Питання для співбесіди

1. Державна політика у сфері захисту прав споживачів. Механізми та правове регулювання захисту прав споживачів.

2. Права та обов’язки споживачів. Захист їх прав.

3. Належна якість продукції. Права споживача:

• при купівлі товару належної якості;

• у випадку придбання товару неналежної якості.

1. Права споживача :

• на безпеку продукції;

• на інформацію щодо продукції.

5. Відповідальність за нанесений збиток продукцією неналежної якості.

6. Неякісна підприємницька діяльність. Судовий захист прав споживачів. Відповідальність за порушення законодавства щодо захисту прав споживачів.

7. Діяльність органів влади у сфері захисту прав споживачів. Конституція України та проблеми професійної етики врача та провізора.

8. Етичний кодекс фармацевта у світовій практиці.

Питання для самоконтролю

1. Поняття «медичне право», «фармацевтичне право».

2. Поняття «моральний збиток».

3. Відшкодування морального збитку.

4. Питання медичного та фармацевтичного права, які знайшли віддзеркалення у Конституції України.

5. Правові норми, які містяться у Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

6. Регламентація фармацевтичної діяльності у Законі України «Про лікарські засоби».

7. Закон України «Про рекламу».

  Література

1. Конституція України.

2. Цивільний кодекс України.

3. Закон України «Про захист прав споживачів»

4. Закон України «Про інформацію».

5. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

6. Закон України «Про лікарські засоби».

7. Закон України «Про рекламу».

8. Сергеева Ю.Д., Ерофеев С.В. Неблагоприятный исход оказания медицинской помощи.- М. - 2001. - С.251.

9. Эрделевский А.М. Компенсация морального вреда в России и за рубежом.- М.: Форум Индра. - М.2001.- С.187.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №4

Тема: Етичні принципи взаємовідносин суб’єктів фармації. Соціальна відповідальність.

Форма проведення заняття: Семінар.

Актуальність теми

Кожний фармацевтичний і медичний працівник повинен бути знайомий як із загальною етикою, так і з професійною медичною і фармацевтичною етикою і деонтологією.

Фармацевтична етика як частина загальної етики є наукою про моральну цінність вчинків фармацевтичних працівників всіх ланок, їх поведінку у сфері своєї діяльності. Це обумовлюється особливостями їх практичної діяльності, положенням і роллю в суспільстві. Тому важливим для провізора є знання основ та принципів етики й деонтології.

Успіх роботи в будь-якій фармацевтичній установі залежить від взаємостосунків між провізорами (фармацевтами) і в колективі в цілому.

Взаємостосунки в аптечних колективах будуються на принципах спільності інтересів в медикаментозному обслуговуванні населення і лікувально-профілактичних установ, боротьби за якість обслуговування, товарообіг, правильне і своєчасне приготування і відпустку ліків і т.д.

У колективі формуються не тільки професійні навики, уміння і майстерність, але і етичні якості провізора як особи.

Відносини в аптечному колективі повинні створювати умови для якісного виконання задач по забезпеченню ліками амбулаторних і стаціонарних хворих, а головним мірилом вчинків аптечних працівників повинна бути їх совість.

Навчальні цілі

Знати: визначення поняття фармацевтичної етики та деонтології, історію розвитку фармацевтичної етики як окремої науки, роль етики в процесі формування особистості фармацевта; етичні принципи взаємостосунків суб’єктів фармації, етичні аспекти взаємостосунків провізорів і медичних (торгових) представників, етичну сторону взаємостосунків між суб’єктами фармації і державою.

Вміти: застосовувати етичні принципи, які формують теоретичну основу етичної науки, в практичній діяльності провізора.

Домашня робота студентів при підготовці до заняття

І. Запитання для контролю початкового рівня знань

1. Сутність спілкування, його мета і моральний сенс.

2. Моральна культура спілкування, її зміст і вияви.

3. Поняття фармацевтичної етики.

4. Основні етапи становлення фармацевтичної етики.

5. Поняття фармацевтичної деонтології.

