Підмодуль 2 Рослинні тканини

41. До первинних меристем відносяться прокамбій, дерматоген, перицикл, периблема, плеромa. З якої меристеми формується первинна кора?

A. периблема*

B. дерматоген

C. перицикл

D. прокамбій

E. плером

Згідно території Ганштейна дерматоген – одноклітинний зовнішній шар, клітини якого діляться перпендикулярно епідермі. Під дерматогеном розташована багатоклітинна епідерма – периблема. Її клітини діляться у всіх напрямках і продукують первинну кору.

42. В потовщеній оболонці судин провідної тканини залишаються не потовщені місця у вигляді поперечних смужок. Який це буде тип судин?

A. драбинчасті*

B. кільчасті

C. спіральні

D. пористі

E. сітчасті

Судини утворені із вертикально розташованих меристематичних клітин. На початку диференціації клітини витягуються, в їх поперечних оболонках утворюються наскрізні отвори-перфорації. Надалі поздовжні стінки потовщуються рівномірно, залишаючи не потовщені облямовані пори, або у вигляді драбини (поперечних смужок), дерев’яніють

43. Продихи зазвичай відкриті:

A. вдень, коли рослина потребує диоксид вуглецю*

B. вночі, коли рослина потребує кисню

C. коли у грунті є надмірна кількість води

D. все перелічене

E. нічого з переліченого

Продих, або дихальце є головним компонентом продихового апарату, або комплексу, який забезпечує газообмін і транспірацію між внутрішніми тканинами рослин і зовнішнім середовищем

44. В перидермі стебел багаторічних рослин розташовані сочевички, які утворюються завдяки діяльності:

A. фелогену*

B. фелодерми

C. кореня

D. корової паренхіми

E. епідерми

Фелоген (корковий камбій) – вторинна бічна меристема, що утворює перидерму. Виникає із клітин епідерми, субепідермальної перидерми, із перициклу.

Клітини фелогену діляться паралельно поверхні і відкладають ззовні багато численні шари пробки (фелеми), а всередину – один-два шари живої тканини (фелодерми).

45. Які клітини покритонасінних рослин є живими, але не містять ядра у зрілому стані?

A. ситовидні клітини*

B. клітини супутниці

C. клітини епідермісу

D. губчаста паренхіма

E. стовбчаста паренхіма

Ситовидні трубки утворюються з рядів вертикально розташованих меристиматичних клітин (прокамбію, перициклу, камбію). Клітини подовжуються, поперечні оболонки перфорують, утворюючи ситовидні пластинки. Через отвори в них ситоподібні поля за допомогою цитоплазматичних тяжів сполучаються трубчасті членики ситовидних трубок. Цитоплазма утворює тонкий периферійний шар, але ядро, рибосоми, апарат Гольджі, пластиди і тонопласт руйнується.

46. В мезофілі листка є зірчасті кам’янисті клітини. Це:..

A. астросклереїди*

B. остеосклереїди

C. макросклереїди

D. трихосклереїди

E. брахіосклереїди

Склереїди або кам’янисті клітини мають значно потовщені оболонки з щілиноподібними і галузистими порами. Атеросклереїди – зірчасті, гострокінцеві клітини (листки камелії, маслини).

47. Найбільша кількість продихів спостерігається в епідермі:

A. стебла

B. листа*

C. насіння

D. оплодня

E. віночка

У більшості випадків значна кількість продихів розташована на нижній (вентральній) стороні листової пластинки, тому продихи не піддані прямому впливу сонячних променів, епідерма менше нагрівається. На верхній (дорзальній) стороні листка продихи розташовані у трав’янистих рослин кам’янистих схилів, які сильно нагріваються та у водяних рослин з плаваючими листками.

48. Основними об’єктами гістологічного аналізу рослинної сировини:

A. клітини

B. тканини*

C. органоїди клітин

D. первинні метаболіти

E. вторинні метаболіти

Клітини рослинних органів утворюють достатньо однорідні комплекси тканини. Справжньою тканиною називають групу клітин, які мають спільне походження, подібну будову і функції.

