Лекція №3. Тема: Етапи проведення економетричного аналізу .

У стислому вигляді економетричній аналіз складається з таких етапів:

1) формулювання гіпотези (теорії);

2) розробка економетричної моделі для перевірки цієї гіпотези (теорії);

3) оцінка параметрів цієї моделей ;

4) перевірка моделі і статистичні висновки;

5) прогнозування на основі отриманої моделі.

Кейнс стверджував: “Що споживання збільшується при зростанні доходів, але не на ту ж саму суму на яку збільшився дохід”. Хоча й Кейнс підкреслював, що існує позитивна залеж­ність між споживанням та доходом. Він не визначав чіткого функціонального зв'язку між усіма цими величинами. Для спрощення економетрист вважає, що кейнсіанська функція споживання має вигляд:

y = b_о +b₁х + e, 0 < b₁ < 1,

де x - доход;

b_о, b₁ - параметри моделей;

b₁- тангенс кута нахилу = граничній схильності

до споживання (МРС);

e - випадкова величина (похибка).

Ця модель показує лінійну залежність між споживанням та доходом. Вона є одним з можливих прикладів економетричної моделі. Якщо модель складається лише з одного рівняння, то вона називається простою, в іншому випадку - складною.

Використання моделі для аналізу. Припустимо, що економіст-урядовець оцінює кейнсіанську функцію споживання та отримує такі результати:

= 5 +0.7х ,

де -витрати на споживання, а x – доход у мільярдах гривень. Припустимо, щ уряд вважає, що витрати на суму 1060 мільярдів гривень утримають безробіття на низькому рівні, скажімо, 5%. Який рівень доходу гарантуватиме саме таку кількість витрат на споживання? Припускаємо, що ця модель дійсна, тоді:

1060 = 5.0 + 0.7х, х = 1055/0.7 = 1507,

тобто доход на суму 1507 мільярдів гривень при даній МРС=0.7 спонукає до витрат на суму 1060 мільярдів гривень.

Як показують обчислення на найпростішому умовному рівні, дослід­жувана модель може використовуватись для аналізу та досягнення різних політичних цілей. Завдяки відповідній податковій чи кредитно-грошовій політиці уряд може контролювати змінну у чи маніпулювати нею, щоб створити бажаний рівень доходу х.

Лекція №4. Тема: Етапи моделювання.

І етап. Постановка задач.

При постановці задачі необхідно діагностувати, проаналізувати функціонування системи, що моделюється, включаючи й визначення кількісних та якісних параметрів системи; зібрати повну інформацію про систему, вивчити та співставити різні альтернативні рішення щодо складання системи. Множину оцінювальних параметрів обирають з урахуванням вимог щодо її повноти, мінімальності та дієвості.

II етап. Побудова формалізованої системи.

Цей етап включає підготовку та систематизацію вихідної інформації, визначення параметрів, що характеризують стан процесу, який моделюється. Залежності між структурними елементами необхідно описати за допомогою функцій, тобто формалізувати.

ІІІ етап. Побудова моделі.

Охоплюються усі суттєві залежності й параметри реального об'єкта відповідно до мети дослідження.

Вимоги до побудови економіко-математичних моделей:

1. побудована модель має відображати реальну структуру вашого об'єкта

2. забезпечення єдності масштабу та дотримування відповідної розмірності економічних величин;

3. розрізняються керовані, напівкеровані, некеровані параметри моделі.

ІV етап. Дослідження моделі, перевірка на адекватність та оцінка

результатів дослідження.

На цьому етапі вивчаються головні економічні закономірності, які є оптимальним розв’язком задачі.

Причини порушення адекватності економіко-математичної моделі:

1) невірна структура об'єкта;

2) відсутність суттєвих факторів в моделі, та наявність несуттєвих;

3) спрощення функціональних залежностей;

4) неточна оцінка параметрів;

5) використання ітераційних методів.