36.Дж.М.Кейнс у праці «Економічні наслідки Версальського договору» писав, що:

в)всі відповіді є вірними.

37. «Велика депресія» 1929-1933 років:

а)зумовлена диспропорцією між темпами зростання прибутків підприємств і виробництва-прибутки збільшувалися вдвічі швидше.

б)зумовлена тим, що приріст виробництва не супроводжувався відповідним зниженням цін на товари і зростанням заробітної плати.

в)зумовлена відставанням купівельного попиту від зростання обсягів виробленої продукції.

г)поставила під сумнів справедливість класичного аналізу ринкової економіки як гармонійної саморегульованої системи, що врівноважує попит і пропозицію на всіх можливих ринках.

38.Ф.Рузвельт в рамках політики «Нового курсу»:

д)всі відповіді є вірними.

39.Дж.М.Кейнс після кризи 1929-1933 років:

а)пориває з ідеями «вільної торгівлі».

б)чутко формулює новий напрям економічної теорії державного регулювання економіки.

в)закладає основи макроекономічного аналізу.

40.Економічна криза 1929-1933 років:

а)далася взнаки на господарському житті Німеччини через «прив’язку» її економіки до іноземних кредитів зі США, Великобританії, Франції.

б)погіршила економічне становище Німеччини-кількість безробітних стягнула 8 млн.осіб.

в)дала змогу суттєво поліпшити загальний стан народного господарства Франції.

41.Велика Британія в боротьбі з наслідками «Великої депресії» проводила політику:

а)виправлення дисбалансу бюджету.

б)поліпшення становища у внутрішній і зовнішній торгівлі.

42.Особливостями німецького неолібералізму є наступне:

а)він не обмежується методологією класиків, а застосовує також інституціональні підходи, розроблені ще історичною школою.

б)він поєднує неокласичні ідею саморегулювання економіки з ідеями сильної держави, що виконує інституціональні, організаторські та виховні функції, і має на меті свідомо створити сильну конкурентну економіку, спираючись на особливий менталітет нації, здатної до самоорганізації і самопожертви.

43.У розв’язанні проблем репарації Німеччини ініціативу перебрали на себе США. Було розроблено:

а)план Дауеса, що передбачав значні пом’якшення репараційних виплат, жорсткий контроль за джерелами репараційних платежів, а також іноземні інвестиції у промисловість Німеччини.

б)план Юнга, за умовами якого обсяг репарацій знижувався до 114 млрд. з терміном виплат упродовж 37 років, а єдиними джерелами платежів визначалися державний бюджет і доходи залізниць.

44. Митна реформа у Пруссії у другому десятилітті XIX сторіччя:

а) була проведена у 1818р, коли Пруссія створила власне торгове об’єднання, ліквідувавши внутрішні митні кордони і скасувавши всі митні податки, які перешкоджали вільному ввезенню сировини;

б) не поліпшила стану німецької економіки в цілому;

45. Німецький економіст Фрідріх Ліст (1789 – 1846):

д) все відповіді є вірними.

46. До складу засновників історичної школи входять:

а) Вільгельм Рошен;

б) Бруно Гільдебранд;

в) Карл Кніс;

47. Основна ідея маржиналізму – це:

а)дослідження граничних економічних величин як взаємозв’язаних явищ економічної системи на рівні фірми, галузі (мікроекономіка) та національної економіки (макроекономіка);.

48. Головними принципами маржиналізму є:

а) ідеологічна нейтральність аналізу;

б) провідною стає проблема раціонального розподілу обмежених ресурсів;

в) методологічний індивідуалізм, тобто пояснення економічних явищ поведінкою окремих індивідів;

г)математизація;

д)все відповіді є вірними

49. Інституціоналізм:

а)вирішальну роль у суспільному розвитку надає позаекономічним факторам – соціальним інститутам: держава, конкуренція, монополія, звичаї і т.д.;

б)передбачає аналіз економічних проблем у контексті з іншими соціальними, політичними, етичними, правовими тощо;

50. Альфред Маршалл:

а)є засновником нового напряму економічної теорії – неокласичного;

б) намагався розробити універсальну економічну концепцію, об’єднавши різні економічні теорії;

в) запропонував замість поняття «політична економія» поняття «економікс»;

51. До основних тенденцій господарського розвитку Франції наприкінці XIX – початку XX ст.. можна віднести такі:

а) у світі за рівнем промислового розвитку Франція займала четверте місце – після Англії, США та Німеччини;

б) важливою причиною уповільнення темпів економічного розвитку Франції була традиційна структура її промисловості;

в) досить інтенсивно у Франції формується фінансовий капітал, але для отримання вищих прибутків, французькі банкіри все в більших масштабах вивозять капітал за межі країни, переважно у вигляді позичок, під високий банківських відсоток;

г) будучи третьою колоніальною державою світу, Франція використовувала свої колонії , як сировинні бази та ринки збуту.