- •Ю. І. Муляр, о. В. Дерібо
- •Передмова
- •1 Загальні положення
- •1.1 Токарні верстати з чпк та їх технологічні можливості
- •1.2 Номенклатура оброблюваних деталей
- •1.3 Послідовність виконання переходів
- •1.4. Інструмент для обробки тіл обертання
- •Продовження таблиці 1.1
- •1.5. Зони обробки
- •1.6. Типові схеми токарної обробки
- •На прикладі ступінчастого вала (рис. 1.7, а) сформуємо зону чорнової обробки та розподілимо напуск між робочими ходами.
- •2. Характеристика верстата моделі 16к20т1.02
- •2.1. Призначення та область застосування верстата
- •2.2. Загальне компонуваннята принцип роботи верстата
- •2.3. Склад верстата
- •2.4. Технічна характеристика
- •3.1. Пчпк та пульт оператора
- •3.2. Панелікерування верстатом
- •Підготовка керувальної програми
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Головне призначення буквених адрес. Формат адрес
- •4.3 Підготовча функція g
- •4.4. Допоміжна функція м
- •4.5 Програмування режимів обробки
- •4.5.1 Програмування швидкості головного руху
- •4.5.2. Програмування робочої подачі
- •4.6 Програмування номера інструмента
- •4.7 Програмування переміщень
- •4.7.1 Системи відліку
- •4.7.2 Позиціювання (швидкий рух)
- •4.7.3 Переміщення з робочою подачею
- •4.7.4 Позиціювання по двох осях
- •4.7.5 Обробка фасок
- •4.7.6. Кругова інтерполяція
- •4.7.8. Обробка галтелей та скруглень
- •4.8. Повторення частини програми за функцією g25
- •4.9. Задання зміщення нуля за функцією g92
- •4.10. Безумовний перехід р
- •4.11. Витримка часу за функцією g4
- •5. Постійні технологічні цикли
- •5.1. Однопрохідний поздовжній цикл g70
- •5.2.Однопрохідний поперечний цикл g71
- •5.3. Багатопрохідний чорновий поздовжній цикл g77
- •5.4. Багатопрохідний чорновий поперечний цикл g78
- •5.6. Цикл глибокого свердління g73
- •5.6. Багатопрохідний цикл точіння торцевих канавок g74
- •5.8. Багатопрохідний цикл різенарізання g31
- •5.9 Цикл нарізання різі мітчиком (плашкою) за функцією g33
- •Примітка: у циклах g31 та g33 клавіша під час виконання циклу блокується.
- •6. Приклади розробки фрагментів керувальних команд
- •Вихід у початкову точку кп
- •Перший цикл
- •7. Лабораторна робота: “Розробка керувальної програми та налагодження токарного верстата з чпк”
- •Устаткування та пристрої, що використовуються в роботі
- •Порядок виконання роботи
- •Методика виконання роботи
- •7.3.1. Розробка розрахунково-технологічної карти
- •7.3.2. Особливості проектування операцій токарної обробки на верстатах з чпк
- •7.3.3. Особливості програмування обробки на верстаті 16к20т1.02
- •7.3.4. Підготовка пчпк до роботи
- •7.3.5. Підрежим виходу у фіксовану точку
- •7.3.6 Режим розмірної прив’язки інструмента
- •7.3.7 Особливості реалізації підрежиму виходу у фіксовану точку та режиму розмірної прив’язки інструмента під час виконання лабораторної роботи
- •7.3.8 Вибір розташування вихідної точки програми
- •7.3.9 Введення, відпрацювання та корекція керувальної програми
- •7.5 Вимоги до оформлення звіту
- •7.6 Система модульно-рейтингового оцінювання лабораторної роботи
- •Організація проведення лабораторної роботи та заходи з техніки безпеки
- •Питання для самопідготовки
- •Список літератури
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г
7.3.2. Особливості проектування операцій токарної обробки на верстатах з чпк
Під час розробки РТК і керувальних програм для токарних верстатів слід враховувати такі рекомендації [1]:
–на операціях обробки деталей з центральним отвором, обробка отвору виконується після чорнової підрізки торця;
– чорнову підрізку торців виконують із подачею різця «до центру»;
– під час чистової підрізки торця різець має рухатись від «центра» до «периферії»;
– чистову обробку поверхонь деталей типу «вал», «втулка» або «фланець» слід виконувати з безперервною подачею контурного різця;
– перед початком свердління отвору торець заготовки центрується центровим свердлом або спеціально заточеним різцем;
– під час обробки ступінчастого отвору в суцільній заготовці спочатку потрібно виконувати свердління інструментом більшого діаметра, а потім меншого;
– у кінці робочого ходу зенкера, цековки або зенковки для забезпечення правильної форми та зменшення шорсткості обробленої поверхні програмують витримку часу (1...2 с);
–зенкери найчастіше застосовуються в крупносерійному і масовому виробництві і тому для обробки на верстатах з ЧПК, які є обладнанням переважно дрібносерійного і середньосерійного виробництва, майже не використовуються;
– розточування поверхонь продуктивніше, ніж розсвердлювання (бо найчастіше застосовують свердла зі швидкорізальної сталі);
– керувальна програма має забезпечити надійне стружколамання під час різання. Це досягається, наприклад, змінною робочою подачею в одному робочому ході, періодичними короткочасними зупинками під час чорнової обробки тощо;
– кількість робочих ходів у процесі нарізання різі залежить від кроку різі, матеріалу заготовки, шорсткості поверхні та вибирається за довідником [1]; глибина різання для кожного робочого ходу вибирається з умови постійного навантаження на різець, тобто приблизної рівності сумарної площі зрізу для кожного проходу (для визначення глибини різання необхідно знати висоту профілю різі, для цього застосовуються або довідник або залежність h= 0.65t, деt– крок різі).
