Конституційне право України

1. Конституційне право України 1

2. Предмет конституційного права України. Поняття та склад конституційно правових відносин. Суб’єкти, об’єкти конституційно правових відносин. 1

3. Принципи конституційного права України. Поняття Конституції України 1996р. 3

4. Загальна характеристика конституційного ладу України. 4

5. Конституційні основи державного та суспільного ладу України. 5

6. Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні. 5

7. Поняття і види форм безпосереднього народовладдя в Україні. 6

8. Верховна рада України – єдиний орган законодавчої влади в Україні. 8

9. Президент України. 9

10. Органи виконавчої влади України 10

11. Конституційний суд України. 11

12. Суди загальної юрисдикції в Україні 12

13. Прокуратура України. 14

14. Територіальний устрій України 16

15. Місцеве самоврядування в Україні. 17

Джерела 20

Запитання для самоконтролю 21

1. Конституційне право України

Конституційне право України — провідна галузь національного права, являє собою сукупність правових норм, перш за все принципів і норм конституції, які закріплюють основи політичної та економічної організації суспільства, форму держави, порядок і принципи формування та компетенцію органів державної влади, основи правового статусу людини і громадянина.

Джерелами конституційного права України є - Конституція України і Конституція Автономної Республіки Крим, Закони України, що приймаються Верховною Радою України, ішення Конституційного Суду України, в яких встановлюється конституційність законів та інших правових актів, міжнародні договори.

2. Предмет конституційного права України.Поняття та склад конституційно правових відносин. Суб’єкти, об’єкти конституційно правових відносин.

Основним предметом правового регулювання конституційного права України є суспільні відносини, які виникають і діють в процесі здійснення влади народом України.

Предметом конституційного права України є лише ті суспільні відносини політичного характеру, що пов'язані зі здійсненням політичного влади основними суб'єктами володарювання - народом України, державою, суб'єктами місцевого самоврядування. Конституційні процесуальні відносини, що не пов'язані безпосередньо зі здійсненням влади у суспільстві та держав та не визначені положеннями чинної Конституції України, не можуть бути віднесені до предмета національного конституційного права.

Предмет конституційного права опосередковує собою чотири групи (блоки) суспільних відносин:

1. Відносини, які складають основоположні засади народовладдя, суверенітету народу.

Суверенітет народу – це природне право народу бути верховним і повновладним на своїй території.

Суверенітет буває потенційним і реальним.

Потенційним суверенітетом володіє практично будь-який етнос, незалежно від того, має він свою державність чи ні, оформився він у таку історичну спільність, як народ, визнаний він іншими державами і націями чи ні.

Реальний суверенітет – це втілення в життя суверенних прав народу, його волі йти таким шляхом, який він вважає найкращим. Суверенна воля народу України, вільно сформована і втілена у відповідних документах (передусім у Конституції України), і є єдиним джерелом державної влади.

2. Відносини, які опосередковують будівництво (будову), устрій держави як організації влади народу і для народу.

Влада – необхідний спосіб організації суспільства, процесів, що відбуваються в ньому, в тому числі за рахунок авторитарних методів, які передбачають можливість нав’язування волі суб’єкта влади, застосування в разі потреби примусу.

3. Відносини, які опосередковують основоположні засади функціонування держави.

Головними з них є гуманізм, демократизм, розподіл влад, виразом якого є механізм противаг, взаємного контролю гілок влади, їх врівноваженості.

Такі засади забезпечують стабільність і належну цілеспрямованість функціонування держави, її соціальний характер.

4. Відносини, що визначають характер зв’язків між державою і конкретною особою.Це:

• відносини громадянства, під якими, звичайно, розуміють постійний правовий зв’язок між особою і державою, що надає їм відповідні права й покладає певні обов’язки;

• відносини фундаментальних прав громадян України: економічних, політичних, соціальних, культурних, екологічних;

• відносини гарантій реалізації прав і свобод;

• відносини, що випливають із факту відповідальності держави перед особою і навпаки.

До суб'єктів конституційно-правових відносин, як правило, відносять такі найбільш поширені види суб'єктів:

1) спільності (народ, нація, національні меншини, корінні народності, територіальні громади тощо);

2) держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, депутати, службові та посадові особи:

3) політичні партії, громадські організації та блоки (асоціації);

4) громадяни України, Іноземці, особи без громадянства, жителі, біженці;

5) підприємства, установи, організації;

6) міжнародні органи І організації;

7) органи самоорганізації населення;

8) засоби масової інформації (ЗМІ).

Пріоритетним суб'єктом системи конституційно-правових відносин є Український народ. Відповідно до ч. 1 Преамбули Конституції України Український народ - громадяни України всіх національностей.

Наступним колективним суб'єктом конституційного права є територіальна громада. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування" 1997 p., територіальна громада - це жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають адміністративний центр.

Самостійним суб'єктом конституційно-правових відносин є Українська держава. Відповідно до ст. 1 Конституції Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою.

Пріоритетними об'єктами конституційного права України є:

1) конституційний лад України, тобто її суспільний і державний лад;

2) влада (воля) Українського народу, влада держави та її уповноважених органів, влада місцевого самоврядування;

3) державний устрій, форма державного правління;

4) джерела конституційного права: Конституція України, закони та інші джерела конституційного права;

5) повноваження, статус органів державної влади та їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб;

6) інтереси певних груп населення (об'єднання громадян, територіальні громади, релігійні громади, товариства національних меншин тощо);

7) громадянство, грошова і банківська системи, територія України, територіальний устрій. Збройні сили та інші військові формування, державні символи, закріплені в Основному Законі; 8) мова, інформація та інші духовні блага.