49. При мікроскопії оплодня маку снодійного були виявлені трубчасті структури з білим латексом, які являються:

A. схизогенними канальцями

B. секреторними залозками

C. лізигенними вмістилищами

D. секреторними клітинами

E. молочниками*

Молочники – прозенхімні клітини або членисті трубчасті утворення, які містять білий чи забарвлений молочний сік – латекс, відносяться до ендогенних секреторних структур.

50. В перидермі стебла багаторічної рослини виявлені сочевички з пухкою виповнючою тканиною, яка утворюється весною при поділі…

A. фелодерми

B. фелогену*

C. камбію

D. корової паренхіми

E. прокамбію

Фелоген ( корковий камбій) – вторинна бічна меристема, що утворює перидерму. Виникає із клітин епідерми, субепідермальної паренхіми, із перициклу. У більшості рослин у процесі формування перидерми під продихами епідерми з фелогену утворюються сочевички.

51. При мікроскопії листка встановлено, що провідні пучки супроводжується:

A. коленхімою

B. епідермою

C. гіподермою

D. пробкою

E. кристалоносною обкладкою*

Зазвичай жилки оточені ендодермою – великими клітинми ( безбарвними, хлорофіло-, крахмале – чи кристалоносними), які називають обкладковими або облямовуючими. Іноді пучки мають одношарову чи подвійну склеренхімну обкладку, склеренхімну «шапку», досить часто укріплюються кутовою коленхімою.

52. У деяких рослин широкі судини в подальшому закупорюються паренхімними клітинами, які вростають в порожнину судини із сусідніх клітин деревинної паренхіми через пори судини. Це ….

A. тили*

B. друзи

C. кристалоносні клітини

D. каменисті клітини

E. цистоліти

Судини - елементи ксилеми, провідної тканини покритонасінних рослин. Судини функціонують короткий час, тому, що їх поступово закупорюють тили – вирости паренхіми через пори всередину судини.

53. Вихід рослин на сушу і поступове збільшення їх розмірів в процесі еволюції стали можливими завдяки появі:

A. ксилеми*

B. коленхіми

C. епідерми

D. перидерми

E. кори

Ксилема – комплексна тканина, що забезпечує висхідну течію речовин. Складається з провідних трахеальних елементів (судин, трахеїд), механічних (деревинні або ксилемні волокна) і запасаючих (деревинна або ксилемна паренхіма) тканин. За походженням може бути первинною (утворюється прокамбієм чи перициклом) і вторинною (утворюється камбієм).

54. До видільних тканин зовнішньої секреції належать гідатоди, нектарники, осмофори, головчасті і клейкі волоски. Які з них виділяють суміш терпенів та слизу?

A. клейкі волоски*

B. нектарники

C. осмофори

D. головчасті волоски

E. гідатоди

Клейкі волоски виділяють суміш терпенів та слизу.

55. Залежно від кількості, форми і розміщення побічних клітин розрізняють різні види продихових апаратів. Замикаючі клітини оточені трьома побічними, одна з яких менша або більша від двох інших, назвіть тип продихового апарату...

A.анізоцитний*

B.аномоцитний

C. парацитний

D. діацитний

E. тетрацитний

Анізоцитний (різно-комірковий) – побічних клітин три, одна з яких менша за інші.

56. Клітини ізодіаметричні, галузисті, накопичують бальзами, смоли, ефірні олії, таніни, камеді, кристали. Назвіть дану анатомічну структуру...

A. секреторні клітини*

B. секреторні вмістища

C. канальці

D. смоляні ходи

E. молочники

Секреторні клітини – різноманітні за формою, розмірами, забарвленням. Певні систематичні групи рослин накопичують в них бальзам, смоли, олії, таніни, камеді, кристали оксалату кальцію, каучук, слиз тощо, звідси походять назви секреторних клітин: ефірноолійні, смоляні, танідоносні, каучуконосні.

57. Волоски або трихоми, зустрічаються у різних рослин; вони виконують різні функції, використовуються людиною, їх структура є діагностичною ознакою для визначення видів рослин. З волосків якої рослини виготовляють марлю, бинт, вату.