6. Етика взаємостосунків провізора та хворого. Етичний зміст взаємостосунків провізора та лікаря.

7. Етика і професійні відносини в аптечних колективах. Етичні аспекти взаємостосунків провізорів і медичних (торгових) представників.

Аптечні працівники по роду своєї професійної діяльності постійно спілкуються з хворими і їх родичами. Необхідність прояву по відношенню до них особливої чуйності, увага і терпіння диктується тим, що йдеться про здоров`я і навіть життя хворого, а також тим, що у хворого порушено адекватне сприйняття оточуючого.

Прийшовши в аптеку, хворий, перш за все, звертається до провізора, фармацевта, касира. І тут обов`язковим є дотримання високого відчуття такту, делікатності, співчуття, пошана, уміння користуватися словом, виразом обличчя, голоси, манерою спілкування і ін.

При перших відвідинах аптеки хворий, перш за все, звертає увагу на зовнішній вигляд провізора. Іноді перше враження визначає їх по дальш і взаємостосунки.

Одяг провізора на роботі повинен бути встановленої форми: халат і шапочка. Доречні халат і білі брюки. На шапочках може бути емблема чаші із змією. На лацкані халата повинна бути картка, де указується прізвище, ім`я і по батькові співробітника. Це полегшує спілкування і накладає на співробітника певну особисту відповідальність за обслуговування хворого, а також підкреслює, що аптека або фірма упевнена в якості продукції, яку реалізує.

Головним у взаємостосунках медичних і фармацевтичних працівників є загальна мета - збереження здоров`я і благополуччя пацієнтів. При цьому лікар несе навантаження, пов`язане з постановкою діагнозу і призначенням ліків. Задачею ж провізора є допомога лікарю у виборі необхідного препарату, надання повної інформації про його властивості, синоніми і аналоги, сумісність з іншими ліками і ін. Таким чином, лікар і провізор повинні працювати як колеги, з повагою відноситися до досвіду і знань один одного.

Лікарі і фармацевтичні працівники не повинні:

• допускати нетактовних висловів на адресу один одного;

• поменшувати гідність один одного;

• допускати негативні вислови на адресу один одного у присутності хворого.

Звернення лікаря до провізора здійснюється через рецепт. Рецепт - це документ, який служить єдиною підставою для відпустки з аптеки більшості лікарських препаратів, для вживання їх хворими, виходячи з вказівок лікаря про дозу, порядок прийому. Лікар і провізор несуть повну відповідальність за виписані і видані медикаменти Тому при рецептурній відпустці провізор не повинен:

• підміняти лікаря у виборі лікарського препарату;

• залишати без уваги допущені лікарями помилки і неточності, недотримання встановлених правил виписування рецептів і неправильно вказані дозування лікарських препаратів, виявлені несумісності і ін.

Всі помилки повинні бути обговорені з лікарями. При цьому критика повинна бути аргументованою, в доброзичливій формі.

Щоб уникнути подібних помилок в обов`язку провізора входить систематична інформація лікарів про лікарські препарати, їх наявності, використовуванні аналогів, інформація про нові лікарські препарати.

Лікар повинен знати кількість і асортимент лікарських препаратів, що є в аптеці, щоб зорієнтуватися, скільком хворим він може виписати необхідні ліки і не примушувати їх звертатися в інші аптеки.

Трапляється, що деякі ефективні лікарські препарати не мають попиту і збут їх зв`язаний з певними труднощами внаслідок того, що лікарі про них не знають або забули. Але з другого боку, маючи свій в розпорядженні інформацію про лікарський препарат, лікар не повинен надавати допомоги конкретній фармацевтичній фірмі, свідомо сприяючи просуванню її продукції на ринок - це несумісно з етичними принципами професії лікаря.

При заміні одного лікарського препарату іншим за домовленістю з лікарем провізор повинен роз`яснити хворому, що обидва лікарські препарати мають рівноцінну дію.

ІІ. Приклад тестового завдання

1. Великого значення надавав етиці взаємостосунків з хворими:

а) Платон;

б) Сократ;

в) Авіцена;

г) Епіктет;

д) Сенека.

