231. Вводять, використовують і виводять акушерський інструмент під час рододопомоги:

+Лише під контролем руки акушера.

- Лише під наглядом акушера.

-Лише після консультації акушера.

- Лише під час виявлення терміну вагітності.

232. Особливості рододопомоги у разі тазового предлежання плода:

+Надають допомогу для швидкого виведення плода.

- Переводять у головне передлежання .

- Не втручаються у родовий процес.

233. Під час черевного і спинного передлежання плід переводять:

+У головне передлежання.

+У тазове передлежання .

- Немає різниці у яке передлежання.

- Очікують настання родів.

234. Акушерський інструмент поділяють на групи:

+Інструмент для витягування плодів, інструмент для фетотомії, допоміжний інструмент для відштовхування плодів.

- Інструмент для фетотомії, хірургічний інструмент, додатковий інструмент.

- Інструмент для витягування плодів, інструмент та прилади для введення лікарських речовин, додатковий інструмент.

- Ланцюгові ножі Маша і Лінгорста.

235. Для витягування плода використовують інструмент:

+Акушерські мотузки і тясьма, очні гачки, анальні гачки, реберні гачки,екстрактори.

- Акушерські клюки Гюнтера, Кюна, Афанасьева, петлепровідники Лінгорста і Цвіка.

- Ланцюгові ножі Маша і Лінгорста.

- фетотоми

236. Акушерська мотузка або тасьма, це:

+Міцна, гладенька, м’яка мотузка – товщиною 0,5-0,8 см, довжиною 1,5-3 м, на обох кінцях із вушками.

- Міцна, гладенька, м’яка мотузка – товщиною 2-4 см, довжиною 1,5-3 м, на обох кінцях із вушками.

- Міцна, гладенька, м’яка мотузка – товщиною 2-4 см, довжиною 5,5-7 м, на обох кінцях із вушками.

237. Кінцівки плода фіксують:

- Петлю з мотузки необхідно розташовувати нижче путових суглобів

- Петлю з мотузки необхідно розташовувати вище кульшових суглобів.

+Петлю з мотузки необхідно розташовувати вище путових суглобів.

238. Фіксувати акушерську петлю на нижній щелепі плода можна лише:

- у живого плода.

- у мертвого плода.

- не можна.

+можна для виправлення завертання голови

239. Правила використання очних гачків у живих плодів:

+Живим плодам гачки вводять лише у внутрішні кути очей.

- Гачки вводять у орбіту ока живого плода.

- Гачки вводять позаду ока живого плода.

- гачки не вводять.

240. Екстрактори є:

- Мюзо, Афанасьева, Ордіна, Лінгорста.

+Пфлянца, Хавренкова, Варганова і Юмакіна.

- Крея-Шотлера, Вітта.

- Персена і Цвіка.

241. Екстрактори застосовують:

- Для відштовхування плодів у матку.

- Для полегшенння відштовхування плодів у овець і кіз.

+Для полегшення витягування плодів у корів.

- Для визначення терміну вагітності

242 Прихований ніж Малькмуса від ножа Афанасьєва відрізняється:

+У ножа Малькмуса лезо виступає поміж металевих пластин ручки у щілину, а у Афанасьєва – висувається із ручки вперед.

- Вони не мають різниці.

- У ножа Афанасьєва лезо виступає поміж металевих пластин ручки в щілину, а у Малькмуса висувається із ручки вперед.

243. Фетотом – це:

- Інструмент для відштовхування плода.

- Інструмент для витягування плода.

+Інструмент для розрізання плода.

- Інструмент для введення лікарських речовин

244. Фантом являє собою:

- Модель передньої частини корови.

+Модель тазової частини корови.

- Модель грудної клітки корови.

- Модель для введення лікарських речовин.

245. До допоміжних відносять інструмент:

- Акушерські мотузки і тасьми.

- Акушерські гачки-очні, шарнірні, реберні, анальні.

+Петлепровідники, петлепилопровідник,

- Інструмент для розрізання плода

246. Акушерські клюки є:

- Мюзо, Крея-Шотлера, Лінгорста, Цвіка.

- Пфляна, Хавренкова, Варганова, Юмакіна.

+Гюнтера, Кюна, Афанасьєва, Беккера.

- Клюки для введення лікарських речовин.

247. Шпателі використовують з метою:

- Для відокремлення м’язів від кісток у разі закритих методів фетотомії.

+Для відокремлення шкіри від м’язів у разі закритих методів фетотомії.

- Для відокремлення голови плода у разі закритих методів фетотомії.

- Для введення лікарських речовин.