A. волоски на насінинах бавовнику*

B. волоски індійської кропиви

C. волоски-емергенці шипшини

D. волоски коноплі

E. волоски насіння череди

Волоски насіння бавовнику складається лише з однієї клітини, бувають довгі (до 10 мм) – волокнинки та короткі – пушок; служать джерелом вати і сировиною для текстильної промисловості.

58. У спеціальних структурах і секреторних клітинах рослин накопичуються кінцеві продукти метаболізму. У видів рослин родини Магнолієві в секреторних клітинах накопичуються ефірні олії. Ці клітини відрізняються від інших порівняно великими розмірами. Такі клітини називаються:

A. ідіобластами*

B. схизогенними вмістищами

C. лізогенними вмістищами

D. ефірними канальцями

E. нектарниками

Секреторні клітини – ідіобласти різноманітні за формою, розмірами, забарвленням. Певні систематичні групи рослин накопичують в них бальзам, смоли, олії, таніни, камеді, кристали оксалату кальцію, каучук, слиз тощо, звідси походять назви секреторних клітин: ефірноолійні, смоляні, танідоносні, каучуконосні.

59. При мікроскопії стебла виявлена покривна тканина, що складається з фелогену, корку і фелодерми. Такий комплекс тканин утворює:

A. перидерму*

B. епідерму

C. ксилему

D. флоему

E. коленхіму

Перидерма – вторинна комплексна покривна тканина, утворюється під епідермою або корою у кінці першого року життя. Включає твірну тканину фелоген або пробковий (корковий камбій) і похідні фелогену – пробку або корок і фелодерму. Воду і газообмін забезпечують сочевички.

60. При мікроскопії листка були виявлені поверхневі структури, що складаються з довгої ніжки і секретуючої багатоклітинної головки, які є...

A. залозистими волосками*

B. покривними волосками

C. всмоктуючими волосками

D. гідатодами

Залозисті волоски, емергенці, залозочки, лусочки епідерми найчастіше виділяють секрет спочатку в простір між оболонкою і кутикулою видільних або епітеліальних клітин, а після розриву кутикули в атмосферу. Відносяться до екзогенних видільних структур.

61. При вивченні стебла деревної рослини виявлена покривна тканина, що є сукупністю перидерм, це:

A. кірка*

B. епідерма

C. епіблема

D. ризодерма

E. екзодерма

Кірка або ретидом – вторинна чи третинна покривна тканина, яка утворюється в результаті багаторазового закладання і діяльності фелогену. Кірка – сукупність декількох перидерм і розміщених між ними тканин кори. В залежності від закладання фелогену розрізняють:

лускату кірку – шари фелогену розташовані під кутом один до одного (виноград, евкаліпт, вишня, кипарис);

кільцювату кірку – шари фелогену розміщені кільцями (береза). Водо- і газообмін через кірку забезпечують тріщини.

62. При мікроскопії листка встановлена наявність кристалоносної обкладки, яка супроводжує...

A. центральну жилку*

B. стовбчастий мезофіл

C. губчастий мезофіл

D. край листкової пластинки

E. опорні ідіобласти

Мезофіл листка пронизаний мережею жилок, що складаються з одного або кількох щільно зв’язаних колатеральних провідних пучків у яких флоема звернена до нижньої частини листа, а ксилема до верхньої. Камбій функціонує тільки в центральній жилці в період росту листової пластинки. Кристалоносна обкладка супроводжує головну жилку.

63. На серії зрізів через зону проведення кореня кавуна простежена поява і диференціація над первинною ксилемою вторинної бічної меристеми - ...

A. прокамбію

B. перициклу

C. коркового камбію

D. міжпучкового камбію

E. пучкового камбію*

Камбій у вигляді дуговидних ділянок утворюється з перициклу над променями первинної ксилеми та із прокамбію або паренхімою під флоемою.