7.3.3. Особливості програмування обробки на верстаті 16к20т1.02
Програмуючи верстат типу 16К20Т1.02 з ПЧПК «Электроника НЦ–31» потрібно враховувати, що:
– інструментальні блоки, за допомогою яких стрижневі інструменти (свердла, розвертки, розточувальні різці тощо) установлюються у відповідні гнізда револьверної головки верстата, займають дві позиції. Тому відповідний інструмент нумерується непарним номером;
– програмуючи швидкий підхіддо точки, рекомендується спочатку задавати координату Z, а потім – X, авідхід– навпаки;
– коли вершина різця скруглена, то під час програмування обробки, наприклад, дуги кола необхідно вводити коригування координат кінцевої точки дуги за розрахунками або даними вимірювань пробної деталі;
– коли програмують цикли для нарізання багатозахідної різі, то програмується нарізання кожного заходу. Після кожного циклу різець за програмою зміщується праворуч (для правої різі) на величину кроку різі. Під адресою F у програмі записується не крок різі, а хід, тобто крок помножений на кількість заходів.
7.3.4. Підготовка пчпк до роботи
Пристрій числового програмного керування типу «Электроника НЦ–31» вмикається разом з верстатом за допомогою перемикача підведення живлення та вхідного автомата (див. поз. 1 рис. 3.2). Одночасно на пульті оператора (див. рис. 3.1) засвічується сигнальна лампочка «ПУСК» – над клавішею 17, яка горить декілька секунд. У цей час відбувається тестування працездатності пристрою; якщо проходження тесту правильне, то через декілька секунд лампочка над указаною клавішею «ПУСК» починає миготіти. Тепер потрібно натиснути на цю клавішу й лампочка над нею згасне, а на індикаторах ІІ та ІІІ висвітлюються нулі, що буде сигналом готовності системи до роботи. Після цього необхідно натиснути на кнопку подачі напруги на привод (кнопка «ПОДАЧА НАПРЯЖЕНИЯ», поз. 3, рис. 3.2), яка знаходиться на панелі керування верстата.
Інколи, під час вмикання верстата подача напруги на приводи затримується і система може сприйняти це як несправність у живленні; при цьому починає миготіти сигнальна лампочка «ВНИМАНИЕ», а на індикаторі Ш може з’явитися код 821. У цьому разі потрібно натиснути клавішу 9 «СБРОС», а потім знову натиснути на кнопку подачі напруги на приводи.
Коли після проходження тесту починає миготіти сигнал на лампочці «ВНИМАНИЕ», потрібно скинути цей сигнал натискуванням на клавішу 19. Після цього знову загорається на декілька секунд лампочка над клавішею 17 «ПУСК» і контрольний тест повторюється. Якщо контрольний тест пройшов нормально і починає миготіти лампочка над указаною клавішею, то потрібно натиснути на кнопку подачі напруги на привод і починати робити на верстаті у потрібному режимі. Якщо ж знову починає миготіти лампочка «ВНИМАНИЕ», лампочки над клавішами 13 та 17, а також засвічуються лампочки над адресами індикатора Ш, то це означає, що в системі керування або верстаті є несправність. Натисканням на клавішу 17 викликається код несправності, за яким можна визначити причину несправності та вжити необхідних заходів.