248. У разі сумнівного прогнозі не можна застосовувати лікарські засоби:

+Креолін, лізол, карболова кислота, йодоформ, камфорне масло.

- Хлористий кальцій, глюкозу, вітаміни.

- Антибіотики, біостимулятори, іхтіол.

- гормональні препарати.

249. Довжина тулуба у новонароджених нормотрофіків телят, лошат, ягнят, поросят (см):

+80-100; 100-150; 30-50; 15-20

- 60-70; 80-95; 20-25; 10-14

- 110-120; 160-200; 60-70; 25-30

- 130-140; 190-210; 80-90; 45-50

250. Маса новонароджених гіпотрофіків: телят, лошат, ягнят, поросят (кг):

+До 15; до 25; до 1; до 0,5.

- До 30; до 40; до 4; до 1,5

- До 20; до 30; до 2; до 0,8

- До 20; до 50; до 3; до 3,5

251. Оцінювання новонародженних нормотрофіків телят, лошат за характером різців:

+У телят прорізались всі різці; у лошат – всі різці та ікла.

- Навколо різців червона кайма; різці хитаються.

- Прорізались защепи та внутрішні середні різці.

252. Рефлекс руху проявляється у новонародженних телят, лошат, ягнят, поросят нормотрофіків через (хв):

-60-90; до 90; 100-180; 30-40.

+20-60; до 60; 20-90; 5-10

-100-130; 100-150; 190-220; 50-60 .

-140-160; 160-170; 220-240;

253. Рефлекс ссання у новонародженниих телят, лошат, ягнят, поросят нормотрофіків проявляться через (хв.):

-100-130; 100-150; 100-120; 40-60

-140-160; 160-200; 130-18; 70-90

+30-90; до 90; 20-90; 5-10.

-110-120; 110-120; 110-120; 20-40.

254. Допомога у разі завороту голови плода у бік:

+Петлями фіксують кінцівки, відштовхують у матку, а голову плода підтримують рукою і, підтягуючи, виправляють.

- Витягують плід не виправляючи голови.

- Плід переводять у тазове передлежання.

255. Порядок рододопомоги у разі живих двійнят:

- Виконують фетотомію.

+На всі кінцівки накладають петлі, визначають передні і задні та їх преналежність плодам. Витягують спочатку верхній, нижній відштовхують у матку, а потім витягують нижній.

- На всі кінцівки накладають петлі і обидва плоди витягують разом.

- Плід переводять у тазове передлежання.

256. Неплідність, це:

+Тимчасова або постійна втрата відтворної функції.

- Порушення родового акту.

- Патологічний перебіг післяродового періоду.

- Період від запуску до родів.

257. Автор класифікації форм неплідності у самок і самців с.-г. тварин:

- І.І.Воронін

- Д.Д.Логвінов

+А.П.Студенцов

- М.Ф.Іванов.

258. Етіологічні фактори аліментарної неплідності у самок:

+Годівля за незбалансованими раціонами, ожиріння, наявність екзотоксинів у кормах, неповноцінна годівля тварин у період їх росту та розвитку.

- Недорозвинутість статевих органів.

- Інтоксикація, скорочені строки сухостійного періоду.

- Скорочений термін сервіс-періоду.

259. Вроджена неплідність у самок виникає внаслідок:

- Порушення обміну речовин.

- Персистенції жовтого тіла.

+Гермафродитизму.

- Скороченого строку сухостійного періоду

260. Стареча неплідність зумовлюється:

- Абортом.

+Атрофічними процесами в тканинах гонад і матки.

- Запаленням яєчників.

- Скороченим строком сухостійного періоду

261. Причини симптоматичної неплідності:

+Хвороби статевих та інших органів незаразного, інфекційного та інвазійного характеру.

- Порушення технології штучного осіменіння.

- Аномалія внутрішньоутробового розвитку.

- Інтоксикація, скорочені строки сухостійного періоду

262. Експлуатаційна форма неплідності у корів виникає внаслідок:

- Порушень технології утримання.

+Подовження лактаційного періоду.

-Неповноційної годівлі.

-Інтоксикації організму.

263. Кліматична форма неплідності у корів зумовлюється:

+Несприятливими погодними умовами.

-Порушеннями умов утримання

-Клімаксом.

-Інтоксікацією організму.

264. Штучно-набута форма неплідності виникає внаслідок:

-Кастрації самок.

- Планових пропусках осіменінь самок під час стадії збудження статевого циклу.

+Порушеннями технологій штучного або природного осіменінь.