64. Глечики жовті та латаття біля – водні рослини, у яких листки плавають на поверхні води завдяки наявності…

A. товстої кутикули

B. стовпчастої паренхіми

C. продихів на верхній епідерми

D. продихів на нижній епідерми

E. аеренхіми*

Аеренхіма або вентилююча паренхіма – повітряноносна тканина з великими міжклітинниками. Особливо добре розвинене у гідро і гігрофітів. Система міжклітинників тягнеться від листків до коренів, забезпечує їх аерацію і плавучість.

65. У препарованих квітках виявлено секреторні структури:

A. сочевички

B. гідатоди

C. продихи

D. шипи

E. нектарники*

Біля основи тичинкових ниток у квітках родини Brassicaceae наявні нектарники. Нектарники (медова залозка) – секреторні структури зовнішньої секреції у комахозапилювальних рослин, що виділяють нектар.

66. У складі м’якоті плода груші звичайної Pyrus communis виявлено групу паренхімних клітин з товстими оболонками та щілиновидними порами. Це свідчить, що ці клітини відносяться до…

1. склереїд*

2. кутової коленхіми

3. судин

4. волокон

5. трахеїд

Склереїди (кам’янисті клітини) – мертві паренхімні клітини з товстими здерев'янілими оболонками. Зустрічаються групами в кірці хвойних та деяких листяних порід, у твердих оболонках насіння і плодів.

67. При мікроскопічному аналізі фрагменту сировини виявлено прозенхімні клітини, оболонки яких мали облямовані пори. Для яких тканин властиві такі клітини?

A. провідних

B. механічних

C. запасаючих

D. покривних

E. твірних

Для провідних тканин характерні прозенхімні клітини, оболонки яких мають облямовані пори. До провідних клітин відносяться флоема і ксилема.

68. Мікроскопічне дослідження хвоїнки голонасінних показало, що під епідермою розташований шар товстостінних клітин, який виконує захисну і механічну функцію, це так звана ...

A. гіподерма

B. кристалоносна обкладка

C. ендодерма

D. коленхіма

E. склеренхіма

Гіподерма – це шар товстостінних клітин, який виконує захисну і механічну функції.

69. В складчастій паренхімі хвоїнки ялини виявлені порожнисті утворення, які заповнені живицею і вистелені з середини живими тонкостінними секреторними клітинами. Ці структури –…

A. смоляні ходи

B. молочники

C. гідатоди

D. залозки

E. нектарники

Смоляні ходи – це порожнисті утворення, які заповненні живицею і вистелені з середини живими тонкостінними секреторними клітинами. Відносяться до видільних тканин, внутрішньої секреції.

70. При мікроскопії квіткового стебла рослини у флоемі виявлена вся сукупність гістологічних елементів флоеми, а саме, ситовидні трубки ...

A. з клітинами супутницями, луб'яні волокна

B. без клітин-супутниць, дерев’яні волокна

C. з альбуміновими клітинами, дерев’яні волокна

D. з клітинами супутницями, дерев’яні волокна

E. без альбумінових клітин, дерев’яні волокна

Гістологічні елементи флоеми – ситовидні трубки з клітинами-супутницями, луб’яні волокна. Забезпечує низхідний тік.

71. В насінні, оплодні, у корі та серцевині стебла й підземних органів розвинена основна тканина, яка містить крохмальні або алейронові зерна, крапельки жирної олії. Ця паренхіма …

A. запасаюча

B. водонакопичуюча

C. повітроносна

D. асиміляційна стовпчаста

E. асиміляційна губчаста

Запасаюча паренхіма - основна тканина, розвинена в насінні, оплодні, у корі та серцевині стебла й підземних органів, містить крохмальні або алейронові зерна, крапельки жирної олії.

72. Ці клітини живі, вузькі, видовжені, з первинною тонкою оболонкою, щільно зімкнені й зв’язані з члениками ситовидної трубки плазмодесмами, оскільки утворюються зі спільних материнських клітин. Таке притаманне …

A. клітнам-супутницям

B. молочникам

C. судинам

D. трахеїдам

E. склереїдам

Клітини-супутниці живі, вузькі, видовжені, з первинною тонкою оболонкою, щільно зімкнені й зв’язані з члениками ситовидної трубки плазмодесмами, оскільки утворюються зі спільних материнських клітин.