2. Автором „Клятви” медичного працівника, яка лягла в основу „Женевської клятви” був:

а) Гіпократ;

б) Платон;

в) Гален;

г) З.Фрейд;

д) Демокріт

3. Етичний Кодекс фармацевтичного працівника з’явився в Росії у:

а) 1848;

б) 1870;

в) 1945;

г) 1992;

д) 1996

4. Термін „деонтологія” вперше був введений:

а) Платоном;

б) Бентамом;

в) Сократом;

г) Мудровим;

д) Аристотелем.

5. Вперше етичні принципи діяльності фармацевта були відображені у:

а) Клятві Гіпократа;

б) Аюр-Ведах;

в) Аптекарському статуті;

г) Женевській клятві;

д) Збірнику моралі

6. Етичні аспекти взаємостосунків між провізорами та торговими представниками зафіксовані у:

а) Книзі моральних цінностей;

б) Етичному Кодексі фармацевта;

в) Клятві Гіпократа;

г) Женевській Клятві;

д) Клятві лікаря України.

6. Сукупність правил і форм ділового спілкування з людьми, яка дозволяє виразити їм повагу, сприяє встановленню між керівником і підлеглим атмосфери взаєморозуміння, доброго відношення один до одного. Дане визначення характерне для :

а) медичної етики;

б) біологічної етики;

в) управлінської етики;

г) фармацевтичної етики;

д) ділової етики.

8. Ділова етика, що базується на чесності, відкритості, вірності даному слову, здібності ефективно функціонувати на ринку відповідно до чинного законодавства, встановлених правил і традицій. Дане визначення характерне для:

а) етики бізнесу;

б) етики фармацевта;

в) медичної етики;

г) управлінської етики;

д) загальної етичної науки

9. Важливою умовою та обов’язком керівника є:

а) мистецтво працювати з людьми;

б) знання основ менеджменту;

в) вміння керувати персоналом;

г) вміння впливати на конкурента;

д) знання законів у сфері своєї діяльності

10. В сучасних умовах ведення бізнесу гостро стоїть питання етичного ведення:

а) конкуренції;

б) справи;

в) реалізації товару;

г) формування відносин з клієнтом;

д) просування товару на ринок.

ІІІ. Теми реферативних доповідей

1. Сутність спілкування, його мета і моральний сенс.

2. Основні типи, принципи та суперечності спілкування.

3. Моральна культура спілкування, її зміст і вияви.

4. Моральне спілкування як творчість.

5. Етикет як морально-естетична культура спілкування.

6. Види професійної етики та їх гуманістична спрямованість.

IV. Розв’яжіть ситуаційні задачі

1. До провізора звернувся лікар-інтерн з проханням надати йому інформацію про фармакодинамічні властивості дексаметазон, однак фармацевт відмовився, зіславшись на відсутність часу і порекомендував молодому лікарю почерпати інформацію в інструкції до препарату. Оцініть тактику провізора.

2. В аптеку прийшла жінка і попрохала у провізора роз’яснити їй кратність та час прийому препарату, який був виписаний їй лікарем. Однак фармацевт відповіла на прохання відвідувачки такими словами: ”Я Вам вже сказала: все одно – до їжі чи після неї!”. Оцініть ситуацію.

3. До провізора звернувся торговий представник фармацевтичної фірми з проханням надати йому інформацію про об’єм лікарських засобів конкуруючої фірми, що розміщені в аптеці. Провізор відмов йому у проханні. Оцініть тактику провізора.

4. До провізора звернулася жінка зі скаргою на появу у неї почервоніння обличчя, яке виникло після прийому препарату, який був придбаний в даній аптеці. Провізор проігнорувала скаргу, зіславшись на те, що лікар, який виписував жінці препарат, повинен був попередити про таку побічну дію. Оцініть ситуацію.

V. Тестовий контроль кінцевого рівня знань

VI. Методичні вказівки до самостійної роботи студентів

Тема: Моральне спілкування