- Скороченого строку сухостійного періоду

265. Неплідною вважають корову:

- Від якої протягом року не отримали приплід.

- З патологічним перебігом родів.

+Яка протягом 30 днів після родів не проявила стадію збудження

статевого циклу та не запліднилась.

- Самка віком 15–18 місяців.

266. Неплідна телиця –це:

+Самка, яка не запліднилася протягом місяця після досягнення нею фізіологічної зрілості.

- Телиця, яка досягла статевого дозрівання, але не осіменялася.

- Самка віком 15–18 місяців.

- З патологічним перебігом родів

267. Неплідною свиноматкою вважається самка, яка:

+Не запліднилася через місяць після відлучення поросят.

- Не досягла фізіологічної зрілості до 12–ти місяців.

- Не запліднилася протягом парувального сезону.

- Не досягла фізіологічної зрілості до 10–ти місяців.

268. Розміри неплідності стада визначають з метою:

+Об’єктивногооцінюваннярівня відтворення стада.

- Виявлення недоліків у роботі техніка штучного осіменіння.

- Визначення причин гінекологічних хвороб у самок.

- Визначення сухостійного періоду у корів.

269. Розміри неплідності складаються з:

- Кількості недоотриманих телят за рік.

- Кількості ялових корів.

+Суми днів неплідності кожної корови стада.

- Тривалості сухостійного періоду.

270. Складові міжотельного інтервалу:

- Термін вагітності та тривалість післяродового періоду.

- Тривалість післяродового періоду та лактації.

+Термін сервіс-періоду та тривалість вагітності.

271. Тривалість післяродового періоду у корови (днів):

- 10-20

+30

- Більше 30-ти

- Більше 50-ти.

272. Міжотельний інтервал складає (днів):

- 315

- 350

+365

- 425.

273. Неплідність корів призводить до:

-Народження неповноцінних телят.

+Недоотримання телят і молока.

- Значної поширеностї абортів.

- Скорочення тривалості сухостійного періоду.

274. Від неплідної корови з продуктивністю 4000 кг щоденно недоотримують молока (кг):

- 0,3.

- 3.

+30.

-35

275. Економічний збитки від неплідності корів визначають за:

- Витратами на годівлю та утримання неплідних корів.

- Вартістю спермодоз, витрачених на осіменіння неплідних самок.

+Вартістю недоотриманих телят, молока та витратами на лікування неплідних корів.

- вартістю обладнання для утримання тварин.

276. Розміри неплідності (у днях) за методикою Г.В. Звєрєвої визначають:

+Відніманням продуктивно використаних корово-днів від кількості корово-днів по стаду.

- За кількістю недоотриманих телят на 100 корів.

- За величиною індексу осіменіння.

- За тривалістю сухостійного періоду.

277. Акушерська диспансеризація – це:

+Комплекс діагностичних, профілактичних лікувальних заходів, направлених на забезпечення нормального перебігу вагітності, родів і післяродового періоду у самок.

- Проведення своєчасної рододопомоги самкам.

- Заходи, направлені на профілактику абортів.

- Визначення терміну вагітності.

278. Акушерскій диспансеризації підлягають:

- Неплідні самки.

- Самки, які досягли фізіологічної зрілості.

+Самки у період від встановлення у них вагітності до закінчення інволюції статевих органів після родів.

-Самки віком 12-15місяців.

279. Кратність проведення акушерської диспансеризації:

- Багатократно, залежно від рівня відтворення стада.

+Поетапно: вперше – корів під час запуску; друга – під час родів; третя

– у період інволюції статевих органів..

- Одноразово – у кінці календарного року.

- Один раз у два роки.

280. Акушерська диспансеризація корів під час запуску включає в себе:

- Вакцинацію самок проти сальмонельозу та колібактеріозу.

- Визначення термінів вагітності.

+Відбір крові для проведення біохімічних досліджень.

- визначення тривалості сухостійного періоду.

281. У сироватці крові сухостійних корів під час диспансеризації визначають вміст:

+Загального білку, кальцію, фосфору, сечовини, каротину, вітаміну А, цукру, кетонових тіл ,кислотну ємкість тощо.

- Вміст статевих гормонів.

- Формені елементи.

282. Під час диспансеризації сухостійних корів є обов’язковим проведення дослідження :

- Визначення функціонального стану шийки матки.

- Трансректальне пальпаторне оцінювання морфофункціонального стану яєчників.

+Дослідження молочної залози та її секрету (за наявності )

- визначення тривалості сервіс-періоду.

283. У разі виявлення порушень обміну речовин у сухостійних корів необхідно:

- Організувати пасовищне утримання самок.