73. Кора дуба, як лікарська сировина, складається із лубу та покривної тканини – …

1. перидерми

2. епідерми

3. екзодерми

4. веломену

5. гіподерми

Перидерма – вторинна комплексна покривна тканина. Вона захищає стебла деревних рослин, більшість підземних органів. Перидерма входить до складу таких видів лікарської рослинної сировини як кора, пагони, корені та кореневища. Включає твірну тканину фелоген, або пробковий камбій, і похідні фелогену – пробку, або корок, і фелодерму.

74. При мікроскопії кінчика кореня кукурудзи добре видно зовнішній шар клітин видозмінених в продовгуваті волоски, які виконують всмоктуючу та захисну функції. Як називається ця тканина ?

1. епіблема

2. епідерма

3. екзодерма

4. епідерміс

5. перидерма

Епіблема, або ризодерма – первина покривна тканина коренів у зоні всмоктування. Має кореневі волоски, які всмоктують воду і мінеральні речовини з субстрату.

75. При мікроскопії хвої сосни була виявлена основна тканина пухка, з внутрішніми петлевидними виростами оболонки, вздовж яких розташовані хлоропласти, цією тканиною являється …

1. складчаста паренхіма

2. губчаста хлоренхіма

3. полісадка паренхіма

4. запасаюча паренхіма

5. повітряноносна паренхіма

Складчаста паренхіма складає мезофіл голкоподібних, вузьколанцетних листків деяких видів хвойних і квіткових рослин. Оболонки клітин мають внутрішні складки, уздовж яких розміщенні хлоропласти.

76. В яких структурах плодів кропу пахучого та інших ефіроолійних рослин родини Apiaceae міститься ефірна олія ?

1. схизогенні ефіроолійні канальці

2. залозисті трихоми

3. членисті молочники

4. лізигенні ефіроолійні канальні

5. видільні тканини

Схизогенні вмістилища являють собою великі міжклітинні порожнини, які з’являються внаслідок поділу і розходження секреторних клітин. Ходи і канали – трубчасті утвори з чіткими обрисами внутрішніх меж, оскільки вистелені зсередини секреторними, або епітеліальними клітинами.

77. У м’якуші листя (чай, бегонія, плющ) зустрічаються склереїди у формі гантелей або трубчастих кісток. Це …

1. остеосклереїди

2. макросклереїди

3. трихосклереїди

4. астросклереїди

5. брахіосклереїди

Остеосклереїди – мають форму гантелей або трубчастих кісток, зміцнюють м’якуш листків, шкірку насінин, оплодні.

78. Наявність в клітинах алейронових або крохмальних зерен, чи крапельок жирної олії характерна для паренхіми …

1. запасаючої

2. стовпчатої

3. cкладчастої

4. губчастої

5. водозапасаючої

Запасаюча паренхіма – містить алейронові або крохмальні зерна, крапельки жирної олії. Вона знаходиться в корі, деревині, серцевині вегетативних органів.

79. Мікроскопія епідерми листка дводольної рослини показала, що клітини не відрізняються від базисних. Отже тип продихового апарату …

1. аномоцитний

2. діацитний

3. парацитний

4. тетрацитний

5. анізоцитний

80. При мікроскопічному аналізі фрагменту сировини виявлено прозенхімні клітини, оболонки яких мали облямовані пори. Для яких тканин властиві такі клітини?

1. *Провідних.

2. Механічних.

3. Запасаючих.

4. Покривних.

5. Твірних.

Для провідних тканин характерні прозенхімні клітини, оболонки яких мають облямовані пори. До провідних клітин відносяться флоема і ксилема.

81. Анатомічні ознаки – продихи діацитного типу, характерні ефірно-олійні залозки: видільні структури з короткою ніжкою і великою кулястою головкою із 8 або 12 радіально розташованих секреторних клітин – характерні для представників родини –

A. Lamiaceae.

B. Fabaceae.

C. Apiaceae.

D. Polygonaceae.

E. Asteraceae.

Lamiaceae (родина Губоцвітні). Анатомічні ознаки – продихи діацитного типу, характерні ефірно-олійні залозки: видільні структури з короткою ніжкою і великою кулястою головкою із 8 або 12 радіально розташованих секреторних клітин.

