства.
- •4. Наукове дослідження – основна форма розвитку науки.
- •5. Структурні елементи науки та їх характеристика
- •6. Методологія теоретичних досліджень
- •Практичне заняття №1
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Лекція 1. Наука і наукові дослідження План:
1.Наука як соціальний інститут
2.Класифікація наук.
3.Наукознавство. Основні завдання наукознавства.
4.Наукове дослідження – основна форма розвитку науки.
5.Структурні елементи науки та їх характеристика.
6.Методологія теоретичних досліджень
Практичне заняття №1
Літературні джерела:
Білуха М. Т. Методологія наукових досліджень: Підручник. — К.: АБУ, 2002. — 480
Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових
досліджень:Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2006. – 206 с.
Круцевич Т.Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в физическом воспитании / Т.Ю. Кручевич. – К.: Олимпийская литература, 1999. – 232 с.
Марцин В.С., Міценко Н.Г., Даниленко О.А. та ін. Основи наукових досліджень Навчальний посібник / Л.: Ромус-Поліграф, 2002.- 128 c.
Рузавин Г.И. Методология научного исследования: Учеб. пособие.- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999.- 317 с.
Селуянов В.Н. Основы
научно-методической деятельности в физической культуре / В.Н. Селуянов, М.П. Шестаков, И.П. Космина. – М.: Спорт Академ Пресс, 2001. – 159 с.
Сергієнко Л.П. Методи наукових досліджень у фізичній культурі: навчально-методичний комплекс / Л.П. Сергієнко. – Миколаїв: Вид-во Південослов’янського інституту КСУ, 2009. – 126 с.
Шиян Б.М., Папуша В.Г., Приступа Є.Н. Теорія фізичного виховання.-Л.:ЛОНМІО,1996.-220с.
Самостійна робота студентів:
1.Етапи становлення і розвитку вітчизняної науки. Літ.№1
2.Охарактеризувати функції методології
3.Розширина характеристика функцій науки, наукових досліджень у сфері фізичної культури і спорту (на прикладі обраного виду спорту)
4.Ознайомитися з періодичними виданнями з фізичної культури та спорту.
Практичне заняття:
Ознайомитися із рекомендованою літературою та текстом лекції
Вивчити напам’ять поняття та терміни наведені у лекційному матеріалі
Охарактеризувати пріоритетні напрями розвитку науки в Україні.
Розробити основні риси наукового дослідника.
Ознайомитись з характеристиками наукового стилю. Підібрати приклади зворотів, які б характеризували науковий стиль; виписати у зошит окремі речення, слова, словосполучення що характеризують даний стиль.
1.Наука як соціальний інститут.
Навколишній світ-це значною мірою створений людиною світ інформаційних технологій, техніки та наукових досягнень. Він визначає рівень цивілізації людства, різноманітність та глибину експлуатації земних ресурсів. XXI століття - епоха науки, її грандіозного поступу вперед та впливу на розвиток цивілізації.
Виникнення науки в Європі сягає 6-5 століття до н.е. Одним з головних ареалів її виникнення була Давня Греція. Соціально-економічні, культурні, духовні умови, що склалися у містах-державах, сприяли зруйнуванню міфологічних систем. Рівень розвитку виробництва, соціально-економічних відносин спричинив розділення розумової та фізичної праці. Окремі елементи наукових знань існували і в більш давньому суспільстві, але вони мали розрізнений характер.
Поняття "наука" має декілька значень, з одного боку, наука - це динамічна система достовірних, найбільш суттєвих знань про об?єктивні закони розвитку природи, суспільства та мислення. З іншого боку, наука являє собою спеціально організовану діяльність людей
Наукові знання відрізняються від звичайних послідовністю, систематичністю, а також тим, що створюють нові поняття, закони і теорії. Наукові знання не тільки розкривають і пояснюють нові явища в природі, суспільстві чи господарський практиці, а й дозволяють вдосконалювати людську діяльність, передбачати її результати і наслідки.
Наука - не тільки система наукових знань, які пояснюють навколишній світ, але й засіб його вимірювання та перетворення. Вона впливає на пізнання природи людиною не через емоційне сприйняття, а шляхом систематизованої логічної взаємодії інтелекту, природи і суспільства.
Як галузь людської діяльності, наука є складним соціальним інститутом, який сформувався у процесі розподілу праці, поступового відмежування розумової праці від фізичної і перетворення пізнавальної діяльності в специфічний вид занять окремих осіб, колективів та установ. Першими матеріалізованими продуктами наукової діяльності були стародавні рукописи і книги, пізніше почалося листування між дослідниками, яке призвело до появи у другій половині XVII століття наукових журналів. Але остаточне становлення науки як сфери діяльності відбулося тоді, коли почали створюватися спеціальні наукові установи, частину з яких фінансувала держава.
Наука - це сфера дослідницької діяльності, що спрямована на виробництво нових знань про природу, суспільство і процеси мислення. Вона містить у собі всі умови і моменти цього виробництва. А саме: учених з їх знаннями і здібностями, кваліфікацією і досвідом, з поділом і кооперацією наукової праці, наукові установи, експериментальне і лабораторне устаткування, методи науково-дослідної роботи, поняття і категоріальний апарат, систему наукової інформації, а також усю суму знань, які виступають як попередні посилання, або засоби чи результати наукового пізнання.
Наука має складну ієрархічну систему структурних підрозділів, що забезпечують виконання її внутрішніх і соціальних функцій. Вищими формами організації науки в Україні є Національна Академія наук (НАН), та галузеві академії (Академія сільськогосподарських наук, Академія педагогічних наук, Академія медичних наук та ін.).
Наука як діяльність людей включає такі процеси:
1) формування знань, що відбувається внаслідок спеціально організованих наукових досліджень;
2) передавання знань, що виникає внаслідок комунікацій вчених та інших осіб, зайнятих науково-дослідною роботою. Комунікації можуть бути як формальними (наукові монографії, описи винаходів, матеріали наукових зібрань, форумів, конференцій, симпозіумів, наукові звіти, дисертації), так і неформальними (листування, бесіди, відбитками статей, а також поширені в теперішній час електронні журнали, електронна пошта, електронні конференції);
3) відтворення знань, що полягає у підготовці наукових кадрів, формуванні наукових шкіл.
Суть науки розкривається в її функціях:
Пізнавальна функція науки відбиває велике прагнення людського розуму до пізнання і виправдовує саме існування людини на землі. Пізнавальна функція науки - це вияв найбільш суттєвих знань про закони розвитку природи, суспільства і мислення та їх взаємозв’язок.
Критична функція науки полягає в оцінці виявлених закономірностей, властивостей, тенденцій з метою підсилення позитивних сторін явищ, процесів і усунення негативних.
Практична функція полягає у вдосконаленні оточуючого світу, особливо системи матеріального виробництва і суспільних відносин.
Культурно-виховна функція відповідає за розвиток культури, гуманізація процесу виховання та формування нового покоління, сприяння подальшому розвитку і самовдосконаленню людини як індивіда і суспільства в цілому.