+Провести відповідну корекцію раціонів, застосовувати парентеральне введення вітамінних, мінеральних, антиоксидатних, загальностимулювальних препаратів.

- Відокремити хворих тварин в окремі групи та проводити у них щоденний контроль за перебігом вагітності.

-надати акушерську допомогу

284. У разі проведення акушерської диспансеризації корів під час родів:

- Визначають смертність новонароджених.

- Стимулюють родову активність у самок.

+Проводять контроль за перебігом родів.

- Визначають тривалість сервіс-періоду.

285. Метою післяродової акушерської диспансеризації є:

-Своєчасна ізоляція корів з акушерськими хворобами з репродуктивного стада.

+Своєчасні діагностика, лікування та профілактика післяродових акушерських патологій.

- Оцінювання морфофункціонального стану новонароджених.

- Організація пасовищного утримання самок.

286. Післяродову акушерську диспансеризацію потрібно проводити:

+На 2-3-й, 5-7-й, 13-14-й дні та в кінці післяродового періоду.

- Одноразово, на 5-й день після родів.

- Одноразово, в кінці післяродового періоду.

- Один раз у квартал.

287. Фізіологічний перебіг післяродового періоду у корів характеризується закінченням інволюції статевих органів до:

-10-го дня після родів.

+30-го дня після родів.

- 60-го дня після родів.

- 6-ти місяців.

288. Гінекологічній диспансеризації підлягають:

-Вагітні самки.

- Неплідні самці.

+Неплідні самки.

289. Вкажіть кратність проведення гінекологічної диспансеризації:

- Одноразово – на початку календарного року.

- Одноразово – перед пасовищним періодом.

- Щомісячно.

+У разі відсутності статевої циклічності чи перегулів самки.

290. Під час гінекологічної диспансеризації виконують:

+Комплексне дослідження статевих органів неплідних самок.

- Діагностику вагітності.

- Визначення індексу осіменіння.

- Визначення тривалості сухостійного періоду.

291. Результати проведених акушерської та гінекологічної диспансеризації оформляють:

+У вигляді акту.

- Записують у журнал осіменінь та розтелів корів і телиць.

- В усній формі доповідають керівництву господарства.

- Передають електронною поштою.

292. Андрологічна диспансеризація – це:

- Комплекс заходів, які забезпечують відбір самців для отримання від них спермопродукції.

- Комплекс заходів, спрямованих на своєчасне виявлення та вибраковку неповноцінних самців-плідників.

+Комплекс заходів, спрямованих на вивчення показників відтворної функції у плідників, своєчасне виявлення, лікування та профілактику у них захворювань і функціональних розладів статевих органів.

293. Андрологічній диспансеризації підлягають:

- Неплідні самці.

- Самці, які підлягають вибраковці.

+Самці-плідники та молоді самці, з поміж яких відбирають тварин для племінних цілей.

- Самки віком 12-15 місяців.

294. Андрологічна диспансеризація базується на проведенні досліджень:

+Клінічного дослідження самців, оцінювання статевих рефлексів та еякуляту.

- Гормональних дослідженнях крові та плазми сперми.

- Біохімічного аналізу кормів.

- Визначення білка у крові.

295. Вкажіть етапи проведення андрологічної диспансеризації:

+Дослідження молодняку до 6 місяців; самців, які досягнули статевої зрілості ( 10-12 міс.) та бугаїв-плідників.

- Дослідження новонароджених самців та самців за досягнення статевої зрілості.

- Безетапно досліджують усіх самців, не залежно від віку.

- Дослідження самок 14-16 місячного віку.

296. Самка великої рогатої худоби вважається неплідною за відсутності запліднення:

+На 31 день після родів.

- На 60 день після родів.

- Якщо не отримали протягом року теля.

- Через 90 днів після родів.

297. Економічна категорія, яка показує відсоток самок у стаді, що не дали приплоду протягом календарного року – це:

+Яловість.

- Неплідність.

- Перегули.

- Кількість отриманого молока від корови.

298. Інфантилізм, фримартинізм, гермафродитизм характерні для:

- Симптоматичної неплідності.

+Вродженої неплідності.

- Штучно-набутої неплідності.

299. Тимчасова чи постійна нездатність тварини репродуктивного віку давати нащадків – це:

- Яловість.

+Неплідність.

- Малоплідність.

- Гермафродитизм.

300. Класифікація неплідності сільськогосподарських тварин була запропонована:

- В.С. Шипіловим.

+А.П. Студенцовим.

- Б.А. Башкіровим.

- М.Ф.Іванов.

46