82. Анатомічні ознаки – характерні ефірно-олійні залозки, що мають парну кількість клітин, розташованих двома рядами в 3-4 яруси. Це дозволяє припустити, що рослина належить до родини…

A. Asteraceae.

B. Fabaceae.

C. Apiaceae

D. Polygonaceae.

E. Lamiaceae

Asteraceae (родина Айстрові). Анатомічні ознаки – характерні ефірно-олійні залозки, що мають парну кількість клітин, розташованих двома рядами в 3-4 яруси.

83. Встановлено, що в листях Eucalyptus globulus маються порожнини з чіткими внутрішніми кордонами, заповненні ефірними оліями. Це:

A. Схизогенні вмістилища.

B. Нечленисті молочники.

C. Смоляні ходи.

D. Членисті молочники.

E Лізигенні вмістилища.

Схизогенні вмістилища, які відносяться до видільних тканин мають порожнини з чіткими внутрішніми кордонами.

84. Діагностичною ознакою певної кількості видів родини Papaveraceae є наявність внутрішніх трубчастих секреторних структур з …

1. *Молочним соком.

2. Ефірною олією.

3. Дубильними речовинами.

4. Флавоноїдами.

5. Іридоїдами.

Молочний сік –латекс білого чи забарвленого кольору містить прозенхімні клітини, або трубчасті членисті утвори молочники.

85. При мікроскопічному аналізі сировини виявленні ефіроолійні залозки і Т-подібні волоски. Для якого із видів перерахованих видів сировини вказані ознаки можуть бути підтвердженням

1. *Листки полину гіркого.

2. Трави гірчака перцевого.

3. Листка красавки.

4. Листка деревію.

5. Листка м’яти перцевої.

Листки полину гіркого вегетативні пагони вкорочені з прикореневою матковою розеткою, генеративні, здовженні, – закінчуються волоттю кошиків.

86. Для одержання евкаліптової олії листя евкаліпту подрібнили, щоб повніше вилучити олію з ...

A. ендогенних вмістищ

B. екзогенних залозок

C. покривних волосків

D. ситовидних трубок

E. судин ксилеми

87. Мікроскопічний аналіз листків Мепthа ріреritа підтвердив наявність в епідермі характерних ...

A. вмістищ

B. шипів

C. ефіроолійних залозок

D. молочників

88. Доведено, що синтез і накопичення в органах чистотілу звичайного - Сhelidoпіит таjus оранжевого латексу забезпечують спеціалізовані секреторні структури ...

A. канальці

B. гідатоди

C. молочники

D. трихоми

E. вмістища

89. Дослідженням поперечного зрізу кореневища встановлена наявність провідних пучків, в яких між вторинною флоемою і вторинною ксилемою є меристематична тканина - ...

A. прокамбій

B. камбій

C. фелоген

D. перицикл

E. дерматоген

90. Анатомо-гістохімічними дослідженнями підтверджено: терпентинна олія Ріпиs silvеstris, що має антимікробну, антивірусну і подразнюючу дію, накопичується в...

A. схизогенних ходах

B. лізигенних ходах

C. членистих молочниках

D. нечленистих молочниках

E. ефіроолійних канальцях

91. На поздовжньому зрізі корової частини кореня кульбаби добре помітні трубчасті видільні структури із густим вмістом. Вони з'єднані між собою бічними виростами. Такі ознаки мають ...

A. членисті молочники з анастомозами

B. нечленисті, негалузисті молочники

C. членисті молочники без анастомозів

D. нечленисті, галузисті молочники

92. На поздовжньому зрізі стебла Quercus robur у складі флоеми виявлені тяжі щільно зімкнених прозенхімних клітин із загостреними кінцями і рівномірно потовщеними, частково здерев'янілими оболонками. Отже, це...